донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
27.07.2015 справа №908/129/15-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.суддівБойченко К.І., Ломовцева Н.В.При секретарі: Максимовій О.Ю.
від позивача:Плескун В.В. - представник за довіреністю б/н від 12.02.2014 р.від відповідача:не з"явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грибна Веселка», м. Авдіївка Донецької областіна рішення господарського суду Запорізької областівід17.03.2015року у справі№908/129/15-г (суддя Серкіз В.Г.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Перша Лізингова компанія», м. Київдо відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грибна Веселка», м. Авдіївка Донецької областіпростягнення 832 184,36 грн.
ВСТАНОВИВ:
У 2015 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія», м. Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грибна веселка», м. Авдіївка Донецької області про стягнення 832 184,36 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.03.15р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія», м. Київ задоволено у повному обсязі.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Грибна веселка», з прийнятим рішенням не погодився, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд: рішення господарського суду Запорiзької областi вiд 17.03.2015 року по справi №908/129/15-г скасувати та направити справу на новий розгляд в сул першої інстанції.
25.06.2015 року через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія», в якому просить у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Грибна веселка» відмовити повністю, а рішення господарського суду Запорізької області від 17.03.2015 р. у справі №908/129/15-г - залишити без змін.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія», м. Київ в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, просив рішення господарського суду Запорізької області від 17.03.2015 р. по справі №908/129/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Грибна веселка» до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №02-30/1221/15 від 15.07.2015 р., своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи №908/129/15-г, та наданих представниками сторін пояснень.
17.06.2015 року через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання від ТОВ «Грибна Веселка», в якому просить продовжити строк розгляду справи №908/129/15-Г за межі двохмісячного строку на п'ятнадцять днів та відкласти розгляд справи на дату після 10.08.2015 року.
Колегія Донецького апеляційного суду дійшла висновку про часткове задоволення вищезазначеного клопотання.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.06.2015 року у зв'язку із неявкою Товариства з обмеженою відповідальністю «грибна веселка» та для з'ясування фактичних обставин справи, судова колегія дійшла висновку про необхідність відкладення розгляду справи.
Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 20 липня 2015 року у зв'язку з находженням у відпустці визначеного за результатами автоматичного розподілу справи №908/129/15-г члена колегії суддів - судді О.В. Стойка з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Грибна веселка», м. Авдіївка, Донецької області, з метою забезпечення подальшого розгляду справи було замінено відсутнього суддю О.В. Стойка на суддю Н.В. Ломовцеву.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статей 28-29 Закону України «Про судоустрій» та статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша лізингова компанія" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІКО-ФУД" (первісний лізингоодержувач) була укладена лізингова угода №OL - 0649 - 11 - DO, згідно до п.1.1 якої угода регулює юридичні відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем з лізингу транспортних засобів, зазначених у додатках 1 до цієї угоди.
Згідно п. 2.1 лізингової угоди передбачено, що транспортний засіб вважається прийнятим лізингоодержувачем від лізингодавця у лізинг на умовах цієї угоди з моменту підписання лізингодавцем та лізингоодержувачем додатку № 2 до цієї угоди та строк лізингу транспортного засобу визначено в додатку 1 до угоди (п. 2.3).
Лізингоодержувач зобов'язався використовувати транспортний засіб виключно для здійснення своєї господарської діяльності та запобігати використанню транспортного засобу, яке може спричинити його пошкодження (п. 3.4).
Розділом 8 лізингової угоди передбачені лізингові платежі:
- перший лізинговий платіж (передоплату), як це визначено в додатку 1 до цієї угоди, протягом трьох робочих днів після підписання відповідного додатку 1. Перший лізинговий платіж розподіляється рівними частками на весь строк лізингу транспортного засобу передбаченого цією лізинговою угодою.
- щомісячні лізингові платежі та будь-які інші платежі, належні до сплати за цією угодою, протягом трьох робочих днів з дня виставлення відповідних рахунків - фактур чи/або до дати сплати щомісячних лізингових платежів, зазначених у додатку 1.
Пунктом 8.2 передбачено, що лізингові платежі сплачуються в українській гривні. При цьому лізингові платежі в подальшому змінюються та розраховуються протягом дії Лізингової угоди пропорційно зміні офіційного курсу НБУ до іноземної валюти, визначеної в додатку 1 до угоди.
У разі прострочення лізингоодержувачем оплати щомісячних лізингових платежів або інших платежів, належних до сплати за цією Угодою, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення в оплаті; та будь-які витрати лізингодавця пов'язані із стягненням таких платежів (п. 8.3).
Пунктом 8.7 лізингової угоди передбачено, що усі платежі отримані лізингодавцем від лізингоодержувача, зараховуються в першу чергу на погашення заборгованості лізингоодержувача за несплачені ним лізингові платежі, штрафні санкції і витрати зазначені у п.п.8.4 п. 8 цієї угоди у наступному порядку:
А) штрафні санкції;
Б) інші відшкодування;
С) лізингові платежі.
Пунктом 10.7 лізиногової угоди передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний відшкодувати лізингодавцю наступні витрати:
А) на усі ремонтні роботи, запасні частини, вузли та агрегати, необхідні для здійснення таких ремонтних робіт, додаткове технічне обслуговування та інші послуги, вартість яких не покривається за рахунок лізингових платежів (перелік робіт та послуг визначено у додатку 1);
Б) на усі ремонтні роботи пов'язані з недбалим ставленням до транспортного засобу або його забороненим використанням, включаючи роботи, які необхідно виконати внаслідок забороненого використання транспортного засобу, в тому числі роботи, які виникли в наслідок експлуатації транспортного засобу по затопленим ділянкам дороги та дорогам без твердого покриття, невиконання та/або нерегулярного щоденного та /або стандартного обслуговування транспортного засобу.
У відповідності до п.13.1 лізингової угоди, у разі, якщо лізингоодержувач в односторонньому порядку відмовився від цієї лізингової угоди повністю або частково, тобто виявить бажання розірвати достроково цю угоду щодо всіх або окремого транспортного засобу, він повинен:
- повернути транспортний засіб лізингодавцеві;
- не пізніше дня повернення транспортного засобу сплатити на користь лізингодавця штраф 20% від суми решти щомісячних лізингових платежів, які залишилось сплатити (однак не менше розміру одного щомісячного лізингового платежу), якщо вартість транспортного засобу не перевищує еквівалент 65 000 дол. США з ПДВ згідно курсу НБУ на дату передачі транспортного засобу у лізинг, та, крім того, плюс 3 (три)кратний розмір останнього щомісячного лізингового платежу згідно графіку лізингових платежів (додаток 1).
Позивач передав у лізинг ТОВ «МІКО-ФУД» наступні транспортні засоби, на виконання Лізингової угоди, за Додатками 2 - Актами прийому-передачі від 23.12.2011р., від 27.04.2012р., від 22.06.2012р., від 04.10.2012р., від 12.10.2012р.,
- Renault Master 2.3 М/Т, 2012 року вип., державний номер АА2567МC, кузов VF1MAF4CF47055708;
- Renault Duster 1.5 М/Т, 2011 року вип., державний номер АА7839KX, кузов VF1HSRAVN46552113;
- Renault Logan 1.5 М/Т, 2011 року вип., державний номер АА4697KX, кузов VF1KSREKJ46485954;
- Renault Master 2.3 М/Т, 2011 року вип., державний номер АА4879BK, кузов VF1MAF4CF45799155;
- Renault Master 2.3 М/Т, 2012 року вип., державний номер АА2568МC, кузов VF1MAF4CF47055675;
- VOLKSWAGEN CC 2.0 Tdi A/T, 2012 року вип., державний номер АА7835MB, кузов WVWZZZ3CZCE714838;
- HYUNDAI HD-78 3.9, 2012 року вип., державний номер АА6693MI, кузов Y6LHD7858CL200251;
- HYUNDAI HD-78 3.9, 2012 року вип., державний номер АА6674MI, кузов Y6LHD7858CL200350.
Таким чином позивач виконав прийняте ним зобов'язання по передачі у лізинг на користь ТОВ «МІКО-ФУД» транспортних засобів.
За користування транспортними засобами відповідач (лізингоодержувач) має сплачувати на користь позивача (лізингодавця) щомісячні лізингові та будь-які інші платежі, належні до сплати за Угодою, відповідно до підпункту 8.1. (б) п.8 лізингової угоди.
Згодом 30.04.2014 року між Товариством «Міко-Фуд» (первісний лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грибна веселка» (новий лізингоодержувач) та за згодою Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» (лізингодавець) було укладено договори про заміну сторони за лізинговою угодою та додатками №1 а саме:
- договір №1 від 30.04.2014 р. про заміну сторони та лізинговою угодою №OL-0649-11-DO nвід 22.07.2011р. та додатку 1-RE-05856-0-12-48 від 20.02.2012 р.;
- договір №2 від 30.04.2014 р. про заміну сторони та лізинговою угодою №OL-0649-11-DO від 22.07.2011р. та додатку 1-RE-05507-0-11-36 від 21.10.2012 р.;
- договір №3 від 30.04.2014 р. про заміну сторони за лізинговою угодою №OL-0649-11-DO від 22.07.2011р. та додатку 1-RE-05506-0-11-36 від 21.10.2011 р.;
- договір №4 від 30.04.2014 р. про заміну сторони за лізинговою угодою №OL-0649-11-DO від 22.07.2011р. та додатку 1-RE-05261-0-11-48 від 22.07.2011 р.;
- договір №5 від 30.04.2014 р. про заміну сторони за лізинговою угодою №OL-0649-11-DO від 22.07.2011р. та додатку 1-RE-05857-0-12-48 від 20.02.2012 р.;
- договір №6 від 30.04.2014 р. про заміну сторони за лізинговою угодою №OL-0649-11-DO від 22.07.2011р. та додатку 1-VW-05837-0-12-36 від 16.02.2012 р.;
- договір №7 від 30.04.2014 р. про заміну сторони за лізинговою угодою №OL-0649-11-DO від 22.07.2011р. та додатку 1-HY-07412-0-12-36 від 18.09.2012 р.;
- договір №8 від 30.04.2014 р. про заміну сторони за лізинговою угодою №OL-0649-11-DO від 22.07.2011р. та додатку 1-HY-07411-0-12-36 від 18.09.2012 р.;
Відповідно до даних договорів ТОВ «Грибна Веселка» стало новим лізингоодержувачем та набуло усіх прав та обов'язків ТОВ «Міко-Фуд» по лізинговій угоді № OL-0649-11-DO від 22.07.2011 р. та додатках 1 до неї - лізингових протоколів.
Відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1 договорів про заміну сторони первісний лізингоодержувач перевів свій борг на нового лізингоодержувача, внаслідок чого новий лізингоодержувач (ТОВ «Грибна Веселка») замінив первісного лізингоодержувача (ТОВ «Міко-Фуд»), як зобов'язану сторону у лізинговій угоді.
Також, відповідач відповідно до пунктів 2.1.1. договорів про заміну сторони зобов'язався: сплачувати позивачу щомісячні лізингові та буд-які інші платежі за лізинговою угодою; відшкодовувати збитки лізингодавцю у разі проведення ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів тощо…
Відповідно до положень п.2.2 договорів про заміну сторони у день укладення договорів про заміну сторони новий лізингоодержувач (відповідач) отримав вищевказані транспортні засоби про що між сторонами були підписані акти прийому-передачі транспортних засобів.
Таким чином, з моменту укладення вищевказаних договорів про заміну сторони ТОВ «Грибна Веселка» стало новим лізингоодержувачем по лізинговій угоді.
Аналогічне положення щодо сплати та перерахунку лізингових платежів, які вказано в п.6 лізингових протоколів та п.2 угод про заміну лізингових платежів зазначено і в підпункті 8.2 п. 8 Лізингової угоди.
Згідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
У відповідності до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
На виконання умов договору, позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату лізингових платежів (копії рахунків наявні в матеріалах справи). Однак, починаючи з травня 2014 року, відповідач порушував строки оплати платежів.
Заборгованість відповідача зі сплати лізингових платежів складає суму 779 487,67 грн.
Крім того, підпунктом 10.7.а) пункту 10 лізингової угоди сторони передбачили, що лізингоодержувач (відповідач) зобов'язаний відшкодувати лізингодавцю (позивачу) витрати на усі ремонтні роботи, запасні частини, вузли та агрегати, необхідні для здійснення таких ремонтних робіт, додаткове технічне обслуговування та інші послуги, вартість яких не покривається за рахунок лізингових платежів (перелік робіт та послуг, що покриваються за рахунок лізингових платежів визначений у додатку 1 до цієї лізингової угоди).
За час лізингу автомобілів такі ремонтні роботи (ремонтні роботи, які не покриваються за рахунок лізингових платежів) мали місце, що підтверджується відповідними нарядами - замовленнями (Актами виконаних робіт), копії яких наявні у матеріалах справи.
Відповідач не відшкодував позивачу витрати на проведення ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів, на загальну суму 52 571, 37 грн.
Так, зокрема ремонтні роботи мали місце по наступним автомобілям:
- VOLKSWAGEN CC 2.0 Tdi A/T, 2012 року вип., державний номер АА7835MB, кузов WVWZZZ3CZCE714838 (Видаткова накладна № ТА-0002104 від 24.04.2014р. ТОВ «Таєрс Асістанс», Акт виконаних робіт від 16.05.2014р., Акт виконаних робіт № КЛ018122 від 06.05.2014р. ТОВ «КРОНОС-ЛОГІТІК», Акт № ТА-0000103 від 30.04.2014 здачі-прийняття робіт ТОВ «Таєрс Асістанс».);
- Renault Master 2.3 М/Т, 2012 року вип., державний номер АА2568МC, кузов VF1MAF4CF47055675 (Акт № ТА-0000122 від 30.05.2014р. здачі-прийняття робіт ТОВ «Таєрс-Асістанс», Акт № 9РИ9401529 від 21.04.2014р. ТОВ «КОМПАНИЯ АЛЕКС», Видаткова накладна № ТА-0002314 від 12.05.2014р. ТОВ «Таєрс Асістанс», Акт № 9РИ9401715 від 12.05.2014р. ТОВ «КОМПАНИЯ АЛЕКС», Акт № 9РИ9401760 від 15.05.2014р. ТОВ «КОМПАНИЯ АЛЕКС»);
- HYUNDAI HD-78 3.9, 2012 року вип., державний номер АА6693MI, кузов Y6LHD7858CL200251 (акт № 5699 від 17.06.2014р. здачі-прийняття виконаних робіт ТОВ «ПКЦ» ОПТИМА, ЛТД», акт № 5446 від 22.05.2014р. здачі-прийняття виконаних робіт ТОВ «ПКЦ» ОПТИМА, ЛТД», акт № 5029 від 25.04.2014р. здачі-прийняття виконаних робіт ТОВ «ПКЦ» ОПТИМА, ЛТД»);
- HYUNDAI HD-78 3.9, 2012 року вип., державний номер АА6674MI, кузов Y6LHD7858CL200350 (акт № 5034 від 25.04.2014р. здачі-прийняття виконаних робіт ТОВ «ПКЦ» ОПТИМА, ЛТД» акт № 5630 від 14.06.2014р. здачі-прийняття виконаних робіт ТОВ «ПКЦ» ОПТИМА, ЛТД». Акт № ТА-0000103 від 30.04.2014р. здачі-прийняття робіт ТОВ «Таєрс Асістанс»);
- Renault Duster 1.5 М/Т, 2011 року вип., державний номер АА7839KX, кузов VF1HSRAVN46552113 (Акт виконаних робіт від 25.06.2014р. до рахунку № 329 від 25.06.2014р.);
- Renault Logan 1.5 М/Т, 2011 року вип., державний номер АА4697KX, кузов VF1KSREKJ46485954 (Акт виконаних робіт № КЛ018292 від 26.05.2014р. ТОВ «КРОНАС-ЛОГІСТІК», Акт виконаних робіт № КЛ017717 від 16.04.2014р. ТОВ «КРОНАС-ЛОГІСТІК»);
- Renault Master 2.3 М/Т, 2012 року вип., державний номер АА2567МC, кузов VF1MAF4CF47055708 (Акт № 9РШ401652 від 30.04.2014р. ТОВ «КОМПАНИЯ АЛЕКС»).
Таким чином позовна вимога про стягнення суми 52 571,37 грн. є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню.
В разі настання страхового випадку лізингоодержувач здійснює на користь лізингодавця платіж, розмір якого наведено в п. 4.1. додатку 1.
Такий страховий випадок мав місце 10.02.2014р. по автомобілю Renault Duster 1.5 М/Т, 2011 року вип., державний номер АА7839KX, кузов VF1HSRAVN46552113.
Пунктом 4.1. додатку № 1 RЕ-05507-0-11-36 від 21.10.2011р. до лізингової угоди №OL - 0649 - 11 - DO (лізинговий протокол) сторони визначили, що лізингоодержувач сплачує платіж у сумі 798,00 грн. при пошкоджені всього або частини транспортного засобу.
При настанні страхового випадку договором страхування передбачено франшизу у сумі 799,30 грн.
З огляду на вищевикладене та у відповідності з п. 11.3. лізингової угоди № OL - 0649 - 11 - DO позивач виставив та неодноразово надсилав відповідачу рахунок-фактуру на сплату коштів (франшизи), передбачених п. 11.3. лізингової угоди та п. 4.1. Додатку 1 до Лізингової угоди (копії рахунку та пояснення до нього додаються). Востаннє даний рахунок було надіслано разом з вимогою про сплату боргу, однак, на даний час відповідач лише частково сплатив заборгованість по франшизи за настання страхового випадку. Залишок заборгованості зі сплати франшизи за настання страхового випадку на момент звернення позивача із позовом до суду складає 125, 31 грн. Тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
26.11.2014р. позивач направив відповідачу вимогу про сплату боргу № А0803-14 та повторно надіслав відповідні рахунки-фактури на оплату лізингових платежів.
Оскільки вимога не була задоволена відповідачем, позовна вимога про стягнення зазначеної суми є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 23 лізингової угоди №OL-0649-11-DO від 22.07.2011р. передбачено, що сторони не несуть відповідальності за невиконання умов цієї лізингової угоди, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю сторони, яка не виконує свої зобов'язання. Такі причини включають стихійне лихо , екстремальні погодні умови, пожежі, військові дії, страйки, громадські безпорядки, прийняття державними органами постанов та зміни діючого законодавства, що перешкоджають виконанню сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (надалі обставини непереборної сили).
Термін виконання зобов'язань переноситься відповідно строку дії обставин непереборної сили.
Сторона, для якої виникли обставини непереборної сили, зобов'язана в письмовій формі повідомити іншу сторону про виникнення цих обставин, включаючи очікувану тривалість періоду, протягом якої будуть діяти ці обставини, та протягом п (п'яти) робочіх днів надати відповідний офіційний підтверджуючий документ або довідку Торгово-промислової палати України, що підтверджує факт настання обставин непереборної сили.
Приписами ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Господарським кодексом також встановлено, що сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин (ч.4 ст.219 Господарського кодексу України).
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорiзької області від 17.03.2015 року у справі №908/129/15-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю «Грнибна веселка», м. Авдіівка Донецької області на рішення господарського суду Запорiзької області від 17.03.2015 року у справі №908/129/15-г залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорiзької області від 17.03.2015 року у справі №908/129/15-г - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді К.I. Бойченко
Н.В. Ломовцева
Надр.5 прим:
1 прим. - у справу;
1 прим. - позивачу;
1 прим.- відповідачу;
1 прим. - ДАГС;
1 прим.- ГСЗО
Судове рішення № 47624764, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 27.07.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 908/129/15-г. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: