Рішення № 47541475, 21.07.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.2015 Справа № 920/575/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Пиво", м. Суми,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дочірнє підприємство "Промтехпостач", м. Суми,

про стягнення 7 543 333 грн. 07 коп.,

судДя ЗражевсЬкий Ю.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Перетятько С.М.,

від відповідача: Жилов Д.М. (довіреність від 20.06.2015 року),

від третьої особи: не з'явився,

У судовому засіданні брала участь секретар с/з Г.В.Силецька

Суть спору: відповідно до вимог позовної заяви позивач ПАТ «Брокбізнесбанк» просить суд в рахунок погашення заборгованості ДП «Промтехпостач» перед ПАТ «Брокбізнесбанк» по кредитному договору № 120-Ю від 27.02.2008 року в загальному розмірі 7 543 333,07 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, який зазначений у позові, шляхом проведення публічних торгів в межах виконавчого провадження за початковою ціною, що буде визначена рішенням суду на підставі експертної оцінки.

Ухвалою господарського суду від 22.04.2014 року було призначено судову будівельно-технічну експертизу у даній справі.

Відповідно до експертного висновку № 602 від 17.07.2014 року ліквідаційна вартість предмету іпотеки становить 3 207 000 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, відповідно до якого просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив:

Як зазначалося вище, позивач - ПАТ «Брокбізнесбанк» просить суд в рахунок погашення заборгованості ДП «Промтехпостач» перед ПАТ «Брокбізнесбанк» по кредитному договору № 120-Ю від 27.02.2008 року в загальному розмірі 7 543 333,07 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, зазначений у позові, шляхом проведення публічних торгів в межах виконавчого провадження за початковою ціною, що буде визначена рішенням суду на підставі експертної оцінки.

Вказані вимоги мотивовані тим, що між АБ «Брокбізнесбанк» та ДП «Промтехпостач» було укладено договір № 120-ю від 27.02.2008 року з додатковими угодами до нього, відповідно до умов якого банк надав позивальнику кредит у розмірі 4 000 000,00 грн., а позивальник зобов'язався використати його за цільовим призначенням, сплатити банку відсотки за користування кредитом та повернути кредит частинами в розмірах та строки, визначені кредитним договором, але не пізніше 07.02.2013 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед позивачем за Кредитним договором між банком та товариством з обмеженою відповідальністю «АС-Пиво» (надалі за текстом -відповідач, іпотекодавець) був укладений Іпотечний договір № 120/1 від 27.02.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бирченко Л.Л., зареєстрований в реєстрі за № 654 (надалі за текстом - Договір іпотеки), згідно з яким в забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором було передано в іпотеку банку наступне нерухоме майно:

- нежиле приміщення, пивоварний комплекс з баром та адміністративними приміщеннями -цегляні, загальною площею 644,5 кв.м, що розташовані за адресою: м. Суми, вул. Псільська, 26 та належать на праві власності Відповідачу на підставі Свідотства про право власності на нежитлові приміщення, виданого Сумською міською радою 07.07.2000 року, що підтверджується: Реєстраційним посвідченням Сумського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації за №550 від 14.11.1997 року. Витягом КП Сумського МБТ1 з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 5158969 від 23.01.2008 року. Земельна ділянка на якій розташований Предмет іпотеки передана в оренду Іпотекодавцю за Договором оренди земельної ділянки за реєстраційним № 4332 від 16.08.2006 року, затвердженого рішенням Сумської міської Ради від 27.09.2006 року за № 184-МР.

Матеріали справи свідчать, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання за Кредитним договором - надав кредитні кошти у розмірі 4 000 000,00 гривень, ще підтверджується платіжними дорученнями: № 1 від 27.02.2008 року, № 3 від 29.02.2008 року, №4 від 03.03.2008 року, № 5 від 03.03.2008 року, №6 від 05.03.2008 року, № 7 від 05.03.2008 року, № 9 від 12.03.2008 року, №8 від 11.03.2008 року, №289 від 01.04.2008 року.

Проте, позичальник не виконав перед позивачем прийнятих на себе договірних зобов'язань, передбачених вищезазначеним Кредитним договором.

Згідно п. 2.5 Кредитного договору, повернення кредиту здійснюється шляхом здійснення платежів на позичковий рахунок № 20628005720220, відкритий банком позичальнику в Сумській філії АБ «Брокбізнесбанк», в строки передбачені графіком викладеному в Додатку №і до Кредитного договору.

Позивач вказує, що з дати видачі кредиту позичальник не здійснював погашення тіла кредиту відповідно до графіку погашення кредиту, а починаючи з 15.08.2012 року позичальником повністю не виконуються зобов'язання за Кредитним договором щодо сплати процентів за користування кредитом, що є порушенням п. 4.2.1 Кредитного договору.

Відповідно до статті 6 Кредитного договору, невиконання з боку боржника своїх зобов'язань перед банком за цим Кредитним договором, є підставою для набуття банком права вимагати від позичальника дострокового повернення всього кредиту разом із нарахованими процентами. Враховуючи вищезазначені порушення позичальником умов кредитного договору, позивач звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовною заявою до позичальника та фізичної особи - поручителя про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № 120-ю від 27 лютого 2008 року в розмірі 6 055 160,05 гривень. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.03.2013 року, на користь позивача стягнуто з ДП «Промтехпостач» заборгованість за кредитним договором в розмірі 6 055 160,05 гривень та судові витрати в розмірі 3 219,00 грн.

Станом на 07.04.2014 року заборгованість позичальника перед банком по кредитному договору 120-ю від 27.02.2008 року склала 7 543 333,07 грн.

Відповідно до ч.5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст.ст. 7, 12, 33 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги. включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання; у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки; у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до умов п. 1.2 Договору іпотеки, за рахунок Предмету іпотеки позивач має право задовольнити свої вимоги за Кредитним договором № 120-ю від 27.02.2008 року (щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, пені, штрафів та всіх інших сум передбачених кредитним договором), а також відшкодувати в повному обсязі всі свої витрати пов'язані із реалізацією прав, що випливають із іпотечного договору (зокрема, пов'язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки).

Пунктом 5.1.1 Іпотечного договору передбачено право позивача звернути стягнення на Предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог з вартості Предмету іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання Позичальником основного зобов'язання або його частини, воно не буде виконане.

Відповідно до пунктів 7.4, 7.5 статті 7 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на вибір позивача, як іпотекодержателя, в тому числі - за рішенням суду.

Судом встановлено, що 17.07.2013 року позивачем на адресу позичальника та іпотекодавця в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» була направлена Вимога про усунення порушення основного зобов'язання. Позичальник та іпотекодавець отримали зазначену вимогу 31.07.2013 року, що підтверджується підписом їх представників на поштовому повідомленні про вручення листа. Однак, вимога залишається незадоволеною, у зв'язку з чим, банк і звернувся до суду з відповідним позовом.

Проте, як встановлено судом, ухвалою господарського суду від 16.06.2015 року № 920/1650/14 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційного балансу ДП «Промтехпостач» ТОВ «АС-Пиво» (код ЄДРПОУ 23819984), провадження у справі припинено.

06.07.2015 року внесено запис про державну реєстрацію припинення вищевкаазної юридичної особи, у зв'язку з його ліквідацією, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, стном на 20.07.2015 року.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи із змісту ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ст. 575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застави. Так, згідно з частиною першою зазначеної статті іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Частиною 5 ст. З Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 593 Цивільного кодексу України передбачено, що право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до приписів ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється, серед іншого, у разі припинення основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з приписами ст. 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Частиною 4 ст. 91 Цивільного кодексу України визначено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідація - це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна. Таким чином, враховуючи особливості ліквідації юридичної особи внаслідок її банкрутства, зважаючи на положення вищезазначеного Закону вимоги, заявлені до боржника за зобов'язаннями останнього, вважаються погашеними. Отже, ліквідація юридичної особи внаслідок її банкрутства є припиненням без правонаступництва.

Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України та ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З правового аналізу зазначених норм права можна зробити висновок, що припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом, є підставою до припинення іпотеки, яка має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняються.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.09.2013р. у справі №6-52цс13.

У відповідності до приписів ст. 111 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 - цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

За встановлених обставин та з урахуванням вищенаведених законодавчих приписів, враховуючи ліквідацію юридичної особи-боржника за первісним зобов'язанням Дочірнього підприємства «Промтехпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Пиво», усі зобов'язання вищевказаної юридичної особи є припиненими, в тому числі, припинились зобов'язання за кредитним договором від 27.02.2008 р. № 120-ю, що, в свою чергу, призвело до припинення іпотеки за іпотечним договором № 120/1 від 27.02.2008 р., як похідного зобов'язання.

Тким чином, позовні вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову - відмовити.

Повний текст рішення складено 27.07.2015 года.

Суддя Ю.О. Зражевський