Вирок № 47555802, 24.07.2015, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 1309/5961/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2015 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого - судді Колодяжного С.Ю.

при секретарі Обертас Н.М.

з участю прокурора Бойка О.В.

захисника ОСОБА_1

підсудного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, невійськовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1, раніше в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.307, ч.2 ст. 307 КК України,

встановив:

ОСОБА_2, працюючи на посаді продавця по трудовому договору з ТзОВ «Тобакко Шоп» та будучи матеріально-відповідальною особою, маючи в своїх обов'язках здійснювати торгівлю продукцією, збирати кошти за її реалізацію та вносити готівку у касу підприємства, з метою отримання наживи, шляхом привласнення, незаконно привласнив гроші, які належали ТзОВ «Тобакко Шоп» на загальну суму 74687,70 грн., які йому були ввірені.

Так, в період з 10.01.2011 року по 14.02.2011 року ОСОБА_2, знаходячись на своєму робочому місці в магазині ТзОВ «Тобакко Шоп», який розташований в ТРЦ «Кінг Кросс Леополіс» по вул.Стрийській, 30 в с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області, з метою отримання наживи, отримавши гроші в сумі 1320,50 грн. за реалізовану продукцію ТзОВ «Тобакко Шоп», які повинен був внести у касу зазначеного товариства, привласнив їх.

Крім того, в період з 13.03.2011 року по 28.03.2011 року ОСОБА_2, знаходячись на своєму робочому місці в магазині ТзОВ «Тобакко Шоп», який розташований в ТРЦ «Кінг Кросс Леополіс» по вул.Стрийській, 30 в с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області, з метою отримання наживи, отримавши гроші в сумі 13038,20 грн. за реалізовану продукцію ТзОВ «Тобакко Шоп», які повинен був внести у касу зазначеного товариства, повторно привласнив їх.

Також, в період з 04.04.2011 року по 24.04.2011 року ОСОБА_2, знаходячись на своєму робочому місці в магазині ТзОВ «Тобакко Шоп», який розташований в ТРЦ «Кінг Кросс Леополіс» по вул.Стрийській, 30 в с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області, з метою отримання наживи, отримавши гроші в сумі 18388 грн. за реалізовану продукцію ТзОВ «Тобакко Шоп», які повинен був внести у касу зазначеного товариства, повторно привласнив їх.

Окрім того, в період з 25.04.2011 року по 18.05.2011 року ОСОБА_2, знаходячись на своєму робочому місці в магазині ТзОВ «Тобакко Шоп», який розташований в ТРЦ «Кінг Кросс Леополіс» по вул.Стрийській, 30 в с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області, з метою отримання наживи, отримавши гроші в сумі 29323,75 грн. за реалізовану продукцію ТзОВ «Тобакко Шоп», які повинен був внести у касу зазначеного товариства, повторно привласнив їх.

Крім цього, в період з 23.05.2011 року по 30.05.2011 року ОСОБА_2, знаходячись на своєму робочому місці в магазині ТзОВ «Тобакко Шоп», який розташований в ТРЦ «Кінг Кросс Леополіс» по вул. Стрийській, 30 в с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області, з метою отримання наживи, отримавши гроші в сумі 12617,25 грн. за реалізовану продукцію ТзОВ «Тобакко Шоп», які повинен був внести у касу зазначеного товариства, повторно привласнив їх.

Таким чином, ОСОБА_2 незаконно привласнив гроші, які належали ТзОВ «Тобакко Шоп» на загальну суму 74687,70 грн.

Окрім того, 03.04.2012 року, приблизно о 15.15 год., ОСОБА_2, знаходячись поблизу будівлі середньої загальноосвітньої шкоди № 64, що розташована по вул.Вигоди, 27 у м.Львові, незаконно зберігаючи при собі фрагмент таблетки, яка містить бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, маса якого становила 0,0022 грам, незаконно збув за гроші у сумі 400 грн. ОСОБА_3 зазначений наркотичний засіб.

Також, 03.04.2012 року, приблизно о 16.50 год., ОСОБА_2, знаходячись поблизу будівлі середньої загальноосвітньої шкоди № 64, що розташована по вул.Вигоди, 27 у м.Львові, незаконно зберігаючи при собі фрагмент таблетки, яка містить бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, маса якого становила 0,0018 грам, повторно незаконно збув за гроші у сумі 400 грн. ОСОБА_4 зазначений наркотичний засіб.

Крім того, 18.05.2012 року, приблизно о 14.15 год., ОСОБА_2, знаходячись у дворі будинку №11 по вул.Сяйво у м.Львові, незаконно зберігаючи при собі фрагмент таблетки, яка містить бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, маса якого становила 0,0041 грам, повторно незаконно збув за гроші у сумі 300 грн. ОСОБА_4 зазначений наркотичний засіб. Після цього був затриманий працівниками міліції, які доставили його у Залізничний РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, де в присутності понятих у нього були вилучені гроші у сумі 300 грн., які він отримав за реалізований ним наркотичний засіб.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.1 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.307, ч.2 ст. 307 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин справи, викладених в обвинувальних висновках, та дав суду показання, що він у 2011 році працював продавцем у магазині ТзОВ «Тобакко Шоп», який розташований в ТРЦ «Кінг Кросс Леополіс» по вул.Стрийській, 30 в с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області, який займався реалізацією тютюнових виробів. Він дійсно привласнював кошти, які поступали від реалізації товару, точної суми він не пам'ятає, проте проти суми у розмірі 74687,70 грн. він не заперечує, будучи на волі він частково навіть погасив розтрату, внісши у касу підприємства 1900 грн. Цивільний позов ТзОВ «Тобакко Шоп» визнає повністю. Щодо обвинувачення за ч.1 ст.307, ч.2 ст. 307 КК України суду показав, що дійсно зберігав при собі з метою збуту фрагменти таблетки «Субітекс», яка містить наркотичні засоби, обіг яких обмежено. У вказаний в обвинувальному висновку час та місцях він тричі збув фрагменти таблетки «Субітекс», за що в кожному випадку отримав грошову винагороду. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати та застосувати до нього ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільнивши від покарання.

Враховуючи, що учасники судового розгляду визнали недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, з'ясовано, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності цих позицій, а також їм роз'яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку, - суд відповідно до ч.3 ст.299 КПК України 1960 року розглянув справу за правилами, передбаченими даною нормою.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.1 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.307, ч.2 ст. 307 КК України і таку кваліфікацію суд вважає вірною. Аналізуючи наведене, суд вважає, що вина ОСОБА_2 доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.191 КК України, оскільки він вчинив привласнення чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в її віданні; за ч.3 ст.191 КК України, оскільки він вчинив привласнення чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в її віданні, повторно; за ч.1 ст.307 КК України, оскільки він вчинив незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів; за ч.2 ст.307 КК України, оскільки він вчинив незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинені повторно.

Разом з тим, згідно обвинувального висновку органу досудового розслідування ОСОБА_2 незаконно придбав з метою збуту, зберігав та збув наркотичні засоби, обіг яких обмежений, тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.307 КК України, а також повторно незаконно придбав з метою збуту, зберігав та збув наркотичні засоби, обіг яких обмежений, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.307 КК України.

Таким чином, органом досудового розслідування пред'явлено в обвинуваченні ОСОБА_2 за ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України таку кваліфікуючу ознаку, як незаконне придбання з метою збуту наркотичних засобів, обіг яких обмежено.

Як визначено в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» незаконним придбанням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів необхідно вважати їх купівлю, обмін на інші товари або речі, прийняття як плати за виконану роботу чи надані послуги, позики, подарунка або сплати боргу, привласнення знайденого. Під незаконним придбанням розуміється також збирання залишків наркотиковмісних рослин на пожнивних земельних площах після зняття з них охорони, на земельних ділянках громадян, а також збирання таких дикорослих рослин чи їх частин на пустирях.

Разом з тим, обвинувальний висновок взагалі не містить обставин щодо незаконного придбання ОСОБА_2 з метою збуту наркотичних засобів, обіг яких обмежено, не встановлено таких обставин і не отримано доказів на підтвердження таких під час судового розгляду, відтак, така кваліфікуюча ознака, як придбання з метою збуту наркотичних засобів, обіг яких обмежено, у діях підсудного відсутня і таку слід виключити з його обвинувачення за ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.

При призначенні підсудному виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 не встановлено.

Суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є злочинами середньої тяжкості та тяжкими злочинами, вчиненим умисно; обставини вчинення злочинів і мотиви вчинення таких; особу підсудного, який в силу ст.89 КК України не судимий (т.2 а.с.219), неодружений, не працює, на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває (т.2 а.с.220, 221), згідно наданої характеристики з місця проживання характеризується позитивно (т.2 а.с.224), а також те, що він частково відшкодував ТзОВ «Тобакко Шоп» заподіяну розтратою шкоду.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, за кожен вчинений злочин у виді позбавлення волі в межах санкцій ч.1 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.307, ч.2 ст. 307 КК України.

Згідно ч.1 ст.70 КК України при сукупності злочинів, суд призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Таким чином,остаточне покарання обвинуваченому слід обрати на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, враховуючи характер та співвідношення тяжкості злочинних діянь, їх наслідки, ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Крім того, ОСОБА_5 слід призначити додаткові покарання у виді конфіскації майна, яке належить підсудному, а також, слід позбавити підсудного права обіймати адміністративно-господарські посади у підприємствах торгівлі і послуг.

Попри це, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора про можливість звільнення підсудного від відбування покарання у зв'язку із застосуванням Закону України «Про амністію у 2014 році», суд вважає, що підсудного слід звільнити від відбування кримінального покарання, оскільки судом встановлено вину підсудного за злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, та враховуючи, що ОСОБА_2 фактично був затриманий 19.05.2012 року, що підтверджується протоколом затримання особи (т.2 а.с.78), і з того часу утримується під вартою, відтак на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» відбув не менше однієї четвертої призначеного строку основного покарання, а тому до підсудного слід застосувати ст.2 Закону України «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 році та звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі.

Також, суд, дослідивши докази по справі, взявши до уваги, що підсудний визнав цивільний позов ТзОВ «Тобакко Шоп» повністю, приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на вимоги ч.1 ст.93 КПК України 1960 року, із підсудного ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь держави належно підтверджені витрати на проведення НДЕКЦ ГУ МВС України у Львівській області експертиз на загальну суму 2410,80 грн., оскільки проведення експертиз було зумовлено розслідуванням вчинених підсудним злочинів.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.81 КПК України 1960 року.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України 1960 року, суд -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочинів, передбачених за ч.1 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.307, ч.2 ст. 307 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.191 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців, з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські посади у підприємствах торгівлі і послуг на строк один рік;

за ч. 3 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на три роки шість місяців, з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські посади у підприємствах торгівлі і послуг на строк два роки;

за ч.1 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців;

за ч.2 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого, з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські посади у підприємствах торгівлі і послуг на строк два роки.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді семи років позбавлення волі, згідно ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на проведення експертиз в загальному розмірі 2410,80 грн.

Речові докази:

- чотири полімерних пакети, а саме: три полімерних пакети з фрагментами таблеток білого кольору та полімерний пакет з двома ватними тампонами (т.2, а.с.196) - знищити;

- гроші в сумі 300 гривень номіналом 100 грн. - КН 0174103, 100 грн. - ГА 7263151, 100 грн. - ВЕ 75889293 (т.2, а.с.139) - вилучити в доход держави.

Цивільний позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тобакко шоп» 72787,70 грн. матеріальної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляції через Залізничний районний суд м.Львова протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, засудженим, який перебуває під вартою, у цей же термін, з моменту вручення копії вироку.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: Колодяжний С.Ю.