Постанова № 47544599, 28.07.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2015 р. Справа № 902/485/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Тимошенко О.М.

суддів Огороднік К.М.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області на рішення господарського суду Вінницької області від 07.05.15 р.

у справі № 902/485/15 (суддя Білоус В.В. )

позивач Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області

відповідач Приватне підприємство "Поділля техмонтаж"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної фінансової інспекції у Вінницькій області

про стягнення 12 445,69 грн. безпідставно набутих коштів

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 07.05.2015 року у справі №902/485/15 в позові Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля техмонтаж", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної фінансової інспекції у Вінницькій області про стягнення 12 445,69 грн. безпідставно набутих коштів - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Відповідач - ПП "Поділля техмонтаж" у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.101 ГПК України, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, відповідно до п.4 ухвали апеляційного суду від 12.06.2015 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 01.03.2012 року по 03.12.2012 року між Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області (замовник/позивач) та Приватним підприємством "Поділля техмонтаж" (підрядник/відповідач) було укладено ряд договорів підряду, предметом яких є виконання робіт по реконструкції міжбудинкової каналізаційної мережі, системи водовідведення ДНЗ "Казка", по капітальному ремонту пам"ятника воїнам - односельчанам загиблих на фронтах ВВВ, по капітальному ремонту фундаменту будинку гуртових робіт, по будівництву водопостачання та водовідведення будинку гуртових робіт, а саме:

- договір підряду №04 від 01.03.2012 року по реконструкції міжбудинкової каналізаційної мережі житлового масиву Агромаш смт. Стрижавка Вінницького району на суму 291,465 тис. 00 коп. (т.1, а.с.7-10);

- договір підряду №10 від 10.05.2011 року по капітальному ремонту пам"ятника воїнам - односельчанам загиблих на фронтах ВВВ 297 чоловік, смт.Стрижавка на суму 64.761 тис.грн.00 коп. (т.1, а.с.133-136) та додаткову угоду №09 від 23.05.2012 р. № 09, згідно якої договірна ціна робіт, доручених до виконання підряднику, складає: 99.989 тис.грн.00 коп. (т.1, а.с.148-151) та додаткову угоду № 09/1 від 06.08.2012 р., згідно якої договірна ціна робіт, доручених до виконання підряднику, складає: 48.337 тис.грн.16 коп. (т.1, а.с.174-177);

- договір підряду №13 від 01.06.2012 року на будівництво водопостачання та водовідведення будинку гуртових робіт по вул.40-річчя Перемоги 3-А смт.Стрижавка на суму 57.039 тис. грн. (т.1, а.с.246-249);

- договір підряду №14 від 01.06.2012 року по капітальному ремонту фундаменту будинку гуртових робіт смт.Стрижавка на суму 54.292 тис. грн. (т.1, а.с.226-229);

- договір підряду №22 від 03.12.2012 року по реконструкції системи водовідведення ДНЗ "Казка" по вул. Приміській в смт. Стрижавка Вінницького району на суму 105.155 тис. грн. 00 коп. (т.1, а.с.196-199).

В п.13.1. договорів підряду сторони передбачили, що фінансування робіт (будівництва об"єкта) здійснюється за рахунок таких джерел і в таких сумах: кошти місцевого бюджету.

Договори підряду та додаткові угоди до них підписано селищним головою Яковенком В.І., та директором Підприємства Кліменчуком П.П., скріплено відтисками печаток сторін.

Як встановлено судами обох інстанцій, позивачем на виконання умов договору виконано роботи по реконструкції, будівництву та капітальному ремонті на загальну суму 587 685,16 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт, довідками про вартість виконаних робіт.

Позивач - Стрижавська селищна рада прийняла вказані роботи та оплатила їх у повному обсязі без будь-яких зауважень чи заперечень щодо якості чи вартості, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, кошторисна документація, платіжні доручення (т.1, а.с.128-249, т.2, а.с.27).

Як вбачається з матеріалів справи, інспекторами Вінницької об'єднаної державної фінансової інспекції на виконання п.3.3.6.1 Плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ у Вінницькій області на ІІ квартал 2014 року та на підставі направлень від 22.07.2014р. №354, від 27.06.2014р. №342, від 22.07.2014р. за №352 та від 22.07.2014р. №353 - проведено ревізію селищного бюджету фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Стрижавської селищної ради за період з 01.01.2012 року по 01.06.2014р., в ході проведення якої було виявлено ряд порушень чинного законодавства, про що складено відповідний Акті ревізії від 12.09.2014р. №02-15/208 (т.1, а.с. 11-14).

Згідно акту ревізії від 12 вересня 2014 року № 05-15/208 за наслідками зустрічної звірки проведеної у ПП "Поділля техмонтаж" встановлено, що вказаним підрядником виконання робіт проведено у відповідності до умов договорів. Розрахунки за виконанні роботи селищною радою на момент завершення ревізії проведено в повному об'ємі на підставі актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3.

Проведеною зустрічною звіркою на предмет дотримання підприємством правил та нормативів при визначенні вартості виконаних робіт, встановлено, що останнім в порушення вимог п.3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1- 2000 при формуванні договірних цін на виконання капітальних ремонтів та реконструкції об'єктів соціальної сфери комунального призначення селищної ради до кошторисної документації та відповідно в послідуючому до актів виконаних робіт форми КБ-2в внесено витрати, які не відповідають фактичним обсягам виконаних робіт, що призвело до прийняття селищною радою до оплати завищеної вартості виконаних робіт на загальну суму - 12445,69 грн. Прийняття до оплати селищною радою завищеної вартості виконаних підприємством робіт призвело до заподіяння шкоди (збитків) селищній раді на загальну суму - 12445,69 грн.

21.11.2014 року позивач, посилаючись на вищевказаний Акт ревізії, звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати бюджету Стрижавської селищної ради зайво виплачені кошти в сумі 12 445,69 грн., яка залишена останнім без відповіді та належного реагування (т.1, а.с.32).

В подальшому, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.01.2015 року у справі №802/4010/14-а за позовом Державної фінансової інспекції у Вінницькій області до Стрижавської селищної ради про зобов'язання вчинити дії, серед іншого, зобов'язано Стрижавську селищну раду виконати законні вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області, а саме, провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт чи надання послуг ТОВ "Поділля техмонтаж" на суму 12445,69 грн. (т.1, а.с.33-38).

Враховуючи вищевикладене, Стрижавська селищна рада, посилаючись на вимоги ст.1212 ЦК України, звернулася до господарського суду з позовом до ПП "Поділля техмонтаж" про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 12 445,69 грн.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є стягнення 12445,69 грн. - безпідставно отриманих коштів; підставою позовних вимог зазначено ст.1212 ЦК України та акт ревізії № 02-15/208 від 12.09.2014 року про завищення вартості виконаних робіт на суму 12 445, 69 грн.

Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1)повернення виконаного за недійсним правочином;

2)витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3)повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4)відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Слід зазначити, що правовідносини сторін у цьому спорі регулюються нормами зобов'язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч.1 ст.1212 ЦК України, в тому числі й щодо вимоги повернути замовнику сплачені кошти в зв'язку з завищеною вартістю виконаних робіт (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України №5006/18/13/2012 від 22.01.2013р., №3-64гс14, 3-129гс14 від 14.10.2014 року, № 910/1913/15 від 25.02.2015 р., Вищого господарського суду України № 904/7256/13 від 11.06.2014 р., № 920/1907/13 від 12.06.2014 р., № 910/20975/13 від 18.06.2014 р., № 904/338/14 від 05.08.2014 р., №5004/508/12 від 19.11.2014р.).

Оскільки між позивачем та відповідачем в період з 2011 року по 2012 рік було укладено ряд договорів підряду, предметом яких є надання у 2011-2012 роках замовникові послуг по реконструкції, будівництву та капітальному ремонту об'єктів соціальної сфери комунального призначення селищної ради в межах виділених фінансових ресурсів, а правовідносини між сторонами, які виникли з вказаних договорів регулюються ст.837 ЦК України, то кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як розрахунок за підрядні роботи, тобто, такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому їх не може бути витребувано в порядку статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За положеннями ч.ч. 1,2 ст.837, ч.1 ст.843, ч.1 ст.844, ч.2 ст.845 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом апеляційної інстанції на підставі правової оцінки умов договорів підряду встановлено, що умови, викладені в договорах, були визначені та погоджені сторонами. Вказані договори містять умови про предмет, ціну та строк їх дії (умови, що є обов'язковими згідно зі ст.180 ГК України), та інші умови, жодна з яких не суперечить чинному законодавству.

Як вже зазначалося вище, роботи за договорами підряду виконані відповідачем/виконавцем і оплачені позивачем/замовником в повному обсязі.

Апеляційним судом не встановлено, а позивачем не доведено існування розбіжностей між вартістю підрядних робіт, зазначених у договорах, та вартістю виконаних робіт, яка зазначена в актах приймання виконаних будівельних робіт, а їх вартість, яка відображена в цих актах, не виходить за межі договірних цін, довідок про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат), а відтак колегія суддів приходить до висновку про дотримання сторонами такої істотної умови, як ціна договору.

Наявні ж доводи позивача по суті спрямовані на зміну ціни в договорах (актах виконаних робіт) після їх виконання сторонами, що суперечить вимогам ч.3 ст.632 ЦК України.

При цьому, апеляційний суд також враховує, що укладені між сторонами договори та акти виконаних робіт в частині визначення договірної ціни не визнано недійсними повністю або частково з підстав її завищення, в зв'язку з чим, в силу вимог ст.204 ЦК України презюмується правомірність цих договорів в цілому, в тому числі і в частині такої істотної умови як ціна договору.

Колегією суддів не приймаються до уваги посилання скаржника на те, що підставою для повернення коштів є обставини, встановлені державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області в акті №02-15/208 від 12.09.2014 року, оскільки за умови існування між сторонами договірних правовідносин, неналежне виконання відповідачем умов договорів може слугувати підставою для відповідальності, а не підставою для повернення коштів відповідно до ст.1212 ЦК України, так як підстави набуття майна не відпали.

В такому випадку, посилання на Акт ревізії №02-15/208 від 12.09.2014 року, як на підставу для задоволення позовних вимог, є необґрунтованим, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, тим більше, що всі умови договорів двома сторонами вже виконані.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23.04.2011 року №499/2011 (далі - Положення, Держфінінспекція) визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (п.7 Положення).

Відповідно до п.6.2. роз'яснень Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визначенням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000р. №02-5/35, акти ревізії не мають обов'язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді.

Отже, судом звертається увага на те, що акт ревізії державної фінансової інспекції в Вінницькій області №02-15/208 від 12.09.2014 року повинен бути оцінений згідно з правилами ст.43 ГПК України. Виявлені інспекцією порушення не впливають на умови укладених між сторонами та виконаними ними договорів, та не можуть їх змінювати, а є лише підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому законом порядку.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо неприйняття часткового визнання відповідачем позову, оскільки зазначене суперечить ч.6 ст.22 ГПК України.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Вінницької області від 07.05.2015 року у справі №903/124/15 - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.