Ухвала суду № 47567715, 20.07.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15125/14-ц

Провадження № 2/344/849/15

У Х В А Л А

20 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бородовського С.О.

за участі секретаря Гупан Х.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши клопотання представника позивача про відвід головуючому в справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Приватбанк» про припинення договору поруки, -

ВСТАНОВИВ:

До Івано-Франківського міського суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до ПАТ «Приватбанк» про припинення договору поруки. Представник позивача подав суду клопотання про відвід головуючого в справі з тих підстав, що розгляд спору затягується, співголова Народного люстраційного комітету ОСОБА_4 бере участь в розгляді багатьох звернень на суддів України щодо свавілля по відношенню до боржників фінансових установ, головуючий лобіює інтереси фінансових установ.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вказане клопотання з підстав, що в ньому зазначені.

В судовому засіданні представник відповідача не визнав клопотання.

В підготовчій частині судового засідання представники сторін повідомили суд про те, що в провадженні Косівського районного суду Івано-Франківської області перебуває на розгляді спір за позовом ПАТ «Приватбанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 щодо стягнення грошових коштів за спірним договором позики, який забезпечений порукою.

Представник позивача надав суду пояснення про те, що спір не розглянутий, вказане провадження триває.

Відповідно до п. 3 ст. 131 ЦПК України сторони до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті, зобов'язані повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору.

Однак учасники і в першу чергу позивач та його представник не надали суду будь-яких копій судових рішень з приводу вирішення вказаного спору.

Відповідно до п. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Однак позивач та його представник надали суду пояснення про триваюче судове провадження з приводу предмету спору та не надали доказів на підтвердження вказаної обставини.

За вказаної обставини було надіслано запит щодо інформації про провадження в Косівському районному суді.

10/07/2015 р. Косівським районним судом надіслано копію рішення від 20/12/2013 р. в справі за позовом ПАТ «Приватбанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

Таким чином, представником позивача повідомлено суду неправдиву інформацію щодо тривання судового провадження в Косівському районному суді, а також не повідомлено про наявність судового рішення у зазначеному судовому провадженні.

Під час обґрунтування клопотання про відвід головуючого представник позивача вказав на витребування копії судового рішення між сторонами з приводу спірних відносин і не надання ним копії судового рішення на виконання власного обов`язку як на обставину умисного затягування судового розгляду.

Отже саме представником позивача створено обставини для неможливості розпочати судовий розгляд в даному судовому провадженні.

Отже строк даного провадження обумовлений зазначеною поведінкою представників позивача та отриманням від Косівського районного суду копії судового рішення 10/07/2015 р.

Пояснення представника позивача про збирання інформації щодо судді, яку на його думку в наступному можливо буде використано для внесення головуючого до списку осіб, які "...приховують шахрайські схеми фінансових установ, що привели багатьох позичальників до фінансового краху" є формою зловживання правом позивачем та його представниками на відвід, оскільки відповідно до п. 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

В ст. 376 КК України встановлено кримінальну відповідальність за втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обовязків або добитися винесення неправосудного рішення.

Відповідно до ст. 20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі субєктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-¬яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі обєктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-¬які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі Фей проти Австрії (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000¬XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі Пуллар проти Сполученого Королівства (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38)

У контексті субєктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (див. вищевказане рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), п. 43).

У контексті обєктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, якімогли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання обєктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії (Wettsteinv. Switzerland), п. 44;та рішення у справі Ферантелі та Сантанжелопроти Італії (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996).

Задоволення безпідставного відводу задля затягування розгляду справи означало б порушення права відповідача на своєчасний розгляд справи, належним складом суду.

Необхідно особливо відзначити, що саме поведінка представників позивача стала підставою для затягування даного судового розгляду.

В Справі "Воловік проти України" (Заява N 15123/03) вказано, що "право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженнями, які визначені законом.

Так, відповідно до п. 2 ст. 160 ЦПК України головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечується головуючим.

Особі, яка з`явилась в судове засідання в якості представника сторони відомо наперед, що повідомлення суду інформації про судове рішення в спорі між цими ж сторонами і з цього ж предмету матиме своїм наслідком витребування судом вказаної інформації у разі недобросовісності учасників судового розгляду щодо не надання копії судового рішення або інформації про тривалість провадження.

Відповідно до п. 3 ст. 162 ЦПК України учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом.

Затягування судового розгляду позивачем та його представниками спрямовано порушення принципу юридичної визначеності в цьому спорі, порушенні права відповідача на вирішення спору за його участі.

Таким чином, жодного обґрунтованого сумніву щодо об'єктивності та неупередженості судді представником позивача не повідомлено. Тому клопотання є формою шикани, зловживання позивачем та його представниками правом на заявлення відводу для наступного затягування судового розгляду в цій справі.

Відповідно до зазначеного та на підставі викладеного суд, -

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні клопотання представника позивача про відвід головуючого відмовити.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України заперечення на дану хвалу може бути подано одночасно із оскарженням рішення суду.

Головуючий суддя С.О. Бородовський