Рішення № 47562539, 19.02.2013, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/12352/2012

Провадження №2/202/379/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Слюсар Л.П.

при секретарі Фісун К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 акціонерного товариства АКЦЕНТ-БАНК, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у лютому 2012 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором № ІFVWGA00000112 від 22.10.2007 року у розмірі 337 592,25 грн.; з ПАТ Акцент банк, ОСОБА_2 солідарно на свою користь заборгованість у розмірі 10 000,00 грн.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2012 року позовна заява ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 акціонерного товариства АКЦЕНТ-БАНК, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості була задоволена.

Ухвалою суду від 03 вересня 2012 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.04.2012 року за позовною заявою ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 акціонерного товариства АКЦЕНТ-БАНК, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості скасовано.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до договору № ІFVWGA00000112 від 22.10.2007 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит 30 000 дол. США., зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.10.2017 року. Проте, в порушення умов договору відповідач ОСОБА_2 свої зобовязання належним чином не виконав, що стало підставою для звернення до суду.

Вимоги до відповідача ОСОБА_2, що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачами ПАТ А-Банк договору поруки № 167 від 20.10.2010 року, у звязку з чим вони є солідарними відповідачами за предявленим до стягнення боргом.

Представник позивача в судові засідання не зявився. Однак в матеріалах справи наявна заява про слухання справи в відсутності представника позивача, та не заперечував щодо заочного розгляду справи. Тому суд вважає за можливим розглянути справу за наявними доказами.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилися. Про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причину неявки суд не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства АКЦЕНТ-БАНК в судове засідання не зявився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про причину неявки суд не повідомили.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.10.2007 року між Закритим акціонерним товариством ОСОБА_3 ПриватБанк ( правонаступник Публічне акціонерне товариство ОСОБА_3 банк ПриватБанк) та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір ІFVWGA00000112 від 22.10.2007 року . Відповідно до п.7.1 сума кредиту 30000 Доларів США . Згідно до п.7.1 договору щомісячно позичальник повинен надавати Банку кошти щомісячний платіж у сумі 476,54 дол. США. Кінцевий термін оплати 28.10.2017 року. Відповідно до п.7.1 договору, за користування Кредитом позичальник сплачує позивачу відсотки в розмірі 11,04 % річних. ( а.с.9-11).

Зобовязання Позичальника, що випливали зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ А-Банк договору поруки № 167 від 20.10.2010 року ( а.с.6).

Згідно до розрахунку долученого до позовної заяви ПАТ КБ ПриватБанк станом на 20.01.2012 року сума заборгованості ОСОБА_2 склала 43503,41 дол. США, в тому числі 26449,19 дол. США. заборгованість за кредитом; 6 691,38 дол. США. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1440,00 дол. США. заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 6821,45 дол. США. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; 31,29 дол. США. штраф (фіксована часина); 2070,10 дол. США. штраф (процентна складова).

Аналізуючи спірні правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 1054 ЦК України, обовязком Позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 549, 611 ЦК України однією із форм відповідальності за порушення зобовязання є сплата неустойки.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем не надано жодного доказу, яким би було підтверджено факт видачі кредитних коштів ( суду не надано заяви ОСОБА_2 про видачу готівки, касового ордеру, не надано виписки по поточному рахунку).

Крім того, згідно до розділу 2 Кредитного договору від 22.10.2007 року банк має право стягнути кредит в повному обсязі, винагороду, відсотки за фактичний строк його користування, протягом 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про вимогу.

Отже, як в кредитному договорі так і в ч.10 ст.22 Закону України Про захист прав споживачів закріплена можливість розпочинати процедуру дострокового стягнення всієї суми кредиту за кредитним договором, тобто встановлення позивачем дострокового строку виконання кредитного договору, з моменту повідомлення позичальника про даний факт, однак підтвердження направлення на адресу позичальника листа з вимогою про дострокове повернення кредиту суду не надано.

Відповідно до вимог ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.57 ЦПК України визначено, що докази це будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З урахування вищевикладеного, та оцінюючи докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ ПриватБанк не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Керуючись: ст. ст. 526, 530, 625,1050, 1054 ЦК України, ст.ст.3,7,11,15,27, 30, 60, 61, 88,169, 224-226 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 акціонерному товариству комерційний банк ПРИВАТБАНК - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.П. Слюсар