Ухвала суду № 47547355, 22.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2015 р. м.Київ К/800/50146/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Стрелець Т.Г.,

Швед Е.Ю.,

секретар судового засідання - Загородня М.О.,

за участю представників позивача - Волошина В.Ю., Гайдучика О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «АВТОКАПІТАЛ» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Державної казначейської служби України про стягнення надмірно сплачених коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року Приватне акціонерне товариство «АВТОКАПІТАЛ» звернулось до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та Державної казначейської служби України, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність митниці щодо повернення надмірно сплачених до бюджету товариством коштів у сумі 142876,14 грн. - мито на товари, що ввозяться на територію України, 143324,88 грн. - ПДВ з товарів, ввезених на територію України, 59073,22 грн. - пеня по платежу «мито на товари, що ввозяться на територію України», 59258,75 грн. - пеня по платежу «ПДВ з товарів, ввезених на територію України», у загальній сумі 404532,99 грн.; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві на користь позивача 142876,14 грн. - мито на товари, що ввозяться на територію України, 143324,88 грн. - ПДВ з товарів, ввезених на територію України, 59073,22 грн. - пеня по платежу «мито на товари, що ввозяться на територію України», 59258,75 грн. - пеня по платежу «ПДВ з товарів, ввезених на територію України», які зараховано до бюджету, у загальній сумі 404532,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про протиправну бездіяльність відповідача щодо неповернення надмірно сплачених коштів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2014 року позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо не розгляду заяв Приватного акціонерного товариства «АВТОКАПІТАЛ» від 27 листопада 2013 року №42/11, від 14 квітня 2014 року №48/04 по суті; зобов'язано відповідача розглянути заяви позивача від 27 листопада 2013 року №42/11, від 14 квітня 2014 року №48/04 за процедурою, встановленою законодавством; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року задоволено частково апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АВТОКАПІТАЛ»; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволені частково; визнано протиправною бездіяльність Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо нерозгляду заяв Приватного акціонерного товариства «АВТОКАПІТАЛ» від 27 листопада 2013 року №42/11, від 14 квітня 2014 року №48/04 про повернення надміру сплаченого мита та податку на додану вартість в загальній сумі 404532,99 грн. у встановленому законодавством порядку; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві на користь Приватного акціонерного товариства «АВТОКАПІТАЛ» надмірно сплачених сум у загальному розмірі 404532,99 грн., у тому числі 142876,14 грн. 14 - мито на товари, що ввозяться на територію України, 143324,88 грн. - ПДВ з товарів, ввезених на територію України, 59073,22 грн. - пеня по платежу «мито на товари, що ввозяться на територію України», 59258,75 грн. - пеня по платежу «ПДВ з товарів, ввезених на територію України»; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду в частині задоволених вимог, Київська міжрегіональна митниця Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року скасувати в цій частині, ухвалити нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

У касаційній скарзі скаржник зазначає про відсутність у митниці правових підстав для повернення коштів з Державного бюджету України.

Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві у заяві від 21 жовтня 2014 року №05-12/2834-15625 про приєднання до касаційної скарги Київської міжрегіональної митниці просить задовольнити вимоги, викладені в касаційній скарзі митниці повністю.

Приватне акціонерне товариство «АВТОКАПІТАЛ» у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, актом від 05 серпня 2010 року №14/15/31750520 Київською регіональною митницею встановлено та зафіксовано порушення Приватним акціонерним товариством «АВТОКАПІТАЛ» на 524 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання за податковими повідомленнями форми «Р» від 15 грудня 2008 року №94 та №95.

На підставі вказаного акту №14/15/31750520 відповідачем винесені податкові повідомлення форми «Ш» від 06 серпня 2010 року №142 та №143 щодо сплати штрафу у розмірі відповідно 142876,14 грн. та 144324,88 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2011 року у справі №2а-12113/10/2670 позов ПАТ «Автокапітал» до Київської регіональної митниці задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 06 серпня 2010 року №142 та №143.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року у справі №2а-12113/10/2670 апеляційну скаргу Київської регіональної митниці задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2011 року скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивачем на рахунки Управління державної казначейської служби здійснено оплату до Державного бюджету України у розмірі 404532,99 грн., в тому числі: 286201,02 грн. - штрафних санкцій, нарахованих на підставі податкових повідомлень рішень форми «Ш» від 06 серпня 2010 року №142 та №143; 118331,97 грн. - пені, нарахованої на підставі акту від 05 серпня 2010 року №14/15/31750520, що підтверджується копіями платіжних доручень: від 20 квітня 2011 року №710 на загальну суму 143 024,88 коп., від 20 квітня 2011 року №708 на суму 142876,14 грн., від 20 квітня 2011 року №709 на суму 59073,22 грн., від 20 квітня 2011 року №711 на суму 59258,75 грн., дебетовим повідомленням від 26 квітня 2011 року на суму 300 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 серпня 2011 року касаційну скаргу ПрАТ «Автокапітал» задоволено, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року скасовано та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2011 року.

На підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 серпня 2011 року позивач 30 вересня 2013 року звернувся до Міжрегіонального головного управління Міндоходів- Центрального офісу з обслуговування великих платників із заявою за №54/09 про повернення коштів.

27 листопада 2013 року позивач звернувся до Київської міжрегіональної митниці із заявою за №42/11 про повернення надміру сплачених коштів митниці у розмірі 404532,99 грн., в тому числі 142876,14 грн. - мито на товари, що ввозяться на територію України згідно податкового повідомлення форми «Ш» від 06 серпня 2010 року №142, 143324,88 грн. - ПДВ з товарів, ввезених на територію України згідно податкового повідомлення форми «Ш» від 06 серпня 2010 року № 143, 59073,22 грн. - пеня по платежу «мито на товари, що ввозяться на територію України» згідно акту від 05 серпня 2010 року № 14/15/31750520, 59258,75 грн. - пеня по платежу «ПДВ з товарів, ввезених на територію України» згідно акту від 05 серпня 2010 року №14/15/31750520.

За результатами розгляду заяви ПАТ «Автокапітал» від 27 листопада 2013 року №42/11 Київською міжрегіональною митницею Міндоходів листом від 24 грудня 2013 року №14.1/4-11/9936 повідомлено про відмову у поверненні коштів у зв'язку з тим, що дія Порядку взаємовідносин митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, не поширюється на виконання судових рішень про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів. Крім того, митницею зазначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Державної казначейської служби України у відповідності до п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845.

14 квітня 2014 року позивач повторно звернувся із заявою №48/04 про повернення коштів, на яку митницею відповіді не надано.

Статтею 301 Митного кодексу України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до п.п.43.1 - 43.5 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №816, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364 (далі - Порядок №618).

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (п.п.2, 3 розділу ІІІ Порядку №618).

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України (п.п.4, 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 618).

Відповідно до п.7 розділу III Порядку №618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Згідно п.11 розділу III Порядку №618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем подані до митного органу в межах встановлених строків письмові заяви від 27 листопада 2013 року та від 15 квітня 2014 року про повернення надмірно сплачених платежів в розмірі 404532,99 грн., до яких додані всі необхідні документи.

Проте, митним органом за результатами отриманих заяв позивача не було вжито заходів та вчинено дій, визначених Порядком №618, а лише надана формальна відповідь без обґрунтування причин відмови у розгляді вказаної заяви.

За вказаними обставинами суди попередніх інстанцій обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині визнання бездіяльності митниці щодо не розгляду заяв позивача про повернення надмірно сплачених митних платежів протиправною.

Разом з цим, колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачених сум.

Відповідно до положень ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Верховний Суд України у постанові від 25 листопада 2014 року у справі № 21-207а14 висловив правовий висновок щодо розгляду справ даної категорії, зокрема відзначив, що у разі незгоди з рішенням чи дією митних органів щодо визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості; митного контролю і митного оформлення, декларант (суб'єкт господарювання, підприємство) може піддати ці дії чи рішення судовому контролю. Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК, статті 43 ПК і статті 45 БК, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.

За вказаними обставинами колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно зобов'язано Київську міжрегіональну митницю Міндоходів розглянути заяви позивача від 27 листопада 2013 року №42/11 та від 14 квітня 2014 року №48/04 за процедурою, встановленою законодавством; підстави для безпосереднього стягнення з бюджету на користь позивача надмірно сплачених сум відсутні.

У відповідності із ст.226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2014 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді