Постанова № 475914, 12.02.2007, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2007 Справа № 35/374

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Верхогляд Т.А. (доповідач),

суддів: Сизько І.А., Тищик І.В.,

при секретарі судового засідання Заєць П.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність ІНФОРМАЦІЯ_1

від відповідача: у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.06р. у справі № 35/374

за позовом відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криничанського району електричних мереж, смт. Кринички Дніпропетровської області;

до приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1;

про стягнення 2 369,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувшись до господарського суду Дніпропетровської області просив стягнути з відповідача борг за спожиту електричну енергію за період з січня 2002 року по листопад 2004 року. Посилався на укладений між сторонами договір ІНФОРМАЦІЯ_2 про постачання електричної енергії.

Рішенням суду від 24 жовтня 2006 року у справі № 35/374 (суддя Широбокова Л.П.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача борг 2 369 грн. 37 коп., витрати по сплаті державного мита 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн. 00 коп.

Відповідач не погодився з рішенням суду. В апеляційній скарзі посилається на те, що судом при розгляді справи порушені норми матеріального і процесуального права. Позовні вимоги скаржник не визнає. В судових засіданнях суду першої інстанції участі не приймав. Являється інвалідом 1-ї групи, знаходився на стаціонарному лікуванні, про що письмово повідомив суд.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу позивач не надав.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

04.09.2002 року між відкритим акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криничанського району електричних мереж та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір ІНФОРМАЦІЯ_2 про постачання електричної енергії (а.с. 11-15). Строк дії договору -до 31.12.2002 року. Відповідно до п. 11.4 договір вважається щорічно продовженим, якщо жодною із сторін не буде заявлено про відмову від нього чи його перегляд. На день розгляду господарським судом спору договір був чинний.

Відповідно до умов договору (п. 1.1, п. 2.1, п.п. 4.1 - 4.4 ) позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію в обумовлених обсягах, а відповідач -оплачувати фактично спожиту електроенергію до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач має заборгованість перед позивачем за спожиту електроенергію.

23.05.2003 року сторони уклали між собою графік погашення заборгованості (а.с. 28). Цей графік є невідємною частиною договору ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до графіка заборгованість на 01.04.2003 року складає 1420 грн. 07 коп., яку відповідач зобов'язався оплачувати щомісячно рівними частинами з червня по жовтень 2003 року. Відповідачем сплачено 260 грн.

Стягуючи залишок заборгованості у розмірі 1160 грн. 07 коп. за зазначений вище період, господарський суд відповідно до ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України послався на те, що сторонами не заявлено про застосування позовної давності.

Однак із заяви відповідача до суду першої інстанції (а.с. 71) вбачається, що приватний підприємець ОСОБА_1 з позовом не погоджувався, в судовому засіданні не був присутній у зв'язку з знаходженням на стаціонарному лікуванні і вимоги про застосування позовної давності не мав можливості заявити.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. У відповідача під час розгляду спору була відсутня об'єктивна можливість здійснити захист своїх прав та законних інтересів.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

В межах строку позовної давності, з 07.09.2003 року по 07.09.2006 року відповідно до даних розрахунку заборгованості (а.с.17) заборгованість відповідача перед позивачем складає: 89 грн. 68 коп. за лютий 2004 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно законодавства України.

Згідно пунктів 7.32 і 8.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 314.07.1996 р № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002р. №928), самовільне приєднання або підключення споживачем струмоприймачів до мережі електропередавальної організації -є порушенням встановленого порядку споживання електричної енергії, при виявленні якого постачальником електричної енергії визнається обсяг недорахованої електричної енергії та\або сума завданих споживачеві збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для їх сплати.

Обсяг недорахованої електроенергії визначається згідно Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем- юридичною особою Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України №1197 від 05.12.2001р.

09.07.2004 року позивачем було складено акт НОМЕР_1 про порушення відповідачем Правил користування електроенергією, яким встановлено порушення відповідачем п. 7.30 Правил користування електричною енергією (а.с. 80), а саме самовільне підключення поза приладами обліку торгівельного кіоску відповідача.

03.11.2004 року відповідач знову самовільно підключився до електропостачання, про що позивачем складено акт НОМЕР_2 (а.с. 91).

Вартість недорахованої електроенергії, розрахованої відповідно до п.7 вищезазначеної методики за вказаними актами становить відповідно 308 грн. 16 коп. та 859 грн. 12 коп. та правомірно стягнута господарським судом.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в розмірі 1256 грн. 96 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Господарський суд, неповно встановивши обставини справи, неправомірно стягнув з відповідача, як інваліда першої групи, судові витрати, від сплати яких приватний підприємець ОСОБА_1 звільнений на підставі п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 99, 101, 103 -105, 107, 110 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.06р. у справі № 35/374 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 - 52323, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, (р/р відсутні) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криничанського району електричних мереж -52300, АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ 00130783 (р/р 26033333171935 у відділенні “Промінвестбанку” м. Дніпродзержинськ, МФО 305501) борг у розмірі 1256 грн. 96 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського Суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя І.А. Сизько

Суддя І.В. Тищик

Дата складення в повному обсязі 23.02.2007 р.