Ухвала суду № 47597360, 20.07.2015, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4493/15

Справа № 754/10366/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

20 липня 2015 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності на житло та інших речових прав, про визнання правонаступництва, про право користування житлом, про обов'язок утримання власності, про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про захист права власності на житло та інших речових прав, про визнання правонаступництва, про право користування житлом, про обов'язок утримання власності, про зобов'язання вчинити певні дії.

Зазначена позовна заява подана з порушенням ст. 119 ЦПК України, а саме:

- позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;

- не вказано зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

- не зрозумілий зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- позовна заява містить неоднорідні позовні вимоги (про захист права власності на житло та інших речових прав, про визнання правонаступництва, про право користування житлом, про обов'язок утримання власності), що унеможливлює їх спільний розгляд через їх вирішення за різними видами судочинства (позовна вимога про зобов'язання вчинити певні дії повинна вирішуватися за вимогами адміністративного судочинства);

-позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Крім того, суд зазначає, що позовна заява - докуемент, який пред'являється позивачем до суду в установленій процесуальним законом формі та містить вимогу про примусовий захист порушеногоправа чи інтересу.

Правоздатність - це передбачена нормами права здатність (можливість) індивіда мати суб'єктивні юридичні права і виконувати суб'єктивні юридичні обов»язки. Правоздатність виникає з моменту народження і припиняється зі смертю особи.

Правоздатність - не кількісне вираження прав суб'єкта, а постійний громадянський стан особи; не саме володіння правами, а здатність мати права, набувати суб'єктивних прав.

Дієздатність - це здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Як вбачається з матеріалів справи позивач зазначає, що ОСОБА_2 померла в березні 2015 року.

Тобто, на момент звернення до суду відповідач, вже позбавлений правоздатності. А отже, не може мати суб'єктивні юридичні права і виконувати суб'єктивні юридичні обов'язки.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до 1 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк на усунення недоліків.

Вищевикладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

Керуючись ст. 119-121 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності на житло та інших речових прав, про визнання правонаступництва, про право користування житлом, про обов'язок утримання власності, про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліку у вигляді п'яти днів з моменту отримання ухвали суду.

У разі не виконання ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма додатками.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду в порядку встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бабко В.В.