Постанова № 47612016, 19.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19 червня 2015 року 15 год. 30 хв. № 826/4790/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 2" до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання незаконними дій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 2" (далі - позивач) до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги відповідача від 12 березня 2015 року №26-01/716 про надання інформації та документів (далі - оскаржувана вимога), а також визнання незаконними дій відповідача стосовно проведення перевірки підприємницької діяльності позивача.

В обґрунтування позову зазначено, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки вимога про надання документів та інформації щодо розгляду заяви про порушення норм антимонопольного законодавства не може бути прийнята органом Антимонопольного комітету України та розглянута без відповідного дозволу Кабінету Міністрів України.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю, а представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 27 квітня 2015 року судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем 12 березня 2015 року складено оскаржувану вимогу про надання позивачем протягом 15 календарних днів із дня одержання цієї вимоги інформації за 2011 рік - поточний період 2015 року:

- копій установчих документів позивача;

- копії свідоцтва про державну реєстрацію позивача;

- копії довідки про внесення позивача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

- копії штатного розпису позивача за 2011 рік - поточний період 2015 року;

- копії податкової декларації з податку на прибуток підприємства позивача за 2014 рік та інформації по рахунку 70 "Доходи від реалізації" за 2014 рік;

- копій документів, на підставі яких позивач здійснює обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_1 (далі - будинок);

- повідомити чи укладено позивачем з мешканцями будинку договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій? Якщо так, то надати копії п'яти договорів (з усіма додатками, протоколами розбіжностей) про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладених позивачем з власниками (наймачами) квартир у будинку. У разі негативної відповіді зазначити підстави та надати обґрунтовані пояснення щодо не укладення позивачем з мешканцями будинку договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій;

- копій договорів з усіма додатками та доповненнями, укладених з виробниками/виконавцями, які надають позивачу послуги для належної експлуатації будинку;

- інформації щодо надання житлово-комунальних послуг мешканцям будинку позивачем протягом 2011 року - поточного періоду 2015 року;

- копій рішень органу місцевого самоврядування;

- повідомити чи звертався позивач до департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо встановлення (погодження) тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для будинку, у розмірі 3,60 грн./м.кв. У разі позитивної відповіді надати копії усіх звернень та відповідей на них. У разі не затвердження органом місцевого самоврядування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для будинку у розмірі 3,60 грн./м.кв. надати обґрунтовані пояснення правових підстав нарахування позивачем мешканцям будинку плати за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території за вказаним тарифом;

- по п'ять копій рахунків (платіжних доручень, квитанцій тощо), виставлених позивачем до сплати власникам (наймачам) квартир (приміщень) у будинку, який знаходиться на балансі (обслуговуванні, експлуатації) у позивача, за надані житлово-комунальні та інші (додаткові) послуги за 2011 рік - поточний період 2015 року;

- деталізованого розрахунку тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку, які діяли протягом 2011 року - поточного періоду 2015 року;

- вхідні дані для розрахунку тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку, які діяли протягом 2011 року - поточного періоду 2015 року.

Позивача повідомлено, що подання недостовірної інформації, подання інформації в неповному обсязі, неподання інформації у встановлені відповідачем строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Оскаржувану вимогу складено у зв'язку з розглядом заяви громадянина ОСОБА_1, який мешкає у будинку, АДРЕСА_1, на підставі ст.ст. 3, 17, 20, 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітету України", п.п. 3, 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року №32-р.

Суд не погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Так, згідно зі п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 7, п. 5 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Антимонопольний комітету України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітету України", невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Стосовно тверджень позивача про те, що в оскаржуваній вимозі не зазначено ні номеру, ні дати розпорядження Кабінету Міністрів України, яким надано дозвіл на здійснення перевірки і витребування документів у позивача, суд зазначає наступне.

Перевірки додержання законодавства про захист економічної конкуренції при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання проводяться згідно з нормами Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25 грудня 2001 року №182-р (далі - Положення №182-р).

Зокрема, відповідно до п.п. 3, 8 Положення №182-р, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка об'єктів, яка проводиться за їх місцезнаходженням або за місцезнаходженням їхнього відокремленого структурного підрозділу, у комплексі питань уповноваженими працівниками Комітету, відділення, виходячи з їхніх функціональних повноважень, і передбачена планами роботи.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи Комітету, відділення і може проводитися без попереднього письмового повідомлення. Позапланова перевірка проводиться відповідно до наказу Голови Комітету, голови відділення, розпорядження органу Комітету за місцезнаходженням об'єкта перевірки або за місцезнаходженням його відокремленого структурного підрозділу уповноваженими працівниками Комітету, відділення, виходячи з їхніх функціональних повноважень, за наявності відповідних обставин.

Отже, проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленої позивачем вимоги про визнання протиправною та скасування оскаржуваної вимоги.

Позовну вимогу про визнання незаконними дій відповідача стосовно проведення перевірки підприємницької діяльності позивача суд також вважає такою, що не підлягає задоволенню, оскільки у ході судового розгляду справи позивачем не доведено, а судом не встановлено факт проведення перевірки позивача. Складання оскаржуваної вимоги не свідчить про проведення перевірки позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 2" до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним т а скасування рішення, визнання незаконними дій є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 2".

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин