Рішення № 47540592, 22.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2015№910/20215/14

За позовом Військового прокуратура Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння"

про стягнення 1 300 000,00 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

Від прокуратури: Стригун М.А. - за посв.№025147 від 26.03.2014;

від позивача: Ковальчук І.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: Торосян К.Р. - представник за дов.

Рішення прийняте 22.07.2015, у зв'язку з оголошенням перерви 13.07.2015 на 22.07.2015.

У судовому засіданні 22.07.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" про стягнення 1 300 000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2014 року у справі №910/20215/14, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року, позові вимоги задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2015 року рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року у справі №910/20215/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ та довідки про автоматичний розподіл справ між суддями справа №910/20215/14 передана на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою від 05.05.2015 справу прийнято до провадження судді Літвінової М.Є., розгляд справи призначено на 08.06.2015.

В судовому засіданні 08.06.2015, в порядку ст.77 ГПК України, оголошено перерву на 17.06.2015.

В судовому засіданні 17.06.2015, відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 24.06.2015.

Ухвалою від 24.06.2015, продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 13.07.2015.

В судовому засіданні 13.07.2015, в порядку ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 22.07.2015.

Відповідач заперечив проти позовних вимог та зазначив, що виконавцем було подано, а замовником в особі заступника Міністра оборони України прийнято звіт за використання наданого авансу на етап 2 по д/у №2 до договору №117539 від 08.08.1997 ДКР шифр "Бліндаж" на суму 750 502,76 грн., тобто роботи були прийняті замовником, а твердження про не виконання робіт за угодою, відповідач визнав безпідставними. Крім того, відповідач зазначив, що позивачу було направлено проект договору про продовження терміну дії контракту, однак він його залишив без підпису.

Відповідач просив суд застосувати строк позовної давності.

У судовому засіданні 22.07.2015, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

08.08.1997 року між Міністерством оборони України (далі по тексту - позивач, замовник) та Державним підприємством "Науково-технічний центр "Артилерійсько-стрілецького озброєння" (правонаступником якого є Державне підприємство "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння", далі по тексту - відповідач, виконавець) укладено Договір на виконання дослідно-конструкторської роботи шифр "Бліндаж" № 117539 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, виконавець зобов'язується виконати та здати замовнику, а останній зобов'язується прийняти та оплатити дослідно-конструкторську роботу по темі "Бліндаж". Повний обсяг роботи та окремі її етапи вказані в доданій до Договору відомості, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

20.12.2006 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до якої в додаток до основного договору головний виконавець відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 28.10.2005 р. № 405 зобов'язується виконати й здати генеральному замовнику, а останній зобов'язується прийняти та оплатити роботу по темі: Участь у створенні дослідного зразка № 2 модернізованої бойової машини БМП-1 з удосконаленою системою керування вогнем "Тандем" та участь у державних випробуваннях дослідних зразків № 1 та № 2 модернізованої БМП-1.

Додатком № 1 до Додаткової угоди № 2 до Договору затверджено відомість виконання дослідно-конструкторської роботи, а саме: етапи роботи, терміни виконання етапів та ціну. Пунктом 23 Договору сторони передбачили сплату авансу в розмірі 80% від узгодженої попередньої ціни етапу, а протоколом, затвердженим 10.07.2009 р., узгоджено попередню ціну етапу № 2, яка становить 1 742 400,12 грн.

Узгоджувальним протоколом №15 від 14.07.2009 року сторони встановили, що за рішенням замовника розрахунки за роботи можуть здійснюватись шляхом попередньої оплати у розмірі до 100% від суми етапу.

Узгоджувальним протоколом №16 від 10.03.2010 року сторони встановили, що виконання робіт за додатковою угодою №2 до Договору завершується участю у проведенні державних випробувань дослідного зразка №2 у строк 01.05.2010 р. - 30.11.2010 р., термін дії додаткової угоди №2 до Договору - до 28.02.2011 р.

Додатковою угодою № 5 від 27.12.2012 р. було встановлено термін дії Договору до 31.12.2013 р.

На виконання умов Договору та Додаткової угоди №2 позивачем перераховано на рахунок відповідача аванс у розмірі 1 300 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 247/2/74 від 14.07.2009 року.

12.03.2013 позивач звернувся до відповідача з претензією про стягнення боргу на суму 1 300 000,00 грн., яка залишена без задоволення.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.01.2012 №32/185, у зв'язку з порушенням строків виконання робіт по етапу 2, суд задовольнив вимоги позивача та стягнув з Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" на користь Міністерства оборони України пеню в сумі 26 136,00 грн., штраф в сумі 17 424,00 грн. та судовий збір в сумі 1 411,50 грн. (рішення набрало законної сили 07.02.2012).

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.07.2013 №910/8780/13, позов задоволено повністю та зобов'язано державне підприємство "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" виконати роботи етапу № 2 з виготовлення дослідного зразка №2 модернізованої бойової машини піхоти БМП-1 з системою керування вогнем "Тандем" та проведення попередніх випробувань, коригування робочої конструкторської документації за результатами попередніх випробувань (рішення набрало законної сили 20.08.2013).

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Додатковою угодою №6 від 31.12.2013, сторони встановили термін дії контракту до 31.12.2014.

Тобто, після прийняття рішення суду про зобов'язання виконати роботи по етапу 2, сторони продовжити строк дії контракту із зазначеною метою, однак доказів виконання вказаного рішення суду сторони не надали.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що роботи щодо завершення етапу №2 з виготовлення дослідного зразка №2 модернізованої бойової машини піхоти БМП -1 з системою керування вогнем "Тандем" та проведення попередніх випробувань, коригування робочої конструкторської документації за результатами попередніх випробувань виконавцем не виконані. Міністерство постійно додатковими угодами №3, 4, 5 постійно переносились строки виконання етапу №2, однак виконавець вже протягом чотирьох років не виконує свої зобов'язання за контрактом.

Прокурор зазначив, що кошти заявлені до стягнення у розмірі 1 300 000,00 грн. є заборгованістю, яку відповідач має сплатити на користь позивача, у зв'язку з не виконанням робіт по етапу 2.

Відповідач заперечив проти позовних вимог та зазначив, що свої зобов'язання виконав, та продовжити роботи по етапу 2 відповідач не можу, у зв'язку з не продовженням терміну дії контракту позивачем.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що заявлені у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 892 ЦК України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Згідно зі ст. 897 ЦК України виконавець за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний, зокрема, виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до п. 12 додаткової угоди №2 до контракту, у випадку призупинення за вимогою генерального замовника виконання етапу, початого головним виконавцем на більше трьох місяців, генеральний замовник у разі не поновлення робіт сплачує фактичні витрати по виконанню обсягу роботи на час призупинення виконання без включення прибутку до ціни виконаних робіт після проведення комісією генерального замовника інвентаризації виконаного обсягу робіт.

Робота припинена за рішенням замовника на підставі акту перевірки виконаних робіт, затвердженого у встановленому порядку, оплачується по фактично здійснених витратах з рівнем рентабельності, передбаченим в ціні на дану роботу.

Робота припинена з вини виконавця, передбачає повернення замовнику отриманих коштів по додатковій угоді з урахуванням інфляційних процесів.

Етап №2 - участь у доробленні дослідного зразка №2 модернізованої бойової машини БМП-1 з системою керування вогнем "Тандем" та проведенні попередніх випробувань. Коригування РКД за результатами попередніх випробувань.

Відповідно до ч.1 ст. 894 ЦК України, виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Судом встановлено, що строк дії контракту сторони погодили до 31.12.2014.

Незважаючи на продовження строку дії контракту, доказів підписання акту виконаних робіт по спірному етапу сторони не надали.

Лише, в матеріалах справи міститься звіт за використання наданого авансу на етап 2, що затверджений заступником Міністра оборони України 19.05.2010 та ТВО директора Департаменту розробки і закупівлі озброєння та військової техніки МОУ - 18.05.2010. В зазначеному звіті, вказано, що станом на 20.12.2009 виконавцем виконано роботи етапу 2 на суму 750 502, 76 грн. Первинних документів, на підтвердження виконання робіт по етапу 2 на суму 750 502,76 грн., виконавець суду не надав.

Судом також встановлено, що виконавець направив на адресу замовника проект додаткової угоди до контракту про його продовження до 31.12.2015, у зв'язку з не повним виконанням робіт, однак замовник відмовився підписувати проект цього договору та продовжувати термін дії контракту.

Факт не виконання виконавцем робіт по етапу 2 належним чином доведений та не спростований відповідачем.

Таким чином, з урахуванням абз. 3 п. 12 додаткової угоди №2 до контракту, суд дійшов висновку, що роботи по етапу №2 припинені з вини виконавця (доказів протилежного суду не надано), тому є підстави для повернення коштів замовнику отриманих виконавцем.

Таким чином, враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення не повернутої частини коштів попередньої оплати є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Щодо пропуску строку позовної давності, слід зазначити наступне.

Статтями 256, 257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статті 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Пунктом 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" встановлено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

При цьому визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил статті 261 Цивільного кодексу України, частиною 5 якої передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З урахуванням наведеного, суд взяв до уваги рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2013 №910/8780/13, яким зобов'язано державне підприємство "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" виконати роботи етапу № 2 з виготовлення дослідного зразка № 2 модернізованої бойової машини піхоти БМП-1 з системою керування вогнем "Тандем" та проведення попередніх випробувань, коригування робочої конструкторської документації за результатами попередніх випробувань.

Таким чином суд дійшов висновку, що позовна давність переривалася, почала перебіг заново та позивач відповідно звернувся до суду в межах такого строку.

Разом з тим, за змістом ст. 256 Цивільного кодексу України, позовною давністю є строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення чи захисту своїх прав. Подання особою позову до суду є свідчення того, що заінтересована особа (позивач) реалізував волю на примусове здійснення свого права, яке з урахуванням засад цивільного законодавства, викладених у ст. 3 Цивільного кодексу України, підлягає судовому захисту.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відтак, судовий збір відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85, п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" (03057, м. Київ, вул. В.Гетьмана, 6, код 34297075) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський, 6, код 00034022) 1 300 000,00 грн. (один мільйон триста тисяч гривень 00 коп.) авансу.

3.Стягнути з Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" (03057, м. Київ, вул.. В.Гетьмана, 6, код 34297075) в дохід Державного бюджету України 26 000,00 грн. (двадцять шість тисяч гривень 00 коп.) судового збору.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 27.07.2015.

Суддя М.Є. Літвінова