Рішення № 47619196, 14.07.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/126/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2015 Справа № 908/3321/15

м. Запоріжжя

за позовом: Комунального підприємства «Запоріжринок» (69006, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 2, ідентифікаційний код 01559577)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії "Запорізьке регіональне управління "Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" відділення № 2 (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 39, ідентифікаційний код 25821086).

про стягнення коштів з банківського рахунку у сумі 254 134, 58 грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники сторін:

від позивача: Іойлев С.А., довіреність № 19-03/1979 від 19.05.2014р.

від відповідача: не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

21.05.2015р. до господарського суду Запорізької області звернулося комунальне підприємство "Запоріжринок" з позовною заявою до філії "Запорізьке регіональне управління "Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" Відділення № 2 про стягнення з відповідача суму боргу за Договором № 3680 на розрахунково-касове обслуговування від 26.12.2012р. у сумі 254 134,58 грн., на рахунок КП «Запоріжринок» № 26008550657700, відкритий в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005.

Ухвалою від 21.05.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/3321/15, присвоєно провадженню номер 24/126/15, справу призначено до розгляду на 17.06.2015р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 17.06.2015р. розгляд справи відкладений на 14.07.2015р.

18.06.2015р. позивачем надана заява від 17.06.2015р. № 501, згідно якої просить суд вважати відповідачем по цій справі публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії "Запорізьке регіональне управління "Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" Відділення № 2.

Відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Суд вважає за необхідне здійснити заміну неналежного відповідача на публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії "Запорізьке регіональне управління "Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" Відділення № 2 (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 39, код ЄДРПОУ 25821086).

Позивач підтримав вимоги у повному з підстав, викладений у позові та вказує, що 26.12.2012р. між сторонами укладено Договір № 3680 на розрахунково-касове обслуговування, згідно якого позивачу відкрито у Банку рахунок № 26001025290101. 29.04.2015р. позивачем подано до Банку заяву № 143 від 29.04.2015р. про закриття поточного рахунку та перерахування залишку коштів на рахунок № 26008550657700 у ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, а також заяву від 29.04.2015р. про закриття рахунку за формою Банку відповідача. Банк не виконав законних вимог КП «Запоріжринок» по закриттю поточного рахунку та перерахуванню коштів в інший банк за зазначеними Клієнтом (підприємством) реквізитами, чим грубо порушив законні права підприємства, незаконно привласнив комунальні кошти та порушив ліцензійні умови банківської діяльності. Відповідно до бухгалтерської довідки позивача та відомостей по руху грошових коштів з використання системи дистанційного обслуговування «Клієнт-банк», КП «Запоріжринок» з 12.03.2015р. протиправно позбавлене Банком використовувати власні комунальні кошти у сумі 254 134,58 грн. Враховуючи зазначене, просить суд на підставі ст. ст. 526, 610, 612, 651, 1066, 1070, 1074, 1075 ЦК України та Договору № 3680 на розрахунково-касове обслуговування від 26.12.2012р., позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, документи, витребувані судом, не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору.

Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.12.2012р. між відповідачем (Банком) та позивачем (Клієнтом) укладено договір № 3680 про розрахунково-касове обслуговування, за умовами якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № 26001025290101 в гривнях (Рахунок) та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку відповідно до тарифів Банку на розрахунково-касове обслуговування рахунків в порядку і на умовах, визначених Договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, Банк здійснює розрахунково-касове вслуговування Рахунків в операційний день Банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Списання Банком грошових коштів з Рахунків здійснюється за дорученням Клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 2.2 Договору).

За умовами п. 3.1.5 Договору, Банк має право відмовляти Клієнту в обслуговуванні Рахунків у випадках невиконання або неналежного виконання ним зобов'язань за Договором та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.2 Договору Клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на Рахунках, окрім випадків обмеження такого права встановленого чинним законодавством України.

Відповідно до умов пункту 2.4 Договору, 26.12.2012р. сторонами укладений Додатковий договір № 1 про обслуговування Клієнта з використанням системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк» до договору на розрахунково-касове обслуговування № 3680 від 26.12.2012р., за умовами якого Банк зобов'язується здійснювати обслуговування Клієнта з використанням системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк», тобто здійснювати розрахункові операції за дорученням Клієнта з використанням розрахункових документів у електронній формі та приймати такі документи, що передаються по каналах електронного зв'язку на умовах, які передбачені Договором на розрахунково-касове обслуговування і цим Додатковим договором, діючим законодавством України і внутрішніми правовими актами Банку (далі «дистанційне обслуговування»).

Пунктом 2.1 Додаткового договору встановлено, що дистанційне обслуговування Клієнта здійснюється з використанням документів в електронній формі, в т.ч.

платіжних доручень, заявок на купівлю-продаж валюти, виписок по рахунках Клієнта, зведених відомостей сум заробітної плати для зарахування на поточні рахунки працівників Клієнта, інших документів Клієнта (далі - електронні документи).

З метою забезпечення технічного захисту інформації від несанкціонованого доступу Сторони зобов'язуються використати програмні і апаратні засоби технічного захисту інформації відповідно до вимог, що встановлені Порядком здійснення дистанційного обслуговування в системі "Клієнт-Банк" (п. 3 Додаткового договору).

Відповідно до п. 4.1 Додаткового договору електронні документи мають бути підписані представниками Клієнта відповідно до вимог чинного законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів НБУ.

При підписанні електронних документів використовуються електронні цифрові підписи, що однозначно ідентифікують осіб, які підписали документ (п. 4.2 Додаткового договору).

Згідно із п. 5.2 Додаткового договору, Банк здійснює дистанційне обслуговування Клієнта в системі "Клієнт-Банк" в операційні дні (крім вихідних, святкових та неробочих днів). Операції за розрахунковими документами, що надійшли від клієнта протягом операційного дня, але не пізніше 17:00, здійснюються банком в день надходження цих документів. Операції за розрахунковими документами, які надійшли після 17:00, Банк виконує не пізніше наступного операційного дня. Сторони підписанням цього Додаткового договору дійшли згоди, що Банк має право самостійно змінювати зафіксований в цьому пункті Додаткового договору час та доводити рішення про такі зміни до відома Клієнта шляхом розміщення повідомлень з відповідною інформацією на зовнішньому сайті Банку та/або у приміщеннях відділень Банку (на вибір Банку) не менш ніж за 10 днів до дати введення в дію таких змін. При цьому Банк не несе відповідальності за те, що з будь-яких, незалежних від Банку причин Клієнт своєчасно, до дати введення в дію зазначених змін, не ознайомився із ними.

Як встановлено судом, в процесі здійснення своєї господарської діяльності, у відповідності з умовами Договору, позивачем, з використанням системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк», відправлені Банку для виконання платіжні доручення.

Проте, платіжні доручення відповідачем виконані не були.

Так, з 04.02.2015р. не була сплачена сума 100 000,00грн частини прибутку у місцевий бюджет згідно платіжного доручення № 150 від 04.02.2015р., сума 143 000,00грн. податку на додану вартість згідно платіжного доручення № 151 від 04.02.2015р.

Станом на 09.02.2015р. по електронній системі «Клієнт Банк» відправлені платежі КП «Запоріжринок» в Державний та місцевий бюджети: у місцевий бюджет на суму 129 750,00 грн., згідно платіжного доручення № 152 від 09.02.2015р.; у місцевий бюджет на суму 23 355,00 грн., згідно платіжного доручення № 153 від 09.02.2015р.; у Державний бюджет на суму 96 000,00 грн, згідно платіжного доручення № 154 від 09.02.2015р.

29.04.2015р. КП «Запоріжринок» було подано до Банку заяву № 143 від 29.04.2015р. про закриття поточного рахунку та перерахування залишку коштів на рахунок № 26008550657700 у ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, а також заяву від 29.04.2015р. за формою Банку.

Банк вимоги КП «Запоріжринок» щодо закриття поточного рахунку та перерахуванню коштів в інший банк за зазначеними Клієнтом реквізитами не виконав.

У зв'язку з цим, 05.05.2015р. за вих. № 148 позивачем надано Банку вимога про розірвання Договору № 3680 на розрахунково-касове обслуговування від 26.12.2012р. з 29.04.2015р. у день подання підприємством відповідної заяви; закриття рахунку № 26001025290101, відкритого у відділенні № 2 філії «Запорізьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (МФО 313731); негайного перерахування залишку грошових коштів у АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на рахунок КП «Запоріжринок» № 26008550657700, відкритий в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005; нарахування та перерахування на рахунок КП «Запоріжринок» № 26008550657700, відкритий в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, суми процентів за весь час користування відділенням № 2 філії «ЗапорізькеРУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» грошовими коштами КП «Запоріжринок» та видати КП «Запоріжринок» довідку про закриття поточного рахунку № 26001025290101, відкритого у відділенні № 2 філії «Запорізьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (МФО 313731).

Проте, вимоги відповідачем виконано не було.

Позовна вимога про стягнення з відповідача суми боргу за Договором № 3680 на розрахунково-касове обслуговування від 26.12.2012р. у сумі 254 134,58 грн., на рахунок КП «Запоріжринок» № 26008550657700, відкритий в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, є предметом судового розгляду у даній справі.

Принципові засади регулювання права власності в Україні встановлені Конституцією України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 та ч. 1 ст. 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Вказаний конституційний принцип додатково закріплено та деталізовано в ст. 321 ЦК України, частиною 3 якої передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

В силу ч. 1 ст. 147 Господарського кодексу України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Реалізація кредитно-розрахункових відносин через банківські установи відбувається шляхом переказу грошових коштів з метою їх зарахування на рахунок одержувача або їх видачі йому у готівковій формі. Їй передує укладення договору банківського рахунку, на підставі якого відбувається відкриття рахунку, прийняття, зарахування, перерахування, видача грошових коштів, проведення інших операцій за рахунком.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі № 3680 від 26.12.2014р. на розрахунково-касове обслуговування та Додатковому договорі № 1 від 26.12.2014р. про обслуговування Клієнта з використанням системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк» до договору на розрахунково-касове обслуговування № 3680 від 26.12.2014р.

Згідно з приписами частин 1, 2 та 3 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Як вбачається з умов укладених між сторонами Договору та Додаткового договору, їх предметом є здійснення Банком розрахунково-касового обслуговування Рахунків Клієнта.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1068 ЦК України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Банк зобов'язався за умовами Договору (зокрема, п. 2.1) здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта (позивача).

При цьому, в п. 5.2 Додаткового договору сторони узгодили, що Банк здійснює дистанційне обслуговування Клієнта в системі «Клієнт-Банк» в операційні дні (крім вихідних, святкових та неробочих днів). Операції за розрахунковими документами, що надійшли від клієнта протягом операційного дня, але не пізніше 17:00, здійснюються банком в день надходження цих документів. Операції за розрахунковими документами, які надійшли після 17:00, Банк виконує не пізніше наступного операційного дня. Сторони підписанням цього Додаткового договору дійшли згоди, що Банк має право самостійно змінювати зафіксований в цьому пункті Додаткового договору час та доводити рішення про такі зміни до відома Клієнта шляхом розміщення повідомлень з відповідною інформацією на зовнішньому сайті Банку та/або у приміщеннях відділень Банку (на вибір Банку) не менш ніж за 10 днів до дати введення в дію таких змін.

Як вбачається з матеріалів справи, керуючись умовами Договору та Додаткового договору, позивач подав до банку для виконання розрахункові документи (платіжні доручення, які в установлені Договором строки, Банк не виконав.

У зв'язку з цим, позивачем подано заяву № 143 від 29.04.2015р. про закриття поточного рахунку та перерахування залишку коштів на рахунок № 26008550657700 у ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, а також заяву від 29.04.2015р. за формою Банку.

Банк вимоги КП «Запоріжринок» не виконав, внаслідок чого позивач звернувся до Банку з вимогою від 05.05.2015р. за вих. № 148 про розірвання Договору № 3680 на розрахунково-касове обслуговування від 26.12.2012 р. з 29.04.2015р.; закриття рахунку № 26001025290101; негайного перерахування залишку грошових коштів; нарахування та перерахування на рахунок КП «Запоріжринок» суми процентів за весь час користування грошовими коштами та видати КП «Запоріжринок» довідку про закриття поточного рахунку.

Проте, Банк не виконав законних вимог КП «Запоріжринок» по закриттю поточного рахунку та перерахуванню коштів.

Більш того, згідно з поясненнями представника позивача та виходячи з матеріалів справи, вищезгадані вимоги залишаються невиконаними і на теперішній час.

На розрахунковому рахунку № 260010252901101, який відкритий в філії «ЗРУ «АТ «Фінанси та кредит» КП «Запоріжринок», на момент проведення платежу 12.03.2015р., сума залишку грошових коштів складає 248 349,54 грн. Платіжне доручення, яке направлялося в банк через систему «Клієнт Банк» не проводились. З 13.03.2015р. по 29.04.2015р. на розрахунковий рахунок поступили грошові кошти від контрагентів КП «Запоріжринок» в сумі 5 856,04 грн. З 13.03.2015р. по 31.03.205р. за обслуговування банком знято з розрахункового рахунку 71,00 грн. Таким чином, залишок на 20.05.2015р. на розрахунковому рахунку становить 254 134,58 грн. Даний факт підтверджується бухгалтерською довідкою КП «Запоріжринок» від 20.05.2015р.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу приписів ч. 1 ст. 1071 ЦК України, розпорядження клієнта (здійснене, в т.ч., шляхом подання до банку платіжного доручення або документу на отримання готівки) є для банку підставою для списання грошових коштів з відповідного рахунку клієнта.

Відповідно до положень ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивачем доведено та документально підтверджено невиконання відповідачем зобов'язань за договором.

В даному випадку, відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов'язань суду не надав. .

Суд звертає увагу, що позивачем заявлено вимога про стягнення з відповідача суму боргу за Договором № 3680 на розрахунково-касове обслуговування від 26.12.2012р. у розмірі 254 134,58 грн., на рахунок КП «Запоріжринок» № 26008550657700, відкритий в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005. Проте, заявлена до стягнення сума не є боргом, а є не перераховані грошові кошти Банком внаслідок неналежного виконання ним своїх зобов'язань за Договором № 3680 на розрахунково-касове обслуговування від 26.12.2012р.

За таких обставин вимоги задовольняються частково.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати суми 5 082,69 грн. судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 24, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Залучити до участі у справі іншого відповідача - ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі Філії "Запорізьке регіональне управління "Акціонерного товариства "Банк " Фінанси та кредит" Відділення № 2 (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд.39, код ЄДРПОУ 25821086).

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі Філії "Запорізьке регіональне управління "Акціонерного товариства "Банк " Фінанси та кредит" Відділення № 2 (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд.39, код ЄДРПОУ 25821086) на користь КП «Запоріжринок» (69006, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 2, код ЄДРПОУ 01559577, на рахунок № 26008550657700, відкритий в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005) - 254 134 (двісті п'ятдесят чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. 58 коп. за Договором № 3680 на розрахунково-касове обслуговування від 26.12.2012р. та 5 082 (п'ять тисяч вісімдесят дві) грн. 69 коп. судового збору.

Видати накази.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 21.07.2015р.