Ухвала суду № 47627659, 07.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 р. Справа № 53762/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Глушка І.В., Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Ковельагроспецпостач» до ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Ковельагроспецпостач» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області, яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 11.01.2011 року № 000022300/0, яким йому збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 15433,75 грн., в тому числі 12347,00 за основним платежем та 3086,75 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року позов задоволено частково: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області від 11.01.2011 року № 000022300/0 в частині визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 8452,50 грн., в тому числі 6762,00 грн. основного платежу та 1690,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій; у задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постанову в частині задоволених позовних вимог в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що в цій частині суд неповно зясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову в оскарженій частині скасувати.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачем порушено порядок ведення бухгалтерського обліку та вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження сум податкових зобовязань з податку на додану вартість у відповідних податкових періодах.

Постанова в частині відмови у задоволенні позовних вимог в апеляційному порядку не оскаржена, тому відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України не переглядається апеляційним судом в цій частині.

Протокольною ухвалою від 07.07.2015 року Львівський апеляційний адміністративний суд відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України замінив відповідача ОСОБА_2 міжрайонну державну податкову інспекцію Волинської області на його правонаступника ОСОБА_2 обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

В період з 15.11.2010 року до 23.12.2010 року працівники ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області провели планову виїзну документальну перевірку ВАТ «Ковельагроспецпостач» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року до 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт від 30.12.2010 року № 886/23-00913195.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог (в частині, що стосується предмета спору в даній справі) пп. пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану і вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 12347 грн., у тому числі за серпень 2009 року в сумі 2011 грн., за вересень 2009 року в сумі 4751 грн., за лютий 2010 року в сумі 5585 грн.

На підставі даного акта перевірки ОСОБА_2 міжрайонна державна податкова інспекція Волинської області прийняла податкове повідомлення-рішення від 11.01.2011 року № 000022300/0, яким ВАТ «Ковельагроспецпостач» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 15433,75 грн., в тому числі 12347,00 за основним платежем та 3086,75 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. пп. 7.4.1, 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та у відповідній редакції) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Одним із допущених ВАТ «Ковельагроспецпостач» порушень податкового законодавства відповідач вказує, що на підставі податкової накладної від 01.04.2009 року № 1044/1 позивачем було придбано у МПП «МЛС» товар на суму 12064,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 2011 грн., а в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року у рядку 16.1 «Самостійне виправлення платником помилок, що містяться в раніше поданій декларації» позивач відобразив суму 2011,00 грн. згідно з податковою накладною від 01.05.2009 року № 1044/1.

При цьому податковий орган зазначає, що згідно з даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по ВАТ «Ковельагроспецпостач» числиться розбіжність з контрагентом МПП «МЛС» в частині завищення податкового кредиту за травень 2009 року на суму 2011,00 грн.

У звязку з цим відповідач донарахував позивачу 2011,00 грн. податкового зобовязання з податку на додану вартість та застосував 502,75 грн. штрафних санкцій.

Позивач надав суду податкову накладну від 01.04.2009 року № 1044/1, виписану МПП «МЛС», на суму 12064,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 2011 грн.

Як встановив суд, податок на додану вартість в сумі 2011,00 грн. по зазначеній податковій накладній був включений позивачем до податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року в рядку 16.1 «Самостійне виправлення платником помилок, що містяться в раніше поданій декларації».

При цьому колегія суддів враховує, що дату зазначеної податкової накладної вказав 01.05.2009 року, а не 01.04.2009 року, що, як правильно зазначив суд першої інстанції, дана помилка є опечаткою, оскільки номер податкової накладної та сума податку на додану вартість в ній є ідентичними.

А відповідно до п. 5. 1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та у відповідній редакції) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ВАТ «Ковельагроспецпостач» правомірно включило до податкового кредиту у липні 2009 року 2011,00 грн. податку на додану вартість на підставі податкової накладної від 01.04.2009 року № 1044/1, виписаної МПП «МЛС», тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 2011 грн. та застосування 502,75 грн. штрафних санкцій є протиправним і підлягає скасуванню.

Також в акті перевірки відповідач вказує, що у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року у рядку 16.1 «Самостійне виправлення платником помилок, що містяться в раніше поданій декларації» ВАТ «Ковельагроспецпостач» відобразило суму податку 6084,09 грн. по постачальнику ТзОВ «Діамет» згідно з податковою накладною від 15.06.2009 року № 24723.

Як зазначає відповідач, в даній податковій накладній сума податку на додану вартість вказана 1333,00 грн., а не 6084,09 грн., в зв'язку з чим позивачу донараховано 4751,00 грн. податкового зобовязання з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції у розмірі 1187,75 грн.

Водночас, як вбачається з реєстру отриманих та виданих податкових накладних ВАТ «Ковельагроспецпостач» за серпень 2009 року, 01.08.2009 року позивач отримав від ТзОВ «Діамет» податкові накладні від 22.01.2009 року № 22509, від 27.01.2009 року № 22557, від 13.03.2009 року № 23188, від 17.03.2009 року № 23218, від 16.04.2009 року № 23708, від 14.05.2009 року № 24092, від 15.06.2009 року № 24723, від 22.06.2009 року № 24859 та від 15.06.2009 року № 24859, загальна сума податку на додану вартість по яких становить 6084,09 грн.

Таким чином, оскільки податкові накладні за попередні періоди від зазначеного контрагента позивач отримав лише у серпні 2009 року, він правомірно включив суми податку на додану вартість до податкового кредиту саме в серпні 2009 року.

Однак у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року як підставу для включення даної суми до складу податкового кредиту позивач зазначив лише податкову накладну від 15.06.2009 року № 24723.

Відповідно до п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки ВАТ «Ковельагроспецпостач» отримало від ТзОВ «Діамет» податкові накладні за січень та березень-червень 2009 року лише у серпні 2009 року, суми податку на додану вартість по цих накладних були правомірно включені ним до податкового кредиту серпня 2009 року, а допущення помилки у складанні податкової звітності не є свідченням порушення позивачем вимог пп. пп. 7.4.1, 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту і за наявності у нього податкових накладних на відповідну суму.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано скасував оскаржуване податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області від 11.01.2011 року № 000022300/0 в частині визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 8452,50 грн., в тому числі 6762,00 грн. основного платежу та 1690,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року у справі № 2а-1226/11/0370 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Ковельагроспецпостач» до ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГоловуючийО.М. Довгополов

СуддіІ.В. Глушко

ОСОБА_3

Ухвала складена в повному обсязі 10.07.2015 року.