Рішення № 47619376, 27.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/574 27.01.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ейс ЛТД»ДоДочірньої компанії «Уктрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»Простягнення 124 683,10 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1- дов. № 448 від 12.12.2011 р.;

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ейс ЛТД»до Дочірньої компанії «Уктрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про стягнення 123 576,00 грн. основною боргу та 1 107,10 грн. трьох відсотків річних, у звязку з неналежним виконання відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 110503735 від 27.05.2011 р.

Ухвалою від 21.12.2011 року було порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 27.01.2012 року.

В судовому засіданні 27.01.2012 року представник позивача засіданні подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, яке судом задоволено, а також надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 27.01.2012 року не зявився, проте через відділ діловодства господарського суду подав відзив на позовну заяву, в якому визнав заборгованість перед позивачем та пояснив, що затримка з оплати поставленого товару виникла через фінансові труднощі.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.01.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2011 р. між Дочірньою компанією «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Ейс ЛТД»(постачальник) було укладено договір постачання товару № 110503735, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник, в порядку та на умовах визначених цим договором, зобовязується поставити покупцеві вузли до компресорів, а покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 3.1 даного договору встановлено, що ціна цього договору становить 132 576,00 грн.

Пунктом 4.1 договору встановлений наступний порядок розрахунків: розрахунок проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в термін до 30 банківських днів з дати здійснення поставки.

У відповідності до пункту 5.6 договору датою поставки вважається дата підписання представником покупця видаткової накладної, перехід права власності на товар відбувається в момент передачі його покупцю.

На виконання умов договору постачальник поставив покупцю товар на суму 123 576,00 грн., що засвідчується видатковою накладною № ЭЙ-0000467 від 13.07.2011 року та довіреністю № 764 від 04.04.2011 р. на отримання товарно-матеріальних цінностей за договором постачання товару № 110503735 від 27.05.2011 р.

Проте відповідач вартість поставленої продукції згідно видаткової накладної № ЭЙ-0000467 від 13.07.2011 року не сплатив, у звязку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 123 576,00 грн.

30.11.2011 р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія вих. № 437 про сплату заборгованості. Відповідачем дана претензія залишена без задоволення та належного на те реагування.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 123 576,00 грн. основною боргу та 1 107,10 грн. трьох відсотків річних, у звязку з неналежним виконання відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 110503735 від 27.05.2011 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Пунктом п. 4.1 договору поставки встановлено, що оплата поставленого товару проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в термін до 30 банківських днів з дати здійснення поставки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у відповідності до видаткової накладної № 110503735 від 27.05.2011 р. був поставлений товар, проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не розрахувався за поставлений товар, у звязку з чим його заборгованість складає 123 576,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 123 576,00 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар нарахував та просить стягнути з відповідача за період з 26.08.2011 р. до 12.12.2011 р. 1 107,10 грн. 3 % річних .

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобовязання, дати направлення рахунку та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% підлягають задоволенню повністю в сумі 1 107,10 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(місцезнаходження: 01021, м. Київ, Печерський р-н, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ейс ЛТД»(місцезнаходження: 49100, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 19431932) 123 576 (сто двадцять три тисячі пятсот сімдесят шість) грн. 00 коп. основного боргу, 1 107 (одна тисяча сто сім) грн. 10 коп. 3 % річних та 2 493 (дві тисячі чотириста девяносто три) грн. 66 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

01.02.2012 року