Рішення № 47565585, 20.07.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/11132/14-ц Головуючий у 1-й інст. Маслак В. П.

Категорія 51 Доповідач Зарицька Г. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Зарицької Г.В.

суддів: Коломієць О.С., Якухно О.М.

з участю секретаря Добровольської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: ОСОБА_3, відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції, ОСОБА_4, про визнання батьківства за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 травня 2015 року

встановила:

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції та просив визнати його батьком неповнолітнього ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції внести зміни в книгу реєстрації народжень, актовий запис №1968 від 22.07.2009 р. про народження ОСОБА_5, змінивши в графі батько - ОСОБА_3 на ОСОБА_1 відповідно змінивши прізвище та по-батькові дитини. В обґрунтування вимог зазначав, що був знайомий зі ОСОБА_2 з 2007 року, проживав разом з нею, мав намір створити сім'ю. Однак у 2008 році стосунки між ними погіршились і вони перестали спілкуватись. У лютому 2014 року випадково зустрівся з ОСОБА_2, яка була з дитиною. В розмові ОСОБА_2 повідомила, що він є батьком її дитини. Для з'ясування цієї обставини він провів аналіз ДНК, за висновком якого вірогідність його біологічного батьківства відносно дитини ОСОБА_5 складає не менше 99,99 %. Враховуючи наведене, просив задовольнити позов.

У квітні 2015 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про уточнення позовних, де зазначив відповідачем ОСОБА_2, третіми особами: ОСОБА_3, відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції та просив зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції внести зміни до актового запису №1968 від 22.07.2009 р. про народження ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, виключивши з нього відомості про батька дитини ОСОБА_3; в графі батько дитини вказати „ОСОБА_1", а також змінити прізвище дитини з „ОСОБА_5" на „ОСОБА_5", по-батьков з „ОСОБА_5" на „ОСОБА_5"; зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції видати нове свідоцтво про народження з врахуванням вказаних в п.2 змін (а.с.39).

Ухвалою суду від 19.02.2015 р. до участі в справі в якості третьої особи допущено ОСОБА_4.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 29 травня 2015 року позов задоволено.

Визнано ОСОБА_1 батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

Внесено зміни до актового запису №1968, зробленого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції 22.07.2009 р. про народження ОСОБА_5, виключено відомості про батька ОСОБА_3, та в графі батько вказано „ОСОБА_1", ІНФОРМАЦІЯ_3.", змінено прізвище дитини з „ОСОБА_5" на „ОСОБА_5", по-батькові з „ОСОБА_5" на „ОСОБА_5".

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що суд першої інстанції, в порушення норм процесуального права, розглянув справу за участю ОСОБА_3, як третьої особи, хоча на думку апелянта, ОСОБА_3 мав приймати участь у справі в якості відповідача. Крім того, зазначає, що суд необґрунтовано прийняв до уваги результат аналізу ДНК, який на думку апелянта, не є належним доказом.

В судовому засіданні ОСОБА_4 та її представник доводи апеляційної скарги підтримали.

Представник відповідача ОСОБА_6 заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав їх необґрунтованими.

Третя особа ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги визнав.

Позивач, відповідач та представник третьої особи відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.71-73) та подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с.82, 84, 85).

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених до суду першої інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в цих межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 з 07 березня 1997 року по даний час перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, яка допущена до участі у справі в якості третьої особи (а.с.24).

Позивач просить визнати його батьком неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно з свідоцтвом про народження батьками ОСОБА_5 являються ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.8).

Зі слів третьої особи ОСОБА_3 та про що не заперечували сторони, на момент народження ОСОБА_5 він перебував в зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини.

Відповідно до ч.2 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Задовольняючи вимоги, суд першої інстанції наведених вимог закону не врахував та в порушення вимог ч.1 ст.33 ЦПК України питання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3, який записаний батьком дитини, не вирішив.

За таких обставин, коли справа судом першої інстанції розглянута без участі належного відповідача, усунути вказане порушення норм процесуального права апеляційна інстанція не може, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 травня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: ОСОБА_3, відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції, ОСОБА_4 про визнання батьківства відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Судді: