Ухвала суду № 47607369, 23.07.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-сс/775/257/2015(м)

263/8621/15-к

Категорія: ст. 194 КПК України Суддя 1-ої інстанції: Артеменко Л.І.

Доповідач: Преснякова А.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року Колегія суддів судової палати у кримінальних

справах Апеляційного суду Донецької області

у складі: головуючого судді Преснякової А.А.

суддів Гєрцика Р.В., Сєдих А.В.

при секретарі Меляник К.В.

за участю прокурора Натеса Д.М.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі Донецької області апеляційну скаргу прокурора прокуратури Донецької області Натеса Д.М. на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 липня 2015 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258-5 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні старшого слідчого в ОВС - криміналіста слідчого відділу Управління СБ України в Донецькій області Фролова А.О., знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015050000000316 від 18.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258-5 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 17 липня 2015 року на КПВВ «Бугас», розташованому в районі міста Волноваха Волноваського району Донецької області, в період часу з 16.30 годин - 17.00 годин, в автомобілі Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, в ході проведення огляду, в салоні були виявлені приховані в особистих речах грошові кошти в валюті України (гривні) в сумі 8 млн. 168 тис. грн. 37 коп., долари США в сумі 1082 долари, рублі Російської Федерації в сумі 100 рублів, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто є великим розміром. Вказані грошові кошти призначалися для передачі працівникам терористичної організації «Донецька народна республіка».

18 липня 2015 року ОСОБА_3 затримано у порядку ст. 208 КПК України та 19 липня 2015 року йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258-5 КК України, а 20 липня 2015 року про зміну повідомлення про підозру та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258-5 КК України.

За останнім повідомленням про підозру, ОСОБА_3 своїми умисними діями - вчиненням дій з метою фінансування та матеріального забезпечення терористичної організації, тобто фінансування тероризму, за попередньою змовою групою осіб та у великому розмірі підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258-5 КК України.

21 липня 2015 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області клопотання слідчого було задоволено, щодо ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.258-5 КК України було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 15 вересня 2015 року до 16 години 30 хвилин з визначенням розміру застави у сумі 70000 гривень.

Не погодившись з вказаною ухвалою прокурор прокуратури Донецької області подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 липня 2015 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів без визначення розміру застави.

В апеляційній скарзі прокурор посилався на допущені слідчим суддею істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, суд не мав права для визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_3 при обрані щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, оскільки з моменту внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти і вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, що є порушенням вимог ч.5 ст. 176 КПК України при підозрі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.258-5 КК України та згідно ст. 412 КПК України потягло за собою ухвалення незаконного рішення та відповідно до ст. 409 КПК України є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора що наполягав на скасуванні ухвали суду та задоволення апеляційної скарги, думку захисника, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, ознайомившись з витребуваними матеріалами та обговоривши доводи апеляції в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Приймаючи рішення про задоволення клопотання та обираючи міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, слідчий суддя встановив, що прокурором доведено як наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258-5 КК України так і існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК Кодексу.

При цьому слідчим суддею визначено ОСОБА_3 розмір застави на підставі вимог ч.3 ст. 183 КПК України, яка передбачає, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненому із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, слідчий суддя розглядаючи клопотання не врахував, що органом досудового слідства ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258-5 КК України, а саме у фінансуванні тероризму.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року, з наступними змінами, тероризм - суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей; терористична діяльність охоплює також фінансування та інше сприяння тероризму;

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя у порушення вимог ч.3 ст. 183 КПК України не обґрунтував можливість застосування застави, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовувався щодо ОСОБА_3, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258-5 КК України, а саме у фінансуванні тероризму, тобто у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненому із застосуванням насильства або погрозою його застосування, а також який спричинив загибель людини.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя в порушення вимог ч.3, 4 ст. 183 КПК України прийняв рішення про визначення розміру застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3

Згідно ч.5 ст.176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя під час винесення ухвали припустився суттєвого порушення вимог кримінального процесуального закону, що є підставою для скасування ухвали, з постановленням нової, якою застосувати до ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів без визначення розміру застави, враховуючи вимоги ст. 183 ч.4, ст. 176 ч.5 та ст. 202 ч.4 КПК України, задовольнивши апеляційну скаргу прокурора частково.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Донецької області задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 липня 2015 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави щодо ОСОБА_3 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258-5 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 15 вересня 2015 року до 16 години 30 хвилин, без визначення розміру застави.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

Преснякова А.А. Гєрцик Р.В. Сєдих А.В.