Рішення № 47587201, 24.07.2015, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/259/15-ц

Провадження № 2/630/223/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2015 року м Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Малихіна О.О.

за участю секретаря Косенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовом заступника прокурора Харківської області Є.Безбородова в інтересах особи із числа дітей, позбавлених батьківського піклування: ОСОБА_1, до КЗ «Люботинський навчально-виховний комплекс (дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів)» Харківської обласної ради, треті особи: Харківська обласна рада, Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації, про зобовязання проведення перерахунку одноразової грошової допомоги та її сплати, -

в с т а н о в и в:

Позивач, заступник прокурора Харківської області звернувся до суду з вказаним позовом в інтересах особи із числа дітей, позбавлених батьківського піклування - ОСОБА_1, та просить зобовязати КЗ «Люботинський навчально-виховний комплекс (дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів)» Харківської обласної ради провести перерахунок та виплатити одноразову грошову допомогу на користь ОСОБА_1 в сумі 7248,80 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати, повязані з розглядом справи.

Позивач вказував, що у вказаній школі-інтернаті з 25 січня 2005 року по 30 серпня 2014 рік навчався та виховувався неповнолітній ОСОБА_1, який має статус дитини, позбавленої батьківського піклування. ОСОБА_1 являвся випускником школи-інтернату, проте при його випуску відповідачем всупереч вимог ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» була нарахована та виплачена йому одноразова грошова допомога у розмірі 2,5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 59,20 грн., замість шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку 7308,00 грн. Прокурор просить зобов'язати відповідача донарахувати і виплатити ОСОБА_1, з урахуванням виплачених йому 59,20 грн., одноразову грошову допомогу в розмірі 7248,80 грн. яка передбачена ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування».

Відповідач, КЗ «Люботинський навчально-виховний комплекс (дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів)» Харківської обласної ради, в особі директора ОСОБА_2, подав письмові заперечення проти позову, вказуючи, що грошова допомога ОСОБА_1 була виплачена у розмірі 42,50 грн., встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» № 226 від 05 квітня 1994 року, згідно з якою дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом, взуттям і м'яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл-інтернатів.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача КЗ «Люботинський навчально-виховний комплекс (дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів)» Харківської обласної ради ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та на підставі поданих письмових заперечень.

Представник третьої особи - Харківської обласної ради, ОСОБА_4 подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій також просила відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора.

Третя особа, Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації, в особі представника ОСОБА_5, подала письмові заперечення проти позову, вказуючи, що грошова допомога ОСОБА_1, як випускнику навчального закладу, який надалі поступив до вищого навчального закладу, була виплачена у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» № 226 від 05 квітня 1994 року та Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування». На отримання грошової допомоги у розмірі шести прожиткових мінімумів можуть розраховувати лише випускники навчального закладу, які прийняли рішення про подальше працевлаштування.

Суд, дослідивши подані сторонами докази, в судовому засіданні встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження, серії І-ВЛ № 297579, виданого 17 грудня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області, ОСОБА_1 народився 04 жовтня 1994 року в м. Люботині Харківської області, та його батьками є ОСОБА_6 і ОСОБА_7.

Як вбачається з листа відділу реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області від 02 жовтня 2004 року № 589-20, запис відомостей про батька дитини ОСОБА_1 під час реєстрації 20 жовтня 1994 року його народження був зроблений зі слів матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 09 грудня 2004 року було позбавлено ОСОБА_7 батьківський прав відносно сина, ОСОБА_1

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» № 2342-ІV від 13 січня 2005 року (далі за текстом Закон № 2342-ІV), до дітей-сиріт відносяться діти, в яких померли чи загинули батьки та до дітей, позбавлених батьківського піклування відносяться діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з визнанням їх безвісно відсутніми.

Частинами 1-3 ст. 8 Закону № 2342-ІV передбачено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб. Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Відповідно до наказу № 3 від 25 січня 2005 року, ОСОБА_1 з 29 серпня 2003 року був зарахований до списку вихованців КЗ «Люботинський навчально-виховний комплекс (дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів)», та наказом № 4 від 30 серпня 2014 року він був відрахований зі складу учнів НВК у зв'язку з закінченням 11 класу та вступом до Харківського професійного ліцею машинобудування.

Згідно ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-ІV, випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Зміст вищенаведеної норми свідчить про те, що Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування одягом і взуттям, в тому числі встановити нормативи такого забезпечення. Мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, чітко визначена Законом, виплата цих сум в більшому розмірі здійснюється за рахунок навчального закладу або відповідної установи.

При цьому, ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-ІV встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1218,00 грн.

Отже, виходячи з вищенаведеної норми, відповідач мав нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як випускнику школи-інтернату з категорії дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразову грошову допомогу у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто в сумі не менше 7308,00 грн.

Згідно відомості на виплату грошей № 2 за вересень 2014 року Люботинським НВК випускнику ОСОБА_1 була виплачена допомога у розмірі 59,20 грн., що складає суму не менше 2,5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та яка передбачена п.п.1 п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України «Про поліпшення виховування, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» № 226 від 05 квітня 1994 року.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача стосовно правильності застосування пп. 1 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» № 226 від 05 квітня 1994 року з наступних міркувань.

Відповідно до положень ст. 25 Закону № 2342-ІV порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Статтею 39-9 вказаного вище Закону встановлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Норми ст.ст. 25, 39-9 Закону № 2342-ІV регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору по даній справі.

Крім того, як встановлено ст. 3 Закону № 2342-ІV, одними із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.

Положеннями ст. 4 зазначеного Закону передбачено, що заходи щодо соціального захисту даної категорії дітей гарантується, забезпечується і охороняються державною.

В п. 2 Прикінцевих положень Закону № 2342-ІV передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 8 ЦПК України, у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Згідно п. 1 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

З огляду на викладене, суд не приймає доводів представника відповідача, так як виходячи з вищенаведених норм закону, а також з урахуванням загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії, на думку суду, застосуванню підлягає Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування», та вважає що випускнику ОСОБА_1 має бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто в сумі не менше 7308,00 грн., за вирахуванням вже сплаченої частини допомоги в розмірі 59,20 грн. На підставі викладеного, суд задовольняє позов в повному обсязі та зобовязує відповідача здійснити дії по перерахунку та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги в сумі 7248,80 грн.

Також, суд стягує з відповідача судовий збір в сумі 243,60 грн. на користь держави, оскільки позивач звільнений від сплати цих витрат.

Керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 8, 25, 39-9 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Зобовязати КЗ «Люботинський навчально-виховний комплекс (дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів)» Харківської обласної ради провести перерахунок та виплатити одноразову грошову допомогу на користь ОСОБА_1 в сумі 7248 (Сім тисяч двісті сорок вісім) грн. 80 коп.

Стягнути з КЗ «Люботинський навчально-виховний комплекс (дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів)» Харківської обласної ради судовий збір в сумі 243,60 грн. на користь держави (р/р: 31216206700018, одержувач: УДКСУ у м. Люботин, код ЄДРПОУ 38008949, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), символ звітності - 206).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Люботинського міського суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. О. Малихін