Постанова № 47624977, 23.07.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2015 р. Справа № 917/697/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників:

позивача - Купрійова Р.А., за довіреністю

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "УПСК ДІАМЕНТ", м. Полтава (вх. №3403 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 21.05.15 у справі № 917/697/15

за позовом Приватного Акціонерного товариства "Київстар", м. Київ

до ТОВ "УПСК ДІАМЕНТ", м. Полтава

про стягнення 36 528,71 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.05.2015 у справі № 917/697/15 (суддя Сірош Д.М.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "УПСК ДІАМЕНТ", м. Полтава на користь Приватного Акціонерного товариства "Київстар", м. Київ 21 827,17 грн. основного боргу, 5147,87 грн. пені, 1614,61 грн. - 3% річних, 7939,06 грн. інфляційних, 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 21.05.2015 у справі № 917/697/15, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування викладених вимог відповідач зазначає про відсутність належних доказів на підтвердження суми боргу в розмірі 21 827,17 грн. Крім того, відповідач вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних, які нараховані за період з жовтня 2012 року по березень 2015 року, знаходяться поза межами позовної давності, встановленої ч. 2 ст. 258 ЦК України, про застосування якої було заявлено відповідачем.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає наведені відповідачем доводи безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 розгляд справи відкладено на 23.07.2015.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою господарським судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає можливим розглянути справу по суті в судовому засіданні 04.03.2014 року за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 03 січня 2012 року між приватним акціонерним товариством "Київстар" та товариством з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" укладена угода № 4879365 про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800.

Відповідно до п. 2.1 угоди оператор (позивач) надає абоненту (відповідачу) послуги стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800, а абонент користується вищенаведеними послугами зв'язку та своєчасно оплачує їх вартість на умовах, викладених у цій Угоді.

Угодою передбачено, що абонент надає право оператору без додаткового письмового погодження з Абонентом використовувати інформацію про абонента та надані йому телекомунікаційні послуги, в тому числі про отримані послуги, їх тривалість, зміст, маршрути передавання тощо, а також передавати таку інформацію третім особам в межах та на підставі чинного законодавства України (п. 3.3.4 угоди).

Відповідно до п. 3.3.5 угоди оператор має право змінювати тарифи на послуги стільникового мобільного зв'язку, попередивши абонента про такі зміни не пізніше, ніж за 7 днів до їх введення; абонент не звільняється від оплати послуг зв'язку, наданих оператором, згідно з новими тарифами, якщо з незалежних від оператора причин він не отримав такого повідомлення.

Згідно з п. 3.3.7 угоди оператор має право відмовити абоненту у новому підключенні до мережі, якщо абонент має неоплачену заборгованість щодо наданих оператором послуг зв'язку.

Оператор надає абоненту SIM-картку, вказаний у замовленні телефонний номер у мережі оператора і послуги стільникового мобільного зв'язку після здійснення абонентом дій, передбачених п. 4.1 угод.

В силу п. 4.1 угоди при підключенні до мережі оператора абонент здійснює оплату замовлених послуг зв'язку та початкові платежі згідно з тарифним планом, до якого абонент підключається.

Пунктом 4.2. угоди встановлено, що оплата відповідачем послуг стільникового мобільного зв'язку здійснюється згідно з діючими тарифами.

Відповідно до п. 4.3 угоди, абонент має один особовий рахунок, за яким здійснюються розрахунки за надання послуг стільникового мобільного зв'язку щодо всіх наявних у абонента телефонних номерів в мережі оператора.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати послуг зв'язку не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла перед позивачем заборгованість у сумі 21 827,17 грн.

02.02.2015р. відповідачем отримано повідомлення позивача з рахунками-фактурами за червень-грудень 2012 року, січень - лютий та грудень 2013 року, грудень 2014 року в якому зазначалося про існування заборгованості та було запропонувати сплатити існуючу заборгованість.

У відповідь на повідомлення позивача відповідач надіслав листа (вих. № 2215 від 26.01.2015 р., а.с 53), в якому повідомив, що у 2012 році його працівники без відповідного дозволу керівництва користувалися за кордоном послугами стільникового зв'язку та Інтернету, внаслідок чого виникала заборгованість, тому у відповідача відсутні підстави для оплати телекомунікаційних послуг ПАТ "Київстар", заборгованість необхідно стягувати з осіб, які користувалися послугами.

Отже, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 21827,17 грн. за послуги стільникового зв'язку та інтернету за кордоном, факт користування якими відповідачем не заперечується.

Крім того, позивачем у відповідності до положень ч. 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації» та п.5.2 Угоди нарахована пеня в розмірі 5147,87 грн. за період з 07.10.2012 по 25.03.2015 за затримку оплат наданих оператором послуг стільникового зв'язку, а також на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 1614,61 грн. та інфляційні в розмірі 7939,06 грн.

За таких обставин, у відповідності з вимогами ст.ст. 526, 625, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33,36 Закону України «Про телекомунікації», враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем послуг стільникового зв'язку, відповідач не надав доказів своєчасного виконання зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, як таких, що підтверджені документальними доказами та нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Так, підставою виникнення між сторонами господарських правовідносин є укладена між Приватним акціонерним товариством "Київстар" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" угода № 4879365 про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800 від 03 січня 2012 року.

Дані правовідносини регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, а також Законом України "Про телекомунікації".

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

П. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги; обов'язок своєчасної оплати отриманих телекомунікаційних послуг покладений на споживача цих послуг і пп. 6 п. 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.2012 №295 (далі - Правила).

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження факту наявності у відповідача заборгованості надано витяг із біллігової системи ПрАТ «Київстар» щодо розшифровки нарахувань ТОВ "УПСК Діамент" згідно рахунку-фактурі № 43-12660516 від 31.07.2012 та розпорядження про введення тарифних планів за умови яких обслуговувався відповідач.

Як вбачається з витягу щодо абонентної плати, апелянту необхідно сплатити абонентну плату згідно умов тарифних планів та абонентну плату за додатково замовлені ним послуги, а саме:

- за номером 675722161: за послугу антивизначник номера в розмірі 15,94 грн., абонентна плата встановлена розпорядженням №147/КТ від 12.06.2012р. «Про зміну умов послуги «Антивизначник номеру»; за послугу «СІМ-пара» 106,25 грн., абонентна плата встановлена розпорядженням №37/КТ від 14.03.2008р. «Про внесення змін до розпорядження від 30.11.2009р. №349. Відповідно до п. 2.1.5. розпорядження №62/КТ від 14.09.2007р. про введення тарифного плану «Бізнес необмежений» тарифи на додаткові послуги встановлюються відповідно до тарифів, що діють для Абонентів, які обслуговуються на умовах тарифного плану «Необмежений 2005»;

- за номером 977820000 - за послугу Бізнес - Інтернет Необмежений в розмірі 127,5 грн., абонентна плата встановлена розпорядженням №53/КТ від 30.03.2011.

Згідно додатку №7 до розпорядження №39 від 29.02.2012р. «Про внесення змін і доповнень до розпорядження від 28.12.2007 року №289 «Про порядок роботи з архівними документами Компанії у сфері взаємовідносин з клієнтами», заяви на підключення послуг антивизначник номера Бізнес - Інтернет Необмежений не друкуються та не зберігаються. Заява про підключення послуги СІМ-пара зберігається 3 роки, відповідна заява про підключення зазначеної послуги додається.

У відповідності до абз. 2 п. 72 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг затверджених постановою Кабінету міністрів України, у разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства. Згідно абз. 2 п. 71 зазначених правил, розрахунковим періодом є поточний календарний місяць. Розрахунки з апелянтом за отримані послуги здійснювались на умовах наступної оплати.

Згідно п.3.2.1 укладеної між сторонами Угоди, Абонент зобов'язується своєчасно оплачувати послуги стільникового мобільного зв'язку Оператора згідно з діючими Тарифами, підтримувати Авансовий платіж на рівні не нижче мінімального та сплачувати щомісячну абонентську плату. У випадку виникнення заборгованості Абонента щодо наданих Оператором послуг стільникового мобільного зв'язку, Абонент зобов'язаний ліквідувати таку заборгованість протягом 5 днів з моменту, який настав раніше: (а) отрмання оператора відповідного повідомлення, або (б) припинення надання послуг стільникового мобільного зв'язку внаслідок вичерпання Авансового платежу нижче мінімального рівня.

Згідно ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» абонентна плата - фіксований платіж, який може встановлювати оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про телекомунікації», одним із обов'язків споживачів телекомунікаційних послуг є виконання умов договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасна оплачувати за отримані телекомунікаційні послуги.

Таким чином, заборгованість відповідача в сумі 21 827,17 грн. є документально обґрунтованою, а у відповідача у відповідності з умовами укладеної угоди та положеннями Закону України «Про телекомунікації» виник обов'язок по сплаті наданих позивачем послуг.

Посилання відповідача на користування за кордоном послугами стільникового зв'язку та Інтернету у 2012 році його працівниками без відповідного дозволу керівництва, внаслідок чого і виникла заборгованість, яку належить стягувати з осіб, які користувались цими послугами за кордоном, суд вважає безпідставним та необґрунтованим, оскільки згідно з п. 3.2.5. угоди, абонент несе відповідальність за неналежне використання та зберігання SIM-картки, PIN-, PUK- кодів, мобільного телефонного терміналу, кодів поповнення рахунків (у тому числі зазначених на скетч-картках поповнення рахунку).

Що стосується нарахованої позивачем пені в розмірі 5147,87 грн. за період з 07.10.2012 по 25.03.2015 за затримку оплат наданих оператором послуг стільникового зв'язку, колегія суддів виходить з наступного.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України від 18.11.2003 р. "Про телекомунікації", у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Позивач нарахував відповідачу пеню з 07.10.2012, тобто після закінчення 5 денного строку після припинення надання телекомунікаційних послуг.

У п. 5.2. укладеної угоди сторони дійшли згоди, що у разі затримки оплати наданих оператором послуг стільникового мобільного зв'язку абонент сплачує оператору неустойку, що обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується неустойка. Строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки, встановлюється у 3 роки на підставі ст. 259 ЦК України. Нарахування неустойки здійснюється протягом всього часу існування заборгованості абонента перед оператором.

Відповідно до ч. 1. ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Пунктом 3.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», встановлено, що умова про збільшення позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності.

За таких обставин, позивач мав всі правові підстави для нарахування пені за період з 07.10.2012 по 25.03.2015, а посилання відповідача на незастосування судом першої інстанції позовної давності до вимог про стягнення пені є безпідставними.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, яка складає 5 141,87 грн., колегія суддів визнає вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 7 939,06 грн інфляційних та 1 614,61 грн - 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, колегія суддів зазначає, щодо стягненню з відповідача підлягає 7 939,06 грн інфляційних та 1 614,61 грн - 3% річних.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог, викладених заявник в апеляційній скарзі, оскільки факт прострочення відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем телекомунікаційних послуг підтверджується матеріалами справи, відповідачем в обґрунтування своїх заперечень не надано апеляційної інстанції належних доказів які б підтверджували реальну і правову обґрунтованість для зменшення або звільнення його від відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що відповідач ні під час вирішення спору у господарському суді Полтавської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності викладених заперечень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Полтавської області від 21.05.2015 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 110 Господарсько процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "УПСК ДІАМЕНТ", м. Полтава залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 21.05.2015 року у справі № 917/697/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складно та підписано 28.07.2015 року

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гончар Т. В.