Рішення № 47574767, 29.07.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

29.07.2015

справа №489/2673/15-ц

номер провадження 2/489/1601/15

заочне Рішення

Іменем України

29 липня 2015 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря Коденко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування

встановив:

У квітні 2015 року МТСБУ звернулося до суду з позовом в якому просило стягнути з відповідача в порядку регресу 9252,87 грн. страхового відшкодування, 770,00 грн. понесених витрат на послуг аварійного комісара та 1500,00 грн. витрат, понесених на оплату правової допомоги.

У обґрунтування вимог вказано, що 12.12.2011 з вини відповідача, який керував автомобілем марки «ГАЗ 31029», реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої були заподіяні механічні пошкодження іншому автомобілю марки «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 Так як, на момент скоєння ДТП відповідач не мав договору страхування обов'язкової цивільної відповідальності, власник пошкодженого автомобіля звернувся для отримання страхового відшкодування до МТСБУ, яким було проведено йому виплату в розмірі 9252,87 грн., а також 770,00 грн. витрат, понесених витрати на оплату послуг аварійного комісара та 1500,00 грн. на правову допомогу.

У судове засідання позивач представника не направив. У письмовій заяві просив розгляд справи здійснити за відсутності його представника. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяву про розгляд справи за своєї відсутності та письмових заперечень проти позову до суду не надав.

У відповідності до статей 224, 225 ЦПК України судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 12.12.2011 у м. Миколаєві по вул. Фалеєвській та в районі будинку № 51 за участю двох транспортних засобів «ГАЗ 31029», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, та «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, сталася ДТП, внаслідок якої транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.01.2012 винним в ДТП визнано ОСОБА_1 та притягнуто її до адміністративної відповідальності.

Відповідно до звіту № 14/01/2012 від 19.01.2012 розмір збитків, завданих автомобілю власнику автомобіля «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 11103,44 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника пошкодженого транспортного засобу «Мерседес» застрахована полісом № АА/0382389 від 10.08.2011, строк дії якого до 09.08.2012.

Із змісту позову вбачається, що на час скоєння ДТП відповідач не мала чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Так як, розмір завданих збитків не був відшкодований винуватцем ДТП, потерпіла особа для отримання відшкодування звернулася з відповідною заявою до МТСБУ.

Виплата страхового відшкодування проведена на підставі наказу МТСБУ від 15.03.2012 № 807.

Перерахування ОСОБА_2 страхового відшкодування в розмірі 9252,87 грн., позивач підтвердив платіжним дорученням від 15.03.2012 № 1250, проведеного банком 19.03.2015.

Несення витрат на оплату послуг аварійного комісара в розмірі 770,00 грн. позивач підтвердив платіжним дорученням № 2951 від 19.06.2012.

08.08.2012 МТСБУ направило відповідачу вимогу № 19508/3-2-05 про відшкодування витрат в сумі 10022,87 грн., які складаються із суми виплаченого страхового відшкодування та витрат на встановлення розміру збитків та збору документів, яка залишена без виконання.

Таким чином, правовідносини, які випливають зі страхової діяльності, урегульовані, насамперед Законом України «Про страхування».

Відповідно до положень статті 4 цього Закону предметом страхування є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані: з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу є видом обовязкового страхування, і правовідносини в цій сфері врегульовані нормами глави 67 ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 N 1961-IV (далі - Закон №1961-IV ).

Положення Закону №1961-IV передбачають підстави виникнення права на страхове відшкодування, умови, порядок здійснення, розмір страхових виплат, а також право зворотної вимоги страховика до винних або відповідальних осіб.

Відповідно до статті 39 вказаного Закону МТСБУ є об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам, і у певних випадках виконує обов'язки страховика за обов'язковим страхуванням.

Зокрема, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих МТСБУ відшкодовує шкоду у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність (підпункт «а» пункту 41.1 статті 41 Закону №1961-IV).

Підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону №1961-IV передбачено право МТСБУ після сплати страхового відшкодування подати регресний позов до водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, але не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім випадків, коли ця особа звільнена від обов'язку обов'язкового страхування.

Аналогічно регулює право зворотної вимоги (регресу) особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, до винної особи і стаття 1191 ЦК України.

У цьому випадку, зобов'язання по відшкодуванню шкоди потерпілому, яке виникло у винної особи, замінюється новим зобов'язанням (з іншими умовами та підставами) винної особи перед особою, яка відшкодувала шкоду потерпілому.

Таким чином, МТСБУ, яке за передбачених Законом №1961-IV певних умов несе відповідальність за шкоду, заподіяну володільцю транспортного засобу, набуло право зворотної вимоги з підстав регресу до винної особи ОСОБА_1 в розмірі виплаченого відшкодування в розмірі 9252,87 грн.

Відповідно до змісту частини 1 статті 1191 ЦК України право зворотної вимоги обмежено розміром виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Згідно статті 29 Закону №1961-IV у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як вбачається із змісту позову та доданих до нього документів позивач просить стягнути з відповідача витрати, понесені на оплаті послуг аварійного комісара, які пов'язані із встановленням розміру збитку та збору документів, що не відноситься до переліку витрат, які підлягають відшкодуванню.

У зв'язку із цим, приймаючи не зазначення позивачем правових підстав для оплати послуг страхового комісара, вимови в частині стягнення з відповідача 770,00 грн. задоволенню не підлягають.

Таким чином, позов МТСБУ підлягає частковому задоволенню в розмірі 9252,87 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн., підстави для цього відсутні, оскільки будь-якого розрахунку часу, витраченого представником позивача на надання правової допомоги з зазначенням характеру наданої допомоги та доказів фактичного несення позивачем таких витрат, матеріали справи не містять.

Відносно поновлення строку позовної давності, про що позивачем заявлено письмове клопотання, суд вважає, що строк трирічної позовної давності не попущено, оскільки його перебіг розпочався 19.03.2012, а до Заводського районного суду м.Миколаєва позивач звернувся 18.03.2015. Тобто в межах строку позовної давності.

Після повернення ухвалою вказаного суду від 02.04.2015 позовної заяви через порушення правил підсудності та отримання її копії (14.04.2015), позивач відразу 16.04.2015 звернувся до Ленінського районного суду м.Миколаєва, що підтверджується відбитком штампу поштового відділення на конверті.

Відповідно до статті 88 ЦПК України пропорційно задоволеному позову (92,31 %) з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 224,86 грн.

Керуючись статтями 10, 11, 60 - 62, 88, 212 - 214, 224, 225, 228 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (іден.номер НОМЕР_3) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України у порядку регресу страхове відшкодування в розмірі 9252,87 грн. (десять тисяч двісті п'ятдесят дві гривні 87 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (іден.номер НОМЕР_3) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір в розмірі 224,86 грн. (двісті двадцять чотири гривні 86 коп.).

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Ленінським районним судом м. Миколаєва за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Суддя І.В.Коваленко