Ухвала суду № 47547409, 23.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 року м. Київ К/800/43154/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року у справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл Україна" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Підприємство з іноземними інвестиціями "Лукойл Україна" звернулось з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 27 лютого 2014 року № 95/14/7/26-59/2702/02/1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати їх та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заперечень не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПІІ "Лукойл-Україна", за результатами якої складено акт перевірки від 17 лютого 2014 року.

В акті перевірки встановлено, що ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» не виконало вимоги припису від 09 січня 2014 року Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, а саме: не усунуло допущені порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом приведення до попереднього стану автозаправної станції за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 30-А, - що призвело до порушення п.п. «а» п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

17 лютого 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому встановлено порушення позивачем п.п. «а» п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідальність за дане порушення передбачена абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Під час перевірки відповідачем встановлено, що на автозаправочному комплексі Підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» експлуатується нежитлова будівля (літера А), в якій виконано будівельні роботи з реконструкції будівлі, а саме: демонтовано перегородку між приміщеннями № 9 (умивальник - відповідно до паспорту БТІ) та № 10 (вбиральня - відповідно до паспорту БТІ) та влаштовано вбиральню; влаштовано дверний отвір в перегородці між приміщенням № 7 (коридор - відповідно до паспорту БТІ) та № 13 (роздягальня - відповідно до паспорту БТІ); у приміщенні № 13 (гардеробна - відповідно до паспорту БТІ) влаштовано душову кімнату шляхом зведення двох перегородок; у приміщенні № 8 (комора - відповідно до паспорту БТІ) влаштовано туалет; демонтовано капітальну стіну між приміщеннями № 6 (підсобне приміщення - відповідно до паспорту БТІ) та № 1 (торговий зал - відповідно до паспорту БТІ); закладено дверний отвір між приміщеннями № 13 (роздягальня - відповідно до паспорту БТІ) та № 14 (душова - відповідно до паспорту БТІ); демонтовано перегородку між приміщеннями № 12 (коридор - відповідно до паспорту БТІ) та № 14 (душова - відповідно до паспорту БТІ).

27 лютого 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва винесено постанову № 95/14/7/26-59/2702/02/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено на нього штраф у сумі 12 180 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач заявив цей позов.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що у відповідача були наявні правові підстави для винесення постанови № 95/14/7/26-59/2702/02/1 від 27 лютого 2014 року про накладення на позивача штрафу в сумі 12 180 грн. 00 коп.

Колегія суддів погоджується з висновками судів.

Згідно із абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

Так п. 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року за № 466, передбачено, що будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Відповідно до п. 3.10 ДБН А.2.2-2012 реконструкція - перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).

Враховуючи, що здійснення демонтажу перегородок між приміщеннями № 9 (умивальник - відповідно до паспорту БТІ) та № 10 (вбиральня - відповідно до паспорту БТІ), влаштування вбиральні; влаштування дверного отвору в перегородці між приміщенням № 7 (коридор - відповідно до паспорту БТІ) та № 13 (роздягальня - відповідно до паспорту БТІ); у приміщенні № 13 (гардеробна - відповідно до паспорту БТІ) влаштування душової кімнати шляхом зведення двох перегородок; у приміщенні № 8 (комора - відповідно до паспорту БТІ) влаштування туалету; демонтажу капітальної стіни між приміщеннями № 6 (підсобне приміщення - відповідно до паспорту БТІ) та № 1 (торговий зал - відповідно до паспорту БТІ); закладення дверного отвору між приміщеннями № 13 (роздягальня - відповідно до паспорту БТІ) та № 14 (душова - відповідно до паспорту БТІ); демонтажу перегородок між приміщеннями № 12 (коридор - відповідно до паспорту БТІ) та № 14 (душова - відповідно до паспорту БТІ) містять ознаки реконструкції автозаправної станції, колегія суддів дійшла висновку про доведеність судами факту виконання будівельних робіт на об'єкті перевірки.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Статтею 1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» передбачено, що об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Частиною 3 ст. 13 Закону України «Про екологічну експертизу» передбачено, що перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Пунктом 21 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року № 808 передбачено, що автозаправні станції належать до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Таким чином, вказана правова норма чітко встановлює, що автозаправні станції - це об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Абзацом 1 п. 6 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року N 557, передбачено, що до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які згідно із Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» є об'єктами підвищеної небезпеки.

Аналіз зазначених вище правових норм свідчить, що категорія складності автозаправних станцій встановлена нормами діючого законодавства, і завжди є п'ятою. Тобто, діючим законодавством встановлено обмеження на визначення інших категорій складності автозаправних станцій ніж п'ята.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідач при прийнятті постанови про накладення штрафу та припису про усунення порушення встановив необхідні умови для притягнення позивача до відповідальності, а відтак діяв на підставі та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що під час здійснення позапланової перевірки Товариства відповідач виявив порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: виконання реконструкційних робіт на об'єкті підвищеної небезпеки V-ої категорії складності без реєстрації необхідної дозвільної документації.

Оскільки під час вирішення спору суди не допустили порушення у застосуванні норм матеріального права, то скаргу позивача слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл Україна" відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: