Постанова № 47610740, 18.04.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2011 року Справа № 1170/2а-951/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом прокурора Кіровоградського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції до приватного підприємства "Кіровоград висотмонтаж" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кіровоградського району Кіровоградської області, діючи в інтересах держави в особі Кіровоградської об'єднана державна податкова інспекція, звернувся в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства "Кіровоград висотмонтаж" про стягнення за рахунок активів на користь позивача податкового боргу в сумі 1 674,20 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача наявний податковий борг по податку на додану вартість в сумі 1 674,20 грн. по податкових повідомленнях-рішеннях №0003641520/0 від 27.10.2010 року, №0000151520/0 від 04.02.2011 року і №0000161520 від 04.02.2011 року та з урахуванням наявної переплати в сумі 26,80 грн. Сума податкового боргу включалась до податкових вимог №1/154 від 17.11.2010 року і №2/167 від 20.12.2010 року, які вважаються врученими, однак вказані заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Прокурор в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача повторно в судове засідання не зявився. Відповідач про дату, час і місце судового засідання вважається повідомленим.

З огляду на заяву прокурора і згоду представника позивача та повторну неявку відповідача, який вважається повідомленим про дату, час і місце судових засідань, зважаючи, що у справі відсутні потреби у заслуховуванні свідка чи експерта, суд, вирішив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов належить задовольнити.

Пунктом 2 статті 121 Конституції України, частиною 2 статті 60 КАС України передбачено, що прокурор забезпечує представництво інтересів держави в суді у випадках передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Підставою звернення прокурора до суду з даним позовом стало завдання шкоди економічним інтересам держави, що виявилось у порушенні податкового законодавства та недоотриманні коштів Державним бюджетом України.

Судом встановлено, що відповідачу на підставі акту №165/1520/35741368 від 19.10.2010 року за неподання декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2010 року податковим повідомленням-рішенням №0003641520/0 від 27.10.2010 року нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1190 грн. Податкове повідомлення-рішення направлялось на адресу відповідача, однак повернулось без вручення адресату, у звязку із чим 03 листопада 2010 року було розміщено на дошці податкових оголошень, у встановлений строк у адміністративному або судовому порядку не оскаржувалось, сума штрафних санкцій не сплачена і стала податковим боргом (а.с. 9-13).

Крім того, на підставі акту №18/1520/35741368 від 20.01.2011 року за неподання декларацій з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року податковим повідомленням-рішенням №0000151520/0 від 04.02.2011 року нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510 грн. Також, податковим повідомленням-рішенням №0000161520 від 04.02.2011 року нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачу вручені, не оскаржені, суми до бюджету не сплачені і стали податковим боргом (а.с. 14-20).

Одночасно по особовому рахунку відповідача по податку на додану вартість станом 15 листопада 2010 року рахувалась переплата в сумі 26,80 грн., а тому за відповідачем рахувалась податкова заборгованість в загальній сумі 1 674,20 грн. (а.с. 24-25).

Зазначена сума включалась до податкових вимог №1/154 від 17.11.2010 року і №2/167 від 20.12.2010 року, які позивачу направлялись, втім повернулись без вручення, у звязку із чим були розміщені на дошці податкових оголошень і вважаються узгодженими. Проте зазначені заходи не призвели до погашення суми податкового боргу (а. с. 21-25).

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (чинного на час виникнення правовідносин), визнається сумою податкового боргу платника.

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (чинного на час виникнення правовівідносин) активи платника податків, до яких вказаний Закон відносить кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (пункт 1.7. статті 1 Закону), можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до законодавства України, яке чинне на час судового розгляду справи, а саме до пп. 41.1.1. п. 4.1 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно п. 41.5. ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до 95.3 та 95.4. ст.95 Податкового кодексу органи державної податкової служби стягують кошти у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків та коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за рішенням суду, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у відповідача наявний податковий борг по податку на додану вартість у сумі 1 674,20 грн., який підлягає стягненню, однак враховуючи, що чинним законодавством передбачено стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника або готівки, на суму податкового боргу або його частини, то суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення коштів відповідача у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в загальній сумі 1 674,20 грн.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти приватного підприємства "Кіровоград висотмонтаж" (27610, Кіровоградська область, с. Оситняжка, вул. Жовтнева, 48, код ЄДРПОУ 35741368), які перебувають у його власності, у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в загальній сумі 1 674 грн. 20 коп. ( одна тисяча шістсот сімдесят чотири гривні 20 коп.) в дохід державного бюджету України.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання впродовж десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_1