ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" липня 2015 р. Справа № 907/251/15
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Скрипчук О.С.
суддів Дубник О.П.
Юрченка Я.О.
При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Соляріс-М» б/н від 22.05.2015 року
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.05.2015 року
у справі № 907/251/15
за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Соляріс-М», м. Свалява
про стягнення суми 22 453,35 грн., в т.ч. 8 816,88 грн. заборгованості по кредиту, згідно договору банківського обслуговування № Б/Н від 02.03.2012 року, 7559,01 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 4 410,44 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, 1 667,02 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.
за участю представників:
від позивача: Жарський І.Р. - довіреність № 4626-О від 30.10.2013 року;
від відповідача: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Господарського суду Закарпатської області із позовом до ТзОВ «Соляріс-М» про стягнення суми 22453,35 грн., в т.ч. 8816,88 грн. заборгованості по кредиту згідно договору банківського обслуговування № Б/Н від 02.03.2012 року, 7559,01 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 4410,44 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, 1667,02 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 05.05.2015 року у справі № 907/251/15 (суддя Мокану В.В.) позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено. Суд виніс рішення, яким стягнув з ТзОВ «Соляріс-М» на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суму 22453,35 грн., в т.ч. 8816,88 грн. заборгованості по кредиту згідно договору банківського обслуговування № Б/Н від 02.03.2012 року, 7559,01 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 4410,44 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, 1667,02 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.
Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ «Соляріс-М» подало апеляційну скаргу б/н від 22.05.2015 року, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.05.2015 року скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми чинного законодавства. А саме апелянт стверджує, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачем було пропущено строк позовної давності при зверненні до суду із даним позовом.
Позивачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 14.07.2015 року, в якому просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.05.2015 року залишити без змін.
Відповідачем було подано до суду клопотання № 10/15 від 09.07.2015 року, про розгляд справи без участі його представника.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 року було змінено склад колегії суддів.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2012р. ТзОВ «Соляріс-М» звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» із заявою про відкриття поточного рахунку, яка оформлена на бланку типової форми у вигляді анкети, містить підпис банку та клієнта.
02.03.2012 року ТзОВ «Соляріс-М» (відповідач) приєдналося до «Умов та правил надання банківських послуг» (далі - Умови), тарифів Банку (позивача), що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, згідно заяви від 02.03.2012 року, які разом складають договір банківського обслуговування від 02.03.2012 р.
Згідно з цим договором-заявою, Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір яких банк повідомляє клієнта на свій розсуд в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови) та Тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з даною анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.
Відповідно до п.3.18.1.16 Умов при укладенні договорів та угод, або здійсненні інших дій, які свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк або в іншій формі), банк та клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису чи підтвердження через пароль, направлений банком через верифікований номер телефону. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення у письмовій формі.
У пунктах 3.18.1.1, 3.18.1.6, 3.18.1.8, 3.18.2.1.2 Умов встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок Клієнта надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів, в межах кредитного ліміту. Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами. Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку). Зобов'язання по видачі кредиту чи його частини виникає у Банку в день надання Клієнтом розрахункових документів на використання кредиту в межах вказаних у них сум.
Зобов'язання банку (позивача) щодо надання позичальнику (відповідачеві) кредиту (встановлення кредитного ліміту) відповідно до умов договору банківського обслуговування від 02.03.2012 року виконані в повному обсязі, що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів по клієнту ТОВ «Соляріс - М» (поточний рахунок № 26008060885292) виписками по рахунках боржника.
Позивач при зверненні до суду стверджує, що відповідач не виконав належним чином умови договору банківського обслуговування від 02.03.2012 року щодо повного та своєчасного повернення грошових коштів в межах наданого кредитного ліміту, несплатою відсотків за користування кредитом та комісії за користування кредитом.
Позивач стверджує, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, згідно договору банківського обслуговування № Б/Н від 02.03.2012 року, у останнього виникла заборгованість, яка станом на 20.02.2015 року склала: по тілу кредиту - 8816,88 грн.; по відсотках за користування кредитом - 7559,01 грн.; по комісії за користування кредитом - 1667,02 грн.
Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 20305MKSWSOCG від 29.01.2015 року про сплату боргу. Проте дана претензія була залишена без належного реагування, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду у даній справі.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 ЦК України, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.
Відповідно до ч.1 п.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2. ст.639 Цивільного кодексу України).
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У ч. 1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26008060885292 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Згідно з п.3.18.1.16. Умов при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Згідно п.3.18.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Відповідно до п.3.18.1.3 зазначених вище Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.
Пунктом 3.18.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, чи у будь-якій іншій формі - "Угода").
Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (п. 3.18.1.6. Умов).
Пунктом 3.18.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або у будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Відповідно до п.3.18.4.1 Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).
Згідно п. 3.18.4.1.1 Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2 Умов).
Пунктом 3.18.4.1.3 зазначених Умов встановлено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.
Цим же пунктом Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4 Умов).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається (п. 3.18.4.9 Умов).
У відповідності до п.3.18.4.4 Умов, Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні строки, вони вважаються простроченими (п. 3.18.4.10 Умов).
Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
01.07.2014 року банком було внесено зміни до „Умов та правил надання банківських послуг" згідно заявки № 6783882 від 04.06.2014 року „Об изменении ставок по кредитным лимитам на расчетный счет и гарантированным платежам".
Так, відповідно до розділу 3.2.1.4., яким регламентовано порядок розрахунків, встановлено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - період, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого „Умовами і правилами надання банківських послуг", клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Під „непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня. Клієнт сплачує банку винагороду (комісію) за використання ліміту 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні дати сплати, вони вважаються простроченими (п. 3.2.1.4.10.).
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Отже, виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вищенаведені норми Умов та правил надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач, підписавши Заяву про відкриття поточного рахунку, містять істотні умови змішаного договору - кредитного договору та договору банківського рахунку, оскільки Умовами передбачено порядок надання коштів, строки користування кредитною лінією, відповідальність за непогашення кредиту, порядок нарахування відсотків за користування кредитом та їх розмір, тощо.
А відтак, договір від 02.03.2011 року укладений між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ТзОВ «Соляріс-М», шляхом приєднання є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.
Судом встановлено, що 02.03.2011 р. ТзОВ «Соляріс-М» було підписано заяву про відкриття поточного рахунку у ПАТ КБ «Приватбанк». Підписавши вказану заяву відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт, який згідно довідки про розміри встановлених кредитних лімітів від 25.02.2015р. було встановлено відповідачу кредитний ліміт станом на 22.10.2012 року в сумі 1000,00 грн., станом на 04.03.2013 року в сумі 4000,00 грн. та станом на 21.06.2013 року в сумі 13 000,00 грн. Факт надання позивачем відповідачу кредиту підтверджується виписками по рахунках боржника.
В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в сумі 8 816,88 грн. по тілу кредиту. Заперечень проти неотримання кредитних коштів відповідач суду не подав.
Оскільки відповідач не розрахувався в повному обсязі перед позивачем, згідно умов договору і не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов'язань за договором, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 8 816,88 грн. по тілу кредиту.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
За умовами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно п.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Враховуючи умови Умов та Правил надання банківських послуг та дослідивши наявні в справі матеріали, перевіривши розрахунок боргу, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7559,01 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом (за період з 02.04.2013 року по 20.02.2015 року) та 4410,44 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором (за період з 10.06.2013 року по 20.02.2015 року), 1667,02 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом (за період з 01.02.2013 року по 20.02.2015 року), є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Необґрунтованим є твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачем було пропущено строк позовної давності при зверненні до суду із даним позовом.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ст. 259 ЦК України).
Відповідно до п. 3.18.5.7 Умов передбачено, що термін позовної давності до вимог про стягнення кредиту, процентів за користуванням кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів становить 5 років.
Судом було встановлено, що позивачем було встановлено відповідачу кредитний ліміт станом на 22.10.2012 року в сумі 1000,00 грн., станом на 04.03.2013 року в сумі 4000,00 грн. та станом на 21.06.2013 року в сумі 13 000,00 грн. Позивач звернувся до суду першої інстанції із даним позовом - 05.03.2015 року. Відтак, позивачем не був пропущений 5 - річний строк позовної давності для звернення до суду щодо стягнення зазначеної вище заборгованості.
Відповідно до п. 6 статті 232 Господарського кодексу України, - нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. В відповідно до п. 3.18.5.4 Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Таким чином, позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача пеню за прострочення строку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом за період з 10.06.2013 року по 20.02.2015 року.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.05.2015 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.05.2015 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити в Господарський суд Закарпатської області.
Повний текст постанови складено та підписано 27.07.2015 року
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
Судді Дубник О.П.
Юрченко Я.О.
Судове рішення № 47624839, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 22.07.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 907/251/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: