Ухвала суду № 47545844, 23.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1062/15 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські макарони" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області, за участю третьої особи без самостійних вимог Приватного підприємства "Компромісс Плюс" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські макарони" (далі - ТОВ "Українські макарони") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області (далі - Вишгородська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2014 р. №0003672201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вишгородської ОДПІ від 17.10.2014 р. №0003672201.

На вказану постанову Вишгородська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Вишгородською ОДПІ на підставі наказу від 12.09.2014 р. №540 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Українські макарони" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ПП "Компромісс Плюс" за період 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р., за результатами якої складено акт перевірки від 26.09.2014 р. №2012/10-08-22-01/31239749.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2,198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2014 року на суму 1 321 600,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2014 р. №0003672201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 1 321 600,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 330 400,00 грн.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період позивач мав господарські відносини з ПП "Компромісс Плюс" на підставі договору поставки від 22.04.2014 р. №1282, та додатку №1 до договору поставки. За умовами вказаного договору ПП "Компромісс Плюс" (постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ "Українські макарони" (покупець), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Кількість, асортимент, ціна товару, терміни передачі і оплати, місце постачання товару визначені вказаним додатком до договору.

На підтвердження реальності виконання умов вказаного договору позивачем надано належні первинні документи, зокрема договір поставки від 22.04.2014 р. №1282, додаток №1 до договору поставки, видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, акт прийому-передачі товару №1 від 22.04.2014 р., акт прийому-передачі товару на комісію №1 від 22.04.2014 р., вантажну митну декларацію від 15.05.2014 р. №500010003/2014/003578, лист ПП "Компромісс Плюс" від 25.06.2014 р. №25/06 з відміткою про прийняття його ДПІ Приморського району м. Одеси та банківські виписки.

Копії таких документів містяться в матеріалах справи, відповідають чинному законодавству та дають можливість встановити зміст і обсяг господарських операцій.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що на письмовий запит Вишгородської ОДПІ від 28.08.2014 р. №3510/10/22-01/10-08/3660 про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань господарських взаємовідносин з ПП "Компромісс Плюс", позивачем вчасно надані письмові пояснення від 08.09.2014 р. №210, які отриманні відповідачем 08.09.2014 р., про що свідчить дата на штампі вхідної кореспонденції.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом.

Разом з тим, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Крім того, постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року по справі №810/5506/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року, - визнано протиправними дії відповідача, які полягали у прийнятті наказу від 12.09.2014 р. №540 «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Українські макарони» (за наслідками якого винесено акт перевірки від 26.09.2014 р. №2012/10-08-22-01/31239749).

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 17.10.2014 р. №0003672201, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Вишгородської ОДПІ необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 27.07.2015 року

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Межевич М.В.

Земляна Г.В.