Постанова № 47601427, 21.07.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2015 р. Справа № 805/1812/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо Комерційна фірма «Ванга» про стягнення податкового боргу перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб у сумі 32036,81 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо Комерційна фірма «Ванга» про стягнення податкового боргу перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб у сумі 32036,81 грн., мотивуючи вимоги тим, що за відповідачем обліковується заборгованість з земельного податку в сумі 32036,81 грн. На момент звернення до суду податкове зобовязання відповідачем не сплачено, у звязку з чим просить стягнути вказану заборгованість з розрахункових рахунків відповідача.

Представник позивача у судове засідання не зявився. Через відділ діловодства та документообігу суду надав клопотання в якому просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився. Про причини не явки суд не повідомив.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки, всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, не прибули у судове засідання і у суду відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо Комерційна фірма «Ванга» (код ЄДРПОУ 21986070, 87531, Донецька область, м. Маріуполь, Іллічівський район, вул. М. Мазая, буд. 1) є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, перебуває на податковому обліку в Іллічівськом відділені ОСОБА_1 ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області як платник податків.

Судом встановлено, що по особовим рахункам Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо Комерційна фірма «Ванга» обліковується податковий борг по орендній платі з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 32036,81 грн.

На теперішній час вказані зобовязання не сплачені, що підтверджується зворотнім боком облікової картки.

Відповідно до ст. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Статтею 14.1.156 Кодексу передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до ст. 15.1. кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно до п. 16.1.5 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 31 Кодексу, строком сплати податку та збору визначаються періоди, що розпочинаються з моменту виникнення податкового обовязку платника податку зі сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обовязку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутись.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку чи збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як передбачено п. 287.3 ст. 287 цього Кодексу, податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно до п. 203.2 ст. 203 Кодексу, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 статті 203 цього Кодексу для подання податкової декларації.

Як випливає з вимог статті 288 Податкового кодексу України, відповідальність за несплату орендної плати настає на тих самих підставах, як і за несплату земельного податку.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Кодексу, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Крім того, відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами та ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.

Позивачем на адресу підприємства відповідача направлена податкова вимога № 2278-25 від 12.05.2014 року.

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Разом з тим, відповідно до ст. 11 Закону України № 1669-VІІ, внесені відповідні зміни до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», зокрема даний закон доповнено ст. 14-1, згідно якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України (ст. 10 Закону України № 1669-VІІ).

Відповідачем, на момент розгляду справи не надано до суду сертифікат Торгово-промислової палати України що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору).

Суд приходить до висновку, що на відповідача не розповсюджується дія Закону України № 1669-VІІ, в тому числі положення ст. 6 даного закону.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен повинен сплачувати податку та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 3 статті 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що органи, які контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів та інших доходів відповідно до законодавства.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

На момент звернення заявника до суду, податковий борг в розмірі 32036,81 грн. відповідачем не сплачений.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 цього Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно вимог ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо Комерційна фірма «Ванга» про стягнення податкового боргу перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб у сумі 32036,81 грн. задовольнити.

Стягнути кошти з розрахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо Комерційна фірма «Ванга» (код ЄДРПОУ 21986070) з розрахункових рахунків у банках податковий борг у загальному розмірі 32036 (тридцять дві тисячі тридцять шість) грн. 81 коп.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Галатіна О.О.