Рішення № 47620661, 21.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2015Справа №910/11838/15

За позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення

до Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "Гала"

про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 50 572,00 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог)

та

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "Гала"

до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення

про відшкодування збитків 106 880,00 грн.

Суддя О.С. Комарова

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом):

Фурман Г.Є., Гамрецький Є.О. (представники за довіреностями);

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом):

Гук Н.В. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 21 липня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, 07.05.2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 1877/9-03 від 30.04.2015 року до відповідача, Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "Гала", про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 40 111,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як виконавець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором надання послуг на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного радіомовлення та надання в користування каналів електрозв'язку.

Ухвалою суду від 12.05.2015 року (Комарова О.С.) порушено провадження у справі № 910/11838/15 та призначено розгляд справи на 09.06.2015 року.

Через відділ діловодства суду 05.06.2015 р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої він просив стягнути з відповідача 50 572,00 грн., яку було долучено до матеріалів справи.

Через відділ діловодства суду 09.06.2015 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було долучено до матеріалів справи.

Представники позивача в судовому засіданні 09.06.2015 року підтримали позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення та дали пояснення по суті спору. Представник відповідача заперечив проти позову та підтримав клопотання про відкладення розгляду справи, дав пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 09.06.2015 року представники сторін надали клопотання про продовження строків розгляду справи на 15 днів.

Суд задовольнив заявлене клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строків вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою суду від 09.06.2015 року відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 14 липня 2015 року та продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

14 липня 2015 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, а також зустрічний позов б/н від 14.07.2015 року, в якому заявлені вимоги про стягнення з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення 106 880 (сто шість тисяч вісімсот вісімдесят) гривень збитків, завданих Приватному акціонерному товариству «Радіокомпанія «Гала» у зв'язку з порушенням його права власності та неповерненням майна згідно з додатком № 2 до договору № 14-11-1 від 01.01.2011 року.

Відповідно до частини першої статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2015 року зустрічний позов б/н від 14.07.2015 року Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "Гала" прийнято для спільного розгляду в судовому засіданні 14.07.2015 року з первісним позовом у справі № 910/11838/15.

В судовому засіданні 14.07.2015 року представники позивача підтримали позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення, дали пояснення по суті спору, а також заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи. Представник відповідача заперечив проти позову, підтримав зустрічні позовні вимоги.

В судовому засіданні 14.07.2015 року, беручи до уваги клопотання позивача про відкладення розгляду справи, судом було оголошено перерву до 21.07.2015 року.

Через відділ діловодства суду 21.07.2015 року представником позивача було надано відзив на зустрічну позовну заяву, а також пояснення стосовно відзиву, які було долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 21.07.2015 представники позивача заперечили проти зустрічного позову, підтримали вимоги первісного позову та дали усні пояснення по суті спору. Представник відповідача просив зустрічний позов задовольнити, а в первісному позові відмовити в повному обсязі.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2011 року між позивачем (надалі - виконавець) та відповідачем (далі по тексту - замовник) (разом - сторони) було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного радіомовлення та надання в користування каналів електрозв'язку № 14-11-2 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого предметом даного договору є надання виконавцем телекомунікаційних послуг у відповідності до ліцензій виконавця на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного радіомовлення та надання в користування каналів електрозв'язку.

Частиною «є» п.2.4 вищезазначеного Договору встановлено, що замовник приймає на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахунки за надані телекомунікаційні послуги за рахунками, виставленими виконавцем.

Ціна Договору визначається п.3.1 даного Договору та складається з:

-ціни на радіомовні передавачі виконавця за «Тарифами на телекомунікаційні послуги Концерну РРТ», що затверджені наказом Концерну РРТ №347 від 25.11.2010 року та оприлюднені на офіційному сайті www.rrt.ua;

-договірні ціни на технічне обслуговування та експлуатацію технічних засобів замовника;

-ціни на канали для передачі звукових програм за «Тарифами на надання каналів для передачі програм телебачення, моно- і стерео радіомовлення», які затвердженні Наказом Концерну РРТ №3 від 03.01.2008 року;

-ціни на технічне обслуговування супутникових приймальних систем;

-договірні ціни на технічне обслуговування додаткового обладнання по виходу в ефір регіональних рекламних блоків;

-ціни на пункт виділення цифрового потоку.

Пунктами 5.1, 5.2, 5.3 Договору передбачено, що розгляд підсумків виконання телекомунікаційних послуг і якісних показників технічних засобів проводиться щомісячно. Виконавець щомісячно, не пізніше 3-го числа, складає Акт прийняття наданих послуг технічними засобами за підсумками роботи, після чого направляє рахунок та Акт замовнику. Замовник у триденний строк після отримання рахунку і Акту, розглядає їх, і у відсутності зауважень або заперечень, підписує Акт, скріплює печаткою і повертає виконавцю.

Пунктом 5.8 Договору передбачено, що щомісячна оплата здійснюється за фактично відпрацьований час фактичних технічних засобів. До 15 числа поточного місяця замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 30% орієнтованої вартості у поточному місяці. Не пізніше 15 числа наступного місяця проводиться остаточний розрахунок за надані послуги з урахуванням авансу.

Як встановлено судом, спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість виконаних послуг, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 40 111,63 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язання, також нараховано пеню в розмірі 3 295,31 грн., збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 8 023,73 грн. та 3% річних в сумі 730,68 грн.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погодився та, заперечуючи проти позову, звернув увагу суду на те, що не зобов'язаний сплачувати штрафні санкції, у зв'язку зі зміною банківських реквізитів позивача, що призвело до неможливості оплатити основний борг відповідачем та в подальшому вплинуло на невиконання свого зобов'язання в повному обсязі.

Крім того, як зазначалось судом вище, 14 липня 2015 року через відділ діловодства суду від відповідача, Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія «Гала", надійшов зустрічний позов б/н від 14 липня 2015 року, в якому заявлені вимоги до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про стягннення з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення збитків в розмірі вартості переданого за договором майна в розмірі 106 880,00 грн.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що замовник передав виконавцю майно відповідно до Додатку 2 від 01.01.2011 року до вищезазначеного договору, а саме: підсилювач РТ2000М- 1 шт., блок живлення 1 шт., збуджувач - 1 шт., супутникову антену (1,8 м) - 1 шт., антену АСР - 1 шт., фідер 7/8 дюйма - 200 шт., тюнер - 1 шт., ПК (персональний комп'ютер - системний блок і монітор) - 1 шт., процесор - 1 шт., сплітер-мікшер МХ 882 - 1 шт. (копія додатку з переліком майна наявна в матеріалах справи).

Додатковою угодою від 05.12.2013 року до договору сторонами було погоджено продовжити термін дії договору до 31 грудня 2014 року.

У зв'язку із закінченням строку договору № 14-11-2 від 01.01.2011р. замовник (відповідач за первісним позовом) звернувся до виконавця (позивач за первісним позовом) з письмовою вимогою повернути майно, передане згідно з Додатком 2 до договору. Вказаний факт підтверджується копією листа №49 від 25.05.2015 року, яка наявна в матеріалах справи. Концерном РРТ відповідно до листа від 04.06.2015р. № 2315/9-07 було відмовлено у поверненні ПрАТ «Радіокомпанія «ГАЛА» його майна.

На думку первісного відповідача, така відмова у поверненні майна на вимогу власника порушує права власника на володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності захищається статтею 13 Конституції України, Цивільним кодексом України, ч.2 статті 5 ГК України, ст. 134 ГК України.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Стосовно позовних вимог за первісним позовом суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов'язки відповідно до договору.

Як вже було встановлено судом, 01 січня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного радіомовлення та надання в користування каналів електрозв'язку № 14-11-2 відповідно до п. 1.1. якого предметом даного договору є надання виконавцем телекомунікаційних послуг у відповідності до ліцензій виконавця на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного радіомовлення та надання в користування каналів електрозв'язку.

Так, з матеріалів справи випливає, що сторонами були підписані Акти виконаних робіт (надання послуг) по договору за період з січня 2014 року по червень 2014 року в розмірі 35 083,35 грн. Позивачем були надані відповідачу послуги з технічного обслуговування радіомовного обладнання, встановленого на об'єктах Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, зокрема:

- Акт виконаних робіт (надання послуг) по договору №14-11-2 від 01.01.2011 року за січень 2014 року від 31.01.2014 року в сумі 7 021,44 грн.;

- Акт виконаних робіт (надання послуг) по договору №14-11-2 від 01.01.2011 року за лютий 2014 року від 28.02.2014 року в сумі 6 353,64 грн.;

- Акт виконаних робіт (надання послуг) по договору №14-11-2 від 01.01.2011 року за березень 2014 року від 31.03.2014 року в сумі 7 030,98 грн.;

- Акт виконаних робіт (надання послуг) по договору №14-11-2 від 01.01.2011 року за квітень 2014 року від 30.04.2014 року в сумі 6 582,60 грн.;

- Акт виконаних робіт (надання послуг) по договору №14-11-2 від 01.01.2011 року за

травень 2014 року від 31.05.2014 року в сумі 7 097,76 грн.;

- Акт виконаних робіт (надання послуг) по договору №14-11-2 від 01.01.2011 року за

червень 2014 року від 30.06.2014 року в сумі 996,93 грн.

Відповідач в свою чергу з позивачем розрахувався частково за надані послуги, внаслідок чого його заборгованість перед виконавцем складає 28 061,91 грн.

Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість виконаних послуг не сплатив, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка згідно обґрунтованого розрахунку позивача, що не оспорений відповідачем, становить 28 061,91 грн.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що доказів оплати послуг по Договору в більшому розмірі, ніж зазначено в позовній заяві, станом на липень 2015 року до суду не надано, стягненню з замовника на користь виконавця підлягає 28 061,91грн. боргу за Договором за неоплату отриманих послуг відповідно до актів виконаних робіт.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З пункту 6.4 Договору випливає, що за несвоєчасну оплату рахунку виконавця, у строки передбачені п. 5.8 Договору, замовник сплачує виконавця пеню, яка обчислюється від суми заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня за кожен день прострочення у відповідності з п. 41 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг».

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, за неналежне виконання замовником зобов'язань за Договором щодо оплати наданих виконавцем послуг по Договору стягненню з відповідача, в межах заявленого періоду початку нарахування та шестимісячного строку нарахування, на користь позивача підлягає 2 792,35 грн. пені., що складає:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення28061.9116.03.2014 - 14.04.2014306.5000 %0.036 %*299.8428061.9115.04.2014 - 16.07.2014939.5000 %0.052 %*1358.5028061.9117.07.2014 - 13.09.20145912.5000 %0.068 %*1134.01

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо оплати послуг, стягненню з замовника, в межах заявленого періоду нарахування, на користь виконавця підлягає 905,96 грн. 3% річних та 16 555,91 грн. втрат від інфляції.

Пунктом 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача за первісним позовом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, підлягають частковому задоволенню в розмірі 48 316,13 грн., з них основного боргу - 28 061,91 грн., індексу інфляції - 16 555,91 грн., пені - 2 792,35 грн. та 3% річних - 905,96 грн.

З приводу заявлених позовних вимог за зустрічним позовом суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

В зустрічному позові б/н від 14.07.2015 року заявлено вимоги про стягнення з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення 106 880 (сто шість тисяч вісімсот вісімдесят) гривень збитків, завданих Приватному акціонерному товариству «Радіокомпанія «Гала» у зв'язку з порушенням його права власності та неповерненням майна згідно з додатком № 2 до договору № 14-11-1 від 01.01.2011 року в розмірі вартості майна.

Як встановлено судом та зазначалось вище, 01 січня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного радіомовлення та надання в користування каналів електрозв'язку № 14-11-2 відповідно до п. 1.1. якого предметом даного договору є надання виконавцем телекомунікаційних послуг у відповідності до ліцензій виконавця на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного радіомовлення та надання в користування каналів електрозв'язку.

Замовником (відповідачем за первісним позовом) було передано виконавцю (позивачу за первісним позовом) майно відповідно до Додатку 2 до вищезазначеного договору, а саме: підсилювач РТ2000М- 1 шт., блок живлення 1 шт., збуджувач - 1 шт. супутникову антену (висота 1,8 м) - 1 шт., антену АСР - 1 шт., фідер 7/8 дюйма - 200 метрів, тюнер - 1 шт., ПК (персональний комп'ютер - системний блок і монітор) - 1 шт., процесор - 1 шт., сплітер-мікшер МХ 882 - 1 шт.

Додатковою угодою від 05.12.2013 року до договору № 14-11-2 від 01.01.2011р. сторонами було погоджено продовжити термін дії договору до 31 грудня 2014 року.

У зв'язку із закінченням строку договору № 14-11-2 від 01.01.2011р. замовник (відповідач за первісним позовом) звернувся до виконавця (позивач за первісним позовом) з письмовою вимогою повернути майно, передане згідно з Додатком 2 до договору (підтверджується копією листа від 25.05.2015 року).

Концерн РРТ (позивач за первісним позовом) листом від 04.06.2015р. № 2315/9-07 відмовив у поверненні ПрАТ «Радіокомпанія «ГАЛА» (відповідач за первісним позовом) майна, переданого за договором.

В підтвердження вартості переданого за договором майна відповідачем за первісним позовом надано суду бухгалтерську довідку, відповідно до якої вартість переданого майна складає 106 880,00 грн. Зазначена довідка наявна в матеріалах справи та підписана генеральним директором замовника - Болховецьким Б.М. та головним бухгалтером - Павловською Т.О.

Як зазначено позивачем за первісним позовом, та підтверджується матеріалами справи, в договорі від 01.01.11 р. № 14-11-2 не передбачено спеціального порядку повернення переданого за договором майна. Проте, беручи до уваги те, що умовами вказаного договору не було визначено порядок переходу будь-яких майнових прав на вказане майно до позивача за первісним позовом, а також враховуючи, що договір №14-11-2 від 01.01.11 року є за своєю природою договором про надання послуг, а отже майно передавалось відповідачем за первісним позовом позивачу за первісним позовом з метою надання послуг, суд дійшов висновку про обов'язок Концерну, позивача за первісним позовом, повернути зазначене майно його власнику, тобто відповідачу за первісним позовом.

Беручи до уваги ухилення позивача за первісним позовом від повернення переданого за договором № 14-11-2 від 01.01.2011 року майна, а також те, що відповідачем за первісним позовом було направлено лист з вимогою про його повернення, та отримано відповідну відповідь, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог зустрічного позову про стягнення збитків у розмірі вартості належного відповідачу за первісним позовом майна в сумі 106 880,00 грн.

Відповідно до приписів ст. 226 Господарського кодексу України у разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), в тому числі, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Зі змісту ст. 623 Цивільного кодексу України слідує, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Господарський суд, враховуючи загальну суму ціни первісного позову в розмірі 50 572,00 грн., а також фактичний розмір позовних вимог за первісним позовом, що підлягає стягненню, в розмірі 48 316,13 грн., а також зустрічні позовні вимоги, що підлягають стягненню в розмірі 106 880,00 грн. дійшов висновку, що судові витрати первісного позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 745,50 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, а судові витрати позивача за зустрічним позовом (первісного відповідача) покладаються на відповідача за зустрічним позовом (первісного позивача) в розмірі 2 137,60 грн.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "Гала" (код ЄДРЮОФОП 20023766, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 91, кв. 5) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (код ЄДРЮОФОП 01190043; адреса: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 10), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основний борг - 28 061,91 грн. (двадцять вісім тисяч шістдесят одна гривня 91 копійка), індексу інфляції - 16 555,91 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 91 копійка), пені - 2 792,35 грн. та 3% річних - 905,96 грн. (дев'ятсот п'ять гривень 96 копійок) та судові витрати - 1 745,50 грн. (одна тисяча сімсот сорок п'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

3. Зустрічний позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (код ЄДРЮОФОП 01190043; адреса: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 10) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія "Гала" (код ЄДРЮОФОП 20023766, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 91, кв. 5) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основний борг - 106 880,00 грн. (сто шість тисяч вісімсот вісімдесят гривень) та судові витрати - 2 137,60 грн. (дві тисячі сто тридцять сім гривень 60 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 27.07.2015 року.

Суддя О.С. Комарова