Ухвала суду № 47621100, 29.07.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.07.2015 р. Справа № 914/4599/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Коссак С.М.

при секретарі Куць М.Я.

розглянув заяву (вх. № 3271/15 від 27.07.2015р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС», м. Запоріжжя

про повернення судового збору з бюджету у справі № 914/4599/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зевс», м. Запоріжжя

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», м. Жидачів, Львівська область

про стягнення 233 480,37грн.

Представники сторін не викликались.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.04.2015 року у справі № 914/4599/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зевс» до Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» про стягнення заборгованості в сумі 233 480,37грн. за договором оренди від 20.02.2014р. за №49А/ЛВ-02.14 припинено провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

27.07.2015р. через канцелярію суду позивачем було подано заяву (вх. 3271/15 від 27.07.2015р.) про повернення ТзОВ «ЗЕВС» 4 680,00 грн. судового збору сплаченого за подання позовної заяви.

Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Враховуючи реалізацію позивачем свого права на судовий захист у порядку провадження, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відповідно до ст.4-1 ГПК України, про що заявнику судом було роз’яснено в ухавлі господарського суду Львівської області у справі № 914/4599/14 від30.12.2014р., суд доходить висновку про повернення судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову в порядку позовного провадження за однорідними вимогами.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС» (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд 9; код ЄДРПОУ 25483198) з Державного бюджету України 4 680,00 грн. судового збору сплаченого згідно платіжного доручення від 18.11.2014р. № 14322.

Суддя Коссак С.М.