ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
27 липня 2015 року № 826/11315/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА"
до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА", звернувся з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій (бездіяльність) державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Козловського Г.В., щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 47500073 від 14.05.2015 року; визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 47500073 від 14.05.2015 року, винесену державним виконавцем відділу ДВС Печерського РУЮ у м. Києві Козловським Г.В.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує протиправністю дій відповідача, що полягали у повторному відкритті виконавчого провадження на підставі виконавчого документа, що скасований в судовому порядку, про що відповідачу було відомо, крім того, вказує на порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» в частині несвоєчасності направлення Постанови про відкриття виконавчого провадження та відсутності у такій постанові ідентифікатору для доступу до інформації.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без його участі або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Ухвалами суду від 22.06.2015р. та 01.07.2015р. судом визнавалось явку представника відповідача у судове засідання обов'язковою, витребовувались матеріали виконавчого провадження та попереджалось відповідача про насліди невиконання вимог суду. Не зважаючи на вимоги суду, відповідачем письмових заперечень з приводу заявленого позову та копій матеріалів виконавчого провадження, до суду не надано, явки представника у судове засідання забезпечено не було.
Враховуючи, що в судові засідання не з'являється представник відповідача, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Херсонській області винесено Постанову №74 від 14.05.2014р. про накладення на ТОВ «ДІЄСА» штрафних санкцій у розмірі 52 522,83 грн.
На виконання вказаної постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області, Відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження № 45995271.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2014 року по справі № 826/8941/14 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про визнання дій протиправними, скасування постанови - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014р., Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2014 року по справі № 826/8941/14 скасовано та прийнято нову, якою скасовано Постанову №74 від 14 травня 2014 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", якою застосовано до ТОВ «ДІЄСА» адміністративно-господарський штраф 52 522,83 грн.
Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві від 25.02.2015р. закінчено виконавче провадження № 45995271 на підставі п.4 ч. 1 ст. 49 закону України «Про виконавче провадження» у в'язку із скасуванням виконавчого документа у судовому порядку.
Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві від 14.05.2015р. відкрито виконавче провадження № 47500073 про стягнення з ТОВ «ДІЄСА» на користь держави 52 522,83грн. на підставі Постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області №74 від 14.05.2014р. про накладення штрафних санкцій та надано боржнику семиденний строк, з моменту винесення постанови, на добровільне виконання Постанови, тобто до 21.05.2015р.
Відповідно до наявних матеріалів справи, копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 47500073 скеровано боржнику засобами поштового направлення 02.06.2015р.
Позивач вважає дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження № 47500073 протиправними, оскільки виконавчий документ на виконання якого відкрито таке виконавче провадження скасовано у судовому порядку, що слугувало підставою для закінчення виконавчого провадження № 45995271. Крім того, позивачем вказується на протиправність дій державного виконавця, що полягали у направленні постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику після завершення терміну на добровільне виконання Постанови та не зазначення у такій ідентифікатору для доступу до інформації.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.
Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частина друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (надалі - Закон N 606-XIV) спеціальний закон, який регулює виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб).
Частиною першою статті 6 Закону N 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
У відповідності до статті 1 Закону N 606-XIV виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до змісту статті 25 закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
При цьому копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Згідно вимог частини першої статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено, що дійсно спірна постанова про відкриття виконавчого провадження № 47500073 хоча і винесена державним виконавцем 14.05.2015р., однак скерована боржнику засобами поштового направлення лише 02.06.2015р.
Вказана обставина підтверджується наявною в матеріалах справи копією конверту, в якому таку постанову скеровано позивачу, при цьому на конверті міститься відмітка відділення поштового зв'язку щодо відправлення такого поштового направлення « 02.06.15»
Суд звертає увагу, що до матеріалів справи також додано копію супровідного листа, щодо направлення сторонам виконавчого провадження постанови щодо відкриття виконавчого провадження, за № 717, проте, не зазначено дати формування такого Листа (а.с. 13), що на переконання суду також свідчить про порушення вимог законодавства в частині своєчасності надсилання Постанови про відкриття виконавчого провадження.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку» від 05.03.2009 №270 (далі - постанова №270) встановлено, зокрема, що приймання поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає в оформленні поштового відправлення, поштового переказу, що подаються для пересилання. В той же час,повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача
Рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення. Реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.
Оператори поштового зв'язку під час надання послуг поштового зв'язку застосовують штампувальні поштові пристрої, відбитки яких відмінні від відповідних пристроїв національного оператора поштового зв'язку (п. 6 постанови №270).
Відповідно до п. 62 Постанови №270 у разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.
Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення (п. 73 Постанови №270).
Враховуючи зміст наведених норм, а також відсутність інших допустимих доказів, суд приходить до висновку, що відповідачем дійсно скеровано спірну Постанову про відкриття виконавчого провадження № 47500073 від 14.05.15р. лише 02.06.2015р., як це зазначено на конверті з рекомендованим направленням. За таких обставин суд погоджується із доводами позивача щодо протиправності дій які полягали у не виконанні вимог Закону України «Про виконавче провадження» в частині своєчасності скерування сторонами постанови про відкриття виконавчого провадження.
Крім того, п.п. 1.12.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Мінюста від 02.04.2012, № 512/5 встановлено, що з метою забезпечення доступу до інформації Єдиного реєстру у постанові про відкриття виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження роз'яснюється право доступу до зазначеної інформації, указуються адреса відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 47500073 від 14.05.15р., така містить у п.6 резолютивної частини адресу відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження внесеними до Єдиного реєстру, однак не зазначено ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження, що унеможливлює ознайомлення, у даному випадку боржником, із матеріалами виконавчого провадження у встановленому порядку.
Поряд з іншим, судом встановлено, що спірну постанову про відкриття виконавчого провадження № 47500073 від 14.05.15р. відкрито на виконання постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області, №74 від 14.05.2014р. про накладення на ТОВ «ДІЄСА» штрафних санкцій у розмірі 52 522,83 грн.
Вказана постанова являлась підставою для відкриття виконавчого провадження № 45995271, проте, Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві від 25.02.2015р. на підставі п.4 ч. 1 ст. 49 закону України «Про виконавче провадження», дане виконавче провадження закінчено в зв'язку з скасування Постанови Інспекції, яка стала підставою для звернення до виконавчої служби
Судом встановлено, що закінчення наведеного вище виконавчого провадження обумовлено скасуванням у судовому порядку виконавчого документу.
Зокрема, Постанову №74 від 14 травня 2014 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", якою застосовано до ТОВ «ДІЄСА» адміністративно-господарський штраф 52 522,83 грн., скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014р. у справі № 826/8941/14.
Вказане рішення суду набрало законної сили у відповідності до вимог ст. 254 КАС України, а відтак, Постанова №74 не являється виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи наведені фактичні обставини справи, а також норми чинного законодавства постанова про відкриття виконавчого провадження № 47500073 від 14.05.2015р. винесена державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятої ним спірної постанови з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Козловського Г.В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 47500073 від 14.05.2015р.
3. Скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження № 47500073 від 14.05.2015р. винесену державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Козловським Г.В.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» (код ЄДРПОУ 36483471) судові витрати в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Б. Федорчук
Судове рішення № 47612098, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 27.07.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/11315/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: