Рішення № 47620711, 23.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2015Справа №910/11676/15За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт»

до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району

про стягнення 37882,20 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Степаненко О.А. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2015 року ТОВ «Майстерліфт» звернулося до Господарського суду міста Києва з указаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору на виконання відновлювальних робіт з ремонту ліфтів № ДС-29 від 02.04.2013, не виконав зобов'язання з оплати робіт, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 24203,21 грн. Крім того, внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язань за договором позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано 12258,63 грн. інфляційних втрат та 1420,36 грн. 3% річних за період з 17.05.2013 по 30.04.2015.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, уповноваженого представника у судове засідання не направив, хоча про час і місце його проведення повідомлений у встановленому законом порядку.

Надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на тривалий термін у зв'язку з досудовим розслідуванням слідчим вилучено у відповідача документацію, в тому числі і договір №ДС-29 та акти приймання-передачі робіт, внаслідок чого відповідач не може ні визнати ні спростувати позовні вимоги.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.04.2013 між ТОВ «Майстерліфт» (далі - позивач, підрядник) та Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва (далі - відповідач, замовник) укладено Договір № ДС-29 на виконання відновлюваних робіт з ремонту ліфтів (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався виконати роботи по ремонту ліфтів на об'єктах замовника, зазначених в додатку № 1 до договору, а замовник - прийняти і оплатити вартість робіт у порядку і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до розділу 1 договору, перелік робіт, що підлягають виконанню, визначаються кошторисами та погоджується сторонами. Термін виконання робіт складає не більше одного-двох місяців з дня погодження договірної ціни та кошторису по конкретному об'єкту. Термін виконання робіт може бути змінено як у меншу так і в більшу сторону за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальна вартість робіт за договором становить 24203,21 грн., включно з ПДВ.

Згідно з п.п. 2.2, 2.4, 2.7 договору, оплата робіт здійснюється за фактично виконані роботи на підставі актів виконаних робіт, форма КБ-2в. Термін перевірки замовником наданої форми актів - три робочих дні. Вид розрахунків за договором - безготівковий. Розрахунок за виконані роботи замовником проводиться протягом 10 банківських днів після прийняття робіт та підписання і скріплення печатками сторін актів виконаних робіт.

У подальшому позивачем, за результатами виконаних на підставі договору робіт, складено акти приймання-передачі виконаних робіт, форма КБ-2В, та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, форма КБ-3, за 24.04.2013, які 24.04.2013 без зауважень підписані відповідачем.

В той же час, відповідач своїх зобов'язань з оплати виконаних робіт не виконав, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 24203,21 грн.

Положеннями ст. 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Факт виконання позивачем робіт на загальну суму 24203,21 грн. належним чином підтверджений матеріалами справи, зокрема, актами приймання виконаних будівельних робіт №№ 391, 392 від 24.04.2013, які сторонами підписані без зауважень.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи факт підписання сторонами актів приймання-передачі робіт та положення п. 2.7 договору, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт настав, а відтак позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 24203,21 грн. є законними та обґрунтованими.

Виходячи з положень ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення інфляційних та трьох відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати виконаних робіт, з відповідача на користь позивача на підставі ст.625 ЦК України підлягають стягненню також інфляційні втрати в розмірі 12258,63 грн. та 3% річних в розмірі 1420,36 грн., нараховані за період з 17.05.2013 по 30.04.2015 згідно розрахунків позивача.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування викладених у позові обставин.

Судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15; ідентифікаційний код 36657100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт» (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 17, літ. "Ш"; ідентифікаційний код 33308688) 24203 (двадцять чотири тисячi двісті три) грн. 21 коп. заборгованості, 12258 (дванадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 1420 (одну тисячу чотириста двадцять) грн. 36 коп. 3% річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат на сплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Я.В. Маринченко