Ухвала суду № 47547229, 20.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2015 р.Справа № 816/551/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання - Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2015р. по справі № 816/551/15-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажтрансгаз"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажтрансгаз", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення рішення від 08 вересня 2014 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що порушення податкового законодавства, зазначені в акті перевірки № 4808/16-01-22-02-12/13958101 від 20 серпня 2014 року відсутні, а тому винесене на його підставі податкове повідомлення - рішення від 08 вересня 2014 року № НОМЕР_1 має бути визнано протиправним та скасовано.

Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначив, що під час перевірки позивача, податковим органом було встановлено не зазначення в податкових накладних виду цивільно-правового договору та його номеру, а в графі "місцезнаходження юридичної особи продавця" зазначена адреса за якою підприємство відсутнє, відсутність товарно-транспортних накладних, видаткових накладних на товар комплектації на вихід до СППК5, СППК4, клапану СППК4, відсутність протоколу узгодження поставки від ТОВ "ТД "БАЗ Україна" до позивача, сертифікатів якості на товар, а тому, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажтрансгаз" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 129 Конституції України, п. 44.6 ст. 44. п. 44.7 ст. 44, п. 56.2 ст. 56, п. 56.7 ст. 56, п. 193.1 ст. 193, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ч. 1ст. 71, ст.ст. 7, 9, 86, 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажтрансгаз" (ідентифікаційний код 13958101) зареєстровано як юридична особа 06 квітня 1993 року, перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 21 червня 1993 року та є платником податку на додану вартість з відповідно до свідоцтва № 23879729, виданого 04 листопада 2002 року /т. 1 а. с. 28-32/.

На підставі наказів ДПІ у м. Полтаві № 1782 від 05 серпня 2014 року, № 1822 від 12 серпня 2014 року посадовими особами податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Монтажтрансгаз" з питань взаємовідносин з ТОВ "Автоматика НГ" за лютий 2014 року, ТОВ "ТД БАЗ Україна" за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2014 року та ТОВ "Технології Енергозбереження Сервіс" за січень 2014 року / т. 1 а. с. 35-51, 96/.

За наслідками перевірки ДПІ у м. Полтаві складено ОСОБА_1 № 4808/16-01-22-02-12/13958101 від 20 серпня 2014 року, згідно із висновками якого встановлено порушення вимог пункту статті 198, ст. 200 та ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "ТД БАЗ Україна" всього на суму 101957 грн. 28 коп.

На підставі висновків ОСОБА_1 перевірки № 4808/16-01-22-02-12/13958101 від 20 серпня 2014 року, відповідачем 08 вересня 2014 року прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 127446 грн. 25 коп., в тому числі за основним платежем 101 957 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 25 489 грн. 25 коп.

За наслідками процедури адміністративного оскарження скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення від 08 вересня 2014 року № НОМЕР_1 без змін /т. 1 а. с. 55-59/.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням рішенням у звязку із чим оскаржив його до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, позивачем було дотримано вимоги закону з реалізації права на податковий кредит з придбання товарів, що підтверджується матеріалами справи. Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів. Таким чином, наявні у справі докази в їх сукупності, надають підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ТОВ "Монтажтрансгаз" та ТОВ "ТД "БАЗ Україна" з придбання товарів, а отже позовні вимоги є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до акту перевірки 4808/16-01-22-02-12/13958101 від 20 серпня 2014 року реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ "ТД "БАЗ Україна" заперечується відповідачем, зокрема, і з тих підстав, що відповідно до акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 30 липня 2014 року № 2124/26-55-22-07/34413931 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ТД "БАЗ щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 березня 2014 року по 30 червня 2014 року" податковим органом встановлена неможливість підтвердження реальності проведених ТОВ ТД "БАЗ господарських відносин з контрагентами за вказаних період.

Колегія суддів зазначає, що належними та допустимими доказами факту відображення платником податків в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (або діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України).

Між тим, як свідчать матеріали справи, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду.

Згідно ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, колегія суддів зазначає, що отримання податковим органом акту перевірки чи акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення непідтвердження господарських операцій або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач та його контрагент, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Наведений висновок підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Стосовно висновків акту перевірки про порушення позивачем статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження суми ПДВ в сумі 101 957 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, для включення ТОВ "Монтажтрансгаз" до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість достатніми підставами мають бути: придбання ним товарів (робіт, послуг); використання зазначених товарів, робіт та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, належним чином оформлена первинна бухгалтерська документація.

Відповідач в акті перевірки ставить під сумнів господарській операції позивача з придбання у ТОВ "Торговий дім "Благовіщенський арматурний завод Україна" товарів за березень 2014 року на суму ПДВ 101 957 грн. 28 коп.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупець) та ТОВ "ТД "БАЗ Україна" (постачальник) укладено договір поставки № БАЗ 1312-2013 від 13 грудня 2013 року, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити товар у кількості, якості й асортименті, зазначеним у додатках (специфікаціях), що є невід'ємною частиною цього договору. Постачальник повинен поставити товар на умовах, передбачених у специфікаціях (пункт 4.1 Договору). Право власності на куплений товар переходить до покупця з моменту підписання акту прийому передачі (видачі накладної тощо) (пункт 4.2 Договору).

Відповідно до підписаної сторонами Договору специфікації № 2 від 29 січня 2014 року ТОВ "ТД "БАЗ Україна" поставляє товар задвижки ЗКЛ2 усього на суму 1252231,20 грн., в т. ч. ПДВ 208705,20 грн. Поставка товару здійснюється на умовах DDP у редакції ІНКОТЕРМС 2000 року (склад покупця с. Олєфіровка, Миргородський район, Полтавська область). Умови оплати: 50 % передоплата; 35 % по факту готовності до відвантаження зі складу ВАТ "БАЗ", РФ; 15 % по фату готовності до відвантаження зі складу ТОВ "ТД "БАЗ Україна". Термін поставки: до 55 календарних днів з моменту передоплати з правом дострокової поставки /т. 2 а. с. 152/.

28 лютого 2014 року сторонами Договору підписано специфікацію № 3 щодо постачання позивачу товару усього на суму 2554980 грн., в тому числі ПДВ 425830 грн. Поставка товару здійснюється на умовах DDP у редакції ІНКОТЕРМС 2000 року (склад покупця с. Олєфіровка, Миргородський район, Полтавська область). Умови оплати: 50 % передоплата; 35 % по факту готовності до відвантаження зі складу ВАТ "БАЗ", РФ; 15 % по фату готовності до відвантаження зі складу ТОВ "ТД "БАЗ Україна". Термін поставки: до 55 календарних днів з моменту передоплати з правом дострокової поставки /т. 2 а. с. 148-149/.

Додатковою угодою від 15 квітня 2014 року внесено зміни до специфікації № 3 від 28 лютого 2014 року щодо ціни товару, та загальна вартість товару, що поставляється по даному додатку, складає 3298 686 грн. /т. 1 а. с. 81/.

Згідно специфікації № 4 від 12 березня 2014 року товар, що поставляється комплектація на вихід до СППК5, комплектація на вихід до СППК4 на загальну суму 81 324 грн. Поставка товару здійснюється на умовах DDP у редакції ІНКОТЕРМС 2000 року (склад покупця с. Олєфіровка, Миргородський район, Полтавська область). Умови оплати: 50 % передоплата; 35 % по факту готовності до відвантаження зі складу ВАТ "БАЗ", РФ; 15 % по фату готовності до відвантаження зі складу ТОВ "ТД "БАЗ Україна". Термін поставки: до 35 календарних днів з моменту передоплати з правом дострокової поставки.

Додатковою угодою від 15 квітня 2014 року змінено ціну на товару по специфікації № 4 від 12 березня 2014 року та загальна вартість товару, що поставляється, складає 109 248 грн. /т. 1 а. с. 82/.

ТОВ "ТД "БАЗ Україна" виписано: рахунки фактури /т. 1 а. с. 86,88, 180, 186/; податкові накладні /т. 1 а. с. 160, 163-164, 169, 175, 178, 181, 187, 190, 193, 205, 208/, в тому числі і податкову накладну від 05 березня 2014 року № 1 на загальну суму 383 247 грн., в тому числі ПДВ 63 874 грн. 50 коп. /т. 1 а. с. 74/, вартісні показники якої 24 квітня 2014 року були скориговані розрахунком № 3 /т. 2 а. с. 150/; податкову накладну від 26 березня 2014 року № 5 на загальну суму 40 662 грн., в тому числі ПДВ 6 777 грн. /т. 1 а. с. 75/, вартісні показники якої були скориговані розрахунком № 5 від 24 квітня 2014 року /т. 2 а. с. 147/; податкову накладну № 3 від 14 березня 2014 року на загальну суму 187 634 грн. 68 коп., в тому числі ПДВ 31 305 грн. 78 коп. /т.1 а. с. 76/; видаткові накладні /т. 1 а. с. 182/.

Оплата товару здійснена позивачем, що підтверджується банківськими виписками /т. 1 а. с. 85, 87, 179, 185, 188/.

Відповідно до розрахунку нарахувань податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ "Монтажтрансгаз" у розрізі податкових накладних, відповідачем ставиться під сумнів господарські операції позивача з придбання товару у ТОВ "ТД "БАЗ Україна" лише в частині податкових накладних від 05 березня 2014 року № 1, від 14 березня 2014 року № 3, від 26 березня 2014 року № 5, в той час як господарські операції з вказаним контрагентом за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 були документально підтверджені, про що зазначено у висновках акту перевірки /т. 1 а. с. 51/.

Колегія суддів вважає хибними доводи апеляційної скарги стосовно того, що у позивача відсутнє право на податковий кредит, оскільки податкові накладні від 05 березня 2014 року № 1, від 14 березня 2014 року № 3, від 26 березня 2014 року № 5 заповнені з порушенням вимог статті 201.1 Податкового кодексу України, а саме: не зазначено вид цивільно-правового договору та його номер, місцезнаходження юридичної особи продавця.

Так, дослідивши вказані податкові накладні, колегія суддів зазначає, що в графі "вид цивільно-правового договору" зазначено "договір поставки", в графі податкової накладної від 05 березня 2014 року № 1 "дата та номер договору" зазначено "28.02.2014", в графі податкової накладної від 14 березня 2014 року № 3 "дата та номер договору" зазначено "29.01.2014", в графі податкової накладної від 26 березня 2014 року № 5 "дата та номер договору" зазначено "12.03.2014". Позивач в ході судового розгляду справи пояснив, що датою договору зазначено дату відповідної специфікації, яка є невід'ємною частиною договору поставки № БАЗ 1312-2013 від 13.12.2013.

Також, в графі спірних податкових накладних "місцезнаходження (податкова адреса) продавця" зазначено "вул. Кіквідзе, будинок № 12, Київ, 01103". В матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців стосовно контрагента позивача ТОВ "ТД "БАЗ Україна" /т. 2 а. с. 137-139/, в якому місцезнаходженням зазначеного контрагента є вул. Кіквідзе, будинок № 12, Київ, 01103. Отже, спірні податкові накладні від 05 березня 2014 року № 1, від 14 березня 2014 року № 3, від 26 березня 2014 року № 5, виписані ТОВ "ТД "БАЗ Україна" оформлені у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що у свою чергу, спростовує доводи відповідача.

Колегія суддів зазначає, що окремі незначні недоліки у первинних документах бухгалтерського обліку не можуть беззаперечно свідчити про безтоварний характер спірної господарської операції.

За змістом статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Перевіряючи факт здійснення господарської операції, на підставі якої платником податків сформовано дані податкового обліку, суд досліджує товарність такої операції в сукупності чинників, що впливають на її реальний зміст. Зокрема, суд оцінює документи та інші дані, що відображені платником податків в податковому та бухгалтерському обліку, з урахуванням специфіки спірної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів чи допущення помилок в їх оформленні не може слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо іншими даними буде підтверджено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю.

Оскільки судовим розглядом підтверджено, що господарські операції ТОВ "Монтажтрансгаз" з контрагентами, фактично здійснені, направлені на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені складеними первинними документами, то, позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні обєкту оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість, зокрема формування витрат та податкового кредиту, а тому колегія суддів приходить до висновку про те, що вищевказані доводи апеляційної скарги відповідача необґрунтовані.

В апеляційній скарзі апелянт також зауважив, що під час перевірки позивачем не надавались видаткові накладні на отримання комплектації на вихід до СППК5, СППК4, клапану СППК4. Податковий орган дійшов висновку, що поставка товару відбувалась за рахунок покупця, що суперечить умовам договору, а документи на транспортування комплектації на вихід до СППК5, СППК4, клапану СППК4 не надавались, тому, на думку відповідача, не можливо підтвердити господарську операцію з поставки вказаних товарів від контрагента до позивача. Колегія суддів вважає необгрунтованими такі доводи відповідача, з огляду на наступне.

З цього приводу, позивач надав пояснення, що ТОВ "Монтажтрансгаз" здійснювало попередню оплату відповідно до вимог договору, викладених в специфікаціях. На дату подію (оплата товару) контрагентом виписувались податкові накладні. Поставка товару відбувалась пізніше виписки податкових накладних. У зв'язку з тим, що номенклатура товару була широкою, дані щодо кількості товару в асортименті, що зазначені в податкових накладних та видаткових накладних, не співпадають. Проте, як зауважує позивач, номенклатура та кількість товару за весь період дії договору поставки, дані щодо номенклатури, кількості та вартості товару співпадають повністю.

На підтвердження руху товарів: за податковою накладною № 1 від 05.03.2014 року позивачем залучені до матеріалів справи посвідчені копії видаткових накладних: № 8 від 24.04.2014 року /а.с. 194, т.1/, № 10 від 07.05.2014 року /а.с. 202, т.1/; товарно-транспортних накладних від 24.04.2014 року та від 07.05.2014 року /а.с. 195, 203, т. 1/; витяг з журналу реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей /а.с. 198, 204, т.1./, а на підтвердження здійснення попередньої оплати, на яку виписана податкова накладна - посвідчену копію банківської виписки /а.с. 176, т.1/; за податковою накладною № 3 від 14.03.2014 року позивачем залучені до матеріалів справи посвідчені копії видаткової накладної: № 5 від 19.03.2014 року /а.с. 182, т.1/; товарно-транспортної накладної від 19.03.2014 року /а.с. 183, т. 1/; витяг з журналу реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей /а.с. 184, т.1./, а на підтвердження здійснення попередньої оплати, на яку виписана податкова накладна - посвідчену копію банківської виписки /а.с. 179, т.1/; за податковою накладною № 5 від 26.03.2014 року позивачем залучені до матеріалів справи посвідчені копії видаткової накладної: № 9 від 24.04.2014 року /а.с. 196, т.1/; товарно-транспортної накладної від 24.04..2014 року /а.с. 197, т. 1/; витяг з журналу реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей /а.с. 198, т.1./, а на підтвердження здійснення попередньої оплати, на яку виписана податкова накладна - посвідчену копію банківської виписки /а.с. 185, т.1/.

Отже, як слідує з викладеного податкові накладні виписувались на момент здійснення оплати (попередньої) товару, а їх поставка відбувалась протягом 2014 року, у тому числі і в тому періоді, який податковою перевіркою не був охоплений, тобто після 31.03.2014 року.

Стосовно зауважень відповідача, що поставка товару відбувалась за рахунок покупця, що суперечить умовам договору, колегія суддів зазначає, що згідно товарно-транспортних накладних, наявних у матеріалах справи замовником послуг по перевезенню виступило ТОВ "ТД "БАЗ Україна", а отже, твердження податкового органу не знаходять підтвердження матеріалами справи.

Крім того, на підтвердження обставин здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентом, ним надані видаткові накладні, товарно-транспортні накладні за весь час дії договору поставки, кількість, вартість, номенклатура товару яких співпадають з вказаними у податкових накладних /т. 1 а. с. 159-208/. На підтвердження отримання товару та його оприбуткування позивачем надані копії витягу з журналу виданих довіреностей, оборотні відомості приходу товару т.1 а. с. 155-156, 170, 184, 198, 204/. Вказані обставини спростовують доводи податкового органу щодо не підтвердження господарських операцій з поставки вказаних товарів від контрагента до позивача, а також оприбуткування вказаного товару на складі позивача.

До того ж, як вбачається з листа контрагента ТОВ "ТД "БАЗ Україна" між останнім та позивачем дійсно відбулись господарські операції згідно договору № 1312-2013 від 13 грудня 2013 року, доставка на склад ТОВ "Монтажтрансгаз" здійснювалась перевізником, залученим ТОВ "ТД "БАЗ Україна" по договору на виконання транспортних послуг, товари ввезені на територію України згідно ВМД № 10027001/2014/202151 від 18 лютого 2014 року, СМR 029321 від 18 лютого 2014 року та ВМД № 10027001/2014/204269, СМR 771063. Одночасно контрагент повідомив, що ТОВ "ТД "БАЗ Україна" є офіційним представником ВАТ "БАЗ", РФ /т. 2 а. с. 84/.

Також, позивачем надано до суду документи, що підтверджують відповідність товару встановленим стандартам та документацію, яка встановлює вимоги до його якості /т. 2 а. с. 105-133/.

Необхідність здійснення господарських операцій із закупівлі товарів у ТОВ "ТД "БАЗ Україна" позивач обґрунтовував укладенням 31 липня 2013 року між ним, як підрядником та ПрАТ "Нафтогазвидобування" - замовником, договору підряду № 31/07-СТ, а також тим, що за вимогами Технічного завдання до договору підряду № 03/02/р/10-13/19 від 01.10.2013 року затвердженим ПрАТ "Нафтогазвидобування" необхідно передбачати встановлення перемикаючих приладів до та після запобіжних клапанів (згідно ГОСТ 12.02.085-2002, виробник - "БЛАЗ" РФ) /а.с. 62-73, т1; а.с. 75-83, т.2./.

У своїх поясненнях /т.1 а. с. 153-154/ позивач зазначив, що придбаний товар використовувався у господарській діяльності, а саме: після їх монтування були передані замовнику ПрАТ "Нафтогазвидобування" у складі виконаних робіт по будівництву об'єкту "установки попередньої підготовки газу (УППК) Олефірівка Семиренківського ГКР". На підтвердження даного факту позивач надав копії первинних документів, наявних в матеріалах справи: договорами підряду, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, накладними /т. 1 а. с. 62-73, 79-80, 211-; т. 2 а. с. 1-49, т. 2 а. с. 162-227/, оборотними відомостями списання товару, оборотними відомостями кількісно-сумарного обліку /т. 1 а. с. 210, 238-251, т. 2 а. с. 1-74/, технічних завданням на розробку робочого проекту "Будівництво УППГ Олефірівка Миргородського району Полтавської області" /т. 2 а. с. 75-83/.

Позивачем також надано до суду відомість змонтованого обладнання на об'єкті "Будівництво УППГ Олефірівка Миргородського району Полтавської області" /т. 2 а. с. 156-162/, в якому позивачем зазначено кількість та найменування використаного товару по кожному з видів робіт, відображених в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, позивачем було дотримано вимоги закону з реалізації права на податковий кредит з придбання товарів, що підтверджується матеріалами справи. Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів.

Таким чином, наявні у справі докази в їх сукупності, надають підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ТОВ "Монтажтрансгаз" та ТОВ "ТД "БАЗ Україна" з придбання товарів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року по справі № 816/551/15-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2015р. по справі № 816/551/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_1 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 27.07.2015 р.