Ухвала суду № 47625782, 14.02.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2011 р.

справа № 2а-11002/09/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Лозовій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року по справі №2а-11002/09/0470

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод»до Марганецької об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

Відкрите акціонерне товариство «Марганецький рудоремонтний завод»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсним повідомлення-рішення №0000471540/0 від 06.05.2009 року Марганецької ОДПІ про нарахування позивачу податкового зобов’язання в сумі 116877,47 грн. та штрафу 5843,88 грн. та податкової вимоги №1/44 від 31.07.2009 року на суму 12575,0 грн.; зобов’язати відповідача здійснити зарахування помилково сплачених сум за користування земельними ділянками в рахунок наступних платежів з податку на землю. Вважає, що зазначене податкове повідомлення рішення неправомірним, як таке, що прийнято на підставі необґрунтованих висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про оренду землі».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року у задоволені позовних вимог відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що податковим органом обґрунтовано донараховано податкові зобов’язання за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб з тих підстав, що позивач є орендарем земельної ділянки, який укладено між ним та Марганецькою міською радою 14.08.2003р. і останнім невірно визначено розмір орендної плати за землю у 2009 році.

Не погодившись з постановою суду, позивач, посилаючись на порушення норм матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не врахував судове рішення, яке набрало законної сили 30.03.2009р., та яким визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, який укладено між позивачем та Марганецькою міською радою від 14.00.2003р. Позивач вказував на те, що моментом недійсності угоди, вразі визнання її такою в судовому порядку, є час укладення такої угоди, у зв'язку з чим позивач не зобов’язаний був сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, та з огляду на те, що позивач є користувачем земельної ділянки, він має обов’язок сплачувати земельний податок, що і було зроблено позивачем у 2009 році шляхом подання відповідних Декларацій з розрахунками такого податку.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.03.2003 року ВАТ «Марганецький РРЗ»уклав договір оренди земельної ділянки з Марганецькою міською Радою. 12.02.2004 року, на підставі рішення міської ради №543/1-25 ХХІY від 05.08.2008р., укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої продовжено строк користування земельною ділянкою на термін 10 років та встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у вигляді грошової плати у розмірах, визначених відповідно до рішення міської Ради та довідки про грошову оцінку земельної ділянки(а.с.144-148).

20.01.2009р. позивачем подано до ДПІ податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2009 рік, відповідно до якої підприємством нарахована орендна плата на 2009 рік в сумі 779183,07 грн. (щомісячний платіж становив 64931,92 грн.).

Рішенням Марганецької міської ради від 04.02.2009 року змінені ставки земельного податку та орендної плати на 2009 рік, у зв’язку з чим підприємством подано до ДПІ уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за 2009 рік де підприємством нарахована орендна плата на 2009 рік в сумі 623346,45 грн. (щомісячний платіж становив 51945,54 грн.).

30.03.2009 року позивачем було подано до ДПІ подано уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю на 2009 рік згідно якої підприємством нарахована орендна плата на 2009 рік в сумі 155836,61 грн. (щомісячний платіж становив 12986,38 грн.).

29.04.2009 року працівниками Марганецької ОДПІ проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової Декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності ВАТ «Марганецький рудо ремонтний завод»на 2009 рік, за результатами якої складений акт від 29.04.2009 року №461/1540/05448389.

В зазначеному акті ДПІ зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст..21 Закону України «Про оренду землі», в результаті чого позивачем занижено податкового зобов’язання з орендної плати за землю за період січень –березень 2009 року у сумі 116877,43 грн.

Таких висновків податковий орган дійшов з тих підстав, що зобов’язання з орендної плати за землю зазначеного платником цього податку платежу в уточнюючій податковій Декларації, є меншим на суму 467 509,84грн., в тому числі за період січень-березень 2009р. –116 877,43грн., ніж визначено за результатами камеральної перевірки. Дане порушення виникло внаслідок того, що підприємством при розрахунку суми орендної плати за землю на 2009 рік невірно застосовано ставку орендної плати.

За результатами перевірки та складеного акту ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000471540/0 від 06.05.2009р., яким позивачу визначена сума податкових зобов’язань за платежем орендна плата на землю з юридичних осіб в сумі 116877,43 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 5843,88 грн., разом 122721,31 грн.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ДПІ обґрунтовано, з урахуванням усіх суттєвих обставин, прийнято рішення про визначення позивачу податкового зобов’язання з орендної плати на землю з юридичних осіб.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних підстав.

За наслідками перегляду судового рішення колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини між сторонами полягають у наступному.

Так, позивач вказував на те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2008р. по справі №7/93-08, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2009р., визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 14.08.2003р., який укладено між ВАТ «Марганецький рудоремонтний завод»та Марганецькою міською радою. Моментом недійсності угоди, вразі визнання її такою в судовому порядку, є час укладення угоди, у зв'язку з чим позивач не зобов’язаний був сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, та з огляду на те, що позивач є користувачем земельної ділянки (що підтверджується відповідним Державним актом), він має обов’язок сплачувати земельний податок, а не орендну плату.

З огляду на таку позицію, позивачем було подано уточнюючу Декларацію, в якій визначено розмір платежу за користування земельної ділянки, виходячи із ставок земельного податку, які діяли у 2009 році.

Позиція податкового органу у спірних правовідносинах полягала в тому, що ВАТ «Марганецький РРЗ», в порушення ст..21 Закону України «Про оренду землі», при визначені податкового зобов’язання орендної плати на землю, було застосовано ставку орендної плати за землю в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме: грошова оцінка земельної ділянки пл..10,1518 га станом на о1.01.2009р. з урахуванням індексу інфляції складає 15583661,33 грн., сума орендної плати на 2009р. за даними підприємства дорівнює 155836,61 (15583661,33 грн. х 1%), щомісячна плата складає 155836:12=12986,38 грн., зокрема за січень у сумі 12986,43 грн., з лютого по грудень по 12986,38 грн., що привело до заниження податкового зобов’язання з орендної плати за землю на 2009 рік в сумі 467509,84 грн., в тому числі за період січень-березень 2009 року в сумі 116877,43грн.

Висновки про заниження податкових зобов’язань з орендної плати за період січень-березень 2009 року в сумі 116877,43грн., які і були донараховані позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням, податковим органом зроблено з огляду на набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №7/93-08, яким визнано недійсним договір оренди земельної ділянки. Оскільки вказане судове рішення набрало законної сили 30.03.2009р. (дата ухвалення рішення апеляційною інстанцією), то позивач був зобов’язаний сплачувати орендну плату за 2009 рік, у визначених розмірах, у період січень-березень 2009 року.

З огляду на суть спірних правовідносин між сторонами та зміст заявлених позивачем вимог, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість заявленого позову з наступних підстав.

Відповідно до ст..1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно із змінами внесеними Законом України від 28.12.2007р. №107-VІ до законів України «Про плату за землю»та «Про оренду землі» встановлено мінімальний розмір орендної плати –в розмірі трьохкратного розміру земельного податку (3%) і не більше 12%.

Рішенням Марганецької міської ради від 04.02.2009р. №1040-36/V затверджено ставки орендної плати за землю на 2009р. під будівлями промислових підприємств –4% від грошової вартості земельних ділянок.

Отже, суд першої інстанції вірно виходив з того, що на час дії договору оренди, до набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2008р. по справі №7/93-08, тобто до 30.03.2009р., позивач був зобов’язаний сплачувати оренду плату у розмірах, які визначено Марганецькою міською радою на 2009 рік, у зв’язку з чим податкове повідомлення-рішення Марганецької ОДПІ щодо донарахування податкових зобов’язань за платежем орендна плата на землю з юридичних осіб в сумі 116877,43 грн. за січень-березень 2009 року є обґрунтованим та правомірним.

Правильно виходив суд першої інстанції, надаючи правову оцінку доводам позивача про недійсність договору оренди земельної ділянки з моменту його укладення, з приписів ст..21 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Закон України «Про оренду землі»є спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини і вимоги цього закону вказують на те, що до правовідносин у сфері оренди земельних ділянок, не може бути застосовано реституція, у вигляді повернення орендних платежів, у разі визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

За таких обставин, вимоги позивача щодо зобов’язати відповідача здійснити зарахування помилково сплачених сум за користування земельними ділянками в рахунок наступних платежів з податку на землю є необґрунтованими.

Крім цього, ці вимоги не можуть бути задоволенні з огляду на те, що позивач не має на особливому рахунку переплати з податку на землю, а платежі у вигляді орендної плати, які сплачував позивач, мають інше цільове призначення.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод»залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року по справі №2а-11002/09/0470 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбачено ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 18.02.2011р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк