Ухвала суду № 47545926, 28.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1906/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» (далі - Позивач, ТОВ «Парком Транс») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - Відповідач, ГУ ДФС у Київській області) про визнання неправомірним та скасування наказу ГУ ДФС у Київській області від 29.04.2015 року №155 «Про проведення фактичної перевірки» (далі - оскаржуваний наказ, наказ №155).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що у Відповідача були відсутні правові підстави для проведення фактичної перевірки Позивача, а тому прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на помилковості висновків Київського окружного адміністративного суду щодо відсутності підстав для проведення перевірки.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що 29.04.2015 року начальником ГУ ДФС у Київській області видано наказ №155 (а.с. 18), яким відповідно до вимог ст. 75, ст. 80, ст. 81 ПК України приписано начальнику управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Сичу А.М. на підставі п. 80.2 ст. 80 ПК України організувати проведення фактичної перевірки ТОВ «Парком Транс» (код за ЄДРПОУ 38510873) за адресою: Київська області, Переяслав-Хмельницький районі, с. Переяславське, вул. Шевченка, 1-А, з 05.05.2015 року тривалістю 10 діб.

У зв'язку з чим працівниками Відповідача на підставі направлень на перевірку від 05.05.2015 року №1486 (а.с. 36) та від 05.05.2015 року №1487 (а.с. 38), виданих на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України та наказу №155, вчинено дії щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «Парком Транс». Водночас, відповідальними особами Позивача після отримання копії наказу №155 та направлень на перевірку відмовлено у проведення перевірки працівникам ГУ ДФС у Київській області у зв'язку з тим, що останніми не надано підтвердження викладених в направленні підстав для проведення перевірки, а оскаржуваний наказ взагалі не містить підстав для здійснення контрольного заходу. Зазначені обставини зафіксовані в направленні на проведення перевірки (а.с. 37), а також в актах від 05.05.2015 року про відмову від підпису у направленні на перевірку №2/10-36-21-03 (а.с. 40) та відмови від допуску до перевірки №1/10-36-21-03 (а.с. 41).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 75, 80, 81 Податкового кодексу України, прийшов до висновку, що Відповідач не набув права на проведення фактичної перевірки ТОВ «Парком Транс» у зв'язку з порушенням процедури, яка передує проведенню такої перевірки, а тому оскаржуваний наказ підлягає скасуванню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Приписи пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, визначених пп. пп. 80.2.1 - 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Тобто, існування хоча б однієї з обставин, передбачених вказаними положеннями ПК України, наділяє контролюючий орган правом на проведення фактичної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, в направленнях на проведення перевірки Відповідачем було вказано, що контрольних захід здійснюється на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Так, відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може бути проведена у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Водночас, як вірно наголосив суд першої інстанції та не спростував Апелянт, жодних доказів отримання такої інформації від органів державної влади або органів місцевого самоврядування Відповідачем як суб'єктом владних повноважень надано не було.

При цьому, зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що в ньому взагалі не вказано підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, положення якого стали підставою для призначення фактичної перевірки ТОВ «Парком Транс», як і не зазначено, яку саме інформацію та від якого органу державної влади чи місцевого самоврядування отримало ГУ ДФС у Київській області, що стала підставою для прийняття наказу №155.

Згідно п. 80.5 ст. 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Приписи п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України закріплюють, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Наведене дає підстави для висновку, що за умови оформлення документів, які повинні бути надані перед початком перевірки, з порушенням вимог зазначеного пункту, у платника податку виникає право недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

Відтак, посилання Апелянта на протиправність відмови ТОВ «Парком Транс» у допуску працівників ГУ ДФС у Київській області є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, зважаючи на те, що всупереч вимог пункту 80.2 ст. 80 ПК України оскаржуваний наказ не містив підстав для проведення фактичної перевірки, колегія суддів приходить до висновку про те, що наказ №155 підлягає скасуванню як такий, що оформлений без дотримання вимог чинного законодавства, на чому вірно наголосив суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.