Ухвала суду № 47577262, 16.07.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6246/15

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Колеснікова Г.Я., Фальчука В.П.,

при секретарі: Швець В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10 червня 2015 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції,-

В С Т А Н О В И Л А:

29.05.2015 року представник ОСОБА_2 звернулась до Київського районного суду м.Одеси зі скаргою, в якій просить визнати звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), виконаний ТОВ «РОСЛА», в особі оцінювача, ОСОБА_4, згідно якого вартість майна, а саме 5-футових контейнерів, які встановлені на торгівельному місці НОМЕР_3 на території КП № 2 ТК № 1 Промринку, які належить ОСОБА_2 становить 476 380 грн., неправомірним та таким, що підлягає скасуванню; зобов'язати старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Полякова О.Г. призначити повторну оцінку майна по виконавчому провадженню ВП № 44998937 для встановлення вартості майна, що належить ОСОБА_2 В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що на виконанні в Другому Київському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 520/16581/13-ц, виданого Київським районним судом м.Одеси 23.09.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 грошової суми в розмірі 469 759, 17 гривень.

Заявник стверджує, що в процесі виконавчого провадження було здійснено оцінку майна, а саме 5-футових контейнерів, які встановлені на торгівельному місці НОМЕР_3 на території КП № 2 ТК № 1 Промринку, що належить ОСОБА_2.

Проте заявник вважає, що така оцінка є необ'єктивною та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду з даною заявою.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 10 червня 2015 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Другого Київського ВДВС ОМУЮ відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулася до апеляційного суду Одеської області з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 10 червня 2015 року скасувати та постановити нову, якою задовольнити у повному обсязі заяву ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції при постановленні ухвали норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що:

- у провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 520/16581/13-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики;

- заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20.03.2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16.07.2014 року позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_4, виданий 10 листопада 1995 року Київським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь, ОСОБА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 заборгованість за договором позики у розмірі основного бору 444 317, 44 гривень, проценти за безпідставне збереження та користування грошовими коштами, за період з 13.08.2013 року по 20.03.2013 року у розмірі 17 407, 50 гривень, 3% річних з простроченої суми за період з 13.08.2013 року по 20.03.2014 року у розмірі 8 034, 23 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 3 441 гривень (том 1 а.с.72-74);

- 23 вересня 2014 року Київський районний суд м. Одеси видав виконавчі листи 520/16581/13-ц, про примусове виконання рішення суду;

- 01.10.2014 року старшим державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Поляковим О.Г. винесено постанову ВП № 44998937 про відкриття виконавчого провадження. Копію зазначеної постанови із супровідними листами в порядку, встановленому ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», направлено сторонам. Боржникам надано 7-денний строк для добровільного виконання рішення суду. Боржниками в добровільному порядку рішення суду не виконано, у зв'язку з чим державним виконавцем проведено дії щодо розшуку майна, належного ОСОБА_2 шляхом направлення запитів до реєструючих установ. В результаті чого було виявлено, що за боржником ОСОБА_2 зареєстровані два 5-ти футових контейнера, які встановлені на торгівельному місці № НОМЕР_3 на території КП № 2 ТК №1 Промринку, які належать боржнику на підставі Договору № 5057 + 2 пов. оренди торгового об'єкта від 01.07.2014 року;

- 25.12.2014 року старшим державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Поляковим О.Г. винесено постанову ВП № 44998937 про арешт рухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт та оголошено заборону на відчуження 5-ти футовий контейнер, який встановлений на торгівельному місці № НОМЕР_3 на території КП № 2 ТК № 1 Промринку, що належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, іпн НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1;

- 09.02.2015 року старшим державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Поляковим О.Г. винесено постанову ВП № 44998937 про арешт рухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт та оголошено заборону на відчуження на другий 5-ти футовий контейнер, який встановлений на торгівельному місці № НОМЕР_3 на території КП № 2 ТК № 1 Промринку, що належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, іпн НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1;

- з метою визначення вартості арештованого майна належного ОСОБА_2, а саме: двох 5-ти футових контейнера, які встановлені на торгівельному місці № НОМЕР_3 на території КП № 2 ТК №1 Промринку старшим державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Поляковим О.Г. винесено постанову ВП № 44998937 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні;

- вказаною постановою було призначено ОСОБА_4, яка має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, видане (видане) 02.04.2005 за № МФ № 3500 Фонд Державного майна України експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у вищевказаному виконавчому провадженні, якій доручено надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань встановлення ринкової вартості описаного та арештованого майна боржника;

- згідно висновку, виконаного оцінювачем ОСОБА_4 вбачається, що ринкова вартість арештованого майна належного ОСОБА_2, а саме двох 5-ти футових контейнера, які встановлені на торгівельному місці № НОМЕР_3 на території КП № 2 ТК №1 Промринку становить 17 100 дол. США, що за курсом НБУ складає 476 380 гривень;

- не погоджуючись з результатами оцінки, боржником ОСОБА_2 було подано заперечення проти її результатів, у зв'язку з чим 20.03.205 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта рецензування звіту у виконавчому провадженні;

- вказаною постановою державний виконавець призначив ОСОБА_7, яка має Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, видане 02.04.2005 року № МФ № 3509 Фонд Державного майна України експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 520/16581/13-ц виданого 23.09.2014 року, та доручено надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань встановлення ринкової вартості описаного та арештованого майна боржника;

- 22 квітня 2015 року фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 була надана рецензія, згідно якої звіт виконаний оцінювачем ТОВ «РОСЛА» ОСОБА_4 кваліфікується як такий, що в цілому відповідає нормативно-правовим актам по оцінці майна, незначні недоліки не вплинули на достовірність оцінки та може бути використане в указаній у звіті цілі (том 2 а.с.60-61).

Судове рішення (постанова, ухвала) - це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов'язаної особи та обов'язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов'язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов'язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов'язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб ) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», виконанню підлягають рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах.

Таким чином, державним виконавцем проводяться дії для виконання рішення суду у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем. Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам.

Відмовляючи у задоволенні скарги на дії старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, суд першої інстанції виходив з того, що у скарзі не наведено, а в судовому засіданні представник скаржника не зміг пояснити чи є на його думку проведена оцінка заниженою чи завищеною, а лише не погоджувався з нею, що на думку суду свідчить про затягування процедури виконання судвого рішення, яке боржник добровільно виконувати відмовляється.

Такий висновок суду узгоджується з обставинами справи та відповідає законодавству. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення без змін ухвали Київського районного суду м.Одеси від 10 червня 2015 року оскільки вона законна та обґрунтована, так як матеріалами справи підтверджено та встановлено районним судом, що державний виконавець виконав вимоги Закону України «Про виконавче провадження»: призначив субєкта оціночної діяльності для визначення вартості обєкта, а після подачі заперечень стягувачем призначив рецензування результатів оцінки, відповідно до вимог ст. 58 цього закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що розділом 2.4. звіту про оцінку передбачена послідовність визначення вартості об`єкта оцінки і серед етапів процесу оцінки передбачено його огляд, який зроблений виключно на підставі даних, зазначених в акті державного виконавця від 23.12.2014 року та акті опису й арешту майна від 23.12.2014 року, що на думку апелянта є порушенням встановленого законодавством порядку проведення оцінки, та доводи про помилковість зазначення в акті, що об`єкт оцінки (два п`ятифутових контейнери) є нерухомим майном не можуть бути взятими до уваги, оскільки наявність вказаних недоліків не свідчить про неправильність визначення оцінщиком риночної вартості об`єктів оцінки. Сам скаржник виходячи зі зміст скарги та доводів апеляційної скарги на ухвалу районного суду, визначену оцінщиком ринкову вартість двох п`ятифутових контейнерів під сумнів не ставить та її достовірність не заперечує.

Доводи апеляційної скарги про те, що у разі реалізації двох п`ятифутових контейнерів , які розташовані на торговельному місці за № НОМЕР_3 на території ТОВ «Промтоварний ринок», використовувати вказане торговельне місце буде неможливим і тому оцінка порівняльним та доходним підходами є необґрунтованою та крім того це порушить умови договору про обов`язок підприємця встановити на обумовленому торговельному місці два п`яти футових контейнери, є неспроможними, оскільки не звільняють боржника від виконання судового рішення та не спростовують правильність виновку суду першої інстанції про відмову боржника добровільно виконувати рішення суду та намагання затягнути його виконання та про фактичне не заперечення скаржника проти визначеної оцінщиком ринкової вартості об`єктів оцінки.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно ч.1 п.1 ст.312 ЦПК України розглядаючи скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307, 312 ч. 1 п. 1, 313, 317 ЦПК України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: Г.Я. Колесніков

В.П. Фальчук