Постанова № 4758610, 08.09.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-10692/08/1370

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2009 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді   Костіва М.В.

при секретарі Билень Н.С.

за участю представників:

від позивача:   ОСОБА_1 - представник;

від відповідача:   ОСОБА_2 - представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "ТрастТер", м. Львів, до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, м. Львів, про зобов'язання Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова вчинити дії щодо відправлення висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету у орган державного казначейства,

встановив:

Позовні вимоги заявлено приватним підприємством “ТрастТер”, м. Львів, до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, м. Львів, про зобов'язання Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова вчинити дії щодо відправлення висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету у орган державного казначейства.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2009 р. відкрито провадження у справі. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених у ст. 150 КАС України.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування за червень 2008 р. 365000 грн. податку на додану вартість. Актом №1576/23-4/19328849 від 29.08.2008 р. “Про результати виїзної позапланової перевірки ПП “ТрастТер” (ЗКПО 19328849) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період червень 2008 року” було виявлено завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на 319269 грн., про що було винесено податкове повідомлення - рішення від 02.09.2008 р. №0212304/0/26032. Таким чином, сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість становить 45731 грн. Однак, у встановлений в п. 7.7.5. Закону України “Про податок на додану вартість” строк, сума відшкодування сплачена не була, оскільки відповідач не надав органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив за безпідставністю. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається з розрахунку сум бюджетного відшкодування за червень 2008 р., позивач звертався за бюджетним відшкодуванням податку на додану вартість в сумі 365000 грн.

Актом №1576/23-4/19328849 від 29.08.2008 р. “Про результати виїзної позапланової перевірки ПП “ТрастТер” (ЗКПО 19328849) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період червень 2008 року” було виявлено завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на 319269 грн., про що було винесено податкове повідомлення - рішення від 02.09.2008 р. №0212304/0/26032. Таким чином, сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість, підставність нарахування якої визнана відповідачем, становить 45731 грн.

Згідно із п. п. 7.7.1., 7.7.2. Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. При цьому, відповідно до п. 7.7.3. закону, платник податку самостійно приймає рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Згідно із п. 7.7.4. платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Позивач посилається на подання відповідної податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, однак, жодних доказів цього суду не надав. Відповідач, водночас, дану обставину не заперечував.

Відповідно до п. п. 7.7.5., 7.7.6. закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. Доказів оплати такої суми суду не надано.

Позивач посилається на те, що сума податку на додану вартість не була йому відшкодована внаслідок ненадання відповідачем органу державного казначейства передбаченого законом висновку. Однак таке твердження не доведено суду у встановленому порядку належними доказами. Натомість, як вбачається з листа управління державного казначейства у Залізничному районі м. Львова №03-09/484 від 24.12.2008 р., відповідач висновок про відшкодування позивачу податку на додану вартість на суму 45062,27 грн. надав органу державного казначейства і такий висновок був отриманий органом державного казначейства 05.11.2008 р., тобто ще до звернення позивача до Львівського окружного адміністративного суду із відповідним позовом.

Згідно із поясненням органу державного казначейства у вказаному листі, відшкодування податку на додану вартість не було проведено позивачу у зв'язку із відсутністю не висновку відповідача, а іншого документу - реєстру суб'єктів підприємницької діяльності. Однак вимог про спонукання надати зазначений документ позивач суду не заявляв.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо та своєчасно.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 6-12, 69 -71, 86, 137, 158, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.  У позові відмовити повністю.

2.  Постанова набирає законної сили у відповідності із ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя Костів М.В.

Повний текст постанови виготовлено 14.09.2009 року.