Ухвала суду № 47601156, 07.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 липня 2015 р.Справа №804/5563/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний центр Футбольний клуб "Дніпро" до відповідача: Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказу , -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю комерційний центр футбольний клуб «Дніпро» звернулося до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Дніпропетровській області в якому позивач просить:

визнати протиправними Наказ від 26.03.2015 року та Протокол від 25.03.2015 року Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Дніпропетровській області щодо анулювання Дозволу від 19.08.2011 року № 757.11.12-45.21.1;

скасувати Наказ від 26.03.2015 року та Протокол від 25.03.2015 року Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Дніпропетровській області до ТОВ КЦФК «ДНІПРО», а саме анулювання Дозволу від 19.08.2011 року № 757.11.12- 45.21.1, виданого Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Дніпропетровській області.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Згідно п.4 ч.1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів. - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів

Так, позивачем оскаржуються Наказ від 26.03.2015 року та Протокол від 25.03.2015 року, проте до матеріалів справи вказані документи не надано.

Відповідно до ч.3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ст. 87 КАС України судові втрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Роз'яснення з приводу сплати судового збору надано судам листом Державної адміністрації України від 10 листопада 2011 року № 12-6621/11.

Згідно з цим роз'ясненням документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж, або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку.

При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції банківської установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету____грн (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових

осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Цей абзац змінено листом Державної судової адміністрації України від 16 серпня 2013 року №12-4618/13. Із його змісту виключено інформацію щодо необхідності зазначення у квитанції інформації про зарахування коштів.

При заповненні платіжного документа у графі «Код» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а в разі його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

У графі «Призначення платежу» вказується:

«Судовий збір за позовом _____ (ПІБ чи найменування установи, організації позивача), _______ (найменування суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ __ (суду, де розглядається справа)».

Таким чином, правильність оформлення платіжного документа і надання доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України покладається на платника судового збору.

Платіжні документи повинні містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу) сплачується судовий збір.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати. Станом на 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата складає 1218,00 грн.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову позивачем не надано доказів сплати судового збору або клопотання про звільнення від сплати судового збору.

У відповідності до ч. 4 ст. 106 КАС України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Відповідно до ч.7 ст.56 КАС України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

При подачі вказаного спору не надано доказів на підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2015 року позовну заяву залишено без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання вказаної ухвали.

Представник позивача вказану ухвалу отримав 24.06.2015 року, проте позивачем не надано документів на усунення недоліків позовної заяви станом на 07.07.2015 року.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Керуючись ст. ст. 106, 108 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний центр футбольний клуб «Дніпро» до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення повернути позивачеві.

Розяснити позивачу, що відповідно до ч.6 ст.108 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, в порядку встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 186 та 254 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1