Рішення № 47618670, 29.07.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.07.15 Справа № 904/5196/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК СПУТНИК", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР ТРЕЙД", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором поставки

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТК Спутник" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор Трейд" про стягнення 393266, 58 грн. основної заборгованості, 107235, 73 грн. інфляційних втрат, 64792, 26 грн. пені та 3354, 99 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 527 від 01.04.2014 в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 06.07.2015.

06.07.15 відповідач надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю явки представника.

Ухвалою суду від 06.07.2015 розгляд справи відкладено на 27.07.2015.

Представник позивача у судове засідання 27.07.2015 не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення цінних листів з ухвалами суду (арк. с. 175, 188).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 27.07.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТК Спутник" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амстор Трейд" (далі - відповідач, покупець) було укладено договір № 527 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставляти товар на умовах DDP (рампа торгового центру в місці поставки - згідно замовлення покупця), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість відповідно до умов договору.

Пунктом 2.5 договору, з урахуванням протоколу розбіжностей до договору, встановлено, що постачальник зобов'язується надавати разом з кожною партією товару до торгового центру покупця наступні документи: товарно-транспортну накладну (за формою згідно Додатку № А), що не містить інформацію про ціну товару; замовлення; посвідчення якості товару; копію Декларації виробника про оптову ціну на продовольчі товари, або інформацію про митну вартість імпортних товарів щодо яких запроваджено державне регулювання; технічний паспорт (на побутові товари); інші документи на товар, надання яких передбачено чинним законодавством України; довіреність на представника постачальника або перевізника, яка надає право передачі товару, отримання поверненого покупцем товару, складання актів невідповідності товару умовам договору або вимогам законодавства.

Постачальник зобов'язаний надати разом з договором або до початку постачання товару наступні документи: санітарно-гігієнічний висновок; на товари, які підлягають сертифікації, постачальник надає належним чином оформлений сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання сертифікату відповідності.

Якщо вищезазначені документи (чи один із них) не будуть надані разом з товаром або будуть надані в неналежному вигляді чи не в повному обсязі, то покупець має право не приймати такий товар або відстрочити дату розрахунку з постачальником на строк затримки оформлення (надання) необхідних документів.

За результатами приймання товару за кількістю на підставі товарно-транспортної накладної постачальник складає товарну (видаткову) накладну у формі згідно Додатку № Б.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарио-транспортної накладної, яка засвідчує момент передачі товару. Дата підписання накладної зазначається па штампі покупця "Приймання товару". В разі повернення товару право власності на товар переходить від покупця до постачальника в момент підписання товарної або товарно-транспортної накладної. Штамп покупця на товарно-транспортних накладних є належним доказом прийняття Товару уповноваженою особою покупця (п. 2.6 договору, з урахуванням протоколу розбіжностей).

Згідно з п. 5.6 договору, в редакції додаткової угоди від 01.04.2014 до договору (арк. с. 25), покупець зобов'язаний здійснювати оплату за поставлений товар під ТМ «ОЛІС», за вирахуванням сум, які передбачені даним договором, які настануть після спливу 65 (шістдесяти п'яти) календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перераховування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату товарів два рази на тиждень по робочих вівторках та четвергам (в день, який настане раніше після спливу строку оплати).

Строк платежу за товари під ТМ «ОЛІС», які поставлені до нововідкритого торговельного центру починає перебіг з дати початку покупцем торговельної діяльності в нововідкритому торговельному центрі.

Оплата за договором здійснюється за умови надання постачальником належним чином оформлених документів, надання яких є необхідним згідно цього договору та чинного законодавства України, шляхом перераховування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений в п. 12 договору.

Якщо постачальник не надасть вчасно документи, передбачені п. 2.5, 3.2, 4.15, 5.12 договору, перебіг строку виконання зобов'язання покупцем з оплати поставлених товарів зупиняється.

Платіж не здійснюється у випадку, якщо податкова накладна не відповідає вимогам податкового законодавства України, або податкова накладна надається без товарної накладної, в якій вказано прийнятий товар, або якщо в товарних накладних чи в податкових накладних, одержаних від постачальника, виявлені не виправлені помилки та/або якщо відповідні відкориговані товарні/податкові накладні не було надано, до моменту надання належних документів.

У разі наявності з боку постачальника простроченої дебіторської заборгованості за договором, покупець має право відстрочити виконання зобов'язань до повного погашення заборгованості з обов'язкових платежів постачальника.

На виконання умов договору, позивач у грудні 2014 року поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 393266, 58 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, підписаними обома сторонами та скріпленими печатками підприємств (арк. с. 88-139), а також товарними накладними, надісланими на адресу відповідача (арк. с. 37-87, 140-154).

Правові наслідки невиконання продавцем обов'язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару встановлено ст. 666 Цивільного кодексу України.

Відповідно до норм цієї статті, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до умов договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Докази звернення відповідача до позивача з листами або будь-якими іншими повідомленнями про невиконання позивачем вимог п. 2.5 договору. якими б відповідач встановлював розумний строк для передачі обумовлених договором документів або відмовлявся від договору чи мав намір вчинити дії спрямовані на повернення товару, сторонами до суду не надано.

Таким чином, у відповідача відсутні підстави для зупинки оплати товарів під ТМ «Оліс» у терміни, встановлені п. 5.6 договору, в редакції узгодженій додатковою угодою від 01.04.2014.

Відповідач оплату поставленого товару, у строки встановлені п. 5.6 договору, в редакції узгодженій додатковою угодою від 01.04.2014, не здійснив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 393266, 58 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 393266, 58 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 393266, 58 грн.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 64792, 26 грн. за період з 10.02.2015 по 05.06.2015.

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною першою ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до положень ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Отже, ЦК України передбачено обов'язкове встановлення правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у письмовій формі.

Сторонами у спірному договорі розмір санкцій, зокрема пені, що підлягає стягненню у разі порушення грошового зобов'язання покупцем, не визначено.

За викладених обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 64792, 26 грн. не підлягають задоволенню.

За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано три відсотки річних за період з 10.02.2015 по 05.06.2015 у розмірі 3354, 99 грн. та інфляційні втрати за період 10.02.2015 по 05.06.2015 у сумі 107235, 73 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 (далі - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 14) індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування трьох відсотків річних, задовольняє дану вимогу повністю у сумі 3354, 99 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 107235, 73 грн., господарський суд задовольняє дану вимогу частково у сумі 101146, 90 грн. Оскільки при розрахунку інфляційних втрат позивачем не враховано положення п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14, а саме те, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 9955, 37 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор Трейд" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, буд. 27; ідентифікаційний код 39135315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК "Спутник" (69123, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 12; ідентифікаційний код 19279080) основний борг у розмірі 393266, 58 грн., три відсотки річних у розмірі 3354, 99 грн., інфляційні втрати у сумі 101146, 90 грн. та 9955, 37 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 29.07.2015

Суддя В.І. Ярошенко