Постанова № 47553707, 28.07.2015, Токмацький районний суд Запорізької області

328/2142/15-а

28.07.2015

2-а/328/51/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 липня 2015 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Петренко Л.В., при секретарі Похвалітовій М.В.

за участі

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Токмак справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до уповноваженої посадової особи військового комісара Токмацького ОМВК полковника ОСОБА_4 про визнання незаконними дій уповноваженої посадової особи та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності №045 від 15 травня 2015 року,

встановив:

19.06.2015 року, позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої посадової особи військового комісара Токмацького ОМВК полковника ОСОБА_4 про визнання незаконними дій уповноваженої посадової особи та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності №045 від 15.05.2015 року, в якому просить суд поновити йому пропущений строк оскарження постанови про адміністративне правопорушення №045 від 15.05.2015р., визнати незаконними дії уповноваженої посадової особи військового комісара Токмацького ОМВК полковника ОСОБА_4, скасувати постанову №045 від 15 травня 2015 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.210-1 КУпАП винесену уповноваженою посадовою особою військовим комісаром Токмацького ОМВК полковником ОСОБА_4 та провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.

В обґрунтування позову зазначив, що 31 березня 2015 року посадовою особою військовим комісаром Токмацького ОМВК полковником ОСОБА_4 стосовно нього винесено постанову № 016 про притягнення його до адміністративної відповідальності за начебто вчинене ним адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, яку він отримав поштою 09 квітня 2015 року. Із зазначеною постановою не погодився та звернувся до Токмацького районного суду Запорізької області з адміністративним позовом. 28 квітня 2015 року Токмацьким районним судом Запорізької області його позов задоволено частково, поновлено пропущений з поважних причин строк на звернення до суду, визнані незаконними дії уповноваженої посадової особи та скасовано постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, в частині закриття провадження у справі Токмацьким районним судом відмовлено.

10 червня 205 року поштою отримав постанову державного виконавця, про відкриття виконавчого провадження відносно нього. Підставою для відкриття виконавчого провадження стала постанова № 045 від 15 травня 2015 року.

12 червня 2015 року прибувши до ВДВС Токмацького РУЮ, ознайомившись з постановою посадової особи військового комісара Токмацького ОМВК полковника ОСОБА_4 про притягнення його до адміністративної відповідальності за теж саме правопорушення, за яке вже була винесена постанова № 016 від 31 березня 2015 року і яка ним була оскаржена в адміністративному суді.

Вважає дії посадової особи військового комісара Токмацького ОМВК полковника ОСОБА_4 незаконними, оскільки постанова № 045 від 15 травня 2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена з порушенням Конституції та законодавства України, а тому підлягає скасуванню, оскільки відсутній сам факт правопорушення за скоєння якого його притягнуто до адміністративної відповідальності. Стаття 210-1 КУпАП має на увазі порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не зявлення за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час.

Приблизно в середині березня 2015 року, в Молочанський професійний ліцей, де він працює викладачем, прибув представник Токмацького ОМВК (прізвище позивач не знає) і вручив йому повістку - виклик до військомата, як військовозобов'язаній особі. Він представнику військомата пояснив, що сталася прикра помилка, тому що він не є військовозобов'язаним, так як 05.09.2012 р. він виключений з військового обліку, про що є відмітка у військовому квитку.

Крім того, він не знав про факт складання на нього протоколу, не був присутнім при складанні на нього як на винну особу протоколу про адміністративне правопорушення, з протоколом не знайомився, будь-яких пояснень не міг надати.

До справи не залучені свідки. Окрім власного протоколу відповідач не має належних та допустимих доказів начебто вчиненого порушення позивачем, якого насправді не було.

Вважає, що при винесенні постанови якою його притягнуто до адміністративної відповідальності не встановлювалося чи було вчинено адміністративне правопорушення. у звязку з чим порушено вимоги доказовості та доведеності порушення, порушено процедуру розгляду адміністративного правопорушення, а тому дії уповноваженої особи суперечать вимогам статей 8, 279, 280 КУпАП.

Позивач стверджує, що жодного порушення не вчиняв, а відповідач допустив велику кількість процесуальних порушень, що на думку позивача є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Постанову про відкриття виконавчого провадження він отримав поштою 10 червня 2015 року. З постановою № 045 від 15.05.2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності ознайомився вперше у державного виконавця 12 червня 2015 року, що перевищує 10-ти денний строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. Проте дане пропущення строку сталося не з його вини.

Постанова про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. В даному випадку копія постанови йому вручена не була, не була надіслана і поштою, що позбавило його можливості вчасно оскаржити вказану постанову.

Строк оскарження постанови про адміністративне правопорушення, передбачений статтею 289 КУпАП України позивач вважає пропущеним з поважної причини, та такий що підлягає поновленню.

Позивач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у ньому та просив його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду заперечення на позов, в яких просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі, пояснив, що вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3О не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Згідно із Указом Президента України №15/2015 від 14.01.2015 року «Про часткову мобілізацію», затвердженого відповідним Законом України № 11 3- VIII від 15.01.2015 року, оголошено протягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб, в тому числі й на території Запорізької області, та здійснити призов військовозобов'язаних та резервістів в обсягах, визначених мобілізаційними планами.

Саме на виконання зазначеного Указу Президента «Про часткову мобілізацію» військовозобов'язаний ОСОБА_3 викликався до Токмацького об'єднаного міського військового комісаріату.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:

- прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних;

- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.

У ст.2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначено, що правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти, та ст.22 цього ж Закону встановлено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, а саме: покладено на громадян зобов'язання з'являтися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про оборону», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, повинні виконувати військовий обов'язок (в тому числі і в запасі) згідно із законодавством.

Згідно «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (далі Положення), затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008р. за №1109/15800), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, і основним її завданням є добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України, шляхом медичного огляду та визначення ступеня придатності до військової служби.

Відповідно до п.3.1 зазначеного Положення, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара військово-лікарськими комісіями військових комісаріатів.

Згідно із п.3.2 Положення, встановлено, що військовозобов'язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду військово-лікарськими комісіями військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними військово-лікарськими комісіями під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу військово-лікарськими комісіями військових комісаріатів - у разі зміни призначення. Повторний медичний огляд військовозобов'язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визнаних придатними до військової служби або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров'я, які можуть бути вилікувані, а також військовозобов'язаних плавскладу ВМС Збройних Сил України проводиться один раз у 5 років військово-лікарськими комісіями військових комісаріатів.

З огляду на вищевказане, законодавство про мобілізацію складається з вище перелічених нормативно-правових актів, а саме: Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указу Президента України №15/2015 від 14.01.2015 року «Про часткову мобілізацію», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про оборону», «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (далі Положення), затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року, та інших, відповідно до яких встановлюється порядок проведення мобілізації.

Таким чином, ОСОБА_3, який будучи військовозобов'язаним, та будучи належним чином повідомленим (про що свідчить акт про відмову в одержанні повістки та проставлені підпису у розписці) про необхідність прибути 27.03.2015 р. о 08-00 год. у Токмацький об'єднаний міський військовий комісаріат за викликом військового комісара для проходження медичного огляду, навмисно не з'явився до військового комісаріату, чим порушив ст.10 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п.п. 3.1 і 3.2 «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року, що потягло неможливість встановлення його призначення на воєнний час (тобто, проведення комплексу заходів на виконання Указу Президента України №15/2015 від 14.01.2015 року «Про часткову мобілізацію», а саме: проходження огляду військово-лікарської комісії для встановлення ступеню придатності для проходження військової служби, визначення розряду запасу, уточнення військово-облікової спеціальності, визначення сімейного стану та інших відомостей необхідних для призначення в команди відправки по мобілізації), що є порушенням мобілізаційного законодавства та підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.210-1 КУпАП.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 КУпАП, тому, відповідно до глави 19 КУпАП, уповноваженою особою було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення, та правопорушнику було повідомлено про час та дату розгляду його справи.

Згідно із ст.235 КУпАП, військові комісаріати розглядають справи про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (стаття 210-1), та від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні (міські) військові комісари.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за ст.210-1 КУпАП відбувся у повній відповідності із вимогами встановленими главою 22 КУпАП, в тому числі й враховуючи вимоги ст.280 КУпАП, з врахуванням всіх обставин зазначеної справи. Таким чином оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.210-1 КУпАП була винесена на підставі та в межах повноважень військового комісара та у спосіб передбачений діючим законодавством.

Таким чином, відповідач позовні вимоги ОСОБА_3 вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача дослідивши матеріали справи, адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, суд дійшов наступного висновку.

Постанова № 045 від 15.05.2015 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності надсилалася позивачу у встановленому законом порядку, а саме 15 травня 2015 року, проте поштове відправлення повернуто до Токмацького ОМВК «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 72)

Відповідно до положень ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

05 червня 2015 року відкрито виконавче провадження з виконання вказаної постанови (а.с. 70-71).

Постанову про відкриття виконавчого провадження позивач отримав поштою 10 червня 2015 року, про що свідчить відбиток штемпелю на конверті (а.с. 13). З постановою № 045 від 15.05.2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності позивач ознайомився після відкриття виконавчого провадження. Строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, позивач пропустив з обєктивних причин.

Враховуючи, що постанова про накладення адміністративного стягнення відносно позивача за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП від 15.05.2015 року № 045 винесена за відсутності порушника та направлена на його адресу поштовим звязком, однак, вручена не була та повернута до Токмацького ОМВК за закінченням терміну зберігання, приходжу до висновку про необхідність поновлення строку на оскарження зазначеної постанови з метою забезпечення прав позивача на захист.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішення відповідача - постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2).

Відповідно дост.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів, в т.ч. фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Частиною 1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до вимог, зазначених у абз.1 п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» № 6 від 24.06.1988р. із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.1992р., №12 від 03.12.1997р., №15 від 25.05.1998р., розглядаючи відповідно до ст..293 КУпАП України скаргу або протест на постанову у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку та обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного.

Ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії облікової картки на ОСОБА_3, останній з листопада 1980 року по вересень 1982 року проходив військову службу. ОСОБА_3 був поставлений на військовий облік у Токмацькому військовому комісаріаті, має військове офіцерське звання капітан. 05 вересня 2012 року ОСОБА_3 був знятий з військового обліку за досягненням граничного віку перебування в запасі, однак наказом МО України поновлений на військовому обліку та з 28.07.2014 року являється військовозобовязаним, про що свідчить запис в обліковій картці «На підставі вимог пункту 2 п.п. 5 Закону України від 27.03.2014 № 1169-V11 запис про виключення з військового обліку вважати не дійсним» і запис про поновлення на військовому обліку з 28.07.2014 року (а.с. 85).

Згідно копії військового білету ВЧ №168781 ОСОБА_3 05.09.2012 р. виключений з військового обліку Токмацьким ОМВК Запорізької області по досягненню граничного віку перебування в запасі, відповідно до п.п. 4, п. 6, ст.. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (а.с. 53-54).

Разом з тим Законом України «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» №1604-VII від 22.07.2014 р. ОСОБА_3, який має військове офіцерське звання капітана, строк перебування на обліку у військовому резерві продовжено до 60 років.

Таким чином доводи ОСОБА_3, що він не є військовозобовязаним є безпідставними.

Вказані обставини встановлені постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 28 квітня 2015 року (а.с. 8-12, 64-66). Вказана постанова жодною зі сторін не оскаржувалася та набрала законної чинності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, з 28.07.2014 року являється військовозобовязаним та з 28.07.2014 року перебуває на обліку в Токмацькому обєднаному міському військовому комісаріаті.

Як вбачається із наданих суду матеріалів, на ім'я ОСОБА_3 виписана повістка серії АВ №1063, відповідно до якої, згідно з Законом України «Про військовий обовязок і військову службу», йому наказано 27 березня 2015 року о 08.00 прибути в військовий комісаріат за адресою: м. Токмак, вул. Революційна, 55 (призовна дільниця) по питанню проходження медичного огляду(а.с. 39). ОСОБА_3 відмовився від проставляння підпису в підтвердження ознайомлення з повісткою, про що складено відповідний акт від 26 березня 2015 року (а.с. 40).

27 березня 2015 року о 08.00 год., ОСОБА_3, без поважних причин не зявився на виклик до Токмацького ОМВК, про що складено відповідний акт неявки на призовну дільницю Токмацького ОМВК (а.с. 41).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №016 від 30.03.2015 року, який складений уповноваженою посадовою особою Токмацького ОМВК провідним спеціалістом ОСОБА_2, ОСОБА_3, 27.03.2015 року о 08.00 год. не зявився на виклик військового комісаріату, за адресою: м. Токмак, вул. Революційна, б. 55, для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час, чим порушив п. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 38).

Згідно постанови Токмацького районного суду Запорізької області від 28 квітня 2015 року, адміністративний позов ОСОБА_3 до військового комісара Токмацького ОМВК ОСОБА_4 про визнання незаконними дій уповноваженої особи та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності № 016 від 31.03.2015 року задоволено частково. Визнано незаконними дії уповноваженої посадової особи військового комісара Токмацького ОМВК ОСОБА_4 та скасовано постанову № 016 від 31.03.2015 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП винесену уповноваженою посадовою особою військовим комісаром Токмацького ОМВК полковником ОСОБА_4 В мотивувальній частині постанови суд послався на те, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності вручена менш ніж за три доби до дня розгляду справи, чим порушено його право на захист. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання зазначених вимог постанови Токмацького районного суду Запорізької області від 28 квітня 2015 року, уповноважена посадова особа Токмацького ОМВК склала повістку від 12.05.2015 року, в якій повідомлялося про розгляд адміністративного правопорушення за ст.. 210-1 КУпАП, який відбудеться о 10-00 год. 15 травня 2015 року (а.с. 67).

ОСОБА_3 відмовився від проставляння підпису в підтвердження ознайомлення з повісткою, про що складено відповідний акт від 12 травня 2015 року. Вказана повістка була зачинав слух уповноваженою особою Токмацького ОМВК в присутності ОСОБА_3 та прапорщика ОСОБА_5 та майора міліції ОСОБА_6 (а.с. 68).

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили факт відмови позивача отримати повістку про виклик до військомату для розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.. 210-1 КУпАП, а також те, що вказана вище повістка була прочитана ОСОБА_3 в його присутності вголос, з її змістом позивач був ознайомлений.

В даному випадку ОСОБА_3 був в установленому законом порядку повідомлений про час та місце розгляду стосовно нього справи про адміністративне правопорушення.

На підставі вказаного протоколу від 30.03.2015 року, військовим комісаром Токмацького ОМВК полковником ОСОБА_4, винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 045 від 15.05.2015 року, згідно якої ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 210-1 КУпАП, а саме за те, що ОСОБА_3, 27.03.2015 року о 08.00 год. не зявився на виклик військового комісаріату, за адресою: м. Токмак, вул. Революційна, б. 55, для постановки на військовий одлік та визначення призначення на воєнний час, чим порушив п. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 210-1 КУпАП., та накладено штраф у розмірі 510 грн. (а.с. 69)

Дане рішення було прийнято у відсутність позивача, однак про дату час та місце проведення цього розгляду, позивач був повідомлений у встановленому законом порядку.

Доводи позивача про зацікавленість ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були присутні під час відмови позивача отримати повістку про виклик, та як наслідок неможливість взяття їх до уваги суд сприймає критично як намагання уникнути відповідальності.

Відповідно до вимог ст.235 КУпАП, військові комісари, від імені військових комісаріатів, розглядають справи про адміністративні правопорушення і мають право накладати адміністративні стягнення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 - 211-6 КУпАП.

Оскільки, статтею 255 КУпАП не визначено коло осіб, які мають право на складення протоколів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст..210-1 КУпАП, наказом військового комісара Токмацького обєднаного міського військового комісаріату від 20.03.2015 року № 20 визначено осіб, які мають право на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Так, згідно п. 84 наказу військового комісара Токмацького ОМВК ОСОБА_4 від 20.03.2015 року № 20 «Про внесення змін до наказу «Про організацію службової діяльності Токмацького обєднаного міського військового комісаріату у 2015 навчальному році» від 25.12.2014 року № 73» право складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати які мають право військові комісаріати надано, в тому числі, провідному спеціалісту ОСОБА_2, що підтверджується витягом з наказу (а.с. 86).

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.38), вбачається, що від надання пояснень, підписання протоколу та отримання його копії ОСОБА_3 відмовився, про що свідчить відповідний запис в протоколі, зроблений посадовою особою Токмацького ОМВК та вказаний факт посвідчений підписами свідків.

Диспозиція ч.1ст.210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України, у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, здійснюється Конституцією України, Законами України: «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них указами Президента України та іншими нормативно-правовими актами щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців.

Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Матеріали справи підтверджують, що повісткою позивачу запропоновано прибути до Токмацького ОМВК з метою проходження медогляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

Частиною 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями на особливий період, а в разі прийняття у випадках та в порядку, визначених законом, відповідного рішення Президента України - і в мирний час проводиться планомірна військова підготовка і забезпечується перебування в запасі та військовому резерві необхідної кількості військовонавчених громадян.

Частиною першою ст. 27 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.

Законом України «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» №1604-VII від 22.07.2014 р. ОСОБА_3, який має військове офіцерське звання капітана, строк перебування на обліку у військовому резерві продовжено до 60 років.

Таким чином, в зв'язку зі зміною граничного віку перебування в запасі та на виконання вищезазначених норм, 28.07.2014 року Токмацьким обєднаним міським військовим комісаріатом Запорізької області позивача зараховано у запас та поновлено на військовому обліку.

Повідомлення військовозобовязаних про поновлення на військовому обліку Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», іншим діючим мобілізаційним законодавством, не передбачено.

До того ж, законність постановки на військовий облік ОСОБА_3 не оскаржувалась.

Судом встановлено, що правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України»,Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року № 1932-XII, оборона України - це система, в т.ч. політичних, соціальних, воєнних, правових, організаційних та інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Відповідно до положень ст. 1 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізаційна підготовка це комплекс, в т.ч. організаційних, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки, в т.ч. Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, сил цивільного захисту до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

система управління мобілізаційною підготовкою складова частина загальної системи управління державою, яка спрямовує діяльність органів державної влади, інших органів до проведення мобілізації;

мобілізація комплекс заходів,здійснюваних з метою планомірного переведення, в т.ч. Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу;

особливий період період функціонування, в т.ч. Збройних Сил України, інших військових формувань, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію.

Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ст. 3 вказаного закону одним із основних принципів і змісту мобілізаційної підготовки та мобілізації є персональна відповідальність за виконання заходів щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вказано, що громадяни, які перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві зобов'язані проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії РВК.

У статті 2 зазначеного Закону вказано, що військовозобов'язані, які призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації проходять обов'язковий медичний огляд.

Згідно із Указом Президента України №15/2015 від 14.01.2015 року «Про часткову мобілізацію», затвердженого відповідним Законом України № 113- VIII від 15.01.2015 року, оголошено протягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб, в тому числі й на території Запорізької області, та здійснити призов військовозобов'язаних та резервістів в обсягах, визначених мобілізаційними планами.

Відповідно до ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:

- прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних;

- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.

Згідно «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (далі Положення), затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008р. за №1109/15800), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, і основним її завданням є добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України, шляхом медичного огляду та визначення ступеня придатності до військової служби.

Відповідно до п.3.1 зазначеного Положення, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара військово-лікарськими комісіями військових комісаріатів.

Згідно із п.3.2 Положення, встановлено, що військовозобов'язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду військово-лікарськими комісіями військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними військово-лікарськими комісіями під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу військово-лікарськими комісіями військових комісаріатів - у разі зміни призначення. Повторний медичний огляд військовозобов'язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визнаних придатними до військової служби або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров'я, які можуть бути вилікувані, а також військовозобов'язаних плавскладу ВМС Збройних Сил України проводиться один раз у 5 років військово-лікарськими комісіями військових комісаріатів.

Таким чином, ОСОБА_3, який будучи військовозобов'язаним, та будучи належним чином повідомленим про необхідність прибути 27.03.2015 року о 08-00 год. у Токмацький об'єднаний міський військовий комісаріат за викликом військового комісара для проходження медичного огляду, навмисно не з'явився до військового комісаріату, чим порушив ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п.п. 3.1 і 3.2 «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року, що потягло неможливість встановлення його призначення на воєнний час (тобто, проведення комплексу заходів на виконання Указу Президента України №15/2015 від 14.01.2015 року «Про часткову мобілізацію», а саме: проходження огляду військово-лікарської комісії для встановлення ступеню придатності для проходження військової служби, визначення розряду запасу, уточнення військово-облікової спеціальності, визначення сімейного стану та інших відомостей необхідних для призначення в команди відправки по мобілізації), що є порушенням мобілізаційного законодавства та підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.210-1 КУпАП.

Згідно ч.2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач в повному обсязі довів законність прийнятого ним рішення.

Судом встановлено, що в діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210-1 КУпАП. Застосоване до позивача стягнення, відповідно до санкції частини статті правопорушення поставлено за провину позивачеві, відповідає закону. ОСОБА_3 порушив ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тому підстави для скасування спірної постанови відсутні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 17,18, 69, 70, 71, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд,

постановив:

Поновити ОСОБА_3 пропущений строк оскарження постанови про адміністративне правопорушення №045 від 15.05.2015 р.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до уповноваженої посадової особи військового комісара Токмацького обєднаного міського військового комісаріату полковника ОСОБА_4 про визнання незаконними дій уповноваженої посадової особи та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності №045 від 15.05.2015 року за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Токмацький районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя /підпис/

з оригіналом згідно

Суддя: