Рішення № 47571598, 07.07.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3719/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

07.07.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Дубас Т.В.,

при секретарі Дідур М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Українська транспортна страхова компанія» (ЮТІКО), ТОВ «Трансбуд ТБК», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом, мотивуючи його тим, що 03.11.2014 року о 08 год. 15 хв. мала місце дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено належний позивачу потерпілій стороні автомобіль марки VOLKSVAGEN TIGUAN, номер державної рестрації АІ 0407 ЕН.

З місця пригоди, 03.11.2014 р. позивач повідомила відповідача ОСОБА_2 «Українська транспортна страхова компанія» про настання страхового випадку по телефону. Її повідомлення було зареєстровано в «Журналі реєстрації заяв про подію» за вхідним номером № 1520 та викликано співробітників ДАІ, які здійснили документальне оформлення фактичних обставин та наслідків ДТП.

10.11.2914 року Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області справа № 369/11447/14п від 10.11.2014 року було встановлено вину ОСОБА_3 у ДТП від 03.11.2014 року, та вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України. Вина ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України підтверджується такими матеріалами: протокол про адміністративне правопорушення від 03.11.2014 року, схема дорожньо-транспортної пригоди, протокол огляду транспортних засобів та пояснення сторін.

ОСОБА_3 в момент ДТП перебувала в трудових правовідносинах з ТОВ «Трансбуд ТБК» і була її працівником, та керувала транспортним засобом силу своїх трудових обовязків, цивільно-правову відповідальність за шкоду, яка була заподіяна позивачу з вини працівника, з підстав передбачених ст.ст. 1172, 1187 ЦК України, несе виключно юридична особа, яка є володільцем джерела підвищеної небезпеки.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ОСОБА_2 «Українська транспортна страхова компанія «ЮТІКО» відповідно до полісу страхування № АС/9745597 від 05.03.2014 року, де страхувальником виступає ТОВ «Трансбуд ТБК».

04.11.2014 року позивач звернувся до ОСОБА_2 «Українська транспортна страхова компанія» (ЮТІКО)із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, що може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати).

Експертом відповідача ОСОБА_2 «Українська транспортна страхова компанія» (ЮТІКО) та майстром приймальником від СТО ТОВ «Порше ОСОБА_4 Україна» ОСОБА_5, де автомобіль VOLKSVAGEN TIGUAN поставлений на гарантійне обслуговування, було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу та проведена експертна оцінка вартості відновлювального ремонту і складено відповідний акт пошкоджень, проти яких експерт відповідача не заперечував, та надав акт огляду пошкодженого автомобіля позивача до відповідача для визначення страхового відшкодування.

10.11.2014 року майстром-приймальником СТО ТОВ «Порше ОСОБА_4 Україна» ОСОБА_5 було складено рахунок-фактуру від 10.11.2014 року розрахунку матеріальної шкоди по страховому випадку № 1520. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля VOLKSVAGEN TIGUAN складає 18944,23 грн., ПДВ 3788,85, що разом становить 22733,08 грн.

Позивач у визначений строк одразу після отримання копії Постанови суду звернулась до відповідача із заявою про страхове відшкодування за вхідним № 298 від 04.12.2014 р. Страховику були надані усі необхідні документи що передбачені статтею 35 Закону України для випадку страховим та для визначення розміру страхового відшкодування. Однак, позивач не отримав компенсацію матеріальних збитків.

Станом на момент звернення позивача до суду, з урахуванням того, що вартість на матеріали та робота по ремонту зросли, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля VOLKSVAGEN TIGUAN становить 38359,79 грн., в т.ч. ПДВ 6393,30 грн. що підтверджується рахунком-фактурою розрахунку матеріальної шкоди по страховій справі № 1520 від 19.03.2015 року.

Тому позивач просила стягнути з ОСОБА_2 «Українська транспортна страхова компанія» (ЮТІКО) або ТОВ «Трансбуд ТБК» на користь ОСОБА_1 суму відшкодував завданих збитків внаслідок ДТП в розмірі 38359,79 грн. та судовий збір в розмірі 383,59 грн.

В подальшому позивачем було подано до суду заяву про збільшенні позовних вимог, оскільки, відповідно до проведеної оцінки автомобіля VOLKSVAGEN TIGUAN № 273 від 12.06.2015 року, розмір матеріального битку, завданий позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди з урахуванням втрати товарної вартості складає 52784,61 грн..

Тому позивач просила стягнути з ОСОБА_2 «Українська транспортна страхова компанія» (ЮТІКО) або ТОВ «Трансбуд ТБК» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріального збитку з урахуванням втрати товарної вартості в сумі 52784,61 грн. та судовий збір 527,84 грн.

В судовому засіданні позивач, збільшені позовні вимоги підтримала та просила позов задоволити.

Представник ТОВ «Трансбуд ТБК» проти задоволення вимоги позивача стосовно стягнення коштів із ОСОБА_2 «Українська транспортна страхова компанія» (ЮТІКО) не заперечував, у вимогах що стосуються ТОВ «Трансбуд ТБК» заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 «Українська транспортна страхова компанія» (ЮТІКО) направив до суду заперечення, в яких пояснювалось що сума страхового відшкодування яка підлягає виплаті позивачу має бути визначена в розмірі 30241,37 грн.

Суд, заслухавши пояснення осіб які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, що згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9745597 від 03.03.2014 року, відповідно до якого ОСОБА_2 «Українська транспортна страхова компанія» (ЮТІКО) прийняв на себе, як страховик, зобовязання забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок дорожньо-транспортної події, винуватцем якої буде будь-яка, особа, яка на законних підставах експлуатує забезпечений транспортний засіб VOLKSVAGEN TIGUAN, номерний знак НОМЕР_1, що належить страхувальнику ТОВ «Трансбуд ТБК».

03 листопада 2014 року приблизно о 08 годині 15 хвилин в с. Чайка Києво-Святошинського району Київської області, водій ОСОБА_3 О,В., керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухаючись від вул. Авіаторів в напрямку автодороги Київ-Чоп, не вибрала безпечної дистанції. В наслідок чого, здійснила зіткнення за автомобілем НОМЕР_3, який рухався попереду в попутньому напрямку та належить позивачу по справі ОСОБА_1. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_3 порушила п.п. 2.3 «б» 13.1 ПДР України вчинила правопорушення, передбачене ст.ст. 124 КпАП України, та згідно Постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.11.2014 року ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян 340 гривень в дохід держави.

Ч. 4 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

03.11.2014 р. позивач повідомила відповідача ОСОБА_2 «Українська транспортна страхова компанія» про настання страхового випадку по телефону. Її повідомлення було зареєстровано в «Журналі реєстрації заяв про подію» за вхідним номером № 1520.

ОСОБА_3 в момент ДТП перебувала в трудових правовідносинах з ТОВ «Трансбуд ТБК» і була її працівником, та керувала транспортним засобом силу своїх трудових обовязків, що не заперечувалось в судовому засіданні представником відповідача ТОВ «Трансбуд ТБК» та підтверджується Подорожнім листом службового легкового автомобіля від 03 листопада 2014 року.

04.12.2014 року позивач звернулась до ОСОБА_2 «Українська транспортна страхова компанія» із заявою про перерахування страхового відшкодування, у звязку з настанням страхового випадку.

Однак в строки передбачені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідачем ОСОБА_2 «Українська транспортна страхова компанія» не було здійснено страхову виплату позивачу.

Відповідно до звіту № 273 про оцінку автомобіля НОМЕР_4 складеного ФОП ОСОБА_6, вбачаться що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля НОМЕР_4, в результаті його пошкодження при ДТП за розцінками сервісного центру ТОВ «Порше ОСОБА_4 Україна», з урахуванням втрати товарної вартості, складає 52784,61 грн., матеріальний збиток без урахування втрати товарної вартості, складає: 36289,64 грн.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» - договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 988 ЦК України передбачено що страховик зобов'язаний: ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором; відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором; за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшення вартості майна внести відповідні зміни до договору страхування; не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Стаття 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у звязку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Отже, з вищевикладеного вбачається що у ст. 979 ЦК, ст. 16 Закону № 85/96-ВР розяснено, що за договором страхування страховик зобовязується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Тобто, виходячи зі змісту цих норм, можна зробити висновок, що коли виникає страховий випадок, страховик зобовязаний виплатити страхове відшкодування.

Із матеріалів справи вбачається що після настання страхового випадку та звернення позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 «Українська транспортна страхова компанія» (ЮТІКО) щодо виплати страхового відшкодування, останнім не було вчинено дій щодо сплати страхового відшкодування. Тому в силу ст. 979 ЦК України, ст. 16 Закону України «Про страхування» та ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 матеріальний збиток завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 36289,64 грн., що підтверджується відповідним звітом № 273 про оцінку автомобіля НОМЕР_4.

Суд не вбачає правових підстав для зменшення матеріального збитку стягуваного з відповідача ОСОБА_2 «Українська транспортна страхова компанія» на оплату 20 % ПДВ в сумі 6048,27 грн., виходячи з наступного.

Як розяснено у Листі Верховного Суду України «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» від 19 липня 2011 року, податок на додану вартість, виходячи з умов договорів, укладених на підставі чинного законодавства та правил, розроблених кожною страховою компанією, виплачується останньою або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід зясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи зареєстрований надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ.

В матеріалах справи відсутні докази того, що на момент розгляду справи в суді автомобіль НОМЕР_4 відремонтовано, із звіту від 12 червня 2015 року вбачається наявність пошкоджень автомобіля, а отже доводи відповідача про зменшення суми страхового відшкодування на суму податку на додану вартість не ґрунтуються на законі, в тому числі і на ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому із відповідача підлягає стягненню сума матеріального збитку саме в розмірі 36289,64 грн.

Вартість втрати товарного вигляду транспортного засобу VOLKSVAGEN TIGUAN державний номер НОМЕР_5 у розмірі 16494,97 грн., суд вважає за необхідне стягнути із відповідача ТОВ «Трансбуд ТБК», як із особи що відповідно до ст. 1187 ЦК України на відповідній правовій підставі володіладжерелом підвищеної небезпеки транспортним засобом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

В силу ст. 88 ЦПК України судові витрати, які складаються з судового збору суд покладає пропорційно на відповідачів.

Відповідно до ст.ст. 15,16, 22, 979, 988, 1987 Цивільного кодексу України, Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 61, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 «Українська транспортна страхова компанія» (ЮТІКО) (код ЄДРПОУ: 22945712) на користь ОСОБА_1 матеріальний збиток завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 36289,64 грн., та судовий збір в розмірі 362,89 грн., а всього 36652,53 грн. (тридцять шість тисяч шістсот пятдесят дві гривні та пятдесят три копійки).

Стягнути з ТОВ «Трансбуд ТБК» (код ЄДРПОУ: 35040817) на користь ОСОБА_1 відшкодування вартості втрати товарного вигляду транспортного засобу у розмірі 16494,97 грн., та судовий збір в розмірі 164,94 грн., а всього 16659,91 грн. (шістнадцять тисяч шістсот пятдесят девять гривень та девяносто одна копійка).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя: Дубас Т.В.