Ухвала суду № 47623906, 07.06.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"07" червня 2012 р. Справа № 6387/3-30

вх. № 6387/3

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання- Васильева Л.О.

заявник - не з*явився, боржник-Кривошеєнко О.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Харківської області рішенням від 06.08.2002 року у справі за № 6387/3-30 стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю “Іскра”(м.Куп*янськ, Харківська обл. р/р 26001545083001 в ТВБВ АПБ "Україна" м.Куп*янськ, МФО 351469, ЗКПО 21214188) на користь Державного підприємства “Харківська ТЕЦ-5”(62371, Харківська обл., Дергачівський район, с. Подвірки, р/р 26001259600000 в АКІБ "УкрСіббанк" МФО 351005 код ЗКПО 05471230) 16284,31 грн. основного боргу, 1911,28 грн. пени, 455,96 грн. інфляційних втрат, 287,10 грн. процентів річних, 189,39 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні решти позову суд відмовив.

10.05. 2012 року до суду надійшла заява ПАТ “Харківська ТЕЦ-5”в порядку ст. 120 ГПК України, в якій стягував просить суд видати дублікат наказу у зазначеній справі від 16.08.2002 року та надіслати його заявнику.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що подана стягувачем заява про видачу дублікату наказу не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

При розгляді заяви про видачу дублікату наказу суд керується положеннями ст. 120 ГПК України.

Згідно ч. 1 зазначеної статті у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред"явлення наказу до виконання.

У відповідності до ч. 2 ст. 120 ГПК України до заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу. У даному випадку строк для пред’явлення наказу до виконання згідно вимог Закону України “Про виконавче провадження”в редакції, яка діяла на час видачі наказу встановлений до 16.11.2002 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з заявою про видачу дублікату наказу майже через 10 років з часу видачі судом виконавчого документу.

В обґрунтування заяви про видачу дублікату наказу позивач надав довідку ВДВС Куп’янського міського управління юстиції від 23.04.2012 року за № 7048/01-30 та копію постанови державного виконавця ВДВС Куп'янського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2002 року.

Суд зазначає, що надана позивачем довідка державного виконавця згідно її змісту не є у розумінні вимог ст. 120 ГПК України документом про втрату наказу, оскільки жодних відомостей про втрату наказу не містить. Зі змісту вказаної довідки вбачається, що виконавчий документ по справі № 6387/3-30 від 06.08.2002 року Господарського суду Харківської області про стягнення коштів з ТОВ “Іскра”на користь ПАТ “Харківська ТЕЦ-5”на виконанні у ВДВС Куп’янського міськрайонного управління юстиції Харківської області станом на 23.04.2012 року не знаходиться та що згідно акту приймання-передачі при реорганізації відділу у 2005 році зазначений виконавчий документ до відділу не передавався.

Крім того, суд також не може прийняти до уваги, як належний доказ втрати виконавчого документу копію постанови державного виконавця ВДВС Куп'янського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2002 року, оскільки до матеріалів справи не надано документів, які б підтверджували хід виконавчих дій по примусовому виконанню наказу Господарського суду Харківської області від 16.08.2002 року після прийняття наказу до виконання, що позбавляє можливості стверджувати, що наказ було втрачено саме державним виконавцем.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 37, 39, 40 ЗУ “Про виконавче провадження”, виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 16.08.2002 року могло бути закрито, закінчено, а виконавчий документ повернуто стягувачу, але, зазначених доказів до заяви в порядку ст. 120 ГПК України, позивачем не надано, що свідчить про відсутність законодавчо визначених підстав для видачі судом дублікату наказу.

В разі не згоди позивача –стягувача за виконавчим провадженням з діями державного виконавця, позивач не позбавлений права у передбаченому законом порядку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 86, 120 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви про видачу дублікату наказу відмовити.

Суддя Лаврова Л.С.