Постанова № 47624802, 21.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2015 р. Справа№ 910/10651/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників cторін:

позивача: Шенк О.Ю., довіреність б/н від 14.05.2014 р.,

відповідача: Донченко Т.Г., довіреність № 21 від 19.01.2015 р.,

третьої особи: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Грейнс"

на рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2015 р.

у справі № 910/10651/14 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Грейнс"

до Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична група"

про стягнення 69 351 561,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іст Грейнс" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за Банківською гарантією № GI 061160 від 08.04.2013 з виконання договору поставки сільськогосподарської продукції №О/Пе-п6 від 21.03.2013 р., укладеним між ТОВ "Іст Грейнс" (покупець) та TОВ "Енергетична група" (постачальник), у загальному розмірі 69 351 561,00 грн., з яких 65 250 000,00 грн. неповернутої суми передплати за товар та 4 101 561,00 грн. штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду м. Києва від 29.10.2014 р. у справі № 910/10651/14 в задоволенні позову відмовлено повністю. Прийняте рішення мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки строк виконання ТОВ "Енергетична група" зобов'язання щодо повернення попередньої оплати не настав та вимога платежу позивача за банківською гарантією № GI 061160 від 08.04.2013 не була надіслана відповідачу у спосіб, передбачений самою гарантією.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. у справі № 910/10651/14 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ Грейнс" залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 29.10.2014 р. - без змін, з тих же підстав.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2015 р. у справі №910/10651/14 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. та рішення господарського суду м. Києва від 29.10.2014 р. скасовано, справу № 910/10651/14 передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

У вказаній постанові суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередніх інстанцій не встановлено, чи забезпечувалося банківською гарантією повернення суми попередньої оплати; не дано оцінки позовним вимогам позивача, зокрема щодо їх розміру та обґрунтованості їх нарахування. Крім того, зазначаючи, що вимога платежу позивача за банківською гарантією №GI 061160 від 08.04.2013 не була надіслана відповідачу у спосіб, передбачений самою гарантією, оскільки вимога платежу бенефіціара була надіслана не поштою, а кур'єрською службою ТОВ "Текс Україна", суди попередніх інстанцій не зазначили якому нормативному акту суперечить доставка поштових відправлень саме кур'єрською поштою і чим у даному випадку порушено спосіб надсилання вимоги платежу.

Крім того, у постанові Вищого господарського суду України зазначено, що Закон України "Про поштовий зв'язок" не містить заборони стосовно доставки поштових відправлень будь-якими суб'єктами господарювання і не визначає виключного права національного оператора поштового зв'язку на цю діяльність.

Рішенням господарського суду м. Києва від 02.06.2015 р. у справі № 910/10651/14 в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Іст Грейнс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2015 р. у справі №910/10651/14 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким стягнути з Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Грейнс" заборгованість за Банківською гарантією № GI 061160 від 08.04.2013 з виконання Договору поставки сільськогосподарської продукції №О/Пе-п6 від 21.03.2013 р. у загальному розмірі 69351561,00 грн.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2015 р. у справі №910/10651/14, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2015 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Грейнс" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 21.07.2015 р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Грейнс" та просив апеляційний господарський суд її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційний господарський суд у задоволені апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Грейнс" відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

21.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Іст Грейнс" (покупець) та Tовариством з обмеженою відповідальністю "Енергетична группа" (постачальник) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № О/Пе-п6 (далі - договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язався поставити, а позивач прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію.

Передплата кожної партії товару, що вказаний у додаткових угодах до цього договору (внесених змін до додаткової угоди до цього договору), проводиться протягом 3-х (трьох) банківських днів за умови надання постачальником, наступних документів: рахунку-фактури на передоплату Товару; реєстраційних документів, що визначені п.8.3. цього Договору; оригіналу банківської гарантії, що підписана банком, який виступає у якості гаранта постачальника в разі невиконання взятих на себе зобов'язань. Банківська гарантія повинна включати та покривати суму передоплати, що буде визначатись відповідною додатковою угодою до цього договору та 30% від суми передоплати. (п.2.8. Договору).

21.03.2013 р. між позивачем та постачальником було укладено додаткову угоду №1 до договору, якою сторони, зокрема, встановили суму попередньої оплати за поставлений товар у розмірі 100% від загальної вартості товару, що в грошовому виразі становить 65250000 грн. (п. 4 додаткової угоди до договору). Також сторони визначили, що сплата вищевказаної попередньої оплати повинна була бути проведена протягом трьох банківських днів з моменту укладення даної додаткової угоди та за умови надання всіх документів відповідно до умов договору.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором постачальник надав позивачеві банківську гарантію від 08.04.2013 № GI 061160 виконання договору поставки сільськогосподарської продукції №О/Пе-п6 від 21.03.2013 р. (далі за текстом - Гарантія), видану Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (гарант), відповідно до тексту якої, гарант безвідклично та безумовно, без заперечень зобов'язався сплатити позивачеві на першу письмову вимогу будь-яку суму, яка не перевищує 84825000,00 грн., протягом п'яти днів з дати отримання вимоги про сплату у разі порушення постачальником зобов'язань за договором.

Умовами Гарантії встановлено, що надана вона для забезпечення належного виконання постачальником товару як Принципалом зобов'язань за договором, у тому числі, але не обмежуючись, зобов'язаннями Принципала щодо сплати штрафних санкцій та збитків, зумовлених невиконанням або неналежним виконанням Принципалом зобов'язань за договором.

Умовами пункту 2.8. договору встановлено, що Гарантія повинна включати та покривати суму передплати, що буде визначатися відповідною Додатковою угодою до договору, та 30 % від суми передоплати.

На виконання умов договору та додаткової угоди № 1 до договору позивач сплатив постачальникові передплату за товар у розмірі 65250000,00 грн.

Постачальник в свою чергу умов договору не виконав, а саме не здійснив поставку товару за договором, в тому числі з урахуваннням Угод про пролонгацію терміну поставки товару за договором.

14.08.2013 р. між позивачем та постачальником було укладено угоду щодо продовження терміну поставки до договору, пунктом 1 якої сторони за обопільною згодою та у зв'язку з виробничою необхідністю погодили, зокрема, продовжити терміни поставки товару та визначили кінцеву дату поставки товару 01.10.2013 р.

Угода вступає в силу за умови надання постачальником документа про продовження дії гарантії до 21.10.2013 р. включно (п. 2 вказаної угоди).

20.08.2013 р. між позивачем та постачальником укладено угоду на продовження терміну поставки до договору, пунктом 1 якої сторони за обопільною згодою та у зв'язку з виробничою необхідністю погодили продовжити термін поставки товару та визначили нову кінцеву дату поставки товару - 21.10.2013 р. Угода вступає в силу за умови надання постачальником документа про продовження дії гарантії до 24.12.2013 включно (п.2 вказаної угоди).

Строк дії Гарантії (з урахуванням змін до Гарантії) встановлено до 24.12.2013 р.

В процесі виконання умов договору у постачальника виникла заборгованість перед позивачем щодо попередньої оплати товару, який не був поставлений, у розмірі 65250000,00 грн.

Факт наявності вказаної заборгованості Постачальника у розмірі 65250000,00 грн. перед позивачем сторонами у справі не спростовується та, зокрема, підтверджується також Актом звірки взаємних розрахунків за договором, підписаним і скріпленим печатками позивача та постачальника станом на 31.12.2013 р.

За наслідками невиконання постачальником умов договору позивач звернувся до відповідача з Вимогою від 12.12.2013 про сплату платежу за Гарантією (далі за текстом - Вимога платежу).

За змістом вимоги платежу позивач вимагав від відповідача сплати 65250000,00 грн. як суми отриманої та неповернутої постачальником попередньої оплати за договором та 4101561,00 грн. штрафних санкцій за невиконання постачальником зобов'язань за договором. Всього за Вимогою платежу позивачем заявлено до сплати 69351561,00 грн., що не перевищує 84825000,00 грн. як розміру наданої відповідачем банківської Гарантії з невиконання Принципалом зобов'язань за Договором.

Відповідно до умов Гарантії вимога Бенефіціара щодо сплати платежу повинна бути належним чином підписана уповноваженою особою та скріплена відбитком печатки Бенефіціара, містити посилання на Гарантію, в якій також повинно бути зазначено, що Принципал не виконав свої зобов'язання за Договором з зазначенням, які саме зобов'язання не виконав Принципал, а також розмір штрафних санкцій та відшкодування Бенефіціару збитків, зумовлених невиконанням або неналежним виконанням Принципалом зобов'язань за Договором. З метою ідентифікації підписів Вимога платежу Бенефіціара повинна бути надана Гаранту через обслуговуючий банк Бенефіціара, який надішле поштою оригінал Вимоги платежу та підтвердить, що підписи на ній є правочинними, шляхом відправлення авторизованого повідомлення відповідного змісту системою SWIFT.

Одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії (п.2 глави 4 розділу 2 Положення Національного банку України від 15.12.2004 № 639 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах").

Відповідно до викладеного, з огляду на нездійснення Постачальником поставок Товару за Договором на суму в розмірі 65 250 000,00 грн., згідно з положеннями Гарантії, позивач звернувся до відповідача з Вимогою про сплату платежу за Гарантією від 12 грудня 2013 року (тобто, в межах строку дії Гарантії) з виконання Договору (засвідчена копія Вимоги платежу міститься в матеріалах справи).

Вимога платежу буде вважатися такою, що надана Бенефіціаром, з моменту отримання Гарантом Вимоги платежу Бенефіціара та зазначеного вище повідомлення належним чином закодованого та надісланого на адресу SWIFT на адресу Гаранта: ПАТ "УКРІНБАНК", вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-а, м. Київ, Україна.

Тому, згідно вищевказаних положень Гарантії, Вимога платежу була надіслана відповідачу шляхом передачі обслуговуючим банком позивача - AT "Дельта Банк" відповідного SWIFT- повідомлення з підтвердженням повноважень осіб, які підписали Вимогу платежу - шляхом доставки кур'єрською службою ТОВ "ТЕКС Україна" (засвідчена копія накладної № 1228413 від 17.12.2013 кур'єрської служби ТОВ "ТЕКС Україна" про вручення Вимоги платежу на підтвердження отримання Вимоги відповідачем міститься в матеріалах справи).

Закон України "Про поштовий зв'язок" не містить заборони стосовно доставки поштових відправлень будь-якими суб'єктами господарювання і не визначає виключного права національного оператора поштового зв'язку на цю діяльність, тому посилання відповідача щодо неправомірності надсилання Вимоги платежу кур'єрською службою судом до уваги не приймаються.

При цьому судом досліджені доводи відповідача про те, що Вимога від 12.12.2013 р. про сплату платежу за Гарантією до відповідача не надходила.

Відповідно до вказаного повідомлення вимога про сплату платежу за банківською гарантією № 16061160 від 08.04.2013 вручена фізичній особі Бруско (посада, ініціали вказаної особи, а також документи у підтвердження повноважень вказаної особи на отримання документів, призначених відповідачеві, у повідомленні кур'єрської служби не зазначені).

Відповідач в свою чергу зазначив, що вручення Вимоги платежу здійснене кур'єрською службою невідомій особі, з порушенням вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", Інструкції з діловодства ПАТ "УКРІНБАНК", що затверджена рішенням Правління ПАТ "УКРІНБАНК" від 29.03.2013 (протокол № 26). Відповідно до вимог п. 3.1. та п. 3.3. вказаної Інструкції уся кореспонденція, що надходить до установ Банку, приймається, попередньо обробляється і розподіляється за призначенням: у Головному офісі - уповноваженим на це на підставі посадової інструкції та/або довіреності Банку працівниками відділу документообігу Управління діловодства, у Філіях - уповноваженим на це на підставі довіреності відповідальним виконавцем за діловодство Філії/Відділення.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист ТОВ "ТЕКС Україна" від 27 жовтня 2014 року для додаткового підтвердження тієї обставини, що Вимога платежу була фактично доставлена відповідачу.

Як вже зазначалось вище, Вимога була надіслана відповідачу шляхом передачі обслуговуючим банком позивача - AT "Дельта Банк" - відповідного SWIFT-повідомлення (засвідчена копія SWIFT- повідомлення щодо Вимоги платежу з засвідченим перекладом на українську мову міститься в матеріалах справи) з підтвердженням повноважень осіб, які підписали вказану Вимогу платежу.

Як вбачається з тексту накладної служби кур'єрської доставки № 1228413 від 17.12.2013, відповідач (ПАТ "Укрінбанк") належним чином вказаний у графі "Одержувач" такої накладної, а адреса доставки, вказана у накладній - вул. Смирнова-Ласточкіна, 10а, м. Київ, Україна - це адреса, на яку повинна була бути здійснена доставка Вимоги платежу відповідно до Гарантії.

Таким чином, сама Гарантія встановлює лише наступні вимоги до надсилання Вимоги платежу за Гарантією, які були виконані у повному обсязі: повноваження осіб, які підписали Вимогу платежу, повинні бути підтверджені банком Позивача шляхом надсилання авторизованого повідомлення по системі SWIFT (копія відповідного SWIFT повідомлення з засвідченим перекладом на українську мову міститься в матеріалах справи); оригінал Вимоги повинен бути надісланий поштою на адресу відповідача, вказану вище (засвідчена копія накладної служби кур'єрської доставки № 1228413 містить вказівку на ПАТ "Укрінбанк" як одержувача кореспонденції та була надіслана на адресу ПАТ "Укрінбанк", вказану в Гарантії).

Як встановлено Гарантією, відповідач зобов'язався здійснити оплату позивачу у разі порушення Постачальником зобов'язань за Договором на першу письмову вимогу Позивача протягом п'яти днів після отримання Вимоги про сплату.

Однак, позивач не отримав від відповідача ані відповіді на Вимогу платежу, ані сплати заборгованості за Гарантією, що становить безумовне порушення прав позивача у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Відповідач в свою чергу стверджує, що ним не було отримано Вимогу платежу та посилається на те, що особа на прізвище Бруско, яка підписала примірник накладної служби кур'єрської доставки № 1228413 на підтвердження отримання відповідачем Вимоги платежу, не є особою, уповноваженою відповідачем на отримання такої кореспонденції.

Проте, посилання відповідача на те, що Вимога платежу була вручена ТОВ "ТЕКС Україна" неуповноваженій особі на прізвище Бруско, судом апеляційної інстанції до уваги не береться, оскільки, як вже зазначалося, у накладній служби кур'єрської доставки № 1228413 була зазначена адреса місцезнаходження відповідача, вказана в Гарантії, а організація порядку прийому кореспонденції від служб кур'єрської доставки та наявність повноважень у осіб, які отримують таку кореспонденцію за вказаною адресою відповідача, є відповідальністю останнього та не може покладатися на позивача.

Зокрема, Гарантія не містить вимоги про надсилання Вимоги платежу цінним або рекомендованим листом, або через національного оператора поштового зв'язку "Укрпошта", або спеціально уповноваженій відповідачем особі, а так само не зобов'язує позивача і не надає останньому права на перевірку повноважень осіб, які отримують вхідну кореспонденцію відповідача.

При цьому, як неодноразово зазначав відповідач, особа на прізвище Бруско, яка підписала примірник накладної служби кур'єрської доставки № 1228413 на підтвердження отримання відповідачем Вимоги платежу, не є особою, уповноваженою відповідачем на отримання такої кореспонденції.

Крім того, відповідач не заперечив і не підтвердив належними та допустимими доказами ту обставину, що вказана особа на прізвище Бруско взагалі не працювала у відповідача на момент отримання Вимоги платежу.

Твердження відповідача про те, що Вимога платежу до відповідача не надходила з посиланням на Витяг з реєстру реєстрації вхідної кореспонденції Відповідача за 19-20 грудня 2013 року, у якому відсутні відомості про кореспонденцію від ПАТ "Дельта-Банк" з Вимогою платежу, не може братися апеляційним господарським судом до уваги, оскільки факт відсутності реєстрації Вимоги платежу як вхідної кореспонденції у реєстрі відповідача не доводить факту неотримання відповідачем Вимоги платежу, а свідчить лише про нездійснення ним такої реєстрації.

Враховуючи вищевикладене, висновок відповідача про те, що Вимогу платежу за Гарантією не було вручено уповноваженій на отримання документів для відповідача особі не відповідає дійсності, оскільки вказані висновки в повній мірі спростовуються належними доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до умов Гарантії, вимога Бенефіціара щодо сплати платежу повинна бути належним чином підписана уповноваженою особою та скріплена відбитком печатки Бенефіціара, містити посилання на цю Гарантію, в якій також повинно бути зазначено, що Принципал не виконав свої зобов'язання за Договором з зазначенням які саме зобов'язання не виконав Принципал (далі за текстом - Вимога платежу), а також розмір штрафних санкцій та відшкодування Бенефіціару збитків, зумовлених невиконанням або неналежним виконанням Принципалом зобов 'язань за Договором.

Вищевказані умови Гарантії відповідають частині 3 статті 563 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.

Отже, Гарантія встановлює обов'язок відповідача сплатити грошові кошти позивачу у тому випадку, якщо Постачальник порушив зобов'язання, що виникли на підставі Договору поставки. При цьому, Бенефіціару достатньо лише повідомити Гаранта про факт невиконання Принципалом зобов'язання та зазначити, яке саме зобов'язання порушено.

Як вже зазначалося вище, Постачальник не здійснив поставку Товару у строк, визначений Договором поставки. У зв'язку із чим, позивач звернувся до відповідача з Вимогою платежу за Гарантією.

У вказаній Вимозі платежу позивач, серед іншого, чітко зазначив, що Постачальник не виконав свої зобов'язання за Договором, та що порушені зобов'язання за Договором стосувалися нездійснення Постачальником поставки Товару, навіть з огляду на укладення додаткових угод на пролонгацію термінів такої поставки. Крім того, Вимога платежу містить посилання позивача на документи, якими підтверджується факт порушення Постачальником зобов'язань за Договором поставки.

За таких обставин, Вимога платежу містить всі відомості щодо порушення Постачальником зобов'язань за Договором, які вимагаються статтею 563 ЦК України та умовами Гарантії, і така вимога є правовою підставою для здійснення Відповідачем платежу за Гарантією.

Відповідно до ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Згідно ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема, і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання (ст. 562 Цивільного кодексу України).

Статтею 563 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Відповідно до статті 565 Цивільного кодексу України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.

Як вже зазначалось, з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором постачальник надав позивачеві Гарантію від 08.04.2013 № GI 061160, відповідно до тексту якої, гарант безвідклично та безумовно, без заперечень зобов'язався сплатити позивачеві на першу письмову вимогу будь-яку суму, яка не перевищує 84825000,00 грн., протягом п'яти днів з дати отримання вимоги про сплату у разі порушення постачальником зобов'язань за договором.

Умовами Гарантії встановлено, що надана вона для забезпечення належного виконання постачальником товару як Принципалом зобов'язань за договором, у тому числі, але не обмежуючись, зобов'язаннями Принципала щодо сплати штрафних санкцій та збитків, зумовлених невиконанням або неналежним виконанням Принципалом зобов'язань за договором.

Одночасно з цим умовами пункту 2.8 договору встановлено, що Гарантія повинна включати та покривати суму передплати, що буде визначатися відповідною Додатковою угодою до договору, та 30 % від суми передоплати.

Умови пункту 2.8 договору з урахуванням здійсненої позивачем попередньої оплати товару у розмірі 65250000,00 грн. та встановленого Гарантією граничного розміру відшкодування - 84825000,00 грн., свідчать про наявність у позивача права звернення до відповідача з вимогою про повернення суми здійсненої передплати за товар за договором, але за умови попереднього пред'явлення такої вимоги постачальнику товару в силу положень ст. 693 Цивільного кодексу України.

Однак, такий висновок, що передумовою для оплати за Гарантією є обов'язок позивача пред'явити вимогу повернення суми передоплати до третьої особи є невірним.

Висновок щодо обов'язку звернення позивача до Постачальника з вимогою про повернення попередньої оплати є необгрунтованим, так як пред'явлення вимоги до Постачальника щодо повернення передоплати жодним чином не впливало б на обов'язок відповідача здійснити оплату за Гарантією з огляду на наступне.

Статтею 562 ЦК України встановлено, що зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема, і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

В розумінні даної статті, гарантія за своєю правовою природою є самостійним правочином, який не залежить від зобов'язань, встановлених основним договором, на якому вона заснована, тому Гарант жодним чином не пов'язаний таким договором, незважаючи на те, що посилання на них міститься у тексті Гарантії.

Умовами пунктів 6.1.-6.3. договору поставки, сторонами договору узгоджено види відповідальності у випадку порушення зобов'язань за договором. Так, у випадку прострочення поставки товару за договором постачальник повинен сплатити штраф у розмірі 30% від загальної вартості ціни непоставленого товару, а також пеню у розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

При цьому, пунктом 1 Угоди на пролонгацію терміну поставки до Договору поставки (копія Угоди міститься в матеріалах справи) передбачено, що сторони Договору погодили визначити кінцевою датою поставки товару 21 жовтня 2013 року.

Як вже було встановлено судом, Постачальник не здійснив поставку товару у строк, визначений Договором поставки, чим порушив зобов'язання за Договором.

Отже, з огляду на викладене, підлягає застосуванню штрафна санкція, яка передбачена умовами Договору поставки, а саме - штраф у розмірі 30% від загальної початкової вартості (ціни) Товару.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що позивачем доведено факт направлення в межах строку дії Гарантії та отримання відповідачем Вимоги платежу, а також факт порушення його права на повернення попередньої оплати за товар, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Грейнс" до Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична група" про стягнення заборгованості за Банківською гарантією № GI 061160 від 08.04.2013 з виконання Договору поставки сільськогосподарської продукції №О/Пе-п6 від 21.03.2013 р. у загальному розмірі 69 351 561,00 грн., з яких 65250000,00 грн. неповернутої суми попередньої оплати за товар та 4101561,00 грн. штрафних санкцій є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Статтею 103 ГПК України встановлено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Грейнс" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2015 р. у справі №910/10651/14 - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Грейнс" задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2015 р. у справі №910/10651/14 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, буд. 10-а, ідентифікаційний код 05839888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Грейнс" (65014, м. Одеса, Лідерсівський бульвар, буд. 5, ідентифікаційний код 37007918) заборгованість за Банківською гарантією № GI 061160 від 08.04.2013 з виконання Договору поставки сільськогосподарської продукції №О/Пе-п6 від 21.03.2013 р. у розмірі 65250000,00 грн. (шістдесят п'ять мільйонів двісті п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок) неповернутої суми попередньої оплати за товар та 4101561,00 грн. (чотири мільйони сто одну тисячу п'ятсот шістдесят одну гривню 00 копійок) штрафних санкцій.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, буд. 10-а, ідентифікаційний код 05839888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Грейнс" (65014, м. Одеса, Лідерсівський бульвар, буд. 5, ідентифікаційний код 37007918) 73080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, буд. 10-а, ідентифікаційний код 05839888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Грейнс" (65014, м. Одеса, Лідерсівський бульвар, буд. 5, ідентифікаційний код 37007918) 36 540,00 грн. (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок гривень 00 копійок) судового збору за перегляд рішення апеляційною інстанцією.

7. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду м. Києва.

8. Матеріали справи №910/10651/14 повернути до господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран