Постанова № 4759042, 22.09.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2009 року Справа № 2а-4070/09/2370

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі: Дубовій Ю.С.,

за участю: позивача ОСОБА_1- особисто; представника військової частини ОСОБА_2- за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до військової частини А 4527 про відшкодування заборгованості по виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 1821 грн. 88 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини А 4527 про відшкодування заборгованості по виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в сумі 1821 грн. 88 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач, який проходить військову службу на посаді начальника приймального радіовузла РЗ КП військової частини А 4527, посилається на те, що в порушення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ, йому нарахована проте не сплачена зазначена матеріальна допомога.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у запереченнях на позов та пояснив, що військова частина А 4527 є бюджетною установою та фінансується виключно з Державного бюджету України, в кошторисі відповідача кошти на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовців за 2008 рік у кошторисі на 2009 року не передбачено, просить залучити до участі у справі належного відповідача військову частину А0302, а також просить суд відмовити повністю в задоволенні позову в зв'язку з тим, що позивачем пропущений річний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача та розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, відповідно до наданої копії посвідчення прапорщика серіяНОМЕР_1, витягу з наказу командира військової частини А 4527 № 205 від 08.09.2008 року, у відповідності до ст. 20 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ та п.п.5,10 Положення про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами Збройних Сил України має звання прапорщика, проходить військову службу на посаді начальника приймального радіовузла РЗ КП військової частини А 4527 та перебуває на всіх видах забезпечення у вищевказаній частині.

Закон, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011).

 Відповідно до ст. 9 Закону №2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів та відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №2011 до складу такого грошового забезпечення входить, зокрема одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До такого грошового забезпечення відноситься матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Порядок нарахування та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям Збройних Сил України на момент її нарахування позивачу (05 березня 2008 року) регулювався Положенням про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 5 березня 2001 року №75 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 березня 2001 року за №251/5442 (далі - Положення).

Відповідно до пп. 36.1. п. 36 вказаного Положення особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), солдатам (матросам), сержантам і старшинам, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога у розмірі місячного окладу грошового утримання.

Підпунктом 36.2. пункту 36 Положення визначено, що матеріальна допомога надається військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Посилання відповідача на те, що кошторисом відповідача кошти на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань на 2008 рік не передбачено, спростовується доказами безпосередньо наданими відповідачем, згідно яких позивачеві було нараховано та підлягає виплаті матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань в сумі 1821 грн. 88 коп.

Таким чином, матеріали справи містять достатньо доказів, які свідчать про те, що позивачеві повинна бути виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, а відповідач в свою чергу всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів правомірність своїх дій щодо не виплати матеріальної допомоги позивачу.

Посилання відповідача на необхідність залучення до участі у справі іншого відповідача - військову частину А0302, (м. Вінниця, вул. Острожського, 39), яка є розпорядником бюджетних коштів для відповідача, спростовується тим, що вимоги адміністративного позову адресовані виключно відповідачу по справі, військовій частині А4527, де безпосередньо проходить службу позивач, і всі спірні питання, що виникають під час проходження служби в межах військової частини пов'язаної з її прямою чи господарською діяльністю вирішуються посадовою особою, що діє від імені військової частини. Спірні питання щодо неналежного фінансування військових частин не стосуються позивача і повинні вирішуватись між сторонами - розпорядниками коштів.

Таким чином, в клопотанні щодо залучення у справу належного відповідача військову частину А0302 відповідачу відмовлено.

Таким чином, суд оцінює критично посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування для здійснення виплат позивачеві з огляду на те, що обов'язковість вказаних виплат визначена чинним законодавством, підстав для відмови у виплаті позивачу індексації грошового забезпечення не вбачається, а на відповідача покладений обов'язок здійснювати вказані виплати. Відсутність грошових коштів у відповідача не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Заява сторони про відмову в задоволенні адміністративного позову на підставі пропущення строку для звернення може бути зроблена у будь-який час до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення у справі.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Так, якщо особа відповідно до закону оскаржила рішення, дію чи бездіяльність в адміністративному порядку, то обчислення річного строку ведеться з дня, коли особа дізналася про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду скарги. З матеріалів справи вбачається, що позивачу стало відомо про порушення його прав, а саме проте, що йому не виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в сумі 1821 грн. 88 коп. в кінці 2008 року. Таким чином, річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів почав свій перебіг з початку 2009 року, а саме з 01.01.2009 року. В зв'язку з чим, станом на 25.08.2009 року - на момент подачі до суду позовної заяви, позивачем не був пропущений річний строк звернення до адміністративного суду, тому посилання представника на те, що позивачем пропущений термін позовної давності, є не обґрунтованим та спростовується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач правомірно звернувся до адміністративного суду за захистом порушених прав, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судові витрати розподіляються згідно ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8, 71, 72, 86, 94, 97, 158, 160, 162, 163, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1до військової частини А 4527 задовольнити повністю.

Стягнути з військової частини А4527: 19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 98 (код ЄДРПОУ 08158580) на користь ОСОБА_1: АДРЕСА_1невиплачену матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в сумі 1821 (одна тисяча вісімсот двадцять одна грн.) 88 коп.

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_121 грн. (двадцять одна грн.) 62 коп. понесених судових витрат.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлений 23 вересня 2009 року.