Вирок № 47552962, 28.07.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

дата документа 28.07.2015

Справа № 320/2372/15-к

Провадження № 1-кп-320/294/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Ніколовой І.С.,

при секретарі - Бондаренко Г.В.,

за участю прокурора - Фурманенко М.В.,

потерпілого - ОСОБА_1

представника потерпілого - ОСОБА_2

захисника обвинуваченої - ОСОБА_3,

обвинуваченої - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мелітополі кримінальне провадження №12015080140000406 за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Мелітополя, Запорізької області, громадянки України, з повною середньою освітою, розлученої, працюючої продавцем в магазині «Марина» в м. Мелітополь, маючої на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

29.01.2015 р. о 18.05 год. обвинувачена водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухалася по вул. Кірова в м. Мелітополь Запорізької області з боку вул. Байбулатова в напрямку пр. Б.Хмельницького.

На шляху прямування водій ОСОБА_4 на регульованому перехресті з пр. Б.Хмельницького при повороті праворуч в напрямку вул. Шмідта не надала дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку вона повертала, внаслідок чого на пішохідному переході скоїла наїзд на пішоходів ОСОБА_7 та малолітнього ОСОБА_8, які перетинали проїзну частину на дозвільне світло світлофору. В результаті наїзду ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в 18.30 год. в лікарні.

Своїми діями ОСОБА_4 порушила п. 16.2 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

16.2. «На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку»

Порушення п. 16.2 ПДР України знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та її наслідками.

Згідно висновку судової медичної експертизи № 66 від 30.01.2015 року причиною смерті ОСОБА_8 з'явилася відкрита черепно-мозкова травма, що була виражена переломами кісток склепіння і, переважно, основи черепа з крововиливами під м'які оболонки мозку, що ускладнилася його набряком і дислокацією.

При експертизі трупа ОСОБА_8 були виявлені пошкодження:

- відкрита черепно-мозкова травма - відкритий перелом кісток склепіння і, переважно, основи черепа з центром на кордоні лускатої частини лівої скроневої і потиличної кістки зліва, який переходить на середні черепні ямки справа і зліва, включаючи пірамідки скроневих кісток; субарахноїдальні крововиливи: на правій тім'яній ділянці з переходом на базальну та конвексітальну поверхні правої скроневої частки; на кордоні конвексітальної поверхності лівої скроневої і лівої тім'яної часток; на базальної поверхні лівих потиличної та скроневої часток; на верхній поверхні мозочка; садна, синці, крововиливи в м'які тканини голови, крововилив під слизову оболонку верхньої губи;

- закрита тупа травма грудної клітки: перелом ості лівої лопатки з крововиливом в оточуючі м'які тканини, множинні осередки ударів передньої і задньої поверхні обох легень з розривом плеври передній поверхні нижньої частки правої легені і розвитком правостороннього пневмотораксу;

- синці рук, тазу; садна правого передпліччя, тазу; крововилив у товщі правої великого сідничного м'яза.

Відкрита черепно-мозкова травма у ОСОБА_8, як небезпечна для життя, та що призвела до смерті внаслідок набряку, дислокації головного мозку, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження;

закрита тупа травма грудної клітки з переломом ості лівої лопатки з крововиливом в оточуючі м'які тканини, множинними вогнищами ударів передньої і задньої поверхні обох легень з розривом плеври передній поверхні нижньої частки правої легені і розвитком правостороннього пневмотораксу у живих осіб кваліфікується за результатом, в даному випадку має ознаки тілесного ушкодження не менше ніж середньої тяжкості;

синці рук, тазу; садна правого передпліччя, тазу; крововилив у товщі правої великого сідничного м'яза мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Згідно з висновком судової медичної експертизи № 130 від 28.02.15 року, у ОСОБА_7 були тілесні ушкодження - закритий перелом зовнішнього виростка стегнової кістки із зоною трабекулярного набряку в проекції метадіафіза і часткове пошкодження внутрішньої коллатеральной зв'язки у верхній третині; садна правого колінного суглоба.

Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_7 кваліфікуються наступним чином:

- в області лівої нижньої кінцівки - середньої тяжкості, що потягли за собою тривалий (більш ніж 21 день) розлад здоров'я;

- в області правого колінного суглоба - легкі.

В судовому засіданні ОСОБА_4 вину у пред'явленому обвинуваченні визнала в повному обсязі та пояснила, що 29.01.2015 року вона працювала в магазині «Марина», що знаходиться в м. Мелітополь по вул. Кірова приблизно до 18.00 годин. В неї є авто, стаж водія близько двох років, і вона зазвичай підвозить своїх колег з роботи. В той вечір з нею в машині була її дитина, яку посадили позаду водія, ОСОБА_9, вона сиділа на задньому сидінні посередині, ОСОБА_10, яка сіла на переднє місце, поряд з ОСОБА_6, та її донька ОСОБА_10, що сиділа на задньому сидінні праворуч. Вони виїхали та рухались по направленню перехрестя вул. Кірова та пр.-ту Б.Хмельницького. Всі були стомлені, тому музику не вмикали та розмов не вели. Вона вела авто повільно, оскільки було багато людей в машині. На вулиці було темно, сиро, похмуро і вона включила ближнє світло. Проїжджаючи повз пішохідні переходи вона призупинялась, перевіряла чи немає там бажаючих перейти та їхала далі. Маршрут їй добре знайомий, оскільки з роботи до дому вона їздить всього двома шляхами. Коли вони доїхали до перехрестя біля кафе «СІТІ» на світлофорі горіло червоне світло та зелена стрілка повороту. Вона включила правий поворотник, переконалась, що пішоходів немає, пр.-т Б.Хмельницького вільний та повернула праворуч. Швидкість на той момент була приблизно 15-20 км/ч, їхали на другій передачі. Світло від ліхтаря цю ділянку не освітлювало. Перед переходом вона дивилась направо, але нікого не побачила. Раптом вона відчула удар в лобове скло, не одразу зрозуміла, що сталось, оскільки дорога була порожня, але автоматично нажала педаль гальмування. Відчуття перепони під авто не було. В момент удару авто знаходилось дещо за пішохідним переходом. Після удару вона призупинила авто, почула жіночий крик, зрозумівши, що збила людину, від'їхала праворуч до узбіччя та зупинилась. Спочатку вона вважала, що заділа людину капотом та вона впала на лобове скло. ОСОБА_4 та пасажири вийшли з машини. ОСОБА_4 одразу побігла назад, за перехрестя, туди, де на асфальті лежала дитина, а над нею склонилася людина, як вона потім зрозуміла - жінка. І дитина, і жінка були одягнені у одяг темного кольору. ОСОБА_4 викликала швидку та намагалась заспокоїти жінку, казала, що зараз приїде швидка. Почав збиратись натовп, один хлопець, ОСОБА_3, взяв дитину та побіг з нею до центральної міської лікарні. Жінка побігла слідом. ОСОБА_4 не знала, де були її пасажири та почала шукати свою дитину, як виявилось, вони стояли біля скверу, що поряд з дитячою поліклінікою. Потім вона викликала своїх рідних, а колегам сказала, щоб їхали до дому. Дочекалась рідних, віддала мачусі дитину, батько ОСОБА_4 пішов у лікарню, де знаходились потерпілі, а мати залишилась з нею. В лікарню вона не пішла, бо приїхав слідчий та повіз її у наркологію здавати аналізи. Батько знаходився у лікарні, дзвонив, казав, що з жінкою - ОСОБА_7 нічого страшного, а дитина у реанімації, її намагаються врятувати. ОСОБА_4 не знає чи пропонував він матеріальну допомогу. Від слідчого вона дізналась про наслідки. До похорон дитини вона з потерпілими не зустрічалась, у неї не було такої можливості. Близькі відмовили її їхати на похорон та відразу після них, тому до ОСОБА_7 вона зі своєю матір'ю поїхала через тиждень після похорон. Їм відкрив дідусь та сказав, що вони у місті. ОСОБА_4 з матір'ю поїхали у місто, дізнались, що ОСОБА_7 у лікарні, заїхали в АТБ, купили продуктів. З ОСОБА_7 вони зустрілися на території міської лікарні, ОСОБА_6 просила пробачення. Після чого ще писала ОСОБА_7 повідомлення, де вибачалась. Крім того, на ім'я ОСОБА_1 поштою відправляла гроші 30.01.2015 р. приблизно 4000 грн., через тиждень після цього ще 4000 грн., та дещо пізніше ще 2000 грн. Через місяць з пошти подзвонили, сказали прийти забрати гроші, оскільки адресат не забажав їх отримувати. Цивільний позов у частині відшкодуванні матеріальної шкоди визнає повністю, моральної шкоди - частково в зв'язку з тяжким матеріальним станом.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 29.01.2015 року з 16 години 30 хвилин його дружина гуляла по парку ім. Горького в м. Мелітополь з сином ОСОБА_8 Потім хотіла повести сина покататися на роликових ковзанах в ТЦ «Фуршет», тому з парка вони направились в сторону перехрестя вул. Кірова та пр.-та Б.Хмельницького. Коли вони з сином підійшли до пішохідного переходу їм горів червоний, вони зупинились, ОСОБА_7 нагнулась, поправила сину одяг, після чого взяла у свою праву його ліву руку. ОСОБА_7 завжди дуже пильно слідувала правилам при переході через дорогу. Коли загорівся зелений, вони зробили пару кроків і вона відчула удар та перестала відчувати руку дитини у своїй. Після ДТП вона подзвонила ОСОБА_1. Коли він приїхав к перехрестю вул. Кірова та пр.-та Б.Хмельницького, то побачив припарковане авто та калюжу крові по центру дороги, метрах в 10 від пішохідного переходу. Хтось з людей, що там стояли сказали, що потерпілі у лікарні, він поїхав туди. Жінка сиділа уся у крові біля реанімації, вимовити на той момент нічого не могла, а після цих подій, приїхавши до дому, ще добу вона кричала. В результаті ДТП дружина отримала травму ноги, до лікаря звернулась 02.02.2015 року, вже після похорону. В травматології їй наклали гіпс, крім того, у дружини ще біля двох тижнів боліла голова. В судове засідання дружина не з'являється, бо для неї це дуже тяжко в моральному плані. Знаходились чи ні в лікарні після ДТП хтось з родичів ОСОБА_6 він не знає, з обвинуваченою вони бачились при викладених нею обставинах, гроші поштою він не отримував, пригадує, що начеб то приходило повідомлення про переказ грошових коштів, але до вироку вони вирішили гроші не отримувати.

Потерпіла ОСОБА_7 у судові засідання не з'являлась, надала клопотання розглядати справу без її участі.

Свідок ОСОБА_10 показала, що вона працює продавцем в магазині «Марина» по вул. Кірова. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 підвозила її та інших співробітниць з роботи, з ними в машині була донька ОСОБА_4. ОСОБА_10 сиділа на передньому сидінні. На вулиці було темно, тому їхали повільно, музика не лунала, розмов не вели. На перехресті вул. Кірова та пр.-та Б.Хмельницького освітлення не було. Який був сигнал світлофора вона уваги не звернула. Раптом відчула удар, один чи два, вона не пам'ятає, так само як і те, чи одразу машину зупинили. Було незрозуміло, що сталося. Вийшли з авто, була погана видимість і вона пішла назад, за машину, туди, звідки чула плач. На дорозі, ближче до світлофора, сиділа жінка, одягнена у все темне, дитину ОСОБА_10 не бачила. Жінка підірвалась та побігла в сторону лікарні. Після того, як пасажири дізнались, що дитина у реанімації, вони повернулись на місце ДТП.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_12 у судове засідання не з'явилась, надала заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Експерт ОСОБА_13 в судовому засіданні на питання потерпілого пояснив, що тілесні ушкодження дитина отримала внаслідок удару об обшивку авто та тверду поверхню, в даному випадку асфальт. Сила удару була достатня для указаних в експертизі тілесних ушкоджень, даних, що дитина була під колесами в ході експертизи виявлено не було.

Згідно висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 6/15 від 06.02.2015 р. на момент експертного дослідження рульове керування, робоча гальмівна система та ходова частина автомобіля ВАЗ - 111830, р/н НОМЕР_1 знаходились у працездатному стані. /а.с.123-126/

Згідно висновку авто технічної експертизи № 16/15 від 18.02.2015 р. водій автомобіля ВАЗ - 111830 р/н НОМЕР_1 ОСОБА_4 мала технічну можливість уникнути пригоду при виконанні вимог п. 16.2. Правил дорожнього руху України. Дії водія автомобіля ВАЗ - 111830 р/н НОМЕР_1 ОСОБА_4 не відповідають вимогам п. 16.2. Правил дорожнього руху України і знаходяться в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою./а.с.118-120/

Однак, ті самі Правила дорожнього руху України покладають ряд обов'язків і на пешохідів, таких як: п.п. 4.4. «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху».

4.10. Перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких об'єктів, що обмежують оглядовість, пішоходи повинні впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.

4.14. Пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід.

Оцінюючи докази, зібрані в судовому засіданні, суд находить винність ОСОБА_4 у вчинені злочину повністю доведеною.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що потягло смерть одного потерпілого та заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості другому потерпілому.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4, суд враховує суспільну небезпеку скоєного діяння та особу винної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставини, які пом'якшують покарання, відповідно до п.п. 1, 2 ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обвинувачена намагалась відшкодувати матеріальну шкоду потерпілим, про що свідчать наявні в матеріалах справи квитанції, про відправку грошових коштів ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_7 від 30.01.2015 р., 02.02.2015 р., 12.02.2015 р. на загальну суму - 10 000 грн./а.с.160/, але постраждала сторона відмовилась від їх отримання до постановлення вироку. На депозитну картку банку «Forward Bank», номер НОМЕР_7, пін-код НОМЕР_8, виданої на ім'я ОСОБА_4, дійсної до 04.2020 р. згідно чеку 26.05.2015 р. було внесено 5 000,00 грн. на забезпечення цивільного позову в даному кримінальному провадженні/а.с.161/. Ухвалою від 26.05.2015 р. Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області було накладено арешт на вищеозначену картку./а.с.162/

Обставини, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, в ході досудового розслідування не встановлені.

Обвинувачена ОСОБА_4 вину визнала в повному обсязі, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, розлучена, має малолітню дитину - доньку 2008 року народження, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. Згідно довідки з КУ «ТМО «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» № 837 від 11.06.2015 р. ОСОБА_4 було поставлено діагноз: антено-невротичний синдром, вегето-судинна дистонія по гіпотонічному типу, згідно довідки з КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» №7 від 20.07.2015 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, знаходилась на амбулаторному лікуванні з діагнозом: реактивний стан після ДТП, невроз. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства і призначає їй покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, на підставі ст.75 КК України та покладанням обов'язків відповідно до п.п.2, 3 ст.76 КК України, з позбавленням права керувати транспортними засобами,.

Потерпілою ОСОБА_7 був заявлений цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 12 054 грн. 10 коп., як витрати на лікування у розмірі 3 054,10 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 грн., моральної шкоди у сумі 1 000 000 грн. за завдані моральні страждання. Потерпілим ОСОБА_1 був заявлений цивільний позов до ОСОБА_4. та ПрАТ СК «ЮНІВЕС» про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 9 067,88 грн., як витрати на поховання, поминальний обід, оренду приміщення поминального обіду, вартість послуг телебачення з розміщення оголошення, вартість послуг лікаря невролога та моральної шкоди у сумі 1 000 000 грн. за завдані моральні страждання.

Обвинувачена цивільні позови визнала частково. Повністю визнаючи позов в частині відшкодування матеріальної шкоди, завданої потерпілим, моральну шкоду визнала частково, у зв'язку з матеріальним та сімейним становищем - отримує заробітну плату у розмірі 1450 грн., проживає з матір'ю 1962 року народження,має на утриманні малолітню дитину - доньку 2008 року народження.

Представник ПрАТ СК «ЮНІВЕС» позов не визнала в повному обсязі, надала заперечення, пояснюючи, що в ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/2630474 від 22.07.2014 року (строк дії один рік) була застрахована відповідальність водіїв, які керують автомобілем ВАЗ 111830 р/н НОМЕР_1, на законних підставах. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого., франшиза по полісу 1 000,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 просив стягнути: витрати на поховання ОСОБА_8, витрати на поминальний обід, оренду приміщення поминального обіду, вартість послуг телебачення з розміщення оголошення, вартість послуг лікаря невролога та моральну шкоду. ПрАТ СК «ЮНІВЕС» не погоджується з вимогою про відшкодування поминального обіду, оренду приміщення поминального обіду, вартість послуг телебачення з розміщення оголошення, вартість послуг лікаря невролога і вважає, що заявлені вимоги не можуть бути задоволені з наступних підстав:

У відповідності з ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Частиною 2 ст. 27 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Статтею 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу" визначено, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству; ритуальні послуги - послуги, пов'язані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання.

А отже, положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Закону України "Про поховання та похоронну справу" зазначені витрати не відносяться до витрат, пов'язаних із похованням померлого. А тому навіть при визнанні ОСОБА_4 винною у вчинені злочину, ПрАТ СК «Юнівес» повинно сплатити лише витрати на поховання Згідно із Договору - замовлення № 23а без дати на суму 1 085,00 грн. та Договору - замовлення № 23а без дати на суму 3 228,61 грн., однак кожен з зазначених договорів не підтверджується квитанцією (прибутковим ордером, тощо) про сплату коштів, що є доказом понесення матеріальних витрат Позивача.

3. ПрАТ СК «ЮНІВЕС» не погоджується з вимогами Позивача про відшкодування моральної шкоди і вважає, що заявлені вимоги не можуть бути задоволені з наступних підстав:

Статтею 27.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", визначено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі (1218,00* 12 = 14 616,00 грн), встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80-VIII, встановлена мінімальна заробітна плата в розмірі 1 218,00 грн..

Але, зважуючи на відсутність вироку суду по обвинуваченню ОСОБА_4, не має обґрунтованих на законі підстав для стягнення зі Страхової компанії «ЮНІВЕС» страхового відшкодування, оскільки тільки при настанні цивільно-правової відповідальності ОСОБА_4 у ПрАТ СК «ЮНІВЕС» виникають обов'язки по виплаті страхового відшкодування.

В п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. зазначається, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

п. 9 цієї ж постанови містить позицію, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до положень ст. 1168 Цивільного Кодексу України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Вирішуючи питання по заявленому потерпілою ОСОБА_7 цивільному позову, суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню. Підлягають відшкодуванню витрати понесені на лікування на суму 3 054, 10 гривні, що підтверджується квитанціями та чеками, які маються у матеріалах справи /а.с.36-38/. Витрати на правову допомогу відшкодуванню не підлягають, хоча і підтверджуються договором про надання правової допомоги /а.с. 34/ та квитанцією про оплату послуг представника потерпілої /а.с.35/, оскільки в матеріалах справи відсутні письмові розрахунки затраченого адвокатом ОСОБА_2 часу у даному кримінальному провадженні. У той час, як ст. 1 Закону Україну «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» закріплено, що: розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. Стосовно цивільного позову у частині відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню, враховуючи моральні страждання, які виразилися у глибокому нервовому потрясінні, погіршенню стану здоров'я, зміну привичного ритму життя, непоправності втрати, а також сімейний та матеріальний стан обвинуваченої, тяжкість наслідків, той факт, що внаслідок них потерпілій завдано моральної шкоди, вона понесла непоправну втрату близької людини, а також те, що ОСОБА_7 перенесла фізичний біль, змушена була відвідувати лікувальні установи, через що безумовно повинна була докладати додаткових зусиль для організації свого повсякденного життя та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7120 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи питання по заявленому потерпілим ОСОБА_1 цивільному позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню за наступними підставами. Так, у результаті кримінального правопорушення (злочину) потерпілий ОСОБА_1 поніс витрати на відвідування лікарні «ЕНАМЕД» на суму 130 грн., що підтверджується висновком лікаря-невролога /а.с.45/ та квитанцією /а.с. 50/, також потерпілий поніс витрати на поминальний обід, оренду приміщення поминального обіду, що підтверджується квитанціями та чеками, які маються у матеріалах справи /а.с.49,50/. Не підлягають відшкодуванню витрати на послуги телебачення з розміщення оголошення, оскільки суду не було надано доказів, що підтверджували б те, що оголошення має відношення до даної справи. Враховуючи як обґрунтованість заперечень ПрАТ СК «ЮНІВЕСТ», так і те, що в судовому засіданні представником потерпілого було заявлене, а судом задоволено клопотання, про долучення документів до справи, серед яких маються квитанції про оплату послуг за Договором - замовленням № 23а без дати на суму 1 085,00 грн. та Договором - замовленням № 23а без дати на суму 3 228,61 грн., суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 суму матеріальних витрат потерплого у розмірі 8 962,88 грн. Крім того, потерпілим ОСОБА_1 було заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у сумі 1 000 000 грн. зазначаючи, що потерпілому було завдано моральні страждання, які виразилися у глибокому нервовому потрясінні, погіршенню стану здоров'я, зміну привичного ритму життя, непоправності втрати. Суд, враховує сімейний та матеріальний стан обвинуваченої, тяжкість наслідків, той факт, що внаслідок них потерпілому завдано моральної шкоди, він поніс непоправну втрату близької людини, тому вважає за необхідне частково задовольнити цивільний позов у частині відшкодування моральної шкоди та стягнути з обвинуваченої на користь потерпілого ОСОБА_1 80 000 грн.

Суд, вважає передчасним стягувати відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди з ПрАТ СК «ЮНІВЕС», оскільки обов'язок по відшкодуванню шкоди страховиком випливає не з обвинувачення, яке пред'явлено засудженому, а з договірних зобов'язань про відшкодування шкоди, які визначаються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р., яким передбачено порядок звернення з вимогами про відшкодування шкоди і умови такого відшкодування, однією з яких є надання потерпілою стороною обвинувального вироку суду, що набув чинності відносно особи, цивільна відповідальність якої застрахована за договором страхування.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання, якщо вона протягом іспитового строку терміном 3 роки не вчинить нового кримінального правопорушення (злочину) і виконає покладені на неї обов'язки.

На підставі п.п.2,3 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН - НОМЕР_4, на користь ОСОБА_1, (ІНН - НОМЕР_5) відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 8 962 /вісім тисяч дев'ятсот шістдесят дві/ грн. 88 коп., та 80 000 /вісімдесят тисяч / грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН - НОМЕР_4, на користь ОСОБА_7, (ІНН - НОМЕР_6) відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 3 054/три тисячі п'ятдесят чотири/ грн. 10 коп. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 120 000 /сто двадцять тисяч/ грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН - НОМЕР_4, на користь Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи:

-витрати в сумі 2 444 /дві тисячі чотириста сорок чотири/ грн. 06 коп., згідно довідки - рахунку № 21 до висновку експерту № 66 від 30.01.2015 р. за проведення:

судово - гістологічного дослідження - 419,45 грн. , судово - токсикологічного дослідження - 381,33 грн. та судово - імунологічного дослідження - 1 643,28 грн., перерахувавши на р/р №35424201047546, в УГК у Запорізькій області, МФО - 813015, код ЄДРПОУ - 02005177.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН - НОМЕР_4, на користь держави:

- процесуальні витрати в сумі 1 179 /одна тисяча сто сімдесят дев'ять/ грн. 36 коп. за проведення: судової експертизи технічного стану автомобіля № 6/15 - 589,68 грн. та судової автотехнічної експертизи № 16/15 - 589,68 грн., перерахувавши на р/р №31116115700009, одержувач - УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя/Шевч./24060300, код банку - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку - ГУДКСУ у Запорізькій області.

Зняти арешт, накладений ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 26.05.2015 року на депозитну картку банку «Forward Bank», номер НОМЕР_7, пін-код НОМЕР_8, виданої на ім'я ОСОБА_4, дійсної до 04.2020 р. згідно чеку 26.05.2015 р. було внесено 5 000,00 грн., картку повернути ОСОБА_4

Речові докази по кримінальному провадженню:

-автомобіль ВАЗ-111830, реєстраційний номер НОМЕР_1 - залишити у володільця - ОСОБА_4.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя Ніколова І.С.