Постанова № 47607006, 29.03.2011, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2011 р. Справа № 2а-7354/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,

представника позивача -ОСОБА_1В,,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фермерського господарства "ОСОБА_3Б." до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2010 року позивач, селянське ( фермерське ) господарство «ОСОБА_3Б.», звернувся до суду з адміністративним позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що з 26.02.2010р. по 17.03.2010р., посадовими особами Конотопської МДШ здійснено планову документальну перевірку фінансово - господарської діяльності СФГ "ОСОБА_3Б." за період діяльності з 01.07.2006р. по 30.06.2009р. Метою перевірки визначено: дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами проведеної перевірки посадовими особами Конотопської МДШ було складено акт від 22.03.2010р. №115/23-3/1104620, а за його результатами винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062303/0 від 01.04.2010 року на загальну суму 35108,00грн. з податку на додану вартість та податкове повідомлення-рішення № 0000072303/0 від 01.04.2010р. на загальну суму 757,10грн., з фіксованого сільськогосподарського податку.

Позивач не погоджується з такими рішеннями відповідача, просить визнати їх протиправними та скасувати, обґрунтовуючи наступним. В акті перевірки зазначено, що встановлено порушення п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема, позивач занизив податкові зобов'язання на суму 10604грн. від реалізації основних засобів ФГ "Едельвейс-2007". Відповідач зазначає оціночну вартість автомобілей на загальну суму 53020грн. та розраховують податок на додану вартість шляхом множення 53020грн. на 20%, що дорівнює 10604грн.

Оціночна вартість автомобілів, що вказана в біржовій угоді, здійснена працівниками біржі. В той же час СФГ "ОСОБА_3Б.", який є платником фіксованого сільськогосподарського податку, не мало економічної змоги утримувати та зберігати транспортні засоби. Якщо за оціночною вартістю біржі середня ціна машини складала 300-2000грн., то на її утримання в придатному для використання стані сільгосппідприємство повинно витрачати як найменше 8-10тис.грн. на рік. Дані витрати складаються із витрат на утримання приміщень для автомобілів; оплату праці робітників, відповідальних за їх зберігання та витрат на соціальне страхування, у т.ч. і до Пенсійного фонду України; оплату послуг ТО та заміну масел та дрібних запасних частин; сплату податків на транспорт та інших накладних витрат (утримання апарату управління та служби механіка). У зв'язку з цим позивачем було прийнято рішення про передачу транспортних засобів ФГ "Едельвейс-2007". Всі транспортні засоби, що були передані СФГ "ОСОБА_3Б." фермерському господарству "'Едельвейс-2007" були придбані за ціною 0грн., відповідно і податок на додану вартість, який розраховується від бази оподаткування 0грн. *20% буде дорівнювати 0грн.

Податковим не було звернуто увагу на вимоги п. 1.18 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", в якому визначено, що звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Позивач вважає, що податківці не довели правомірність застосування 20% ставки податку до оціночної вартості транспортних засобів, так як оціночна вартість не є ціною реалізації. В даному випадку висновки перевіряючих грунтуються на їх суб'єктивних припущеннях.

Що стосується застосування до СФГ "ОСОБА_3Б." штрафної (фінансової) санкції в сумі 24504грн., позивач вважає, її розрахунок суперечить пп.17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Також в акті перевірки зазначено, що СФГ "ОСОБА_3Б." не нарахувало фіксований с/г податок по 15 договорам Гвинтівської сільської ради, що призвело до заниження фіксованого с/г податку на суму 159,65грн. та на земельну ділянку розміром 69,15га на території Гвинтівської сільської ради (не витребувані земельні паї), що призвело до ненарахування фіксованого с/г податку в суму 345,08грн.

При цьому фіксований с/г податок в сумі 345,08грн. та штрафна санкція на нього в розмірі 50% розрахована податківцями на підставі інформації відділу Держкомзему у Буринському районі Сумської обл. № 577 від 09.09.2009р. При цьому позивач вказує на те, що П.З Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" визначено, що об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди..." Тобто факт користування земельною ділянкою має бути засвідчений письмо. Яким чином і на підставі чого перевіряючі визначили той факт, що позивачеві передано в користування 69,15га земельної ділянки Гвинтівської сільської ради не відомо. Виходячи з вищевикладеного, вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000072303/2 від 10.06.2010р. з фіксованого с/г податку є неправомірним та необгрунтованим.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позву заперечила, пояснила, що перевіркою було встановлено, що СФГ «ОСОБА_3Б.» у 2007 році використовувало земельні ділянки, площа яких не включалась до об'єкту оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком, а саме:

- земельна ділянка площею 33,6 га на території Ґвинтівської сільської ради по 15 договорах оренди земельних паїв у фізичних осіб, які були зареєстровані у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «ЦДЗК», внаслідок чого було донараховано податок в сумі 159,65 грн.;

При перевірці правильності нарахування фіксованого податку на підставі договорів оренди земельних паїв у фізичних осіб , було встановлено, що СФГ «ОСОБА_3Б.» використовував земельну ділянку площею 33,6 га на території Ґвинтівської сільської

ради по 15 договорам, які були зареєстровані у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії ДП "ЦДЗК" в 2007р. (підприємство взяло для розрахунку тільки договори за 2006р.) і не враховані для нарахування фіксованого податку.

-земельна ділянка площею 69,15 га (не витребувані земельні частки (паї), яка за інформацією відділу Держкомзему у Буринському районі Сумської області від 09 вересня 2009 року №577 використовувалась без правовстановлюючих документів, внаслідок чого було донараховано податок в сумі 345,08 грн.

При перевірці правильності нарахування фіксованого податку на підставі договорів оренди та на підставі отриманої інформації від відділу Держкомзему у Буринському районі Сумської області №577 від 09.09.2009р. було встановлено, що СФГ «ОСОБА_3Б.» у 2007р. використовував земельну ділянку (не витребувані земельні частки (паї) загальною площею 69,15 га на території Гвинтівської сільської ради без правовстановлюючих документів і ця земельна ділянка не врахована для нарахування фіксованого податку.

Відсутність правовстановлюючих документів на володіння або користування земельною ділянкою не є підставою для звільнення від сплати фіксованого сільськогосподарського податку до бюджету при фактичному використанні цієї земельної ділянки, оскільки у відповідності до статті 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним.

Таким чином встановлено заниження фіксованого податку за на суму 504,73 грн.,

внаслідок заниження об'єкту оподаткування , чим порушено ст.З Закону України "Про

фіксований сільськогосподарський податок», згідно якого

об'єктом оподаткуванняє площа сільськогосподарських угідь, переданих

сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди.

Щодо податку на додану вартість по сільськогосподарській декларації зазначила наступне. На порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість " СФГ «ОСОБА_3Б.» завищило податковий кредит з ПДВ за травень 2008 року на суму 19202 грн., внаслідок віднесення до податкового кредиту суми ПДВ без податкових накладних. При перевірці встановлено, що в господарстві не ведуться реєстри придбаних та виданих податкових накладних. Перевірка податкового кредиту проводилася на підставі податкових накладних, накладних, документів на оплату (банківські, касові документи), та відповідно додатку №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

За даними СФГ «ОСОБА_3Б.», сума податкового кредиту за операцією з контрагентом ПП «Хімагромаркетинг 2000» за травень 2008р. складає 33627грн. За даними інформаційної бази „Контрагенти" сума податкового зобов»язання у ПП «Хімагромаркетинг 2000» за операцією з контрагентом СФГ «ОСОБА_3Б.» за травень 2008р. становить 0 грн., розбіжність складає 33626,67 грн.

У перевіряємого платника СФГ «ОСОБА_3Б.» мається в наявності оформлені належним чином податкові накладні та накладні на суму ПДВ - 14425 грн. на отримання засобів захисту рослин. Різниця складає 19202грн. Підприємство поставило до податкового кредиту суму ПДВ - 19202 грн., не підтверджену податковими та видатковими накладними, чим завищено податковий кредит за травень 2008р. Відповідно до пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» для сільськогосподарських товаровиробників незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, у яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, а для новостворених підприємств - поточний звітний період, становить не менше 50% загальної суми валового доходу підприємства, встановлено спеціальний режим оподаткування, згідно; з яким за операціями з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі, суми ПДВ, належні до сплати чи відшкодування, до розрахунків з бюджетом не відносяться , а залишаються у розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників, акумулюються на спеціальному окремому рахунку і спрямовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто, згідно із пунктом 11.29 статті 11 цього Закону, який діяв до 1 січня 2009 року, суми податку на додану вартість, що повністю залишалися у розпорядженні платників податку для цільового використання, підлягали перерахуванню на окремий рахунок (спецрахунок). Згідно з пунктом 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року №271 , залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів, (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Згідно підпункту «г» підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обгрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування.

Державною податковою адміністрацією України роз'яснення щодо контролю за

використанням сільгоспвиробниками коштів на спецрахунках та забезпечення стягнення їх в

бюджет в разі нецільового використання були надані листом від 12 травня 2009 року

№9713/7/16-1417, згідно якого суми, зокрема, не перерахованих коштів на окремий рахунок,

стягуються до бюджету шляхом застосування штрафних санкцій та складанням податкового

повідомлення-рішення за формою «Р», реєстрація, надсилання (вручення) та облік якого

здійснюється у Порядку направлення органами державної податкової служби податкових

повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

затвердженого наказом ДПА України від 21 червня 2001 року. Оскільки, у податковому повідомленні - рішенні від 01 квітня 2010 року №0000062303/0 також застосовані штрафні санкції за неперерахування СФГ «ОСОБА_3Б.», як сільськогосподарським товаровиробником, на окремий рахунок за підсумками травня 2008 року коштів в сумі 19202,0 грн., твердження скаржника, що розмір застосованих штрафних санкцій не відповідає вимогам підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону є помилковим.

Крім того, на порушення п.3.1 ст.З, п.4.1 ст.4 Закону України " Про податок на додану вартість " СФГ «ОСОБА_3Б.» занизило податкове зобов»язання з ПДВ на загальну суму 10604 грн., в т.ч. за жовтень 2007р. 9844 грн., за листопад 2007р. -760 грн., внаслідок ненарахування податку на додану вартість на суму реалізації основних засобів ФГ «Едельвейс-2007».

Відповідно розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів №1270 від 27.02.2007р. в 2007р. у СФГ «ОСОБА_3Б.» обліковувалося 26 одиниць транспортних засобів, а відповідно Розрахунку №971 від 08.02.2008р. станом на 01.01.2008р. у ФГ «ОСОБА_3Б.» обліковувалося 14 одиниць транспортних засобів.

При перевірці наданих документів СФГ «ОСОБА_3Б.» не було надано ні договорів купівлі- продажу транспортних засобів, ні біржових угод і ніяких інших документів, які підтверджували б вибуття транспортних засобів. На усний запит про те, яким чином відбувалося вибуття транспортних засобів, голова СФГ «ОСОБА_3Б.» ОСОБА_3 пояснив, що транспортні засоби перереєстровані на ФГ «Едельвейс-2007р.», але документів не надав.

Оплата за транспортні засоби від ФГ «Едельвейс-2007р.» не надходила, договорів купівлі-продажу транспортних засобів або біржових угод СФГ «ОСОБА_3Б.» для перевірки не надав.

В той же час із інформації, наданої Путивльським відділенням реєстраційно-екзаменаційної роботи управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про перереєстрацію транспортних засобів та їх оціночну вартість, отримана відповідь про те, що транспортні засоби були продані згідно біржових угод ФГ «Едельвейс-2007р.» (ПДВ в біржових угодах не зазначено). Основні засоби - це не продукція власного сільськогосподарського виробництва, тому їх реалізація повинна була включатися в загальну декларацію з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. Але відповідно поданих декларацій фермерське господарство не нарахувало податок на додану вартість по даній операції.

Таким чином встановлено заниження податкового зобов»язання в сумі 10604 грн., в т.ч. за жовтень 2007р. - 9844 грн., за листопад 2007р. -760 грн.

Заслухавши сторони, досидівши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до проведеної планової виїзної перевірки Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією СФГ «ОСОБА_3Б.» ( акт перевірки від 22 березня 2010 року №115/23-3/21104620) були встановлені порушення вимог ст. З Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" , в результаті чого занижено фіксований податок за 2007р. в сумі 504,73 грн.; пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість по сільськогосподарській декларації за травень 2008р. в сумі 19202 грн., п.3.1 ст.З, п.4.1 ст.4 Закону України " Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість по загальній декларації, по якій здійснюються розрахунки з бюджетом на суму 10604 грн. ( а.с. 28-58). За результатами перевірки винесені податкові повідомлення-рішення № 0000062303/0 від 01.04.2010 року на загальну суму 35108,00грн. з податку на додану вартість та податкове повідомлення-рішення № 0000072303/0 від 01.04.2010р. на загальну суму 757,10грн., з фіксованого сільськогосподарського податку. ( а.с. 11,12).

Суд вважає, що рішення податкового органу є обгрунтованим, прийнятим з урахуванням існуючих обставин та у відповідності до закону, з огляду на таке.

Як встановлено в ході розгляду справи СФГ «ОСОБА_3Б.» у 2007 році використовувало земельні ділянки, площа яких не включалась до об'єкту оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком, а саме:

- земельна ділянка площею 33,6 га на території Ґвинтівської сільської ради по 15 договорах оренди земельних паїв у фізичних осіб, які були зареєстровані у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «ЦДЗК», внаслідок чого було донараховано податок в сумі 159,65 грн.;

При перевірці правильності нарахування фіксованого податку на підставі договорів оренди земельних паїв у фізичних осіб , було встановлено, що СФГ «ОСОБА_3Б.» використовував земельну ділянку площею 33,6 га на території Ґвинтівської сільської ради по 15 договорам, які були зареєстровані у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії ДП "ЦДЗК" в 2007р. і не враховані для нарахування фіксованого податку.

-земельна ділянка площею 69,15 га (не витребувані земельні частки (паї), яка за інформацією відділу Держкомзему у Буринському районі Сумської області від 09 вересня 2009 року №577 використовувалась без правовстановлюючих документів, внаслідок чого було донараховано податок в сумі 345,08 грн.

При перевірці правильності нарахування фіксованого податку на підставі договорів оренди та на підставі отриманої інформації від відділу Держкомзему у Буринському районі Сумської області №577 від 09.09.2009р. було встановлено, що СФГ «ОСОБА_3Б.» у 2007р. використовував земельну ділянку (не витребувані земельні частки (паї) загальною площею 69,15 га на території Гвинтівської сільської ради без правовстановлюючих документів і ця земельна ділянка не врахована для нарахування фіксованого податку.

Зазначені обставини підтверджуються довідкою відділу Держкомзему у Буринському районі Сумської області ( а.с. 66,67).

Суд вважає, що відсутність правовстановлюючих документів на володіння або користування земельною ділянкою не є підставою для звільнення від сплати фіксованого сільськогосподарського податку до бюджету при фактичному використанні цієї земельної ділянки, оскільки у відповідності до статті 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним.

Таким чином відповідачем зроблений вірний висновок щодо заниження фіксованого податку за на суму 504,73 грн.,внаслідок заниження об'єкту оподаткування , чим порушено ст.З Закону України "Профіксований сільськогосподарський податок», згідно якогооб'єктом оподаткуванняє площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди.

Судом також встановлено, що за даними позивача сума податкового кредиту за операцією з контрагентом ПП «Хімагромаркетинг 2000» за травень 2008р. складає 33627грн. За даними інформаційної бази „Контрагенти" сума податкового зобов»язання у ПП «Хімагромаркетинг 2000» за операцією з контрагентом СФГ «ОСОБА_3Б.» за травень 2008р. становить 0 грн., розбіжність складає 33626,67 грн.

Позивачем надані оформлені належним чином податкові накладні та накладні на суму ПДВ - 14425 грн. на отримання засобів захисту рослин.( а.с.92-123). Різниця складає 19202грн. Підприємство поставило до податкового кредиту суму ПДВ - 19202 грн., не підтверджену податковими та видатковими накладними, чим завищено податковий кредит за травень 2008р. Відповідно до пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» для сільськогосподарських товаровиробників незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, у яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, а для новостворених підприємств - поточний звітний період, становить не менше 50% загальної суми валового доходу підприємства, встановлено спеціальний режим оподаткування, згідно; з яким за операціями з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі, суми ПДВ, належні до сплати чи відшкодування, до розрахунків з бюджетом не відносяться , а залишаються у розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників, акумулюються на спеціальному окремому рахунку і спрямовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто, згідно із пунктом 11.29 статті 11 цього Закону, який діяв до 1 січня 2009 року, суми податку на додану вартість, що повністю залишалися у розпорядженні платників податку для цільового використання, підлягали перерахуванню на окремий рахунок (спецрахунок). Згідно з пунктом 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року №271 , залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів, (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Згідно підпункту «г» підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обгрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування.

Державною податковою адміністрацією України роз'яснення щодо контролю за

використанням сільгоспвиробниками коштів на спецрахунках та забезпечення стягнення їх в

бюджет в разі нецільового використання були надані листом від 12 травня 2009 року

№9713/7/16-1417, згідно якого суми, зокрема, не перерахованих коштів на окремий рахунок,

стягуються до бюджету шляхом застосування штрафних санкцій та складанням податкового

повідомлення-рішення за формою «Р», реєстрація, надсилання (вручення) та облік якого

здійснюється у Порядку направлення органами державної податкової служби податкових

повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

затвердженого наказом ДПА України від 21 червня 2001 року. Оскільки, у податковому повідомленні - рішенні від 01 квітня 2010 року №0000062303/0 також застосовані штрафні санкції за неперерахування СФГ «ОСОБА_3Б.», як сільськогосподарським товаровиробником, на окремий рахунок за підсумками травня 2008 року коштів в сумі 19202,0 грн., твердження скаржника, що розмір застосованих штрафних санкцій не відповідає вимогам підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону є помилковим.

Крім того, на порушення п.3.1 ст.З, п.4.1 ст.4 Закону України " Про податок на додану вартість" СФГ «ОСОБА_3Б.» занизило податкове зобов»язання з ПДВ на загальну суму 10604 грн., в т.ч. за жовтень 2007р. 9844 грн., за листопад 2007р. -760 грн., внаслідок ненарахування податку на додану вартість на суму реалізації основних засобів ФГ «Едельвейс-2007».

Відповідно п.3.1. ст..З вищевказаного Закону - об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України., в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно п.4.1. ст.4 Закону «Про податок на додану вартість» база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів)...»

Відповідно п.3.1. ст..З цього Закону - об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього ж Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Відповідно розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів №1270 від 27.02.2007р. в 2007р. у СФГ «ОСОБА_3Б.» обліковувалося 26 одиниць транспортних засобів, а відповідно Розрахунку №971 від 08.02.2008р. станом на 01.01.2008р. у ФГ «ОСОБА_3Б.» обліковувалося 14 одиниць транспортних засобів.

При перевірці наданих документів СФГ «ОСОБА_3Б.» не було надано ні договорів купівлі- продажу транспортних засобів, ні біржових угод і ніяких інших документів, які підтверджували б вибуття транспортних засобів. На усний запит про те, яким чином відбувалося вибуття транспортних засобів, голова СФГ «ОСОБА_3Б.» ОСОБА_3 пояснив, що транспортні засоби перереєстровані на ФГ «Едельвейс-2007р.», але документів не надав.

Оплата за транспортні засоби від ФГ «Едельвейс-2007р.» не надходила, договорів купівлі-продажу транспортних засобів або біржових угод СФГ «ОСОБА_3Б.» для перевірки не надав.

В той же час із інформації, наданої Путивльським відділенням реєстраційно-екзаменаційної роботи управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про перереєстрацію транспортних засобів та їх оціночну вартість, отримана відповідь про те, що транспортні засоби були продані згідно біржових угод ФГ «Едельвейс-2007р.» (ПДВ в біржових угодах не зазначено) ( а.с.68, 155-168). Основні засоби - це не продукція власного сільськогосподарського виробництва, тому їх реалізація повинна була включатися в загальну декларацію з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. Але відповідно поданих декларацій фермерське господарство не нарахувало податок на додану вартість по даній операції.

Таким чином в ході розгляду справи підтверджено заниження податкового зобов»язання в сумі 10604 грн., в т.ч. за жовтень 2007р. - 9844 грн., за листопад 2007р. -760 грн.

На підставі викладеного суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції прийняті у відповідності до норм чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову фермерського господарства "ОСОБА_3Б." до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень відмовити за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Л.М. Опімах

Повний текст постанови виготовлений 04 квітня 2011 року.

З оригіналом згідно

Суддя Л.М.Опімах