Вирок № 47557961, 25.11.2010, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 1-311/10

В И Р О К

Іменем України

25.11.2010 року

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі головуючого - судді Сороки Д. В.

при секретарі Левчук І.В.

з участю прокурора Кузьмінського П.В.

захисника: ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Козятині справу по обвинуваченню :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, військовозобов'язаного, не одруженого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 1) 13.02.2002 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 289, ст. 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки; 2) 20-25.03.2002 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 5 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна , 26.08.2009 року на підставі постанови Могилів -Подільського міськрайсуду Вінницької області від 18.08.2009 року звільненого в порядку ст. 81 КК України від відбування покарання з Могилів - Подільської виправної колонії №114 умовно -достроково на 7 місяців 2 дні,

у вчиненні злочину , передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючого, військовозобов'язаного, одруженого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_7 в с.. Журбинці Козятинського району Вінницької області, раніше судимого: 1) 25.10.2001 року Козятинським місцевим судом Вінницької області за ч. 3 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі; 2) 21.05.2010 року Козятинським місцевим судом Вінницької області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст.122, ст.ст. 70, 75, п. п. 2, 3 ст.76 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки з зобов'язанням: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально -виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання,

у вчиненні злочину , передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2010 року , приблизно о 21 годині , ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи намір на вчинення розбійного нападу, з метою особистого збагачення, знаходячись на Шепетівській платформі, в районі безкоштовного туалету залізничного вокзалу ст. Козятин-1 ДТГО "Південно-західна залізниця", діючи свідомо та умисно, виконуючи свій злочинний намір, маючи намір застосувати фізичне насильство до потерпілого ОСОБА_4, з метою заволодіння майном останнього, раптово напали на ОСОБА_5 та виконуючи свій злочинний намір, нанесли йому один удар в область обличчя зліва , від чого той не втримався на ногах та впав на землю. Після цього ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3, продовжуючти свої злочинні дії, стали наносити удари ногами по різним частинам тіла потерпілого ОСОБА_6, який продовжував лежати на землі. Під час побиття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 потерпілого ОСОБА_4, останній декілька разів непритомнів та втрачав свідомість від отриманих ударів. Потім , доводячи до кінця свій злочинний намір, ОСОБА_2дістав з кишень одягу ОСОБА_4 гроші в сумі 900 гривень та мобільний телефон марки «Нокіа -1100», варстітю 75 гривень, в якому знаходилася сімкарта мобільного оператора «Джинс», вартістю 10 гривень та відкрито заволоділи ними. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з вищевказаним пограбованим майном , належним ОСОБА_4, з місця події зникли та викраденим розпорядилися на власний розсуд.

Всього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 викрали майна належного ОСОБА_4 на загальну суму 985 гривень.

В результаті нанесення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ударів потерпілому ОСОБА_4 останньому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: перелому 8-го, 9-го, 10-го ребер зліва, які ускладнилися підшкірною гематомою, синців на обличчі, синців на правому ліктьовому суглобі і на лівому передпліччі, які згідно висновку експерта №215 від 09.07.2010 року виникли від дії тупих твердих предметів, можливо 05.07.2010 року , і за ступенем тяжкості відносяться: синці до легких тілесних ушкоджень, а перелому 8-го, 9-го, 10-го ребер зліва, за ознакою тривалого понад 21-ну добу розладу здоров'я до середніх тілесних ушкоджень.

Вину свою у вчиненні злочину підсудний ОСОБА_2 спочатку визнавав частково та пояснив в судовому засіданні, що 05 липня 2010 року о 20 годині приїхав на залізничний вокзал та зайшов в буфет «Кури- гриль», який знаходиться в приміщенні залізничного вокзалу ст. Козятин -1. В буфеті сиділи ОСОБА_3, ОСОБА_7 та інші, серед яких був ОСОБА_4. ОСОБА_4 запропонував сісти за стіл , разом з усіма він розпивав спиртні напої. О 21 годині закривали буфет і вони пішли в туалет. Коли вони дійшли до платного туалету, то ОСОБА_4 запропонував зайти в кафе «Рогань» і ще випити , на що він погодився і ще випив разом з ОСОБА_4. Потім вони пішли в напрямку безкоштовного туалету , але там ОСОБА_4 почав створювати конфліктну ситуацію. Коли він зробив зауваження ОСОБА_4, той вдарив його ногою, після чого він також його вдарив , і ОСОБА_4 впав. Він забрав у ОСОБА_4 400 гривень і телефон. ОСОБА_3 стояв на відстані і все це бачив . Потім вони пішли з ОСОБА_3 до кафе «Рідна хата». 200 гривень і мобільний телефон марки «Нокіа» він віддав ОСОБА_3 Біля «Рідної хати» зони взяли автомобіль таксі і поїхали на Білоцерківське перехрестя, де ОСОБА_3 вийшов, а він поїхав далі додому. Вранці він хотів взнати у знайомої ОСОБА_8, яка працює на вокзалі у буфеті, де проживає потерпілий, але його взяли працівники міліції.

В додаткових поясненнях у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину свою у вчиненні злочину визнав у повному обсязі , розкаюється у вчиненні злочині , просить його суворо не карати і завіряв суд , що більше злочинів він вчиняти не буде .

Вину свою у вчиненні злочину підсудний ОСОБА_3 спочатку не визнавав, та пояснив в судовому засіданні, що 05.07.2010 приблизно о 16 годині він приїхав на залізничний вокзал ст. Козятин-1 на роботу до своєї дружини ОСОБА_7, яка працює в буфеті «Кури-гриль», який розташований в приміщенні залізничного вокзалу ст. Козятин-1 зі сторони Шепетівської платформи. ОСОБА_9 в буфеті він побачив раніше незнайомого йому чоловіка, який був із жінкою на ім'я ОСОБА_8, яка працює в цьому буфеті. Вони познайомились і даний чоловік сказав, що його звати ОСОБА_9 зараз він знає , що його прізвище «Сергійчук». Через деякий час в буфет підійшли ще три жінки це були ОСОБА_10, Ольга та Лариса, які також приєдналися до них. Всіх присутніх пригощав ОСОБА_9. ОСОБА_11 діставав гроші, він не бачив, але бачив, що за товар розраховувався саме ОСОБА_11. Також він бачив, що в ОСОБА_11 був мобільний телефон марки «Нокіа», який той діставав та зберігав в правій нагрудній кишені своєї сорочки. Вони всі сиділи та спілкуючись. Через деякий час до буфета зайшов його знайомий ОСОБА_2, який також присів біля них і почав розпивати з ними спиртні напої. В кафе вони були приблизно до 20 год. 30 хв. Потім його дружина сказала, щоб всі розходилися, бо вона вже буде закривати буфет. Всі присутні жінки розійшлися. Він з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вийшли на Шепетівську платформу , і вони пішли в сторону безкоштовного туалету. Коли вони дійшли до приміщення платного туалету, який знаходиться на Шепетівській платформі, то ОСОБА_6 запропонував випити. Тому вони всі пішли в кафе «Рогань», яке також розташоване на залізничному вокзалі ст. Козятин-1, поблизу Київської платформи. ОСОБА_9 Намовив по 100 гр. горілки, і вони із ОСОБА_2 її випили. Приблизно о 21 год. вони втрьох пішли із напрямку до безкоштовного туалету. По дорозі до туалету, коли вони йшли по Шепетівській платформі, між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 виник конфлікт. В результаті чого ОСОБА_9 вдарив ногою ОСОБА_2 по ребрам, а ОСОБА_2 у відповідь також вдарив ОСОБА_9 ногою по ребрам. Від даного удару ОСОБА_9 впав на землю, а ОСОБА_2 наніс ще один удар кулаком в область тулуба. Особисто він не бив ОСОБА_9. Після цього ОСОБА_2 заліз рукою в нагрудну кишеню сорочки потерпілого і забрав звідти гроші та мобільний телефон. Він з ОСОБА_2 пішли із залізничного вокзалу ст. Козятин в напрямку службового переходу, який веде до перехрестя вул. Довженка та вул. 8-ма Гвардійської , а потерпілий залишився лежати на землі. По дорозі ОСОБА_2 перерахував гроші і сказав йому, що їх було 400 грн ., всі купюри по 100 грн. Також ОСОБА_2 забрав у ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Нокіа 1100». З вокзалу вони пішли на ПРБ, де вони зупинили автомобіль - таксі, яким поїхали до Білоцерківського»перехрестя. ОСОБА_9 він вийшов і зателефонував своїй дружині Віті та сказав, що він її чекає на даному перехресті, а ОСОБА_2 поїхав далі. Він дочекався дружину, яка приїхала на іншому таксі, і вони у двох поїхали додому в с. Журбинці Козятинського району Вінницької обл. Своїй дружині він нічого не розповів. Приїхавши додому, він пішов до своєї матері, в якої залишив вищевказаний мобільний телефон марки «Нокіа 1100», який належить потерпілому . Про те, чий то телефон, він нічого нікому не сказав. За проїзд в таксі розрахувався він грошима, які йому дав ОСОБА_2 , а решту грошей, які в нього залишилися , на другий день він потратив в одному з магазинів м. Козятин.

В додаткових поясненнях в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину свою у, вчиненні злочину визнав у повному обсязі та показав, шо він разом з ОСОБА_2 домовились застосувати фізичне насильство до потерпілого ОСОБА_4, з метою заволодіння майном останнього, раптово напали на ОСОБА_5 та спочатку ОСОБА_2 наніс один удар в область обличчя потерпілому , від чого той не втримався на ногах та впав на землю. Після цього він разом з ОСОБА_2 стали наносити удари ногами по різним частинам тіла потерпілого ОСОБА_4, який продовжував лежати на землі. Потім ОСОБА_2 дістав з кишень одягу ОСОБА_4 гроші в сумі 900 гривень та мобільний телефон марки «Нокіа -1100», в якому знаходилась сім карта мобільного оператора «Джинс», Після цього ОСОБА_2 віддав йому 400 гривень грошей та мобільний телефон , а інші гроші забрав собі. Підсудний ОСОБА_3 , розкаюється у вчиненні злочині, просить його суворо не карати і завіряв суд , що більше злочинів він вчиняти не буде .

Невизнання ОСОБА_3 на досудовому слідстві та спочатку - на судовому слідстві своєї вини суд розцінює , як обраний ним спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення з метою уникнення від відповідальності за скоєне. Однак винуватість підсудних у вчиненні інкримінуємого їм злочину повністю підтверджується сукупністю узгоджених між собою доказів, зібраних досудовим слідством та досліджених в судовому засіданні, а саме :

- показами потерпілого ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що 05.07.2010 року, близько 8 години ранку , він приїхав з с. Миколаївка, електропотягом сполученням «Жмеринка-Київ» до м. Козятина, щоб заплатити штраф в ДАІ за порушення ПДР та розрахуватися з працівниками, які привозять йому товар до його магазину. При собі він мав гроші в сумі 1200 гривень. Дані гроші були купюрами номіналом по 100 гривень кожна. Також він мав при собі мобільний телефон марки «Нокіа-1100» чорно-сірого кольору зі стартовим пакетом «МТС», на рахунку якого грошей в нього не було. По приїзду в м. Козятин він спочатку пішов до Козятинського ДАІ, однак заплатити штраф він не зміг, бо каса в той день була зачинена. Потім він зустрів свою знайому ОСОБА_8, з якою він спочатку в кафе «Юність» пішли , а потім в буфет «Кури гриль» , якій розташований на ст. Козятин . В зазначеному буфеті він вирішив пригостити ОСОБА_3 горілкою та пивом , на що останній погодився . За замовлення розраховувався він та діставав всі гроші з правою нагрудної кишені своєї сорочки. Таким чином , ОСОБА_3 та всі присутні бачили, що в нього є велика сума грошей. Також присутні бачили, звідки він діставав та куди клав гроші. Потім в даний буфет зайшли ще дві знайомі йому жінки на ім'я Ольга та Лариса, які також приєдналися до них, і він їх теж пригостив випивкою. Потім до буфета зайшла ще одна його знайома на ім'я ОСОБА_10, яку він теж запросив до столу і теж пригостив. Приблизно десь о 18 годині до буфета зайшов знайомий ОСОБА_3, який представився ОСОБА_2. В свою чергу він теж запросив ОСОБА_2 за їхній стіл та пригостив того горілкою та пивом, за що розраховувався теж він. Тому ОСОБА_2, перебуваючи на їхнім столиком , теж бачив, що в нього є гроші та звідки він їх бере і куди кладе. Крім цього він особисто давав гроші ОСОБА_2, щоб той ходив та купляв горілку на вокзалі, бо в буфеті «Кури - гриль» горілку не продають. В цьому кафе він та всі присутні пробули десь приблизно до 21 години вечора. Коли він відпочивав з вищевказаними

присутніми громадянами, то до нього на мобільний телефон неодноразово телефонувала його колишня співмешканка ОСОБА_10. Тому всі присутні бачили також, що в нього крім грошей є ще мобільний телефон, який він також тримав в нагрудній кишені своєї сорочки. Приблизно о 21 годині Віта сказала, що буфет вже закривається, бо кінець робочого дня. Всі жінки крім неї залишили буфет і вийшли. В той час коли жінки виходили, то підсудні запропонували йому, ще випити з ними горілки . Після чого вони пішли до кафе «Рогань» , де він знову придбав собі та підсудним за власні гроші по 100 грамів горілки. Коли вони випили горілки, то хлопці запропонували йому піти до магазину «24 години» , що знаходиться по вул. Довженка в м. Козятин, де ще придбати пива. На пропозицію хлопців він погодився . За весь той день і вечір він потратив десь 300 гривень. Від кафе «Рогань», вони пішли через Привокзальну площу та прямо по Шепетівській платформі пішли в напрямку до пішохідного переходу, який веде через залізничні колії до перехрестя вул. Довженка і вул. 8-ма Гвардійської. Коли вони проходили десь в районі безкоштовного туалету, то несподівано хтось з хлопців, хто саме він сказати точно не може, завдав йому сильного удару кулаком руки по лівій стороні обличчя. Від отриманого удару він не втримався на ногах і впав на землю. Потім він добре бачив, що ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 почали його бити ногами по різним частинам тіла, а саме по тулубу і обличчю. Вони стояли по боках біля нього і били його ногами. Хто з якої сторони стояв, він точно пригадати не може. Під час даної бійки він відчув сильні болі в різних частинах тіла. Скільки разів та куди саме його били дані хлопці, він точно сказати не може, бо було темно і до того ж він закривав обличчя руками, але удари він одночасно відчував з обох сторін , і впевнено може сказати , що удари наносились відразу двома особами , тобто підсудними . Під час його побиття, він декілька разів втрачав свідомість, в нього було запаморочення від отриманих ударів. Потім хтось з хлопців заліз своєю рукою до правої кишені його штанів та забрав звідти всі гроші, що в нього залишалися. Всього в нього залишалося 900 гривень. Крім цього в нього забрали і його мобільний телефон, що лежав в нагрудній кишені сорочки. Він не міг їх зупинити, так як був сильно побитий і боявся того, що вони можуть продовжити побиття. Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 почали тікати з місця події. Він побачив, що вони побігли в сторону пішохідного переходу, який веде з Шепетівської платформи до перехрестя вул. Довженка та вул. 8-ма Гвардійської. Він залишився лежати на землі, бо в нього боліло все тіло , і він погано себе відчував. Через хвилин 5 до нього підійшли працівники міліції, яким він не зміг нічого змістовно пояснити про те, що трапилось, бо перебував в шоковому стані. Тоді вони викликали карету швидкої допомоги, яка завезла його до Козятинської залізничної лікарні, де йому надали першу невідкладну лікарську медичну допомогу , та він самовільно залишив лікарню, бо перебував в стані алкогольного сп'яніння і хотів добиратися до себе додому в с. Михайлин, так як переживав за свою матір, бо вже було пізно. По дорозі з лікарні він зупинив автомобіль таксі, марку та колір пригадати не може та доїхав до себе додому в с. Михайлин, де взяв гроші в сумі 70 гривень та розрахувався з таксистом. Про цей інцидент він розповів своєму племіннику ОСОБА_12 в той же день , і вранці вони вирішили поїхати в ЛВ на ст. Козятин, де написати заяву з вищевказаного факту. Підсудний ОСОБА_3 у повному обсязі відшкодував заподіяну йому матеріальну шкоду, а тому претензій матеріального та морального характеру до підсудних не має . Просить їх суворо не карати ;

- показами свідка ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, що 05 липня 2010 року вона перебувала на своєму робочому місці. Приблизно після 15 години в буфет зайшла ОСОБА_8 разом із раніше незнайомим їй чоловіком , зараз її відомо , що його прізвище «Сергійчук» . ОСОБА_4 запропонував пригостити її та ОСОБА_8 пивом , і на дану пропозицію вони погодилися. Потім до кафе зайшов її чоловік ОСОБА_3 та ОСОБА_2, яких потерпілий також пригощав пивом та горілкою . Приблизно о 21 годині вона попросила всіх вийти з буфета, так як їй потрібно було закривати його, бо в неї був кінець робочого дня. На її прохання всі присутні вийшли з буфета на вулицю. Куди вони пішли вона точно не дивилася. Потім вона закрила буфет і стала телефонувати на мобільний телефон до свого чоловіка, але той не підіймав трубку. Пізніше чоловік передзвонив їй та сказав, що він чекає на неї в районі кафе «Рідня хата», яке знаходиться в м. Козятин по вул. 8-ма Гвардійській. Вона пішла до даного кафе. Коли вона підходила туди, то ОСОБА_3 знову зателефонував їй та сказав, що він вже знаходиться на Білоцерківському перехресті, що по вул. Білоцерківській м. Козятина. Підійшовши до кафе «Рідня хата», вона взяла таксі і під'їхала до Білоцерківського перехрестя, звідки забрала свого чоловіка , і вони в двох поїхали додому в с. Журбинці. По дорозі додому вона у чоловіка нічого не розпитувала, а він їй нічого не розповідав. За проїзд з водієм таксі розраховувався чоловік. Якими грошима ОСОБА_3 розраховувався з водієм, вона не бачила. Приїхавши додому, вона відразу лягла спати. Наступного дня, тобто 06 липня 2010 року о 8 годині вона пішла на роботу. Цього ж дня ввечері від працівників міліції вона дізналася, шо її чоловіка було затримано за підозрою у вчиненні розбою відносно ОСОБА_4

*показами свідка ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні дала покази , аналогічні показам ОСОБА_7

*показами свідка ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, що 05 липня 2010 року приблизно о 23 годині, коли вона вже відпочивала, то до неї в гості зайшов її син ОСОБА_3, який приніс з собою мобільний телефон марки «Нокіа-1100» сіро-чорного кольору. Син сказав, щоб даний телефон побув в неї, а він його потім забере. Більше нічого син їй не говорив за даний телефон. На наступний день її син приїхав до неї з працівниками міліції, і від них вона дізналася, що даний телефон є краденим. Як саме та за яких обставин телефон був викрадений. вона не знає. Після цього , з її письмового дозволу в присутності понятих , працівники міліції вилучили в неї даний телефон разом із стартовим пакетом мобільного оператора «Джинс». Цього ж дня від працівників міліції після вилучення телефону вона дізналася, що її син ОСОБА_13 разом із ОСОБА_2 ввечері 05 липня 2010 року на вокзалі ст. Козятин-1 пограбувала якогось чоловіка, в якого забрали гроші і даний телефон. Вона особисто до того часу нічого не знала про вчинок сина та про походження даного телефону :

*протоколом усної заяви ОСОБА_4 від 06.07.201 Ороку , згідно з яким останній повідомив про факт його пограбування (а.с.6 ) :

*протоколом огляду від 06.07.2010 року , відповідно до якого при огляді будинку ОСОБА_14 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Нокіа -1100» , в якому знаходилася сімкарта мобільного оператора «Джинс» (а.с. 10) :

- висновком експерта 215 від 09.07.2010 року . згідно з яким ОСОБА_4 було

спричинено тілесні ушкодження у вигляді: перелому 8-го, 9-го, 10-го ребер зліва, які

ускладнилися підшкірною гематомою, синців на обличчі, синців на правому ліктьовому суглобі і

на лівому передпліччі, які виникли від дії тупих твердих предметів, можливо 05.07.2010 року , і

за ступенем тяжкості відносяться: синці до легких тілесних ушкоджень, а перелому 8-го, 9-го, 10-

го ребер зліва, за ознакою тривалого понад 21-ну добу розладу здоров'я до середніх тілесних

ушкоджень (ас. 139-140):

- висновком експерта № 1844 від 15.07.2010 року , відповідно до якого було встановлено

вартість мобільного телефону, натежного ОСОБА_4 ( ас. 147-151);

- речовими доказами : мобільним телефоном марки «Нокіа-1100 та сім - карткою

мобільного оператора «Джинс» , які знаходяться на зберіганні у відповідального за зберігання

речових доказів ЛВ на ст.. Козятин (ас. 159-160) .

До обставин , пом'якшуючих покарання підсудного ОСОБА_3, суд відносить добровільне відшкодування матеріальних збитків потерпілому.

До обставин, обтяжуючих покарання підсудного ОСОБА_3, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину.

Обставин , пом'якшуючих покарання підсудного ОСОБА_2, судом не встановлено .

До обставин, обтяжуючих покарання підсудного ОСОБА_2, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину.

Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку про доведеність винуватості підсудного ОСОБА_2 у вчиненні нападу із метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу - розбою , кваліфікуючою ознакою якого є вчинення за попередньою змовою групою осіб і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 187 КК України.

Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку про доведеність винуватості підсудного ОСОБА_3 у вчиненні нападу із метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу - розбою , кваліфікуючою ознакою якого є вчинення за попередньою змовою групою осіб , та особою , яка раніше вчинила розбій , і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 187 КК України.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, його позитивну характеристику за місцем проживання, те, що підсудний раніше судимий, потерпілий просить його суворо не карати, а тому сукупність пом'якшуючих покарання обставин та особа підсудного, дають суду можливість вважати про неможливість виправлення та перевиховання його без ізоляції від суспільства, а тому покарання слід обрати у виді позбавлення волі.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, його позитивну характеристику за місцем проживання, на утриманні має неповнолітню дитину , те, що підсудний раніше судимий, потерпілий просить його суворо не карати, а тому сукупність пом'якшуючих покарання обставин та особа підсудного, дають суду можливість вважати про неможливість виправлення та перевиховання його без ізоляції від суспільства, а тому покарання слід обрати у виді позбавлення волі.

Враховуючи , що вказаний злочини ОСОБА_3 вчинив в період іспитового строку , то в даному випадку покарання йому необхідно призначити з урахуванням положень ст. 71 КК України.

Судові витрати необхідно стягнути з підсудних солідарно .

Речові докази залишити у володінні та розпорядженні потерпілого.

Керуючись ст.ст.323,324, КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину , передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України , призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на сім років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ст. 71 КК України до покарання , призначеного за даним вироком , часткове приєднати не відбуте покарання за вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2010 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання засудженому ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк сім років п'ять місяців з конфіскацією всього майна , що є його власністю.

Засудженому ОСОБА_3 залишити міру запобіжного заходу - утримання під вартою до вступу вироку в законну силу .

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 06 липня 2010 року.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину , передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України , призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на сім років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Засудженому ОСОБА_2 залишити міру запобіжного заходу - утримання під вартою до вступу вироку в законну силу .

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 06 липня 2010 року.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Нокіа-1100» та сім картка мобільного оператора «Джинс» , які знаходяться на зберіганні у відповідального за зберігання речових доказів ЛВ на ст. Козятин , повернути потерпілому ОСОБА_4 у його власність .

Судові витрати по справі : за висновок спеціаліста № 1792 від 07.07.2010року в сумі 322,20 гривень , за проведення експертизи № 1844 від 15.07.2010 року в сумі 322,20 гривень, а всього 644 ( шістсот сорок чотири ) гривни 40 копійок стягнути солідарно з засуджених на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області, код 24525055 , р\р 331250272210172, МФО 802015.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд протягом 15 діб з часу його проголошення , а засудженими - з часу їм вручення копії вироку .

СУДДЯ

Дата документу 25.11.2010 року