Ухвала суду № 47625651, 07.02.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2011 р.справа № 11/213/08-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання:Лозовій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області

на постанову Господарського суду Запорізької області від 14 липня 2008 року по справі №2а-11/213/08-АП за позовом Інститута олійних культур Української академії аграрних наук до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області про визнання нечинним рішення, -

в с т а н о в и л а:

Інститут олійних культур Української академії аграрних наук звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000462311/0 від 15.08.2007р. та №0000462311/0 від 25.10.2007 року. Позивач просив задовольнити позов з наступних підстав: викладені в ОСОБА_1 порушення не мали місце, не підтверджені фактичними даними, є надуманими та не відповідають дійсності; відповідачем пропущено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, які передбачено ст..250 ГК України; відповідачем порушено вимоги Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, який затверджено Наказом Державної податкової адміністрації №253 від 21.06.2001р. та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001р. №567/5758.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 14 липня 2008 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки рішенням суду (рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 02.102007р. у справі №2-4060), яке набрало законної сили, встановлено відсутність факту порушення фінансової дисципліни робітниками позивача, що з огляду на ОСОБА_1 податкового органу, стало підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне зясування обставин справи, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована безпідставним посиланням суду першої інстанції на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 02.10.2007р., оскільки на думку відповідача, вказане рішення не має відношення до спірних правовідносин, які виникли між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами Державної податкової інспекції у Запорізькому районі м. Запоріжжя 06.08.2007року було проведено планову комплексну документальну перевірку Інституту Олійних культур Української академії аграрних наук за дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004 року по 31.03.2007 року за результатами, якої складено акт №09-23-01296051 від 06.08.2007 року.

В зазначеному акті ДПІ зроблено висновок, зокрема, про порушення позивачем:

- п.2.10, п.3.1, п.3.2, п.4.8 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ №72 від 19.02.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001р. за №237/5428 (яке діяло до 15.02.2005) та п.2.6, 3.1, 3.3, 4.8 Положенні про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року, в наслідок чого протягом січня-квітня 2005 року не оприбутковувалась до каси готівка на загальну суму 21 633,19грн.;

- п.2.8 та.2.9 Положення №72 та п.2.8 Положення №637, внаслідок чого протягом січня-квітня 2005 року у 26 випадках перевищено встановлений ліміт залишку готівки в касі на загальну суму 24 724,89грн.;

- п.2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001р. №72, внаслідок чого проведено готівковий розрахунок готівкою на загальну суму 252,00грн. підзвітній особі без застосування розрахункових квитанцій, які підтверджували би факт продажу товарів, надання послуг, отримання;

- п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637 внаслідок чого перевищені у 9 випадках встановлені строки використання виданої під звіт готівки та видачі готівкових коштів від звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 223,39грн.

Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на наступне.

Перевіркою встановлено, що у січні-квітні 2005 року Інститутом олійних культур Української академії аграрних наук не оприбутковувались до каси готівкові кошти у сумі 21633,19грн. (квартплата та комунальні послуги), отримані касиром ОСОБА_2 від мешканців двох житлових будинків, які обліковувалися на балансі Інституту аграрних культур Української академії аграрних наук. В акті перевірки зазначено, що прийом зазначених коштів здійснювались касиром ОСОБА_2 на підставі квитанції та повідомлень форми ПД-2, бланки яких містять реквізити: прізвище платника, адресу, дату складання, розмір сплаченої суми. На кожному бланку квитанції поставлено штамп «оплачено»Інститут олійних культур Української академії аграрних наук та підпис касира ОСОБА_2 В акті перевірки вчинено запис, що прибуткові касові ордери по прийому зазначених готівкових коштів не складались та не відображались у касовій книзі Інституту олійних культур Української академії аграрних наук. У січні-квітні 2005 року перевищено встановлений ліміт залишку готівки установи у сумі 24724,89грн.. Відділенням Державного казначейства у Запорізькому районі Запорізької області в 2003 році Інституту олійних культур Української академії аграрних наук затверджено ліміт залишку каси у сумі 3210грн. На підставі авансового звіту від 1 листопада 2005 року №10-0000353 підзвітній особі директору Інституту олійних культур ОСОБА_1 відшкодовано вартість візи у сумі 252,5грн. без надання платіжного документа, що засвідчує її оплату. Крім того, перевіркою встановлено, що Інститутом олійних культур перевищені встановлені строки використання виданої під звіт готівки та видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 223,39грн.

На підставі складеного акту, у відповідності до ст..1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000462311/0 від 15.08.2007р., яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 157735,00 грн., в тому числі: 108165,95 (21633,19грн. х 5) за не оприбуткування готівки в касі, 49449,78грн. (24724,89грн. х 2) за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі, 53,68грн. (223,39грн. х 25%) за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та 63, 13грн. (252,5грн.х25%) за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачем подано скаргу до ДПА у Запорізькій області, за розглядом якої, скасовано рішення ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області від 15.08.07р. в частині 49452,24 грн. зайво застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

30.10.2007 року позивачем отримано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000462311/0 від 25.10.2007 року на суму 108282,765 грн. Відповідачем також повідомлено, що рішення №0000462311/0 від 15.08.2007 року на суму 157735,00 грн. вважається відкликаним. 12.12.2007 року відповідач, відповідно до супровідного листа за вих..14464/10/23-210 повідомив, що рішення від 25.10.2007 року №0000462311/0 на суму 108282,76 грн. було надіслано помилково та вказав на те, що вважається дійсним первинне рішення про застосування штрафних санкцій від 15.08.2007 року за №0000462311/0 з урахуванням рішення ДПА у Запорізької області про результати розгляду скарги від 17.10.07 року. Рішення від 25.10.07р. №0000462311/0 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій вважається відкликаним.

Правомірність та обгрунтованість рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя встановленого факт того, що при виконанні свої посадових обовязків, як касира Інституту олійних культур Української академії аграрних наук, ОСОБА_3 не допускалися порушення, які призвели стали підставою для прийняття оскаржених рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Крім цього, судом були дослідженні договори, які укладені між ОСОБА_3 та мешканцями будинків, які знаходяться на балансі Інституту олійних культур Української аграрної академії, на підставі яких остання отримувала готівкові кошти для подальшого внесення їх до банку, як оплату за комунальні послуги та квартплату і ці готівкові кошти не надходили до каси підприємства, як на тому наполягав податковий орган. З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у ДПІ підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості застосованих штрафних (фінансових) санкцій з наступних підстав.

Відповідно до п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджених Наказом НБУ №637 від 15.12.2004р., уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У спірному випадку відсутні готівкові розрахунки, оскільки касир підприємства ОСОБА_3 не здійснювала прийом готівкових коштів, що підтверджується п.3.3 Положення №637, згідно з яким приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

ОСОБА_3, у спірних правовідносин, діяла не як працівник Інституту, а на підставі укладених з нею мешканцями будинків, що знаходяться на балансі Інституту, договорів доручення (копії яких долучено до матеріалів справи), отримувала від мешканців за вказаними Договорами грошові кошти для подальшого внесення їх до банку на розрахунковий рахунок Інституту як оплату за комунальні послуги та квартплату мешканцями будинків. При цьому ОСОБА_3 не оформляла прибуткові касові ордери та не видавала засвідченої відбитком печатки підприємства квитанції, а лише з метою здійснення внутрішнього контролю зберігала квитанції зі штампом, а не печаткою. Таким чином, дії з приймання готівки ОСОБА_3 як касир підприємства не здійснювала.

Вказаний факт знайшов своє відображення і у рішенні Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 02.10.2007р., яке ухвалено за результатами розгляду позову про скасування наказу про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, на яке обґрунтовано послався суд першої інстанції.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача, які зводяться лише до необґрунтованого посилання суду першої інстанції на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 02.10.2007р., не спростовують висновків суду про відсутність порушення позивачем фінансової дисципліни, про які зазначено в акті перевірки.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст.238 ГК України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Одним із видів адміністративно-господарських санкцій, відповідно до ст..239 ГК України, є штраф.

Статтею 241 ГК України визначено поняття адміністративно-господарського штрафу це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначається законами, що регулюють податкові та інші відношення, в яких допущено правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст.217 ГК України адміністративно-господарські санкції застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Податкова служба є органом державної влади і уповноважена на застосування адміністративно-господарських санкцій, як передбачено Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Отже, за своєю сутністю фінансові санкції, які визначені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки застосовуються уповноваженим органом державної влади (податковою службою) і мета їх застосування полягає у притягненні субєкта господарювання до відповідальності за порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що на застосування фінансових санкцій, які передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», розповсюджуються вимоги Господарського кодексу України.

Відповідно до ст..250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції, які передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», можуть бути застосовано до правопорушника лише у строки, які визначено ст..250 ГК України.

З акту перевірки, який став підставою для прийняття оскарженого рішення, вбачається, що не оприбуткування готівки та перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі мало місце в січні-квітні 2005 року; проведення готівкового розрахунку при відсутності платіжного документа, який би підтверджував витрачення підзвітною особою коштів (відшкодування вартості візи в сумі 252,50грн.) здійснено на підставі авансового звіту від 01 листопада 2005 року.

В той же час, рішення про застосування фінансових санкцій прийнято 15 серпня 2007 року, тобто поза межами строків, які визначено ст..250 ГК України.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що акт перевірки, який є матеріальною формою відображення результатів перевірки та висновків перевіряючих осіб, має відповідати Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затверджений наказом ДПА України №326 від 11.06.04, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.06.04 за №803/9402, який діяв на час складення акту перевірки від 06.08.2007р. №09-23-01296051.

Так, відповідно до пунктів 1.4-1.8 цього Порядку за результатами проведеної документальної перевірки складається акт документальної перевірки. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема, норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадової особи податкових органів, яка проводила перевірку. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства. Факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів. У разі відсутності первинних документів, що підтверджують факт порушення, до акта перевірки додається пояснення платника податків, що перевіряється.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ цього Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються платником податків у податковій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів обліку платника податків у розрізі періодів;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків та, за їх наявності, відповідальних осіб за ведення обліку доходів і витрат суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи з обліку, а у разі відсутності такого - інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відмови платника податків та, за їх наявності, відповідальних осіб за ведення обліку доходів і витрат суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи надати посадовим особам, що здійснюють перевірку, письмові пояснення щодо причини ненадання документів, факти відмови відображаються в акті.

З акту перевірки вбачається, що всупереч вказаним вимогам, зазначені в акті порушення, які полягають у перевищені встановлених строків використання виданої під звіт готівки та видачі готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 223,39грн., документально та нормативно не доведені, не зазначені конкретні первинні або інші документи, які свідчать про факт виявленого порушення.

Таким чином, встановити наявність чи відсутність вказаного порушення, у який період воно вчинено, з акту перевірки, який став підставою для прийняття оскарженого рішення, встановити не можливо.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі зясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у звязку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 14 липня 2008 року по справі №2а-11/213/08-АП - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 11.02.2011р.)

Головуючий:Я.В. Семененко

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк