Рішення № 47540647, 23.07.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2015 р. Справа № 911/2652/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Теорет», м. Київдо товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1», Київська обл., м. Сквирапро стягнення коштів, за участю представників:

позивача:Блажієвська Л.В., довіреність №2 від 16.06.2015 року;відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Теорет» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1» (відповідач) про стягнення 104 717,55 грн. основного боргу та 10 580,36 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договором поставки від №135 від 22.11.2010 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.06.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 09.07.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.07.2015 року розгляд справи було відкладено на 23.07.2015 року.

Представник відповідача у судове засідання 23.07.2015 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.11.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Теорет» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» (покупець) було укладено договір поставки №135, за умовами якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно із замовленнями покупця (додаток № 1 «Бланк замовлення» до договору) та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору, на умовах цього договору. Покупець надає замовлення постачальнику на підставі специфікації, затвердженої сторонами та діючої на дату замовлення, в якій наведено список товарів, що поставляється за цим договором, та їх ціни, які є невід'ємною частиною цього договору (додаток №2 «Специфікація»).

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник повинен поставляти товари вчасно, до відповідної філії, магазину «Покупця», який вказаний у замовленні, у відповідній кількості та належної якості, а також у відповідності до усіх інших вимог згідно з замовленням, договором та законодавством. Замовлення покупця на поставку товарів обов'язкові для постачальника. Замовлення можуть надаватись постачальникові у письмовій формі, по факсу, електронній пошті або у іншій формі, прийнятній для покупця, за 6 днів до дня поставки товару (максимально 7 днів). Постачальник повинен зазначати в усіх документах, що стосуються поставки, таку інформацію, яка також буде зазначена у замовленні: 2.1.1. Номер замовлення покупця; 2.1.2. Номер магазина покупця; 2.1.3. Адресу місця доставки товару; 2.1.4. Дату замовлення; 2.1.5. Кодовий номер постачальника та покупця, найменування та кількість товарів, що поставляються; 2.1.6. Назву і номер постачальника; 2.1.7. Назва перевізника.

Право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товари поставлено Покупцеві вивантаженим на приймальну платформу магазину, і сторони підписали накладну, що засвідчує те, що товари були отримані покупцем (п. 2.7. договору).

Постачальник поставляє, а покупець оплачує товари за цінами, зазначеними у специфікації (додаток № 2 до договору) затвердженій сторонами (п. 3.1. договору).

Це договір укладений строком до 31 грудня 2010 року. Строк дії цього договору автоматично подовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір припинити його дію (п. 8.1 договору).

У відповідності до ч. 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно ст. 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Теорет» (постачальник), товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-1» було укладено додаткову угоду №б/н від 16.12.2014 року про заміну сторони у зобов'язанні, згідно якої сторони дійшли згоди про заміну сторони сторони покупця з ТОВ «Край-2» на ТОВ «Край-1» у зобов'язаннях по договору поставки з дати підписання цієї додаткової угоди.

На виконання умов договору позивачем у період з грудня 2014 року по квітень 2015 року поставлено відповідачу товар на загальну суму 60 223,06 грн., що підтверджується видатковими накладними копії, яких наявні в матеріалах справи.

Також до відповідача перейшло зобов'язання первісного покупця (ТОВ «Край-2») по оплаті отриманого від позивача товару за договором поставки №135 від 22.11.2010 року у розмірі 44 494,49 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем після часткової оплати заборгованість у сумі 104 717,55 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України)

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Статтею 692. ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 104 717,55 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до п. 3.8. договору, за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нарахована пеня у розмірі 10 580,36 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 10 580,36 грн., яка нарахована позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2 305,96 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1» (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Леніна, буд. 19, кв. 13, код 22863249) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Теорет» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 30, оф. 10, код 3177647) 104 717 (сто чотири тисячі сімсот сімнадцять) грн. 55 коп. основного боргу, 10 580 (десять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. 36 коп. пені, 2 305 (дві тисячі триста п'ять) грн. 96 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено: 28.07.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак