Постанова № 47561750, 28.07.2015, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року Справа № 174/419/15-а

п/с 2-а/174/14/2015

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області,

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Пелипас Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області, адміністративну справу за позовом Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру отриманої тимчасової державної допомоги,

У С Т А Н О В И В:

Згідно позову, що надійшов до суду 07.05.2015 року, позивач зазначив, що 25.03.2010 року громадянка ОСОБА_2 звернулась в управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації (надалі - управління) із заявою про призначення тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме (далі - тимчасова державна допомога), згідно Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 189 від 22.02.2006 року, оскільки батько їх спільної дитини ОСОБА_1, не виконував рішення суду про стягнення аліментів на користь заявниці, на утримання дитини-інваліда .

Відповідно до п. 2 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого Постановою КМУ № 189 від 22.02.2006 року, тимчасова державна допомога призначається у разі, коли рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення. В зв'язку з цим, рішенням управління від 29.03.2010 року, ОСОБА_2 було призначено вказану вище тимчасову державну допомогу на дитину.

Проведеною перевіркою правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) яких невідоме, відповідно до ст.ст. 21, 22 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», було встановлено, що гр. ОСОБА_2 отримує тимчасову допомогу на дитину, відповідно до частини 6 ст. 181 Сімейного кодексу України, та п.п. 5, 6 вказаного вище Порядку, на підставі довідки державного виконавця відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського РУЮ від 25.03.2010 року про неотримання аліментів.

31 січня 2014 року до управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації звернувся відповідач ОСОБА_1 із заявою про призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років, що призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, згідно ст. 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам» та п. 3.2. Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, зареєстрованого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерством фінансів України, Міністерством охорони здоров'я України № 226/293/169 від 30.04.2002 року, на підставі якої, відповідачу було призначено таку надбавку. Звернувся відповідач за отриманням вказаної надбавки на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років в зв'язку зі смертю матері - ОСОБА_2, яка фактично здійснювала догляд за дитиною.

Згідно п. 3.2. зазначеного вище Порядку, до державної соціальної допомоги дітям-інвалідам віком до 18 років призначається надбавка на догляд за ними. Одиноким матерям (одиноким батькам) надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається незалежно від факту роботи навчання та служби. Також, в день надання заяви на отримання вказаної надбавки по догляду за сином-інвалідом, відповідач пояснив, що він працює і отримує доходи, про що спеціалістом відділу прийому громадян було складено службову записку від 27.02.2014 року (копія додається).

Отже, відповідно до пп. 2 п. 10 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, виплата тимчасової допомоги припиняється у разі виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину, а згідно п. 10 ст. 181 Сімейного кодексу України, та п. 12 вказаного вище Порядку, суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до державного бюджету України у судовому порядку.

Таким чином відповідачу було повідомлено про розмір сплаченої тимчасової державної допомоги гр. ОСОБА_2 на утримання дитини в сумі 14 112 грн. 60 коп. за період з березня 2010 року по жовтень 2013 року, в зв'язку із невиконанням відповідачем рішення суду про стягнення аліментів та відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення.

За заявою ОСОБА_1 від 27.03.2014 року, управління проводило утримання наданої дитині тимчасової державної допомоги до державного бюджету України із призначеної відповідачу надбавки на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років до досягнення сином відповідача повноліття з 01.11.2013 року по 30.11.2014 року в сумі 7 200 грн. 00 коп.

Таким чином, до цього часу, в добровільному порядку, суми наданої дитині тимчасової державної допомоги відповідач повернув частково в сумі 7 200 грн. 00 коп., а залишок невідшкодованої суми становить 6 912 грн. 60 коп. Останнє утримання з відповідача, в рахунок повернення заборгованості, управління здійснило в листопаді 2014 року, що фактично свідчить про визнання суми боргу відповідачем копія заяви відповідача додається).

Стаття 1166 Цивільного кодексу України, також передбачає відшкодування шкоди в повному обсязі, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, особою, яка її завдала.

Пункт 1 частини 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт. 7 ч. 1 ст. З Кодексу адміністративного судочинства України, дає визначення, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації являється структурним підрозділом Верхньодніпровської районної державної адміністрації та за своєю організаційно-правовою формою органом державної влади, за видом діяльності - державне управління загального характеру, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій АБ № 562427 виданою відділом статистики у Верхньодніпровському районі головного управління статистики у Дніпропетровській області 29.01.2013 року (додається).

Таким чином, всі спірні відносини суб'єктів владних повноважень із фізичними особами вирішуються за правилами адміністративного судочинства, передбачені ст. 18 Кодексом адміністративного судочинства України. А саме, п. 4 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачає, що місцевим адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. А виходячи зі змісту частини 2 статті 4 КАС України, спори, що підпадають під юрисдикцію адміністративних судів, мають публічно-правовий характер.

Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Факт порушення, як вже зазначалося вище, було встановлено 27.02.2014 року, коли ми дізнались про своє порушене право, а останнє утримання боргу із відповідача здійснено в листопаді 2014 року та, відповідно, являється відліком перебігу строку позовної давності.

Часткове погашення боргу відповідачем в добровільному порядку, свідчить про визнання боргу останнім, а відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації являє собою державний орган і встановлена переплата державної допомоги робить неможливим використання в повному обсязі коштів держави на соціальні потреби, що завдає шкоди найменш захищеним верствам населення та державі, впливає на наповнюваність державного та місцевого бюджетів.

На підставі викладеного та керуючись пунктами 1, 7 частини 1 ст. 3, ст.ст. 6, 17, 18, 19, 20, 52, 99, 104, 105, ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 264, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 21, 22 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Законом України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам» та п. 3.2. Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, зареєстрованого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерством фінансів України, Міністерством охорони здоров'я України № 226/293/169 від 30.04.2002 року, пунктами 2, 10 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) яких не відоме затвердженого Постановою КМУ № 189 від 22 лютого 2006 року, п. 20 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», який звільняє управління соціального захисту Верхньодніпровської райдержадміністрації від сплати судового збору, позивач прохає:

1. Стягнути з гр. ОСОБА_1, ІПН № НОМЕР_1, на користь управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ установи - 03192261, рахунок - 35411010011814, в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, суму тимчасової державної допомоги в розмірі 6 912 (шість тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. 60 копійок.

2. Витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на відповідача.

В судове засідання позивач свого представника не направив та надав заяву про розгляд справи за його відсутності, де зазначив, що позов підтримує в повному обсязі (а.с.21).

Відповідач в судове засідання не зявився, причину неявки не повідомив, заперечень проти позову не надав, проте сам був повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання 18.07.2015 р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення судового виклику (а.с.26). Суд, на підставі ст. 128 КАС України, дійшов висновку про проведення судового засідання за відсутності відповідача, який не зявився в судове засідання без поважних причин.

Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини з факту невиконання відповідачем своїх обовязків, відповідно до рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2007 р., про щомісячну сплату аліментів у розмірі ? частки його доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, 02 листопада 1996 р. н., починаючи з 23 березня 2007 р. і до досягнення дитиною повноліття;

- наслідком чого явилося призначення 29.03.2010 р., за заявою ОСОБА_2 від 25.03.2010 р., тимчасової державної допомоги дитині, батько якого ухиляється від сплати аліментів, або не має можливості утримувати дитину, або місце проживання (перебування) його невідоме, згідно Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 189 від 22.02.2006 року, згідно ст. ст. 21, 22 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», та згідно ч.6 ст. 181 Сімейного Кодексу України: при цьому за період з березня 2010 р. по жовтень 2013 р. було виплачено тимчасової державної допомоги на утримання дитини на загальну суму - 14112.60 коп., що підтверджується наданими позивачем розрахунками (а.с.11) та іншими письмовими доказами;

- відповідно до п.10 ст. 181 Сімейного Кодексу України та п.12 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 189 від 22.02.2006 року, суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до державного бюджету України у судовому порядку;

- відповідно до заяви відповідача на імя керівника установи позивача від 27.03.2014 р. (а.с.10) він надав згоду на погашення переплати тимчасової державної допомоги в повному обсязі, в звязку з чим з державної допомоги, яка виплачувалася відповідачу у виді надбавки по догляду за дитиною-інвалідом, сином ОСОБА_3, до 18 років, відповідач виплатив в період з 01.11.2013 р. по 30.11.2014 р. - 7200.00 грн. в рахунок погашення переплаченої тимчасової державної допомоги, невідшкодованою залишилася сума - 6912.60 грн.

Дослідивши і оцінивши в сукупності та взаємозвязку представлені в судове засідання письмові докази, якими є: копія супровідного листа та повідомлення про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України; копія паспорту та ІПН відповідача; копія заяви на отримання державної допомоги від 25.03.2010 року; копія в/листа про стягнення аліментів; копія рішення УСЗН від 29.03.2010 року, про призначення тимчасової державної допомоги на дитину; копія рішення УСЗН про призначення відповідачу допомоги по догляду за дитиною-інвалідом від 31.01.2014 р.; копія службової записки від 27.02.2014 року; копія заяви відповідача від 27.03.2014 року про згоду на утримання боргу; довідка про розмір виплати тимчасової державної допомоги; ухвала Верхньодніпровського районного суду від 25.03.2015 року про направлення справи за підсудністю; копія довідки з ЄДРПОУ АБ № 562427, видана відділом статистики у Верхньодніпровському районі головного управління статистики у Дніпропетровській області 29.01.2013 року, - та оцінивши зазначені докази в їх сукупності та взаємозвязку, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно ст. 22 Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми, одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом. Органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, мають право перевіряти матеріальний стан сімей з дітьми.

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Суд доходить висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані, не суперечать закону, тому підлягають задоволенню в повному обсязі, що відповідач, ОСОБА_1, внаслідок своїх дій, які виразилися в ухиленні від сплати аліментів за рішенням суду на утримання його дитини, допустив призначення тимчасової державної допомоги на утримання його сина, яка складає за період з березня 2010 р. по жовтень 2013 р. загальну суму - 14112.60 коп., з якої він добровільно погасив 7200.00 грн. і до відшкодування залишилася сума 6912.60 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до вищезазначених правових норм.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат, суд, керуючись п. 1, ч. 3, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», доходить висновку про стягнення з відповідача в дохід держави України судового збору за задоволені майнові вимоги в сумі 1827.00 грн., тобто 1.5 розміру мінімальної заробітної плати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,158-163,167,185,186,254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, 17.03.1957 р. н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН № НОМЕР_1, останнє відоме місце проживання якого: АДРЕСА_1, кім. 1, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, який без реєстрації місця проживання мешкає по вул. Крікента, 73, в с. Вільні Хутори, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, на користь Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ установи - 03192261, рахунок - 35411010011814, в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, - 6912.60 грн. (шість тисяч дев'ятсот дванадцять грн. 60 копійок) для відшкодування тимчасової державної допомоги на дитину.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави України судовий збір 1827.00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок), за задоволені майнові вимоги.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.