Ухвала суду № 47597132, 22.07.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/13661/14 Провадження № 22-ц/795/1282/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Овсієнко Ю. К. Доповідач - Шевченко В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШевченка В.М.суддів:Онищенко О.І., Скрипки А.А.при секретарі:Саповець Л.С.., за участю:ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6, ОСОБА_7 та її представника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 22 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_9, третя особа Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», про розподіл майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про розподіл спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22.05.2015 року скасувати , ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсягу, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 про розподіл спільного майна подружжя відмовити повністю.

Доводами апеляційної скарги є посилання на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з»ясування обставин , що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які судом були встановлені та невідповідність висновку суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що судом не надано належної оцінки тим фактам, що в їх родині з ОСОБА_7 ніколи не існувало боргів, і ніяких грошових коштів у громадянки ОСОБА_10 він не брав, як і не був обізнаний про боргові розписки виконані ОСОБА_7 особисто. Якщо ОСОБА_7 і брала кошти у борг, то вони на потреби сім»ї однозначно не витрачались. Згідно наданим доказам по справі вбачається, що у відповідачки ОСОБА_7 весь час сімейного життя був мінімальний дохід, а взятий кредит на придбання автомобіля Рено терміном на 7 років був ними сплачений за пів року коштами які заробляв він ОСОБА_5 Автомобіль Хундай був ними придбаний для користування ОСОБА_7 , і в липні 2014 року йому дружина запропонувала дострокового сплатити кредит, щоб не переплачувати відсотків банку, що і було зроблено, а з 30 серпня 2014 року між ними були припиненні шлюбні відносини і з цього часу він переїхав жити до своєї матері, чому є належне підтвердження.

Крім того, суд не проаналізував покази ОСОБА_7, надані нею під час допиту у якості свідка про те, що автомобіль Хундай нею був проданий в зв»язку з тим, що у неї були борги, проте вартість автомобіля була визначена дуже низькою і підтвердження намагань продати його за більшу, реальну, ціну, відсутні. Як і не посприяв всебічному і повному з»ясуванню обставин справи, а саме усупереч вимог ст. 10,146 ЦПК України суд не зобов»язав відповідачів надати автомобіль Хундай для огляду і встановлення його реальної вартості. Та відповідачкою не надано будь яких доказів стосовно витрачання коштів у розмірі 120 тис. грн. в інтересах сім»ї на протязі трьох днів їх спільного проживання оскільки достовірно встановлено припинення фактичних шлюбних відносин та спільного проживання.

Таким чином, правочин купівлі-продажу легкового автомобіля «Hyundai-Sonata», вчинений 27.11.2014 року на підставі довідки -рахунку серії ВІА № 749494, його колишньою дружиною у відповідності до положень ст. 203,215,369 ЦК України, ст.65 СК України є недійсним, оскільки автомобіль відчужений без його письмової згоди, що є обов»язковою вимогою, а тому у суду були всі підстави визнати вказаний правочин недійсним із застосуванням наслідків його недійсності.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 травня 2015 року, первісний позов ОСОБА_5 задоволено частково, визнано автомобіль «Renault - Clio 1.4 Symbol», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5. та ОСОБА_7 Визнано за ОСОБА_5 право власності на автомобіль «Renault - Clio 1.4 Symbol», державний реєстраційний номер НОМЕР_1., вартістю 106361 гривня 92 копійки., стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 1063 грн. 62 коп. В решті позовних вимог відмовлено .

Зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено.Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля «Renault - Clio 1.4 Symbol», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , в сумі 53180 грн 50 коп., стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 судовий збір в сумі 531 грн 81 коп. , стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, в сумі 468 грн. 00 коп.

Повернуто ОСОБА_7 надміру сплачену суму коштів на оплату судового збору в сумі 189,17 грн сплачених відповідно до квитанції № QS23788932 від 19.01.2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення відповідно до положень ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст.308 УПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази мають бути належними та допустимими, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що сторони по справі перебувають в зареєстрованому шлюбі з 09.01.2008 року, який розірваний за рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова 27 травня 2015 року.

.Під час шлюбу 02.04.2009 р. сторони придбали легковий автомобіль «Renault- Clio1,4і Symbol» д.н.з НОМЕР_5, що підтверджується договором № Ч-305 між ОСОБА_7 та ТОВ «Арма Моторс» та кредитним договором № 488/ 703225, укладеним 07.04.2009 року між акціонерним товариством «Індустріально - експортний банк» та ОСОБА_7 .

31.05.2011 року подружжям був придбаний легковий автомобіль НОМЕР_2 за 231600 грн, що підтверджується договором № 31-05-2011-ЧН від 31.05.2011 року, укладеним між ТОВ «Український автомобільний холдинг» та ОСОБА_7, а також кредитним договором № СН 1/322 від 31.05.2011 року, укладеним між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_7 Таким чином зазначені автомобілі та кредити були оформлені на ОСОБА_7 На час розгляду справи заборгованість за кредитними договорами які надавалися з метою придбання автомобілів повністю погашена позичальником.

27 листопада 2014 року автомобіль НОМЕР_3 був відчужений власником ОСОБА_7 ОСОБА_9 шляхом продажу через ТОВ «Автосіверброк» за 120 000,00 грн.(т.1 ас.36).

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 та вимоги ОСОБА_7 суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що кошти які були отримані в результаті продажу автомобіля «Hyundai-Sonata» були використані нею на потреби сім»ї і тому не повинні враховуватися при поділі майна подружжя, автомобіль «Renault- Clio1,4і Symbol» як нажитий сторонами в період шлюбу ділиться між сторонами з присудженням ОСОБА_7 грошової компенсації її частки, та присудженням в натурі ОСОБА_5 зазначеного автомобіля.

За змістом статті 60 СК України належність подружжю майна, придбаного за час шлюбу за спільні кошти подружжя, на праві спільної сумісної власності законодавством презюмується , якщо інше не встановлено судом при розгляді справи.

Рівність прав кожного з подружжя на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності передбачено ч.1 ст.63 та ч.1 ст.65 СК України.

За ч.1,2 ст.65 СК України дружина,чоловік розпоряджаються майном, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого що укладений другим з подружжя без її згоди , якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Відповідно до ч.3 ст.65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і(або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна , згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Однак, відповідно до положень частин першої та другої статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом не має наслідком його недійсність, крім випадків встановлених законом. Законодавством не встановлено недійсності правочину при відчуженні спільного сумісного майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя.

Автомобіль «Hyundai-Sonata» на даний час перебуває у власності ОСОБА_9. і підстав для позбавлення його права власності та вилучення автомобіля колегія суддів не вбачає.

Мотиви апеляційної скарги ОСОБА_5, також не містять посилань на норму права, яка б давала можливість для позбавлення ОСОБА_9 права власності на зазначений автомобіль придбаний ним шляхом продажу з дотриманням всіх вимог щодо укладення договору.

П.30 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року" Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя, зазначено, що у випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчудження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого подружжя і не в інтересах сім"ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно, таке майно або його вартість враховується при поділі. Таким вимогам закону та роз"яненням зазначеного Пленуму Верховного Суду України оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Так ОСОБА_11 не доведено належними доказами, що під час продажу ОСОБА_7 автомобіля «Hyundai-Sonata» фактичне спільне життя сторін як подружжя припинилося, та що ним заперечувалося право останньої як дружини на розпорядження зазначеним автомобілем шляхом продажу такого ОСОБА_9, і що оспорюваний ним правочин укладений ОСОБА_7, не в інтересах сім»ї, та одержані за цим правочином кошти від продажу автомобіля були використані не в інтересах сім»ї. На думку колегії суддів, достовірність наведених ОСОБА_7 фактів щодо обставин відчуження нею зазначеного автомобіля на потреби сім»ї не спростована.

Враховуючи зазначене, що апелянтом не доведено того факту: що автомобіль «Hyundai-Sonata» був відчужений його дружиною ОСОБА_7 за час їх окремого проживання та не інтересах сім»ї сторін, є безпідставними доводи апеляційної скарги про врахування даного автомобіля при поділі майна подружжя та присудження йому відповідної компенсації вартості відчуженого автомобіля.

Обставини того що автомобіль «Hyundai-Sonata» який є спільною сумісною власністю був відчужений ОСОБА_7 під час шлюбу не всупереч волі ОСОБА_11. та кошти від продажу якого були витрачені в інтересах сім»ї, і тому даний автомобіль не повинен враховуватися при поділі майна подружжя встановлені судом у відповідності з правилами закріпленими в ч.3ст.212 ЦПК України та відображені в рішенні.

Встановивши обсяг спільно нажитого майна сторонами в шлюбі наявного на час розгляду справи та те що знаходиться у третіх осіб, врахувавши при цьому борги подружжя за зобов»язаннями що виникли в інтересах сім»ї, суд визначивши розмір частки кожного з них у спільному майні, вартість майна що підлягає поділу, виходячи з положень ст.71 СК України , обґрунтовано визнавши автомобіль «Renault- Clio1,4і Symbol» д.н.з НОМЕР_5 об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнав за ОСОБА_5 право власності на автомобіль, стягнувши з ОСОБА_7 53180 грн.50 коп. грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль.

Враховуючи, що судом першої інстанції обставини справи з"ясовані в обсязі, необхідному для правильного вирішення спору, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін, норми матеріального права, що їх регулюють, а встановлені судом факти грунтуються на належних та допустимих доказах, наданих сторонами та оцінених відповідно до правил ст. 212 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення та скасування рішення .

У зв»язку з вищенаведеним, апеляційну скаргу необхідно відхилити і залишити рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 22 травня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: