УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2015 р.Справа № 816/1072/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Бенедик А.П. , Водолажської Н.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2015р. по справі № 816/1072/15-а
за позовом Приватного підприємства "ТМ-Новатор"
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області
про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Приватне підприємство "ТМ - Новатор", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.03.2015 р. № 0001492203/866, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 17 943,75 грн., з яких за основним платежем 14 355,00 грн. та за штрафними санкціями 3 588,75 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2015р. по справі №816/1072/15-а вимоги позивача були задоволені.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 11.03.2015 № 0001492203/866.
Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2015р. по справі №816/1072/15-а відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.
Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст. 196, п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 12.01.2015 № 25/16-03-22-03-08/34397810, в якому зроблені висновки про порушення вимог податкового законодавства, а саме пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму ПДВ 14 355,00 грн. за вересень 2014 року.
Зазначені висновки відповідача ґрунтуються на тому, що партнером позивача по господарським операціям ТОВ "Ерібор" не подано до Кременчуцької ОДПІ звітність по ПДВ за вересень 2014 року, ТОВ "Ерібор" має стан 8 до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ (дата реєстрації платником ПДВ 01.08.2014) анульовано 07.10.2014 по причині 36 до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. В акті зазначено, що перевіркою встановлено формування податкового кредиту ТОВ "Ерібор" за рахунок "сумнівних" постачальників, що переважно територіально розташовані на одній місцевості, при цьому, у ланцюгах постачання не встановлено нарахування та сплату податкових зобовязань у звязку з неподанням звітності чи недекларуванням зобовязань та наявною розбіжністю; встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах товарів (робіт, послуг).
Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні входячи з наступного.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Вищий адміністративний суд України у листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" звернув увагу судів на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Указане закріплено також у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, згідно з пунктом 2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до матеріалів справи 29.09.2014 між ПП "ТМ - Новатор" (покупець) та ТОВ "Ерібор" (продавець) укладено договір № 29/09, за умовами якого продавець зобовязується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити на умовах договору бітум дорожній, мазут, чорні нафтопродукти у кількості та по ціні, що вказуються у додатках до цього договору або у відвантажувальних документах.
У рамках здійснення господарсько-правових відносин за договором від 29.09.2014 № 29/09 позивач отримав від ТОВ "Ерібор" видаткову та податкову накладні від 30.09.2014 № 9 на суму 43 500,00 грн, у тому числі ПДВ 7 250,00 грн (а.с. 32, 33); видаткову та податкову накладні від 30.09.2014 № 10 на суму 42 630,00 грн, у тому числі ПДВ 7 105 грн.
Податкові накладні від 30.09.2014 №№ 9, 10 включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2014 року .
Оплата ПП "ТМ - Новатор" отриманих від ТОВ "Ерібор" товарно-матеріальних цінностей за договором від 29.09.2014 № 29/09 підтверджена банківськими виписками по рахунку за 23.10.2014 та 24.10.2014.
Перевезення товару здійснювалось згідно з товарно-транспортною накладною від 30.09.2014 № 000020 орендованим транспортом автомобілем НОМЕР_1, на підтвердження чого позивачем надано копії: договору від 01.08.2014 № 1 оренди вантажного автомобіля, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ПП "ТМ - Новатор" (орендатор), з терміном дії від 01.08.2014 по 31.12.2014; акта приймання-передачі транспортного засобу від 01.08.2014 КАМАЗ, модель 5511, реєстраційний номер НОМЕР_2; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу КАМАЗ 5511, реєстраційний номер НОМЕР_2; поліса № АС/8000678.
Факт використання ПП "ТМ - Новатор" товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ "Ерібор", у подальшій господарській діяльності підтверджується видатковими накладними від 01.10.2014 № РН-0000004, від 01.12.2014 № РН-0000007 та податковими накладними від 01.10.2014 № 1, від 01.12.2014 № 1, відповідно (а.с.87-90); реєстрами виданих та отриманих податкових накладних за жовтень та грудень 2014 року (а.с. 91- 94). Перевезення товарно-матеріальних цінностей здійснювалось орендованим транспортом, на підтвердження чого позивачем надано копії: договору надання послуг фрези дорожньої з екіпажем від 01.07.2014 № 0000005, укладеного між ТОВ "БК-Новатор" (виконавець) та ПП "ТМ - Новатор" (замовник); договору оренди вантажопасажирського автомобіля від 01.08.2014 № 0000010, укладеного між ТОВ "БК-Новатор" (орендодавець) та ПП "ТМ - Новатор" (орендатор), акта приймання-передачі від 01.08.2014 транспортного засобу ГАЗ 2705-434, державний номер НОМЕР_3; договору про надання послуг механізованої техніки від 15.08.2014 № 44, укладеного між ПП "ТМ - Новатор" (замовник) та КП "Благоустрій Кременчука" (виконавець); договору від 07.05.2014 № 07.05.14 про надання послуг автогудронатора АГ-3,5, укладеного між Філією "Білоцерківське райДУ" ДП "Київське обласне дорожне управління" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (виконавець) та ПП "ТМ - Новатор" (замовник); договору оренди самохідного вібраційного катка від 01.07.2014 № 5, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) та ПП "ТМ - Новатор" (орендатор), акта прийняття-передачі самохідного вібраційного котка від 01.07.2014 ( а.с. 37, 38, 96-106).
Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року до складу податкового кредиту вересня 2014 року згідно з додатком 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" позивачем включено по господарським операціям із ТОВ "Ерібор" податок на додану вартість в сумі 14 355,00 грн.
Вказані первинні документи підписані сторонами без застережень та містять необхідні для цілей оподаткування відомості щодо змісту та обсягу господарських операцій, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а тому підтверджують факт виконання спірних операцій.
Слід зазначити, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Таким чином позивачем надані всі документи на підтвердження реальності укладення договору та документи на підтвердження використання товару у своїй господарській діяльності.
Отже позивачем податковий кредит з податку на додану вартість у вересні 2014 року по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Ерібор" сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.
Посилання відповідача на відсутність реальності здійснення господарських операцій між ПП "ТМ - Новатор" та ТОВ "Ерібор", які ґрунтуються на встановленні того, що ТОВ "Ерібор" не подано до Кременчуцької ОДПІ звітність по ПДВ за вересень 2014 року, відбулося формування податкового кредиту ТОВ "Ерібор" за рахунок "сумнівних" постачальників, у ланцюгах постачання не встановлено нарахування та сплату податкових зобовязань, відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.
Наведені вище норми Податкового кодексу України не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту від фактичної сплати постачальниками по всьому ланцюгу поставки сум ПДВ до бюджету, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована.
Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту лише за встановленого факту сприяння останнім першому в ухиленні від виконання податкового обов'язку або факту їхніх сумісних дій по створенню схеми незаконної мінімізації податкових зобов'язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, не встановлені.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2015р. по справі № 816/1072/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5
Судове рішення № 47546266, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.07.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/1072/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: