Постанова № 47624714, 23.07.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2015 року Справа № 904/247/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Сусла Я.Б.,

за участю представників сторін:

від Міністерства оборони України: офіцер Південно-Східного територіального юридичного відділу майор юстиції Вологжаніна О.Д., довіреність № 220/331/д від 18.05.2015 року; юрисконсульт Південно-Східного територіального юридичного відділу Кравченко В.В., довіреність № 220/329/д від 18.05.2015 року,

від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська: представник Торяник Т.М., довіреність № 1170 від 19.03.2015 року,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи-1: представник Радзимінський Г.В., довіреність № б/н від 19.04.2014 року; представник Брильков О.М., довіреність № б/н від 19.09.2014 року;

від третьої особи-2:не з'явився,

від третьої особи-3:не з'явився,

за участю прокурора: заступник військового прокурора Криворізького гарнізону Південного регіону України майор юстиції Кравченко Б.І. посвідчення № 032842 від 06.04.2015 року, наказ № 372к 28.05.2015 року; прокурор військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Івлєва В.М. наказ № 505к від 09.07.2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Широківської районної ради Дніпропетровської області "Сільськогосподарське підприємство "Широківське" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015 року у справі № 904/247/15

за позовом заступника військового прокурора Криворізького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

до Зеленобалківської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, с. Зелена Балка Широківського району Дніпропетровської області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство Широківської районної ради Дніпропетровської області "Сільськогосподарське підприємство "Широківське", смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Широківська районна державна адміністрація, смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ Держземагенства у Широківському районі Дніпропетровської області, смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області

про визнання незаконним та скасування рішення Зеленобалківської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Криворізького гарнізону звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська з позовом до Зеленобалківської сільської ради Широківського району про визнання незаконним та скасування рішення Зеленобалківської сільської ради Широківського району № 4-5/ХХІІІ від 29.03.1999 року "Про прийняття на баланс сільської ради земельних угідь радгоспу "Степное" Криворізького району" повністю.

За вказаним позовом ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2015 року порушено провадження у справі № 904/247/15.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2015 року у даній справі залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство Широківської районної ради Дніпропетровської області "Сільськогосподарське підприємство "Широківське", Широківську районну державну адміністрацію та Відділ Держземагентства у Широківському районі Дніпропетровської області.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015 року у справі № 904/247/15 (суддя Новікова Р.Г.) позовні вимоги задоволено; визнано незаконним та скасовано рішення Зеленобалківської сільської ради Широківського району № 4-5/ХХІІІ від 29.03.1999 року "Про прийняття на баланс сільської ради земельних угідь радгоспу "Степное" Криворізького району"; стягнуто з Зеленобалківської сільської ради Широківського району на користь Державного бюджету судовий збір в розмірі 1218, 00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з обставин відсутності доказів наявності рішення Міністерства оборони України про надання згоди на вилучення земельної ділянки військового призначення та відсутності у начальника Квартирно-експлуатаційної частини Криворізького району повноважень на припинення права користування земельною ділянкою шляхом надання добровільної відмови від цього права, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що право постійного користування Квартирно-експлуатаційною частиною Криворізького району припинене безпідставно, чим порушено права Міністерства оборони України спірним рішенням.

Не погодившись з прийнятим у даній справі рішенням, Комунальне підприємство Широківської районної ради Дніпропетровської області "Сільськогосподарське підприємство "Широківське" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права при прийнятті рішення, третя особа-1 просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги третя особа-1 посилається на ті обставини, що прокурором, який подав позовну заяву, не доведено порушення інтересів держави у особі визначених ним позивачів та не наведено переліку порушених інтересів держави; не вказано, які порушення з боку відповідача були допущені під час виготовлення розпорядчого документа на замовлення начальника КЕЧ Криворізького району, як вони пов'язані з інтересами держави, який зв'язок між діями відповідача та порушеними інтересами держави. Третя особа-1 також зазначає, що нею подано письмове клопотання про застосування позовної давності, у задоволенні якого судом першої інстанції безпідставно відмовлено. За доводами третьої особи-1, Квартирно-експлуатаційна частина Криворізького району була структурним підрозділом Міністерства оборони України, у свою чергу, положення законодавства не наділяють правом будь-яких інших суб'єктів господарювання, які не зазначені у якості землекористувачів у документах, які посвідчують право на постійне користування землею, незалежно від їх правового статусу або повноважень, розпоряджатися землею. Міністерство оборони України у якості землекористувача за текстом доданого до позову в копії Державного акту на право користування землею відсутнє, посилання на належність Квартирно-експлуатаційної частини Криворізького району до Міністерства оборони України також відсутнє, що, на думку третьої особи-1, вказує, що Квартирно-експлуатаційна частина Криворізького району була зареєстрована у встановленому на той час порядку як юридична особа, яка у даному випадку наділена правом набувати та реалізовувати права та обов'язки, зокрема - в частині вчинення дій, направлених на оформлення права постійного користування землею. Окрім того, третя особа-1 звертає увагу на ту обставину, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська не виконав ухвалу суду першої інстанції про долучення до матеріалів справи копії Державного акту на право користування землею серії Б № 009798 в повному обсязі. Такі дії позивача, на думку третьої особи-1, мають на меті приховування від суду факту внесення змін в землекористування у вигляді часткового припинення користування землею та обізнаності про існування оскаржуваного рішення ради, перевищення колишнім керівником Квартирно-експлуатаційної частини Криворізького району повноважень щодо добровільної відмови від землекористування. Окрім того, часткове припинення землекористування в межах Державного акту зразка 1980 року нерозривно пов'язане з видачею Радгоспу "Степове" Міністерства оборони України Державного акту від 29.03.1999 року на бланку серії ІІ-ДП № 002864 Шр № 202, підставою для якого було і оскаржуване рішення ради, оскільки не тільки Квартирно-експлуатаційна частина Криворізького району була структурним підрозділом Міністерства оборони України, а й Радгосп "Степове" створювався за погодженням з вказаним міністерством, яке було для Радгоспу органом управління майном. На теперішній час, судами - господарським судом Дніпропетровської області та Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийняті взаємовиключні рішення, оскільки у постанові по адміністративній справі вказано, що рішення Зеленобалківської сільської ради Широківського району № 4-5/ХХІІІ від 29.03.1999 року саме по собі ніяким нормам законодавства, чинного як на той час, так і існуючого зараз, не суперечить. Вказана постанова адміністративного суду містить, на думку третьої особи-1, преюдиціальні факти для даної справи, що не було враховано судом першої інстанції. Окрім того, третя особа-1 посилається на розроблену технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки на території Зеленобалківської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, яка визначає актуальний склад земель, що знаходяться в користуванні.

Військовий прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відхиляє доводи третьої особи-1 щодо не доведення прокурором порушення інтересів держави в особі визначених ним позивачів. За доводами прокурора, безпідставне прийняття рішень органами місцевого самоврядування відносно земельних ділянок, що належать до земель оборони, спричиняє шкоду інтересам держави та порушує права Міністерства оборони України як органу, уповноваженого на управління державним майном, у тому числі земельними ділянками. В даному випадку військовим прокурором подано до суду позовну заяву у зв'язку із виявленням наявних порушень передачі земельної ділянки. Також, військовий прокурор вважає необґрунтованими доводи третьої особи-1 щодо не дослідження повноважень начальника Криворізької КЕЧ району для вилучення земель оборони. Необхідною умовою для безповоротного припинення права постійного користування земельними ділянками оборони є згода Міністра оборони України або за його дорученням - начальника розквартирування військ та капітального будівництва саме на такі дії. Окрім того, така передача потребує належного оформлення у відповідності до вимог наказу № 483. Прокурор зазначає, що місцевим господарським судом правильно встановлено, що Міністр оборони України або інша уповноважена особа таку згоду не надавали, а передача ділянки місцевим органам влади жодним чином не оформлювалась, тому підстави для припинення права постійного користування земельною ділянкою у відповідача були відсутні. Як стверджує прокурор, звертаючись 28.05.1997 року із листом № 198/273 до Державної адміністрації Широківського району Дніпропетровської області, начальник управління сільського господарства Міністерства оборони України виражав волевиявлення Міністерства саме на передачу земель в тимчасове користування ВР "Степовий", а не на припинення права користування земельною ділянкою. Лист начальника КЕЧ не є достатньою підставою для припинення права користування Міністерства оборони України на зазначену земельну ділянку, оскільки згода на добровільну відмову від земель оборони не входить до компетенції даної службової особи. Окрім того, оскаржуване рішення є за своєю формою незаконним - рішення про прийняття на баланс рад земельних ділянок не передбачено законодавством; прийняття на баланс потребує попереднього набуття прав на актив, однак таке набуття відсутнє; зі змісту рішення неможливо встановити місцезнаходження та інші відомості про земельну ділянку. Також, прокурор не погоджується з посиланням на необхідність застосування для вирішення даної справи постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року по справі № 2а/0470/4325/12, оскільки підстави для визнання спірного рішення ради у справах не є тотожними.

Позивач - Міністерство оборони України проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що вирішення питання щодо розпорядження землями оборони до повноважень начальника Криворізької КЕЧ району не входило, особливості передачі та надання згоди на вилучення земельних ділянок, наданих для потреб Збройних Сил України, визначені Положенням про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженим наказом Міністра оборони України від 22 грудня 1997 року № 483. Лист № 186 від 09.03.1999 року начальника Криворізької КЕЧ до голови Широківської районної ради не був достатньою підставою для прийняття радою на баланс спірної земельної ділянки. Позивач зазначає, що Міністерство оборони України не було ініціатором процедури припинення права користування земельною ділянкою та не могло дізнатися про порушення свого права оспорюваним рішенням. Згідно облікових даних форми 405-А за КЕВ м. Дніпропетровська спірна земельна ділянка на даний час також обліковується на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії Б № 009798 від 1980 року, яка надана для випробувального полігону. Позивач вважає, що передача права власності на вказану земельну ділянку без зміни цільового призначення неможлива, а земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно з Законом України "Про використання земель оборони". Щодо позовної давності, то позивач вважає, що у спірних відносинах строк позовної давності не сплинув. На момент прийняття спірного рішення були чинним норми ЦК УРСР, строк позовної давності, визначений у ст. 71 цього Кодексу не є пропущеним. Пунктом 4 ст. 268 ЦК України в редакції від 16.01.2003 року передбачено, що позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який порушує його право власності або інше речове право. Вказаний пункт втратив чинність на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011 року. Відповідно до п. 5 цього Закону протягом трьох років з дня набрання чинності Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акту органу державної влади або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи. Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Позивач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав. У судовому засіданні представник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська підтримував доводи прокурора та Міністерства оборони України, проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Відповідач - Зеленобалківська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області відзив на апеляційну скаргу не надала, у судові засідання, призначені для розгляду апеляційної скарги, явку свого повноважного представника не забезпечила. Про дату, час та місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи. 03.06.2015 року та 23.07.2015 року від відповідача надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Третя особа-2 - Широківська районна державна адміністрація відзив на апеляційну скаргу не надала, у судові засідання, призначені для розгляду апеляційної скарги, явку свого повноважного представника не забезпечила. Про дату, час та місце проведення судових засідань третя особа-2 повідомлена належним чином за її місцезнаходженням згідно матеріалів справи. 03.06.2015 року, 07.07.2015 року від третьої особи-2 надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи; 22.07.2015 від третьої особи-2 надійшло факсом клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття представника у судове засідання.

Третя особа-3 - Відділ Держземагенства у Широківському районі Дніпропетровської області відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні представник третьої особи-3 надав пояснення щодо наявної і Відділі інформації стосовно земельної ділянки, щодо поданої апеляційної скарги свою правову позицію не висловив. 07.07.2015 року від третьої особи-3 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Апеляційний господарський суд відкладав розгляд справи з 19.05.2015 року на 11.06.2015 року, з 11.06.2015 року на 07.07.2015 року, з 07.07.2015 року на 23.07.2015 року.

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 року, 11.06.2015 року, 07.07.2015 року та 23.07.2015 року змінювався склад колегії суддів.

У судовому засіданні 23.07.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з Державним актом на право користування землею серії Б № 009798 1980 року (оригінал оглянуто у судовому засіданні 23.07.2015 року) за Квартирно-експлуатаційною частиною Криворізького району було закріплено в безстрокове та безоплатне користування 9 819,7 гектарів землі під випробувальний полігон (а.с. 97-99, 157-163, т. 1).

28.05.1997 року, вих. № 198/273, начальник управління сільського господарства Міністерства оборони України звернувся до голови Державної адміністрації Широківського району Дніпропетровської області з листом, у якому, з посиланням на рішення Міністерства оборони України від 20.05.1995 року (на вимоги ухвал апеляційного господарського суду не надане), яким військовому радгоспу "Степовий" на Криворізькому полігоні виділено у постійне користування 3 440 га землі для виробництва сільськогосподарської продукції на планове постачання Збройних Сил України, наведене прохання видати радгоспу "Степовий" державний акт на право користування землею згідно проекту внутрішньогосподарського землеустрою, поданого директором радгоспу (а.с. 15, т. 1).

05.06.1997 року, вих. 59, директор радгоспу "Степовий" МОУ звернувся листом до голови Державної адміністрації Широківського району Дніпропетровської області, в якому наведене прохання видати радгоспу "Степовий" МОУ державний акт на право користування, згідно проекту внутрішньогосподарського землеустрою. 3 440 га землі, в тому числі 3 384 га ріллі і пасовища 56 га (а.с. 16, т. 1).

У 1999 році госпрозрахунковою виробничою землевпорядною групою складено технічний звіт по відновленню окружного кордону радгоспу "Степовий" МОУ Широківського району Дніпропетровської області та видачі державного акту на право користування землею (а.с. 19-25, т. 1).

09.03.1999 року, вих. № 186, начальник Криворізької КЕЧ району звернувся до голови Широківської районної ради щодо розгляду питання про прийняття на баланс місцевими органами влади земельної ділянки площею 3 500 га, на якій розміщені сільськогосподарські угіддя радгоспу "Степное" із земель Криворізького гарнізону, оскільки потреба в її використанні Міністерством оборони України відпала (а.с. 17, т. 1).

29.03.1999 року відділ по земельних ресурсах району Широківської районної державної адміністрації надав висновок на виготовлення матеріалів по інвентаризації земель радгоспу "Степовий" МО України та Зеленобалківська сільська рада на п'ятій сесії двадцять третього скликання прийняла рішення № 4-5/ХХІІІ від 29.03.1999року "Про прийняття на баланс сільської ради земельних угідь радгоспу "Степное" Криворізького району", яким згідно з підпунктом 34 пункту 1 статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування" та пунктом 1 статті 27 Земельного кодексу України, вирішила прийняти на баланс сільської ради земельну ділянку площею 3 500 га радгоспу "Степное" Криворізького району із земель Криворізького гарнізону (а.с. 24-25, т. 1).

04.08.1999 року Зеленобалківська сільська рада видала радгоспу "Степовий" Міністерства оборони України державний акт на право постійного користування землею площею 3 389, 0 га серії ІІ-ДП № 002864 Шр № 202 для ведення сільського господарства, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за Шр № 202 (а.с. 26-29, 100-102, т. 1).

Вказаний державний акт визнано протиправним та скасовано його державну реєстрацію постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року у справі № 2а/0470/4325/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 року (а.с. 103-109, т. 1).

Начальником Південно-Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління прийнято наказ № 94 від 09.08.2013 року (а.с. 42-43, т. 1) про розформування в строк до 31.12.2013 року Криворізької квартирно-експлуатаційної частини (району) Південно-Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління. Правонаступником розформованої частини визначено Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпропетровська.

Також, згідно з матеріалами справи, земельна ділянка площею 3 500 га із земель військового полігону загальною площею 9 819,7 га (Державний акт серії Б № 009798), що належать до державної форми власності, передана у користування Державному підприємству "Степове" (3 389 га), придніпровській залізниці (86, 6 га) та територіальній громаді м. Кривого Рогу (33, 2 га). Земельна ділянка (3 258 га) перебуває у користуванні Комунального підприємства Широківської районної ради "Сільськогосподарське підприємство "Широківське", решта - віднесена до земель запасу Зеленобалківської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області (а.с. 65-96, 112-113, 176, 184-270, т. 1).

За приписами ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 9 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) визначено компетенції сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин. Так, до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу; припинення права власності або користування земельною ділянкою чи її частиною.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, сільськогосподарським підприємствам і організаціям (ч. 5 ст. 7 Земельного кодексу України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі добровільної відмови від земельної ділянки.

Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1 - 8 частини першої та частиною третьою цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, - за рішенням Ради народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки (ч. 5 ст. 27 Земельного кодексу України).

Також, відповідно до ч. 1 ст. 29 Земельного кодексу України припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів.

Особливості користування земельними ділянками, наданими для потреб Збройних Сил України, визначені Положенням про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженим наказом Міністра оборони України від 22 грудня 1997 року № 483 (далі - Положення).

Відповідно до п. 44 цього Положення за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з статтею 27 Земельного кодексу України.

Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України (п. 45 Положення).

Своєчасне виявлення земель, що не використовуються, та надання відомостей про них покладається на заступників Міністра оборони України - командувачів видів Збройних Сил України, командуючих військами військових округів, Північного оперативно-територіального командування, начальників управлінь центрального апарату Міністерства оборони України, а також командирів військових частин - землекористувачів (п. 46 Положення).

Згідно з п. 47 Положення інженерне управління Військово-Морських Сил України, квартирно-експлуатаційні управління військових округів, квартирно-експлуатаційний відділ Північного оперативно-територіального командування і відповідні управління центрального апарату Міністерства оборони України узагальнюють відомості про наявність земель, що не використовуються для бойової підготовки військ, та надають їх до Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України. Відомості надаються разом з топографічними картами масштабу 1:25000 чи 1:50000, на яких нанесені земельні ділянки з координатами (землі, що розташовані в містах наносяться на плани міст), що пропонуються для передачі місцевим органам влади.

За приписами п. 48 Положення перелік земель, які пропонуються до передачі місцевим органам влади, Головне управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України погоджує з заступниками Міністра оборони України - командувачами видів Збройних Сил України, начальниками управлінь центрального апарату Міністерства оборони України, командуючими військами військових округів, Північного оперативно-територіального командування, на території яких знаходиться земельна ділянка, і подає на затвердження Міністру оборони України.

Оформлення передачі земель місцевим органам влади здійснюють землекористувачі спільно з квартирно-експлуатаційною частиною, відділенням морської інженерної служби Військово-Морських Сил України, на обліку яких знаходяться земельні ділянки в порядку, встановленому Земельним кодексом України (п. 50 Положення).

Отже, вказаним Положенням передбачено певну процедуру відмови від користування землею, наданою для потреб Збройних Сил України, за відсутністю потреби та передачі цієї землі місцевим органам влади згідно з статтею 27 Земельного кодексу України.

Однак, вказана процедура при відмові від користування спірною земельною ділянкою не була дотримана Квартирно-експлуатаційною частиною Криворізького району.

З аналізу судової практики вбачається, що Верховним Судом України та господарськими судами переважно підтримується правова позиція, згідно з якою необхідною умовою передачі земель оборони є згода на це Міністра оборони України або, за його дорученням, начальника Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України (п. 4.2. Узагальнення судової практики Вищого господарського суду України з розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами).

Згідно листа Департаменту економічної діяльності Міністерства оборони України № 225/2/462 від 10.03.2015 року (а.с. 61-62, т. 1) вирішення питання щодо розпорядження землями оборони до повноважень начальника Криворізької КЕЧ (району) не входило. Документи щодо надання згоди Міністерством оборони на припинення права користування земельною ділянкою, розташованою в межах випробувального полігону, не готувалось.

Інших доказів погодження з Міністром оборони України припинення землекористування спірної земельної ділянки матеріали справи не містять.

Лист начальника Квартирно-експлуатаційної частини Криворізького району не є достатньою підставою для припинення права користування на зазначену земельну ділянку.

Отже, з вищевикладеного слідує, що начальник Квартирно-експлуатаційної частини Криворізького району не мав повноважень одноособово, без погодження з Міністром оборони України здійснювати відмову від користування спірною земельною ділянкою, наданою для потреб Збройних Сил України. За наведеного, право постійного користування Квартирно-експлуатаційною частиною Криворізького району спірною земельною ділянкою припинено безпідставно.

Окрім того, чинним на момент прийняття рішення законодавством не передбачено прийняття на баланс рад земельних ділянок.

Як вбачається з матеріалів справи, у своїх запереченнях третя особа-1 послалась на сплив позовної давності (а.с. 153-155, т. 1).

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб (абз. 4 п. 2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Суд першої інстанції, виходячи з вказаних норм, вказавши на відсутність такої поданої відповідачем заяви про сплив позовної давності під час провадження в господарському суді Дніпропетровської області, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності.

Також, суд першої інстанції зазначив, що позов, поданий прокурором в інтересах Міністерства оборони України, яке не було учасником (ініціатором) процедури припинення права користування земельною ділянкою, не могло дізнатись про порушення свого права оспорюваним рішенням. Тому строк, визначений в статті 71 Цивільного кодексу УРСР, не є пропущеним, а наслідки його закінчення, встановлені в статті 80 цього Кодексу, судом не застосовуються.

Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду з такими висновками суду першої інстанції не погоджується.

Визначення початку відліку позовної давності міститься в ст. 261 ЦК України, зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Аналогічні за змістом норми матеріального права містилися і в Цивільному кодексі Української PCP від 18.07.1963 року, за винятком положення про застосування позовної давності лише за заявою однієї зі сторін.

За змістом пункту 6 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред'явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 1 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені Цивільним кодексом Української РСР 1963 року.

Оскаржуване рішення Зеленобалківської сільської ради Широківського району № 4-5/ХХІІІ "Про прийняття на баланс сільської ради земельних угідь радгоспу "Степное" Криворізького району" було прийнято 29.03.1999 року.

За приписами статей 71 та 72 ЦК УPCP загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Скорочені строки позовної давності встановлюються законодавством для окремих видів вимог.

Згідно з статтею 112 Земельного кодексу Української РСР від 18 грудня 1990 року рішення Рад народних депутатів може бути оскаржено в суд, арбітражний суд в місячний строк.

Таким чином, до вказаних позовних вимог заступника військового прокурора має бути застосовано положення про позовну давність ЦК Української PCP. (Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 23.12.2014 у справі № 916/2414/13).

У відповідності до статей 74, 75 та 80 ЦК Української PCP вимога про захист порушеного права приймається до розгляду судом, арбітражем або третейським судом незалежно від закінчення строку позовної давності. Позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін. Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

З встановлених обставин справи вбачається, що з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Зеленобалківської сільської ради Широківського району № 4-5/ХХІІІ від 29.03.1999 року "Про прийняття на баланс сільської ради земельних угідь радгоспу "Степное" Криворізького району" заступник військового прокурора звернувся через шістнадцять років після його прийняття, тобто із значним пропуском строку позовної давності. При цьому, з обставин справи не вбачається, а позивачами - Міністерством оборони України та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська, який, як встановлено, є правонаступником всіх прав та обов'язків Криворізької квартирно-експлуатаційної частини (району) Південно-Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, не доведено поважності причин пропуску строку позовної давності.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає позовні вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Зеленобалківської сільської ради Широківського району № 4-5/ХХІІІ від 29.03.1999 року "Про прийняття на баланс сільської ради земельних угідь радгоспу "Степное" Криворізького району" такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Такої ж правової позиції щодо застосування позовної давності в аналогічних правовідносинах дійшов і Вищий господарський суд України (постанова від 29.04.2015 року у справі № 920/1235/14).

Господарський суд першої інстанції наведеного вище не врахував, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків щодо задоволення позову.

Отже, апеляційна скарга Комунального підприємства Широківської районної ради Дніпропетровської області "Сільськогосподарське підприємство "Широківське" на рішення місцевого господарського суду у даній справі підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи третьої особи-1 щодо встановлення постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року у справі № 2а/0470/4325/12 обставин, які мають преюдиціальне значення для вирішення даної справи, а також висновки третьої особи-1, що прийняті рішення у адміністративній справі та у даній справі суперечать один одному.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Як вбачається зі змісту вказаної постанови по адміністративній справі предметом розгляду Дніпропетровського окружного адміністративного суду була, зокрема, і позовна вимога про визнання рішення Зеленобалківської сільської ради Широківського району № 4-5/ХХІІІ від 29.03.1999року "Про прийняття на баланс сільської ради земельних угідь радгоспу "Степное" Криворізького району" недійсним та його скасування. Вказана позовна вимога була обґрунтована обставинами відсутності у сільської ради повноважень приймати до себе на баланс землі сільськогосподарського призначення (а.с. 126-130, т. 1).

Позовні вимоги у даній справі мотивовані відсутністю у начальника Квартирно-експлуатаційної частини Криворізького району повноважень на припинення права користування земельною ділянкою шляхом надання добровільної відмови від цього права.

Отже, підстави позовів, які заявлені у адміністративній справі та у даній справі, є різними.

Що стосується висновків Дніпропетровського окружного адміністративного суду про те, що рішення Зеленобалківської сільської ради Широківського району № 4-5/ХХІІІ від 29.03.1999 року "Про прийняття на баланс сільської ради земельних угідь радгоспу "Степное" Криворізького району" не суперечить чинному на момент прийняття законодавству та винесено Зеленобалківською сільською радою в межах своєї компетенції, то вказані висновки не є преюдиціальними для даної справи, оскільки є правовою оцінкою певних обставин. Окрім того, у адміністративній справі вказане рішення сільської ради оскаржувалось з інших підстав. Правомірність відмови начальника Квартирно-експлуатаційної частини Криворізького району від землекористування адміністративним судом не досліджувалась.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи третьої особи-1 про те, що прокурор, який подав позовну заяву, не довів порушення інтересів держави у особі визначених ним позивачів та не вказав перелік порушених інтересів держави.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві (абз. 3 п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам").

Так, у позовній заяві вказано, що безпідставне прийняття рішень органами місцевого самоврядування відносно земельних ділянок, що належать до земель оборони, спричиняє шкоду інтересам держави та порушує права Міністерства оборони України як органу, уповноваженого на управління державним майном, у тому числі земельними ділянками.

Не підлягає задоволенню клопотання третьої особи-2 - Широківської районної державної адміністрації про відкладення розгляду справи, оскільки третя особа-2 не вказала жодних причин неявки її представника у судове засідання та не надала належних доказів в підтвердження поважності обставин неявки.

Наведене узгоджується з положеннями п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Судові витрати за подання позовної заяви підлягають стягненню з позивачів у рівних частинах в дохід Державного бюджету України. Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з позивачів у рівних частинах на користь третьої особи-1.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Широківської районної ради Дніпропетровської області "Сільськогосподарське підприємство "Широківське" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015 року у справі № 904/247/15 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015 року у справі № 904/247/15 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6, ідентифікаційний код 00034022) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, пункт 2.2. з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору ) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп.

Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Міністерства оборони України (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Феодосіївська, 13, ідентифікаційний код 08004581) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, пункт 2.2. з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6, ідентифікаційний код 00034022) на користь Комунального підприємства Широківської районної ради Дніпропетровської області "Сільськогосподарське підприємство "Широківське" (53700, Дніпропетровська область, Широківський район, смт. Широке, вул. Леніна, буд. 115, ідентифікаційний код 36729713) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 304 (триста чотири) грн. 50 коп.

Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Міністерства оборони України (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Феодосіївська, 13, ідентифікаційний код 08004581) на користь Комунального підприємства Широківської районної ради Дніпропетровської області "Сільськогосподарське підприємство "Широківське" (53700, Дніпропетровська область, Широківський район, смт. Широке, вул. Леніна, буд. 115, ідентифікаційний код 36729713) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 304 (триста чотири) грн. 50 коп.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повна постанова складена 28.07.2015 року.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко