Постанова № 476233, 26.02.2007, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

26.02.2007 р. справа №41/361а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

при секретареві судового засідання

за участю представників сторін:

від позивача:

не з"явились,

від відповідача:

Ткаченко В.Є. - за дов. № 849/10/10-013 від 18.01.2007р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м.Донецьк

на постанову господарського суду

Донецької області

від

20.12.2006 року

по справі

№41/361а

за позовом

Державне обласне комунальне підприємство "Донецькоблводоканал" м.Донецьк

до

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м.Донецьк

про

визнання недійсним рішення

В С Т А Н О В И В:

1.Стислий виклад суті постанови місцевого господарського суду

06.11.2006року Державне обласне комунальне підприємство “Донецькоблводоканал” звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 12.10.2006р. № 9002001542/0 та від 12.10.2006р. № 9001991542/0.

Ухвалою господарського суду по справі від 07.11.2006р. позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 41/360а, роз'єднані у самостійне провадження позовні вимоги.

Адміністративній справі за позовом Державного обласного комунального підприємства “Донецькоблводоканал” до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 12.10.2006р. № 9001991542/0 присвоєно номер 41/361а.

Заявою, наданою суду 14.12.2006р., позивач змінив позовні вимоги та просив визнати податкове повідомлення-рішення від 12.10.2006р. № 9002001542/0 недійсним частково в сумі 203836,49 грн.

Постановою від 20.12.2006р. (в повному обсязі виготовлена 21.12.2006р.) у справі № 41/361а господарський суд Донецької області (суддя Гончаров С.А.) позовні вимоги Державного обласного комунального підприємства “Донецькоблводоканал” м. Донецьк задовольнив.

Визнав недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 12.10.2006р. № 9001991542/0 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 20836,49 грн.

Стягнув з Державного бюджету України на користь Державного обласного комунального підприємства “Донецькоблводоканал” витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.

Строк розгляду справи склав 1 місяць 13 днів.

2. Підстави з яких порушено питання про перегляд постанови

Відповідач з прийнятою постановою господарського суду від 20.12.2006р. не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та прийняти нове судове рішення, якою відмовити Державному обласному комунальному підприємству “Донецькоблводоканал” м. Донецьк у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права

Посилається на те, що відповідно до п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та п. 1.6 Інструкції "Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України" (Інструкція), яка розроблена відповідно до вимог Законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про державну податкову службу в Україні" та інших нормативно-правових актів та затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. N 276 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за N 843/11123 - проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку.

Зазначає, що судом першої інстанції взагалі не була прийнята до уваги зазначена вище Інструкція, відповідно якої операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку, це підтверджується тим, що суд у постанові посилається лише на п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає неправомірним застосування до нього штрафних санкцій в сумі 203836,49 грн. (а саме, за листопад 2005р. в розмірі 20658,43 грн., за грудень 2005р. в розмірі 55526,92 грн., за лютий 2006р. в розмірі 23309,09 грн., за квітень 2006р. в розмірі 14627,29 грн., за травень 2006р. в розмірі 29965,77 грн., за червень 2006р. в розмірі 59688,39 грн., за податковим повідомленням-рішенням від 26.06.2006р. № 0002532340 в розмірі 60,60 грн.) через їх розрахунок виходячи з сум, вказаних у платіжних дорученнях, наведених у наданому податковим органом розрахунку, оскільки платіжними дорученнями позивачем сплачувались податкові зобов'язання з ПДВ по деклараціям за зовсім інші періоди, або взагалі не могли бути враховані у сплату зазначених у них періодах та наполягає, що їх врахування податковим органом у погашення податкових зобов'язань, наведених у розрахунку, не відповідає вимогам п.п. 1.2., 1.3., 1.5. ст.1, п. 5.3.1. ст. 5, п. 17.1.7. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджет омами та державними цільовими фондами".

Вважає постанову суду законною та обґрунтованою і просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.

4. Як встановлено судом першої інстанції, та визнається сторонами по справі:

Відповідачем проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку позивача з питань своєчасності сплати податків та зборів до бюджету позивачем, за результатами якої складено акт №856/15-3-014-18/03361425 від 09.10.06р. (т.1.,л.с.11-14).

На підставі акта перевірки заступником керівника відповідача прийняте податкове повідомлення-рішення № 9001991542/0 від 12.10.2006р., яким на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 365281,19 грн., в розмірі 20% за затримку від 31 на 90 календарних днів строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1826405,89 грн. (т.1,л.с.14).

Позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2005р., якою узгоджені податкові зобов’язання з ПДВ в сумі 1838568грн. (т.1,л.с.16-17)

Штрафні санкції розраховані відповідачем за листопад 2005р. внаслідок віднесення в рахунок сплати податкових зобов’язань по декларації з ПДВ за листопад 2005р. платежів, які здійснювались платіжними дорученнями №337 від 31.01.06р. на суму 40000 грн., №338 від 31.01.06р. на суму 10000 грн. та №345 від 02.02.06р. на суму 300000 грн. (т.1,л.с.7-12)

Відповідачем зараховано в оплату ПДВ за листопад по наведеним платіжним дорученням відповідно 399994,07 грн., 9999,05 грн. та 53299,05 грн. На підставі даних про сплату коштів відповідачем розраховано кількість днів прострочення сплати сум узгоджених податкових зобов’язань та розраховані суми штрафу за ставками і в порядку визначеними пп. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у розмірі 20% від суми фактично сплаченої із перевищенням встановлених граничних строків, а саме, по платіжному дорученню №337 від 31.01.06р. - в сумі 7998,81 грн., №338 від 31.01.06р. - в сумі 199,81 грн., а по №345 від 02.02.06р. - в сумі 10659,81 грн. (т.1,л.с.88-89) В цілому за листопад 2005р. в сумі 20658,43 грн. В зазначених платіжних дорученнях, призначенням платежу у них вказано –податок на додану вартість за грудень 2005р., тобто оплата по ним здійснювалась позивачем саме за цей період.

Позивачем до податкової інспекції було подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2005р., якою узгоджені податкові зобов’язання по сплаті ПДВ в сумі 1551508 грн. (т.1,л.с.18-19)

Розрахунком штрафних санкцій за грудень 2005р. були визначені штрафні санкції за прострочення сплати податкових зобов’язань з ПДВ в загальній сумі 55526,92 грн., оскільки відповідачем віднесено в рахунок сплати податкових зобов’язань по декларації з ПДВ за грудень 2005р. платежу позивача, який здійснювався платіжним дорученням №707 від 02.03.06р. на суму 300000грн. З коштів, сплачених наведеним платіжним дорученням, податковий орган відніс у рахунок сплати податку на додану вартість за грудень 2005р. суму 277634,61 грн., що обумовило застосування штрафу (20%) в сумі 55526,92грн.

Згідно платіжного доручення №707 від 02.03.06р. у ньому призначення платежу вказано –податок на додану вартість за січень 2006р., отже і оплата здійснювалась позивачем саме за цей період.

Позивачем до податкової інспекції було подано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2006р., якою узгоджені податкові зобов’язання по сплаті ПДВ в сумі 1195805грн. (т.1,л.с.23-24).

Розрахунок штрафних санкцій за лютий 2006р. обумовлений віднесенням в рахунок сплати податкових зобов’язань по декларації з ПДВ за лютий 2006р. платежу позивача в сумі 116545,45 грн., який здійснювався платіжним дорученням №1336 від 03.05.06р. на суму 150000 грн. За цих підстав відповідачем встановлено перевищення встановлених граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання та застосований штраф в сумі 23309,09 грн.

У платіжному дорученні №1336 від 03.05.06р. (т.1,л.с.111) призначення платежу визначено, як податок на додану вартість за березень 2006 року

Як вбачається із податкової декларації з ПДВ за квітень 2006р., що була надана позивачем до податкового органу, нею узгоджені податкові зобов’язання по сплаті ПДВ в сумі 533268 грн. (т.1,л.с.27-28)

Згідно із розрахунком штрафних санкцій відповідача санкції нараховані за квітень 2006р. з тих підстав, що в рахунок сплати узгоджених податкових зобов’язань позивача за цей період віднесено платежі позивача, які здійснювались платіжними дорученнями №2026 від 30.06.06р. на суму 50000грн. та №2011 від 30.06.06р. на суму 50000грн. В рахунок сплати податку за квітень 2006р. відповідачем зараховано, відповідно, 49944,03грн. та 231920,41 грн. На підставі цих відповідачем встановлено прострочення сплати сум узгоджених податкових зобов’язань та розраховані суми штрафу у розмірі 20% від суми фактично сплаченої із перевищенням встановлених граничних строків в загальній сумі 14627,29 грн.

У платіжних дорученнях №2026 від 30.06.06р. та №2011 від 30.06.06р. (т.1,л.с.115,117), призначення платежу вказано –податок на додану вартість за травень 2006р.

За травень 2006р. позивачем до податкової інспекції було подано податкову декларацію з ПДВ, якою узгоджені податкові зобов’язання по сплаті ПДВ в сумі 1388224грн. (т.,л.с.29-31).

Згідно розрахунку штрафних санкцій в цілому за травень 2006р. були нараховані штрафні санкції за прострочення сплати податкових зобов’язань з ПДВ в розмірі 20% в загальній сумі 167382,10 грн. Із них позивач оспорює застосування штрафних санкцій в сумі 29965,77 грн., врахованих відповідачем як сплату платіжним дорученням № 2408 від 31.07.2006р.

У платіжному дорученні № 2408 від 31.07.2006р. (т.1,л.с.126) призначенням платежу визначено, як податок на додану вартість за червень 2006р., отже і оплата здійснювалась позивачем саме за цей період.

За червень 2006р. позивачем до податкової інспекції було подано податкову декларацію з ПДВ, якою узгоджені податкові зобов’язання по сплаті ПДВ в сумі 1145286грн. (т.1,л.с.32-33)

Штрафні санкції нараховані відповідачем за червень 2006р. за тих підстав, що відповідачем в рахунок сплати податкових зобов’язань по декларації з ПДВ за червень 2006р. віднесені суми платежів позивача, які здійснювались платіжними дорученнями №3125 від 29.09.06р. на суму 145287грн. та №3126 від 29.09.06р. на суму 854713грн.

На підставі даних про сплату цими платіжними дорученнями коштів в сумах, відповідно, 143859,44 грн. та 53326,48 грн. відповідачем розраховано кількість днів прострочення сплати сум узгоджених податкових зобов’язань та розраховані суми штрафу за порушення встановлених граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань: за платіжним дорученням №3125 від 29.09.06р. - в розмірі 28771,89 грн., за платіжним дорученням №3126 від 29.09.06р. - в розмірі 10665,30грн.

У платіжних дорученнях №3125 від 29.09.06р., №3126 від 29.09.06р. призначенням платежу визначено –сплата ПДВ за червень 2006р. Однак судом встановлено, що з наданих позивачем платіжних доручень №2296 від 20.07.06р., №2349 від 26.07.06р., №2408 від 31.07.06р., №2761 від 30.08.06р. та №2764 від 30.08.06р. (т.1,л.с.125-127) вбачається, що податкове зобов’язання за червень 2006р., визначене декларацією було сплачене цими платіжними дорученнями на загальну суму 1300000 грн. Тому кошти, сплачені платіжними дорученнями №3125 від 29.09.06р. та №3126 від 29.09.06р. не можуть бути враховані в якості сплати податкового зобов’язання за червень 2006р., оскільки такі зобов’язання на час проведення сплати вже були сплачені у повному обсязі.

Також, у розрахунку штрафних санкцій відповідача підставою для нарахування штрафних санкцій в сумі 20251,20 грн. за порушення граничних строків сплати податкового зобов’язання за червень 2006 р. вказано уточнюючий розрахунок № 98369 від 22.09.06р.

Судом було встановлено, що податкові зобов’язання уточнюючим розрахунком №98369 від 22.09.06р. (т.1,л.с.36), були змінені за липень 2006р., але таким розрахунком ніяким чином не сплачувались податкові зобов’язання за червень 2006р., оскільки сплати податкового зобов’язання за липень 2006р. не було, то і нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату такого зобов’язання в сумі 20251,20 грн. є неправомірним.

Крім того, позивачу нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання, яке виникло у зв’язку із прийняттям відповідачем податкового повідомлення-рішення №0002532340/0 від 26.06.06р. У розрахунку штрафних санкцій наданим відповідачем зазначено, що таке зобов’язання сплачувалось в сумі 303грн. платіжним дорученням № 2761 від 30.08.06р. - із затримкою граничного строку на 44 дня, що обумовило застосування санкцій в сумі 60,60грн.

З платіжного доручення № 2320 від 28.07.06р. (т.1,л.с.124) на суму 454,50 грн. вбачається, що у графі "призначення платежу" зазначено –оплата податку на додану вартість у сумі 303грн., штраф –151,50грн., згідно податкового повідомлення-рішення №0002532340/0 від 26.06.06р.

Фактичні обставини встановлені судом першої інстанції при розгляді справи сторонами визнаються .

5.Мотиви, за якими апеляційна інстанція виходила при прийнятті ухвали

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України „ Про державну податкову службу в Україні” де ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій, у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

На виконання покладених на податковий орган функцій ДПА України було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України.

Інструкція, яка була затверджена Наказом Головної Державної податкової інспекції України від 12.05.94 N 37 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 03.09.01 N 342, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2001 р. за N 887/6078 і яка діяла до 13.08.2005р. та інструкція ,яка набрала чинності з 13.08.2005р (Наказ Державної податкової адміністрації України 18.07.2005 № 276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123) не містять у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету, у тому числі і п.1.6 зазначеної інструкції ,на який посилається відповідач у апеляційній скарзі.

Проведення записів в особових рахунках платників податків в хронологічному порядку, є одним з головних принципів ведення будь-якого обліку і не свідчить про те, що податковий орган наділений повноваженнями за платника податку вирішувати питання ,які саме зобов’язання вважати сплаченими.

Це підтверджується опосередковано також положеннями Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби ,яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року N 290 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 р. за N 522/7843 і якою встановлено порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням узгодженого податкового зобов'язання. Згідно положень цієї інструкції після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (п.3.1),нарахування пені закінчується у день прийняття банком (органом державного казначейства), який обслуговує платника податків, платіжного документа про сплату суми податкового боргу (п.3.5).

Документами, що підтверджують суму податкових зобов'язань платника податків та граничний строк їх сплати визнано(п.3.11.1):

податкова декларація (у тому числі уточнююча) з позитивною сумою податкових зобов'язань;

податкове повідомлення;

договір про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань;

рішення суду.

Документами, що підтверджують суму та дату погашення податкового боргу (частини податкового боргу)визнано (3.11.2):

відомості про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за доходами у вигляді електронних документів;

виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів;

корінець прибуткового документа (повідомлення) про приймання установою банку платежів готівкою;

копії квитанцій за ф. N 24 та ф. N 10, виданих органами місцевого самоврядування платникам податків за платежами до місцевого бюджету, разом з описом до них;

документи, що свідчать про дату та суму проведеного взаєморозрахунку непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету та платника податків;

договір про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань;

податкова декларація (у тому числі уточнююча) з від'ємною сумою податкових зобов'язань;

документи, що підтверджують факт відчуження активів з права власності (повного господарського відання) боржника в рахунок погашення податкового боргу, дату такого відчуження та суму погашеного податкового боргу.

Таким чином, податковий орган, здійснюючи контроль за своєчасністю сплати податків, на підставі належних документів повинен встановлювати відповідно до якого саме документу виникли податкові зобов’язання та яким документом підтверджено його погашення, виходячи з фактичних даних , а не підсумкових даних оперативного обліку щодо зальної суми зобов’язань та суми надходжень до бюджету з якогось виду податків.

Згідно п.7.7 ст.7 Закону України від 20.12.2000р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Але вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно п.7.1 ст.7 Закону України від 20.12.2000р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж закону.

Оскільки Законом України № 509 - XII від 4 грудня 1990 року "Про державну податкову службу в Україні" та Законом України від 20.12.2000р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган не наділений повноваженнями змінювати призначення платежів, які зазначені у платіжних дорученнях, платників податків , відповідач не правомірно вважає, що суми податкових зобов'язань, зазначені у деклараціях та розрахунках, залишились не сплаченими.

За таких підстав, судова колегія вважає, що судом вірно застосовані норми матеріального права, рішення є законним та обґрунтованим

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.184,195,198,205,212, п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія , -

У Х В А Л И Л А :

Постанову господарського суду Донецької області по справі № 41/361а від 20.12.2006р. (складену у повному обсязі 21.12.2006р.) залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала виготовлена в повному обсязі 01.03.2007р.

Головуючий:

Судді:

Надруковано: 4 примір.

1 –позивачу

1 –відповідачу

1 –до справи

1 –ДАГС